Гостьова лекція Алли Швець в Університеті Верони (Італія)

Гостьова лекція Алли Швець в Університеті Верони (Італія)
02.07.2025

Заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, докторка філологічних наук Алла Швець у травні цього року на запрошення Факультету іноземних мов та літератур Університету Верони в Італії прочитала відкриту лекцію про роль українок минулого у міжнародній політиці та культурній дипломатії.

Лекція Алли Швець «Амбасадорки свободи: історичний досвід українських жінок у міжнародній політиці та дипломатії» («Ambassadors of Freedom: The HistoricalExperience of Ukrainian Women in International Politics andDiplomacy») була виголошена в межах лекційного семінару «Її – Her: dimensions of Ukrainian Womanhood». Раніше в межах семінару з лекціями виступали й інші українські науковиці  Оксана Кісь, Олександра Гнатюк і Тетяна Жукова. 

Семінар проводили  партнери-співорганізатори: Славістика у  Вероні (Slavistics in Verona), Італійська асоціація українських студій (Associazione Italiana di Studi Ucraini), Меморіал Італія (Memorial Italia). Участь в обговоренні лекції  взяли професори Факультету іноземних мов та літератур Університету Верони Даніеле Артоні та Анна Ґюст. 

Також у межах візиту до Верони Алла Швець взяла участь у записі подкасту разом із професоркою політичної філософії Олівією Гваральдо (Olivia Guaraldo), яка є авторкою передмови та перекладачкою на італійську книги американської історикині Марсі Шор «The Ukrainian Night: An Intimate History of Revolution», присвяченої подіям Революції Гідності.




 
За інформацією Алли Швець.
Світлини Алли Швець і Факультету іноземних мов та літератур Веронського університету.

Інформація на сторінці Університету Верони:  https://www.facebook.com/share/p/1CkphEWPry/


Відбувся науковий семінар "ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ"

Відбувся науковий семінар "ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ"
26.06.2025

24 червня 2025 р. в Інституті франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося чергове засідання Франківського щомісячного міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні стежки». Тему виступу «Франки та Шухевичі: історія взаємин» висвітлила завідувачку відділу розвитку Дому Франка, авторка екскурсій Ганна Гошко.

Як і попередні зустрічі, червневий семінар організовано у співпраці Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка з Інститутом Івана Франка НАН України та Львівським національним літературно-меморіальним музеєм Івана Франка (Домом Франка).

Засідання семінару вже традиційно відбувається в очно-дистанційній формі, аби уможливити участь тим зацікавленим особам, які перебувають поза межами України.

Модераторка міждисциплінарного наукового семінару, директорка Інституту франкознавства Наталя Тихолоз запрезентувала доповідачку та її тему, яку супроводжував багатий ілюстративний матеріал у вигляді презентації. 

Ганна Гошко зазначила, що питання взаємин Володимира Шухевича та Івана Франка досліджуються не вперше, зокрема Яким Горак опублікував епістолярій В. Шухевича, в якому маємо листи до І. Франка: «До цих історій я вирішила визбирати ще крихти інформації про жіночу складову в спілкуванні родин та узагальнити джерельну базу». Цікаво було почути, що зібраний матеріал доповідачка оформила в авторську екскурсію про Івана Франка та родину Шухевичів, яка звучить тепер в Домі Франка – наповнює музейний сторітелінг новою оповіддю про знаменитих українців минулого століття.

1928 року біля 80-ти представників роду Шухевичів зібралися у родинному селі Тишківці на пошанівок батька і сина, отців Осипа та Зенона Шухевичів. Світлина, зроблена майже 100 років тому, зберігається в Музеї-садибі цієї славної родини (с. Тишківці). Осип Шухевич (1816-1870) оселився в Тишківцях 1848 року, відразу ж ініціював встановлення пам’ятного знаку на скасування панщини 1848 року. Був настоятелем місцевої церкви та деканом, дбав про освіту – замість корчми побудував і відкрив 1856 року школу, інспектував народні школи Городенківського повіту. Був справжнім поліглотом – знав 6 іноземних мов, писав, перекладав і друкувався. Мав дружину Анну (1822 – 1867) і 10 дітей. Його нащадки – майбутня еліта України – священники, етнографи, письменники, правники, діячі культури та науки.

Наступний представник славного роду Шухевичів – Зенон (1842 – 1931) – понад 60 років був парохом родинного села. Віцедекан Городенківщини, інспектор повітових шкіл, культурно-громадський діяч. Продовжував настанови батька щодо шкільництва, дбав про просвіту народу (в селі діяли осередки «Просвіти», «Союзу українок», Каса ощадности, дитячі ясла і садок). Отець Зенон став прикладом людини, яка своїм авторитетом і силою слова міняла свідомість багатьох односельців. До його оселі з’їжджалась велика родина. Тут гостювали тогочасні знаменитості, серед яких – Іван Франко і Михайло Грушевський.

Володимир Шухевич (1849 – 1915) – етнограф, науковець, педагог, шкільний професор, ініціатор створення багатьох громадських установ у Львові. Дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича. Саме знайомство, дружба, різні точки перетину Володимира Шухевича з Іваном Франком стали тими особливими сенсами доповіді Ганни Гошко. Адже йдеться не лише про родини, які об’єднав chronos і topos. І Франко, і Шухевич були надактивними в науковому, культурному житті Галичини, впливали на формування української ідентичності. Отож цікаво пізнати історію їхнього знайомства, їхні взаємини, спільні напрацювання. Що їх об’єднувало, а що розділяло? Чи спілкувались їхні родини? Дружини? Діти?

Знайомство Володимира Шухевича з Іваном Франком відбулося в «Академічному братстві» наприкінці 70-их – початку 80-их років ХІХ століття. Потім була спільна праця над виданням книги Осипа Шухевича. Володимир Шухевич писав в той час до І. Франка (Львів, 24 березня 1883 р.): «На сім місци складаю Добродієви Івану Франкови щиросердечну подяку за безкористний труд коло приладженя до печати рукописи покійного мого Батька, чим допоміг мині здвигнути мому незабутному Батькови нерукотворний памятник». Мовилося про посмертне видання книжки «Переводи і наслідованя Осипа Шухевича», за яке й був вдячний син. Доповідачка звернула увагу авдиторії на першій редакторській правці Івана Франка, що стосувалась згаданого видання. «Переводи і наслідованя, заміщені в тій книжці – памятка житя і праці чоловіка майже зовсім не знаного в нашій літературі, а прецінь заслугуючого бесперечно на признанє. Книжка сеся крім того – памятка літературних праць і змагань наших передових людей в сорокових роках – а до таких людей безперечно належав і покійний Осип Шухевич» – так відгукувався про Володимирового батька І. Франко.

Наступне місце, де зблизились В. Шухевич та І. Франко – «Етнографічно-статистичний кружок» при «Академічному братстві» (1883 р.). Обидва допомагали матеріально і гурткові, і «Академічному братству» – дарували книжки для братської бібліотеки. 1884 року В. Шухевич ініціював створення Бібліотеки педагогічної літератури і запропонував видання книжок такого ж змісту. В. Шухевич звертався по допомогу до І. Франка: «тож не відкажіт – зладьте до кождої картини віршик короткій або довший, як Ваша воля, та такій, щоб в нім натякнути про се, що картина малює». Доповідачка зазначила, що матеріал до номерів збирався поволі, тому Шухевич використовував поетичний талант І. Франка, постійно впрошував його надсилати нові матеріяли. Упродовж двох років – 1884 та 1885 В. Шухевич та І. Франко спільно видавали «Нове зеркало» та «Сучасну літопись». Шухевич зізнавався Франкові: «Без Вашої помочі ніяк» – Франкова поезія на злобу дня мала успіх серед тогочасних читачів.

Особливо тісними були взаємини між І. Франком та В. Шухевичем з 1891 по 1895 роки. В. Шухевич втілив свою давню мрію видавати журнал для дітей. Ним став часопис «Дзвінок», який він упродовж 4 років редагував. У першому річнику була опублікована віршована казка «Лис Микита», проілюстрована малюнками Теофіля Копистинського. Наступного року «Дзвінок» надрукував «Дон Кіхота», казку «Ріпка» та інші Франкові твори. Щороку В. Шухевич публікував щось із Франкового доробку.

1894 року організовано Крайову виставу (тобто виставку). В. Шухевич (як директор українського відділу) просив І. Франка допомогти зібрати наукові праці з етнографії та етнографічні матеріали. Етнографічні дослідження репрезентувались солідною збіркою наукових праць, серед яких чимале місце займала колекція книжок і рукописів Івана Франка. Окрім того, Шухевич з Франком готували путівник по виставці українською мовою. І. Франко схвально оцінив етнографічний відділ виставки у своїх польськомовних статтях в «Kurjer Lwowski».

Наступного року розпочала свою діяльність Етнографічна комісія НТШ, а Франка прийняли в члени товариства. Відтоді, упродовж багатьох років Франко і Шухевич співпрацювали в Етнографічній комісії товариства.

Не оминула Ганна Гошко історії видання монументальної (5 томів!) праці В. Шухевича «Гуцульщина». Автор звернувся до І. Франка, аби той допоміг редагувати його працю. Після появи третього тому І. Франко написав рецензію німецькою мовою для австрійського видання «Zeitschrift für österreichische Volkskunde». І. Франко вказав на недоліки праці – описовий метод, якому надавав перевагу автор, а також неповне охоплення матеріалу.

Подальші роки їхніх наукових взаємин мали радше полемічний характер. Це стосувалось і різного бачення розвитку театру «Руська Бесіда», і святкування 35-літнього ювілею Миколи Лисенка, і праці над багатотомним фундаментальним виданням «Народна пісня в Австрії». Справа кліше 1905 року стала переломною в стосунках науковців.

Доповідачка зазначила, що так завершується «чоловіча» частина взаємин двох видатних діячів. І цікавою, на її думку, є «жіноча» частина запропонованої доповіді – взаємини Герміни Шухевич (1852 – 1939) та Ольги Франко (1864 – 1941). Незважаючи на різницю в віці, жінки знайшли багато речей, які їх єднали. Насамперед спільна приятелька Наталя Кобринська, активна участь в жіночому русі «Клуб Русинок» (1893) – Герміна була головою, Ольга активісткою. Клуб мав амбітні плани – створити центр інтелектуального життя, оживити духовний світ українок, зміцнити національний дух та ін. Ольга Франко навіть хотіла мешкати «ближче до панів Шухевичів. Мені вони сподобались» – читаємо в листі від 20 березня 1886 року.

Ганна Гошко цікаво скомпонувала свою доповідь, базовану на авторській екскурсії, присвяченій велетам духу – Іванові Франкові та Володимирові Шухевичу. Дискусію розпочав директор Дому Франка Богдан Тихолоз. Він слушно зазначив важливість вивчення таких яскравих особистостей і того унікального середовища, яке вони формували. Водночас дискутант мав декілька запитань, що стосувались бачення нового музею Шухевича: яким він має бути? Якими артефактами наповнити музейні зали?

Модераторка семінару Наталя Тихолоз подякувала доповідачці Ганні Гошко за емоційний виступ, адже така доповідь трактується не лише як науковий доробок, але і як потужний імпульс у відбудові Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого внаслідок удару ворожих московських шахедів 1 січня 2024 року.

Зведення підготувала провідний фахівець Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка Ольга Кравець, докторантка катедри теорії літератури та порівняльного літературознавства.

Світлини Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка: https://surl.li/moyevp 

Розмова з авторками та упорядницею збірника есеїв «Ті, що творили “Перший вінок”» відбулася у Домі Франка

Розмова з авторками та упорядницею збірника есеїв «Ті, що творили “Перший вінок”» відбулася у Домі Франка
25.06.2025

19 червня 2025 р. у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка (Домі Франка) за участі його директора Богдана Тихолоза, а також команди видавництва Creative Women Publishing, наукової редакторки Алли Швець та авторок есеїв Катерини Шмеги й Оксани Левицької відбулася розмова-презентація збірника есеїв «Ті, що творили “Перший вінок”».

Збірник вийшов у 2024 році як книга-посестра до репринтного видання «Першого вінка». Есеї про кожну із 17 письменниць, що друкувалися на сторінках цього жіночого альманаху, писали, зокрема, науковиці Інституту Івана Франка НАН України: Алла ШВЕЦЬ (Наталія Кобринська, Катерина Довбенчук, Анна Павлик, Олеся Бажанська); Оксана НАХЛІК  (Климентина Попович, Елена Грицай); Олександра САЛІЙ (Михайлина Рошкевич); Марія ЛАПІЙ (Уляна Кравченко); Катерина ШМЕГА (Ганна Барвінок).

Директор Дому Франка Богдан ТИХОЛОЗ та директорка Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка Наталя ТИХОЛОЗ  разом із головною редакторкою видавництва Creative Women Publishing Іриною НІКОЛАЙЧУК розмірковували про те, чи був Іван Франко феміністом, яка його участь у «Першому вінку» і чому його ім’я не фігурує в цьому виданні. А заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ розкрила залаштункові перипетії співпраці Франко – Кобринська – Пчілка й те, чому деякі твори під впливом Франкового редагування зазнали сильних змін на сторінках альманаху, а деякі і взагалі до нього не ввійшли.

Письменниця і співзасновниця видавництва Слава СВІТОВА разом з авторками есеїв «Ті, що творили “Перший вінок”» Катериною ШМЕГОЮ та Оксаною ЛЕВИЦЬКОЮ говорили про те, яку роль у житті авторок «Першого вінка» відігравали чоловіки – допомагали чи, навпаки, ставали на заваді, а також про те, що змінилося за 140 років із моменту виходу альманаху у досвідах жіночого письма. Також у розмові з ілюстраторкою видання Дарією ЛУЦИШИНОЮ поміркували про його естетичну концепцію і символізм. 

Продовженням події стало спільне вінкоплетіння під акомпанемент бандуристки Анастасії ВОЙТЮК. 

Тож дякуємо співорганізаторам цього натхненного дійства і всім його учасникам та учасницям за можливість справдити заповітні слова Наталії Кобринської: «…То прийде час, що згадають колись про першого звістуна!».

Світлини Оксани Боровець.

  



Покажчик праць Миколи ЛЕГКОГО

Покажчик праць Миколи ЛЕГКОГО
24.06.2025

Список наукових публікацій доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, завідувача відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Миколи Зіновійовича ЛЕГКОГО.

Окремі видання

1. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка: Автореф. дис. … канд. філол. наук / Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 1997. – 17 с.

2. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка. – Львів, 1999. – 160 с.

3. Іван Франко [Українська література: програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тести / УСЕ для школи. – Вип. 9]. – Львів; К.: Всеувито, 2001. – 64 с.

4. Проза Івана Франка: естетика, поетика, рецепція в критиці: монографія. Львів, 2021. 608 с.

Рец.: Пилипчук С. Із «секретів» художньої прози Івана Франка // Слово і Час. 2021. № 3. С. 108–111; Микитюк В. Vademecum франкознавства // Слово і Час. 2021. № 6. С. 115–117; Гнатюк М. [Рецензія] // Вісник НТШ. 2024. Ч. 69. С. 72–75; Гнатюк М. Нове прочитання Франкової прози // Українське літературознавство. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2024. Вип. 87/88. С. 150–156.

5. Проза Івана Франка: естетика, поетика, рецепція в критиці: автореф. дис. … докт. філол. наук / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2021. 36 с.

 

Інші публікації

 1994

6. Оповідання Винниченка (до проблеми неоромантизму) // Сучасна філологічна наука в національному відродженні: М-ли звітної наук. конф. викладачів, студентів, аспірантів, присв. пам’яті проф. Т. Комаринця [5 травня 1992 р.]. – Львів, 1994. – С. 80–81.

7. Художня оповідь в оповіданні І. Франка «Батьківщина» // Українська філологія: досягнення і перспективи: До 145-річчя заснування кафедри укр. філології у Львівському ун-ті. – Львів, 1994. – С. 272–276.

 

1995

 

8. Форми художнього викладу в історичних оповіданнях М. Грушевського // Михайло Грушевський і Західна Україна: Доповіді і повід. наук. конф. – Львів, 1995. – С. 197–199.

9. Художня оповідь у «Батьківщині» І. Франка // Укр. літературознавство. – Львів, 1995. – Вип. 60. – С. 121–129.

 

1996

 

10. Еволюція уснооповідної манери художнього викладу в українській літературі і творчість І. Франка // Тенденції розвитку української літератури та літературної критики нових часів: Тези допов. та повід. міжвуз. наук.-теорет. конф. [15–16 травня 1996 р.]. – Харків, 1996. – С. 17–18.

11. Майстер малої прози // Дзвін. – 1996. – № 8. – С. 132–136.

12. То ж чи доступимся врешті до справжнього Франка? Деякі нотатки з приводу вивчення творчість письменника в школі // Голос народу (Пустомити). – 1996. – 18 вересня. – С. 3; 21 вересня. – С. 4.

1998

 

13. Категорії «автор», «наратор», «нарація» в осмисленні польського літературознавства // М-ли міжнар. славіст. конф., присв. пам’яті проф. К. Трофимовича [1–3 квітня 1998 р.]: У 2-х томах. – Львів: Літопис, 1998. – Т. ІІ. – С. 8–12.

14. Про одну майже непомічену новелу І. Франка // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин: М-ли міжнар. наук. конф. [Львів, 25–27 вересня 1996 р.]. – Львів: Світ, 1998. – С. 467–471.

 

1999

 

15. Уснооповідна манера викладу в малій прозі І. Франка // Маґістеріум. – Вип. 2: Літературознавчі студії / НаУКМА: Маґістерські програми. – К.: КП ВД «Педагогіка», 1999. – С. 11–17.

16. Проблематика добра і зла в оповіданнях Івана Франка // Українська мова та література. – 1999. – Листопад. – Ч. 43. – С. 1–2.

17. Стороженко Олекса (Олексій) Петрович // Довідник з історії України. – К.: Генеза, 1999. – Т. 3 (Р–Я). – С. 278–279.

18. Риси імпресіонізму в новелістиці Івана Франка // Українська філологія: школи, постаті, проблеми: Зб. наук. праць Міжнар. конф., присв. 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському ун-ті [Львів, 23–25 жовтня 1998 р.]: У 2-х част. – Львів: Світ, 1999. – Част. 1. – С. 202–207.

19. Українська проза Пантелеймона Куліша в тогочасному наративному контексті // НаУКМА: Наукові записки. – К.: Stylos, 1999. – Т. 17: Філологія. – С. 23–25.

 

2000

 

20. «Потік свідомості» в прозі Івана Франка // Літературознавство: М-ли ІV конгресу МАУ (Одеса, 26–29 серпня 1999 р.). – К.: Обереги, 2000. – Кн. 1. – С. 515–523.

21. За лаштунками психіки автора: Сновидіння у Франкових сюжетах // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. – № 6. – С. 68–77.

22. Збірник типових конкурсних тестових завдань з української літератури (у співавторстві: Л. Бондар, В. Будний, Н. Демчук, В. Івашків, В. Корнійчук, Р. Крохмальний, М. Крупач, М. Лабач, О. Легка, В. Микитюк, П. Салевич, Р. Чопик). – Львів: ЛНУ, 2000. – 464 с.

23. Про маловідому рецензію І. Франка «Хмельницький – непризнаний польський патріот» // Проблеми слов’янознавства: Зб. Наук. праць. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – Вип. 51. – С. 300–302.

 

2001

 

24. Ремінісценції «Зів’ялого листя» у прозі І. Франка // Укр. літературознавство. – Львів, 2001. – Вип. 64. – С. 44–53.

25. Винниченко Володимир Кирилович // Довідник з історії України: А–Я / Вид. 2-ге, доопрац. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – С. 107–108; у співавторстві з І. Підковою);

26. Вишенський Іван // Там само. – С. 110;

27. Кобринська Наталія // Там само. – С. 316–317;

28. «Молода Муза» // Там само. – С. 482–483;

29. Стороженко Олекса (Олексій) Петрович // Там само. – С. 837.

30. Іван Франко у ХХ столітті: новий тип діалогу в прозі // Літературознавчі обрії: студії, публікації, рецензії, бібліографія. – Львів, 2001. – Вип. 1. – С. 98–109.

31. Про Франкову оцінку творчості І. Котляревського // З його духа печаттю…: Зб. наук. праць на пошану проф. І. Денисюка: У 2-х томах. – Львів, 2001. – Т. 1. – С. 286–289.

32. «Великий шум» Івана Франка: до поетики модернізму // Тези доп. п’ятнадцятої щорічної наук. франківської конф. [27–29 вересня 2000 р.]. – Львів, 2001. – С. 46–47.

33. Іван Франко і канон українського модернізму [Спроба (де)канонізації] // Франкознавчі студії: Зб. наук. праць. – Дрогобич: Вимір, 2001. – Вип. 1. – С. 83–89.

 

2002

 

34. Поетика назви у прозі Івана Франка // Тези доп. шістнадцятої щорічної наук. франківської конф., присв. 145-річчю від дня народження Івана Франка [17–19 жовтня 2001 р.]. – Львів, 2002. – С. 25–29.

35. Збірник конкурсних тестових завдань з української літератури (у співавторстві: Л. Бондар, В. Будний, Н. Демчук, В. Івашків, В. Корнійчук, Р. Крохмальний, М. Крупач, М. Лабач, О. Легка, В. Микитюк, П. Салевич, Р. Чопик). – Львів: ЛНУ, 2002. – 444 с.

 

2003

 

36. «Великий шум» Івана Франка: до поетики модернізму // Укр. літературознавство. – Львів, 2003. – Вип. 66. – С. 78–93.

37. Алегорії і символи «Похорону» // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів, 2003. – Вип. 32. – С. 59–65.

 

2004

 

38. Вглядання в форму, або Ще про формалізм в українському контексті // Соло триває… Нові голоси / Лекція на пошану Соломії Павличко: 2002. – Львів: Літопис, 2004. – С. 95–108.

39. Поетика одного циклу Марка Черемшини: деякі реконструкції та спостереження // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Ювілейний збірник на пошану чл.-кор. НАН України Миколи Ільницького. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2004. – С. 347–352.

40. На шляху до модернізму (Іван Франко в пошуках нової комунікації) // Вісник Львівського університету / Серія філологічна. – Львів: ЛНУ, 2004. – Вип. 35. – С. 141–149.

 

2005

 

41. Збірник конкурсних тестових завдань з української літератури (у співавторстві: Л. Бондар, В. Будний, Н. Демчук, В. Івашків, В. Корнійчук, Р. Крохмальний, М. Крупач, М. Лабач, О. Легка, В. Микитюк, Т. Пастух, П. Салевич, Р. Чопик, І. Яремчук). – Львів: ЛНУ, 2005. – 416 с.

42. Призабута компаративістична студія Івана Франка на сторінках журналу «Wisła» // Франкознавчі студії: Зб. наук. праць. – Дрогобич: Коло, 2005. – Вип. 3. – С. 35–63.

Однойменна стаття. – С. 35–43.

Переклад статті І. Франка «Жидівська війна: Причинок до порівняльних студій над народною літературою». – С. 43–58.

Переклад з польської.

Примітки. – С. 59–63.

43. Обрії літературознавчих зацікавлень // Денисюк І. О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4-х книгах. – Львів: ЛНУ, 2005. – Т. 1: Літературознавчі дослідження. – Кн. 1. – С. 3–15.

Примітки. – С. 411–416.

Покажчик імен. – С. 417–429.

44. Денисюк І. О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4 книгах. – Львів: ЛНУ, 2005. – Т. 1: Літературознавчі дослідження. – Кн. 2.

Примітки. – С. 461–468.

Покажчик імен. – С. 469–482.

45. Ювілей Франка // Літературний Львів. – 2005. – № 1. – С. 20–21;

46. Український дебют Габрієле д’Аннунціо // Літературний Львів. – 2005. – № 2. – С. 10–15.

Передмова. – С. 10.

Публікація оповідань Г. д’Аннунціо «Святий Панталеон», «Герой», «Скриня» у перекладі І. Франка. – С. 10–15.

Коментарі. – С. 15.

47. Переклад статті: Франко І. Тарас Шевченко // Франко І. Шевченкознавчі студії / Упоряд. М. Гнатюк. – Львів: Світ, 2005. – С. 270–283.

Переклад з польської.

48. «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком»: наративно-поетикальна ретроспектива // Studia methodologica. – Тернопіль, 2005. – Вип. 16: Наративні виміри літератури: М-ли між нар. конф. з наратології (23–24 жовтня 2003 р.). – С. 209–214.

49. Танатологічні виміри Франкового тексту // Записки НТШ. – Львів, 2005. – Т. ССL: Праці філологічної секції. – С. 241–260.

50. Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка // Записки НТШ. – Львів, 2005. – Т. ССL: Праці філологічної секції. – С. 822–824 (вийшла на початку 2006 р.).

 

2006

 

51. Франкова творчість у новітній історико-літературній парадигмі // Слово і час. – 2006. – № 4. – С. 58–65.

52. Вагомий здобуток франкознавства [Рец. на кн.: Корнійчук В. Ліричний універсум Івана Франка: горизонти поетики. Монографія. – Львів: ЛНУ, 2004. – 488 с.] // Слово і час. – 2006. – № 5. – С. 77–81.

53. «Неначе сон, неначе ясний привид…»: до генези одного мотиву «Зів’ялого листя» // Дзвін. – 2006. – № 8. – С. 159–162.

54. «Син Остапа»: до ґенези тексту // Українське літературознавство. – Львів, 2006. – Вип. 68. – С. 98–105.

55. Чотири маловідомі праці Івана Франка // Українське літературознавство. – Львів, 2006. – Вип. 68. – С. 365.

56. Кримінальний світ Франкової новелістики // Іван Франко – майстер кримінального читва: Збірник. – Львів: Світ, 2006. – С. 357–362.

57. До поетичного циклу «Парасочка»: деякі реконструкції та спостереження // «Покутська трійця» в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ ст. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський центр ЦІТ Прикарпатського національного ун-ту імені Василя Стефаника, 2006. – С. 148–154.

 

2007

 

58. Науковий симпозіум у Румунії // Слово і час. – 2007. – № 3. – С. 95–96.

59. Маловідомі польськомовні студії Івана Франка (погляд крізь призму українсько-польських стосунків) // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze. – Warszawa, 2007. – Zesz. 23/24: Spotkania polsko-ukraińskie. Uniwersytet WarszawskiIwanowi France. Studia Ucrainica. – S. 101–118.

60. Збірник конкурсних тестових завдань з української літератури (у співавторстві: Л. Бондар, В. Будний, Н. Демчук, В. Івашків, В. Корнійчук, Р. Крохмальний, М. Крупач, М. Лабач, О. Легка, В. Микитюк, Т. Пастух, П. Салевич, Р. Чопик, І. Яремчук). – Львів: ЛНУ, 2007. – 422 с.

61. Факти, тексти та контексти: кілька міркувань про інтертекстуальні зв’язки «Сойчиного крила» // Тези доповідей ХVI, XVIII, XIX франківських щорічних наукових конференцій. – Львів: ЛНУ, 2007. – С. 48–52.

62. Майстерність Франка-портретиста // Франкознавчі студії: Зб. наук. праць. – Дрогобич: Коло, 2007. – Вип. 4. – С. 182–193.

63. Українська проза Олекси Стороженка: рух тексту й наративний контекст // Вісник Львівського університету / Серія філологічна. – Львів: ЛНУ, 2007. – Вип. 39. – Част. 2. – С. 217–226.

 

2008

 

64. На межі двох епох (Рец. на кн.: Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.: У 2-х книгах: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. проф. О. Д. Гнідан. – К.: Либідь, 2005. – Кн. 1. – 624 с.; К.: Либідь, 2006. – Кн. 2. – 496 с.) // Дзвін. – 2008. – № 3. – С. 129–131.

65. Текст, контекст, інтертекст (Про інтертекстуальні зв’язки «Сойчиного крила») // Simpozion omagial «Ivan Franko (1856–1916): 150 de ani de la naştere» [Universitatea din Bucureşti, 8–9 decembrie 2006]. Ювілейний симпозіум «Іван Франко (1856–1916): 150 років від дня народження [Бухарестський університет, 8–9 грудня 2006 р.]. – Bucureşti – Бухарест: RCR Editorial, 2008. – С. 171–185.

Румунська версія: Povestirile «Aripa gaiţei» de Ivan Franko şi «Pan» de A. Knut Hamsun (paralele intertextuale). – P. 185–189.

66. З останнього десятиліття франкознавства // Слово і час. – 2008. – № 10. – С. 21–31. У співавторстві з С. Пилипчуком.

67. Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2008. – Т. 51: Прозові переклади. 1876–1912. – 988 с. (упорядники М. Легкий, О. Луцишин, Є. Нахлік, Н. Тихолоз, А. Франко, О. Франко, Л. Цибенко, Р. Чопик, А. Швець).

Опрацювання текстів: Золя Е. Pontifex Maximus: Уривки із повісти «Rome». – С. 436–460;

Золя Е. Злочинець Сальвá: Виривки з повісти «Paris». – С. 469–517;

Золя Е. Міщанин і селянин: Нарис із повісти «Fécondité». – С. 518–528;

д’Аннунціо Г. Із оповідань. Святий Панталеон. – С. 731–742; Герой. – С. 742–745; Скриня. – С. 745–750;

Мультатулі. Із оповідань. Про притчу. – С. 751–752; Галапаси. – С. 753; Налисники з салом. – С. 753–754; Конфесії. – С. 754–755; Провидіння. – С. 755–756; Матвія, гл. ХІХ. – С. 756–759; Із «Ідей». – С. 760;

Стріндберг А. Гей же, до сонця! – С. 769–773;

Міксат К. Як Юрко купував косу. – С. 774–779;

Зеєр Ю. Із записок (З 1000 н-ра «Světozor-a»). – С. 802.

Коментарі: Золя Е. Pontifex Maximus: Уривки із повісти «Rome». – С. 907–911;

Золя Е. Злочинець Сальвá: Виривки з повісти «Paris». – С. 912–913;

Золя Е. Міщанин і селянин: Нарис із повісти «Fécondité». – С. 913–916;

д’Аннунціо Г. Із оповідань. – С. 937–938;

Мультатулі. Із оповідань. – С. 939–941;

Стріндберг А. Гей же, до сонця! – С. 943–944;

Міксат К. Як Юрко купував косу. – С. 944;

Зеєр Ю. Із записок (З 1000 н-ра «Světozor-a»). – С. 945–946.

Пояснення слів і словосполучень. – С. 952–963 (у співавторстві з іншими упорядниками тому);

Покажчик імен і назв. – 964–979 (у співавторстві з А. Франком).

68. Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2008. – Т. 52: Оригінальні та перекладні поетичні твори. – 1040 с. (упорядники Є. Баран, Л. Бондар, М. Бондар, М. Зубрицька, Л. Каневська, М. Легкий, О. Луцишин, Я. Мельник, А. Франко, Л. Цибенко, Л. Чернишенко, Р. Чопик).

Опрацювання текстів: Pieśń o uobywateleniu żydów. – C. 119–120;

Pobożne wzdychanie do teki ministeralnej JWP Euzebjusza Czerkawskiego. – C. 148–149;

Z akordów nienawiści. – C. 156–159;

Pieśń ludowa. – C. 196;

Dwie scenki. – C. 196–202;

Шевченко Т. «I niebo niemyte...», «I znowu nie przyniosła mi...». – C. 743;

Руданський С. «Leć, wietrzyku, w Ukrainę...». – C. 744–745.

Коментарі: Pieśń o uobywateleniu żydów. – C. 825;

Pobożne wzdychanie do teki ministeralnej JWP Euzebjusza Czerkawskiego. – C. 834–835;

Z akordów nienawiści. – C. 840–841;

Pieśń ludowa. – C. 861;

Dwie scenki. – C. 861;

Шевченко Т. «I niebo niemyte...», «I znowu nie przyniosła mi...». – C. 991;

Руданський С. «Leć, wietrzyku, w Ukrainę...». – C. 991–992.

69. Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2008. – Т. 53: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1876–1895. – 832 с. (упорядники М. Легкий, О. Луцишин, Є. Нахлік, Н. Тихолоз, Н. Тодчук, А. Франко, А. Швець).

Переклади текстів: Руське письменство. – С. 135–137;

Руська література. – С. 137–141;

Поема про стан Галичини (1772–1809). – С. 154–172;

Д-р Огоновський Омелян. Маркіян Шашкевич, про його життя і письма. Львів, 1886. 103 с. – С. 182;

Руський жіночий альманах. – С. 190–192;

«Перший вінок». – С. 192–193;

Галицько-руська бібліографія ХІХ століття з урахуванням видань, що з’явилися в Угорщині і Буковині. 1801–1886. – С. 193;

Руська література. – С. 194–196;

Другий випуск руської бібліографії. – С. 197;

У 25 номері «Przeglądu Tygodniowego»... – С. 197–198;

Осип-Юрій-Ігор Гординський-Федькович. – С. 200–201;

Kunstwart, Rundschau über alle Gebiete des Schönen. – С. 201–204;

Галицько-руська бібліографія за 1887 р. – С. 204;

Урсин. Очерки из психологии славянского племени. Славянофилы. Спб, 1887. – С. 205–206;

Галицько-руська бібліографія ХІХ століття. – С. 206–207;

«Киевская старина, ежемесячный исторический журнал», 1888. – С. 207–208;

[«Шляхта ходачкова» Г. Цеглинського]. – С. 208–209;

[«Циганський барон» Ф. Шуберта]. – С. 209–210;

[«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського]. – С. 210–211;

[«Наталка Полтавка І. Котляревського з «Прологом» І. Франка]. – С. 211–212;

[«Павло Полуботок Осипа Барвінського]. – С. 212–213;

«Правда, місячник для політики, науки і літератури». – С. 215;

Ювілейна вистава руського театру. – С. 216;

Граматика руського язика для шкіл середніх, написав д-о Омелян Огоновський. Львів, 1889. – С. 219;

Отзыв о сочинении г[осподина] Петрова «Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия», составленный профессором Н. Дашкевичем. – С. 220–224;

«Правда». – С. 224–226;

Олександр Лашкевич. – С. 226;

«Народ». – С. 230;

З України. – С. 231–232;

«Народу»... – С. 232–233;

Нові руські книжки. – С. 233–234;

«Галицько-руська бібліографія ХІХ ст.». – С. 234–235;

[«Пані молода з Боснії» Данила Млаки]. – С. 235;

Про проф[есора] Драгоманова. – С. 236;

Галицько-руська бібліографія за 1889 р. – С. 237;

Товариство імені Шевченка. – С. 270–273;

Відповідь шкаралупників. – С. 273–277;

Блєднов. – С. 277–307;

Необхідний підручник для славістів. – С. 307;

«Wisła». Tom VI. Kwiecień, maj, czerwiec. – C. 307–309;

Ернест Ренан. – С. 309–311;

Жидівська війна. Причинок до порівняльних студій над народною літературою. – С. 311–330;

Галицько-руської бібліографії... – С. 330–331;

Данило Мордовцев. – С. 331–332;

Характеристика української літератури ХVI–XVIII століть. – С. 332–369;

Про Галицьку Русь. – С. 385;

Тарас Шевченко. – С. 385–402;

«Wisła». – С. 402–403;

Галицько-руської бібліографії ХІХ ст. ...– С. 403;

Ще «Жидівська війна». – С. 403–408;

Гр[аф] Лев Толстой. – С. 408;

Поховання праху св[ітлої] п[ам’яті] Маркіяна Шашкевича... – С. 408–409;

З похорону Шашкевича. – С. 409–410;

«Житє і слово». – С. 410;

Руський театр. – С. 411–412;

Галицько-руської бібліографії ХІХ ст. ...– С. 454;

Доповнення Євангелії. – С. 457–459;

З руського письменства. – С. 459–460;

Руський театр. – С. 460–462;

Проф[есор] Омелян Огоновський. – С. 462–463;

«Wisła». Tom VIІІ. Lipiec, sierpień, wrzesień. – C. 464–465;

Взаємини польської та української літератур. – С. 465–467;

Правове становище української літератури в Росії. – С. 468–471;

Іпатій Потій як церковний письменник. – С. 472;

З Народознавчого товариства. – С. 472–473;

Вірша про Барську конфедерацію. – С. 482–491 (переклад польського вірша);

Галицько-руської бібліографії ХІХ ст. ...– С. 483–485;

Наукове товариство ім[ені] Шевченка. – С. 485–487;

«Михайло Петрович Драгоманов, 1841–1885, його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів». Зладив Михайло Павлик. – С. 487–488;

«Пся крев» і «песя віра». – С. 528–532;

«Wisła». – С. 559;

«Księga przysłów, sentencji i wyrazów łacińskich, używanych przez pisarzy polskich». Zebrał Leopold Czapiński. – C. 616;

Ювілей Толстого. – С. 616.

Опрацювання текстів: Пок[ійний] проф[есор] Огоновський. – С. 471;

Матеріяли і уваги до історії австро-руського відродження 1772–1848. – С. 532–539;

[Література російська ХІХ віку]. – С. 595–600;

[Передмова до збірки прислів’їв]. – С. 600–603;

«Ткачі». Драма Г. Гауптмана. – С. 605–608.

Коментарі. Преамбула. – С. 619–620;

Руське письменство. – С. 659–660;

Руська література. – С. 661–662;

Поема про стан Галичини (1772–1809). – С. 670–671;

Д-р Огоновський Омелян. Маркіян Шашкевич, про його життя і письма. Львів, 1886. 103 с. [Рец.]. – С. 677;

Руський жіночий альманах. – С. 679–680;

«Перший вінок». [Рец.]. – С. 680–681;

Галицько-руська бібліографія ХІХ століття з урахуванням видань, що з’явилися в Угорщині і Буковині. 1801–1886. [Рец.]. – С. 681;

Руська література. – С. 681;

Другий випуск руської бібліографії. [Рец.]. – С. 681;

У 25 номері «Przeglądu Tygodniowego»... – С. 682;

Осип-Юрій-Ігор Гординський-Федькович. – С. 683–684;

Kunstwart, Rundschau über alle Gebiete des Schönen. [Рец.]. – С. 684–685;

Галицько-руська бібліографія за 1887 р. [Рец.]. – С. 686;

Урсин. Очерки из психологии славянского племени. Славянофилы. Спб, 1887. [Рец.]. – С. 686;

Галицько-руська бібліографія ХІХ століття. [Рец.]. – С. 687;

«Киевская старина, ежемесячный исторический журнал», 1888. [Рец.]. – С. 687–688;

[«Шляхта ходачкова» Г. Цеглинського]. [Рец.]. – С. 688;

[«Циганський барон» Ф. Шуберта]. [Рец.]. – С. 688–689;

[«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського]. [Рец.]. – С. 689;

[«Наталка Полтавка І. Котляревського з «Прологом» І. Франка]. [Рец.]. – С. 689;

[«Павло Полуботок Осипа Барвінського]. [Рец.]. – С. 689–690;

«Правда, місячник для політики, науки і літератури». – С. 691–692;

Ювілейна вистава руського театру. – С. 692;

Граматика руського язика для шкіл середніх, написав д-о Омелян Огоновський. Львів, 1889. [Рец.]. – С. 693;

Отзыв о сочинении г[осподина] Петрова «Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия», составленный профессором Н. Дашкевичем. [Рец.]. – С. 693–694;

«Правда». [Рец.]. – С. 694;

Олександр Лашкевич... [Некролог]. – С. 694;

«Народ». [Рец.]. – С. 698;

З України. – С. 698–699;

«Народу»... [Рец.]. – С. 699;

Нові руські книжки. – С. 699–700;

«Галицько-руська бібліографія ХІХ ст.». [Рец.]. – С. 700;

[«Пані молода з Боснії» Данила Млаки]. [Рец.]. – С. 700;

Про проф[есора] Драгоманова. – С. 700–701;

Галицько-руська бібліографія за 1889 р. [Рец.]. – С. 701;

Товариство імені Шевченка. – С. 704–705;

Відповідь шкаралупників. – С. 705–706;

Блєднов. [Рец.]. – С. 706–708;

Необхідний підручник для славістів. – С. 708;

«Wisła». Tom VI. Kwiecień, maj, czerwiec. [Рец.]. – C. 709;

Ернест Ренан. [Некролог]. – С. 709;

Жидівська війна. Причинок до порівняльних студій над народною літературою. – С. 710–714;

Галицько-руської бібліографії... [Рец.]. – С. 714;

Данило Мордовцев. – С. 715;

Характеристика української літератури ХVI–XVIII століть. – С. 715–735;

Про Галицьку Русь. – С. 737;

Тарас Шевченко. – С. 738–742;

«Wisła». [Рец.]. – С. 742–743;

Галицько-руської бібліографії ХІХ ст. ... [Рец.]. – С. 743;

Ще «Жидівська війна». – С. 743–744;

Гр[аф] Лев Толстой. – С. 744;

Поховання праху св[ітлої] п[ам’яті] Маркіяна Шашкевича... – С. 744;

З похорону Шашкевича. – С. 744;

«Житє і слово». – С. 744–745;

Руський театр. – С. 745

Галицько-руської бібліографії ХІХ ст. ... [Рец.]. – С. 753;

Доповнення Євангелії. – С. 754–755;

Руський театр. – С. 756;

Пок[ійний] проф[есор] Огоновський. – С. 760;

Іпатій Потій як церковний письменник. – С. 760;

З Народознавчого товариства. – С. 761;

Галицько-руської бібліографії ХІХ ст. ... [Рец.]. – С. 762–763;

Наукове товариство ім[ені] Шевченка. – С. 763–764;

«Михайло Петрович Драгоманов, 1841–1885, його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів». Зладив Михайло Павлик. [Рец.]. – С. 764–765;

«Пся крев» і «песя віра». – С. 769–770;

Матеріяли і уваги до історії австро-руського відродження 1772–1848. – С. 770–773;

«Wisła». [Рец.]. – С. 779;

[Література російська ХІХ віку]. – С. 785–789 (з Н. Тодчук);

[Передмова до збірки прислів’їв]. – С. 789–790;

«Ткачі». Драма Г. Гауптмана. – С. 791–792.

«Księga przysłów, sentencji i wyrazów łacińskich, używanych przez pisarzy polskich». Zebrał Leopold Czapiński. [Рец.]. – C. 794;

Ювілей Толстого. – С. 795;

Пояснення слів. – 796–799 (разом з іншими упорядниками тому);

Покажчик імен і назв. – С. 800–823.

70. Неосягнені горизонти Франкової прози (актуальні проблеми наукових досліджень) // Іван Франко: дух, наука, думка, воля: М-ли Міжнар. наук. конґресу, присв. 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.). – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – Т. 1. – С. 725–734.

71. Перший незавершений роман із тюремного життя // Укр. літературознавство. – Львів, 2008. – Вип. 70. – С. 130–137.

 

2009

 

72. Метакритична студія мисленнєвої енергії народу [Рец. на кн.: Пилипчук С. «Галицько-руські приповідки»: пареміологічно-пареміографічна концепція Івана Франка. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 220 с.] // Міфологія і фольклор. – 2009. – № 1. – С. 103–106.

73. Іван Франко та В’ячеслав Будзиновський: штрихи до взаємин на тлі доби // Записки НТШ. – Львів, 2009. – Т. ССLVII: Праці Філологічної секції. – С. 134–146.

74. Франко І. Покажчик купюр до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2009. – 336 с. (упорядники М. Легкий, О. Луцишин, Є. Нахлік, Б. Тихолоз, Н. Тодчук, А. Франко, А. Швець).

Переклади текстів: Хмельниччина 1648–1649 років у сучасних віршах. – С. 21–29;

Тексти віршів (переважно з рукописів ХVII в.): № 2. Утиски підданих у Польщі. – С. 34–35;

№ 3. Що в Польщі було вільно, а що не вільно? – С. 37–40;

№ 4. Про те, як канцлер Оссолінський підбунтував козаків. – С. 40–44;

№ 9. Епіграми на короля Яна-Казимира і королеву Марію Ґонцаґу. – С. 52–53, 54–55;

№ 13. Тріумф небожественної Її величності польської королеви, княжни мантуанської. – C. 68–71;

№ 15. Злі віщування в часі Хмельниччини. – С. 75;

№ 16. На погром вельмишановних панів гетьманів під Корсунем 1648 р. – С. 78–80;

№ 17. Втеклим з-під Пилявець. – C. 83–85;

№ 18. Пилявецька втека. – С. 93–101;

№ 19. Жалібний плач над розбитими військами під Пилявцями 12 вересня 1648 р. – С. 102–103;

№ 20. Жалібна пісня по розгромі війська під Пилявцями, що був 1648 року, 12 вересня. – С. 105–106;

№ 21. Тріумфальне сідалище. – С. 108–109;

№ 22. Юстифікація князя Домініка Заславського, коронного гетьмана. – С. 109–110;

№ 23. Епіграми на кн[язя] Домініка Заславського. – С. 110–112;

№ 24. Надгробний напис князеві Домінікові, польським віршем написаний. – С. 114–115;

№ 25. Плач над зруйнованою Україною 1648 р. – С. 117–118;

№ 26. Пісня про козацьку війну 1648 року. – С. 122–126;

№ 27. Збаразька експедиція. – С. 132–150;

№ 28. Під час облоги війська під Збаражем складений Плач Польської Корони. – С. 153–156;

№ 29. Від смерти Владислава ІV до Зборівського замирення. – С. 158–160;

№ 30. Початок козацьких бунтів Богдана Хмельницького. – С. 163–166.

Із історії москвофільського письменства в Галичині. – С. 173–177;

До біографії Івана Вагилевича. – С. 224–228;

Щепановський проти Леваковського. – С. 231;

Причини смертности в Галичині (З приводу гігієнічного конгресу у Відні). – С. 236 (усі – з польської мови);

Українська [література за 1899 рік]. – С. 176 (з чеської мови).

Опрацювання текстів: Горе старому, ой горе... – С. 11;

[Післямова до вірша «Пісня руських хлопів-радикалів»]. – С. 12–13;

Хрест чигиринський [Післямова]. – С. 14–15;

На смерть М. Павлика д[ня] 26 січня 1915 р. – С. 15;

Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах. – С. 20;

Гергарт Гауптман, його життя і твори. Смерть Альфонса Доде. Перші розділи «Парижа» Е. Золя. Голос Золя в справі Дрейфуса. [Судерманів «Йоганнес»]. – С. 20–21;

Хмельниччина 1648–1649 років у сучасних віршах. – С. 21–28;

Тексти віршів (переважно з рукописів ХVII в.). – С. 28–164;

Еміль Золя, його життя і писання. [Стефан Малларме]. – С. 167–168;

А. Н. Пыпин. История русской литературы. – С. 168–169;

Галицький «Москаль-чарівник». – С. 169;

Із історії москвофільського письменства в Галичині. – С. 169–173;

П. Житецкий. «Энеида» И. П. Котляревского и древнейший список её. [Рец.]. – С. 177;

Д-р Остап Терлецький. Спомини і матеріяли. – С. 180;

Від редактора. – С. 189;

Козацькі часи в народній пісні, з замітками В. Будзиновського. – С. 190;

До біографії Івана Вагилевича. – С. 224–228;

Южнорусская литература. – С. 229;

Студії над українськими народними піснями. Дума про дари короля Стефана Баторія і про смерть Богданка (1576). – С. 230;

На склоні віку. Розмова вночі перед Новим роком 1901. – С. 231–232;

[Лист О. Партицького до І. Франка від 25 грудня 1882 р.]. – С. 237;

[Лист М. Оппокова до І. Франка від 1 листопада 1901 р.]. – С. 238;

[Лист Б. Грінченка, М. Грінченко, Г. Коваленка, М. Коцюбинського, І. Шрага та інших до І. Франка від 1 листопада 1901 р.]. – С. 238;

[Лист О. Луцького до І. Франка від 26 травня 1904 р.]. – С. 238.

Коментарі: Горе старому, ой горе... – С. 243;

[Післямова до вірша «Пісня руських хлопів-радикалів»]. – С. 244;

Хрест чигиринський [Післямова]. – С. 245–247;

На смерть М. Павлика д[ня] 26 січня 1915 р. – С. 247;

Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах. – С. 258;

Гергарт Гауптман, його життя і твори. Смерть Альфонса Доде. Перші розділи «Парижа» Е. Золя. Голос Золя в справі Дрейфуса. [Судерманів «Йоганнес»]. – С. 258–259;

Хмельниччина 1648–1649 років у сучасних віршах. – С. 259–261;

Тексти віршів (переважно з рукописів ХVII в.). – С. 261–274;

Еміль Золя, його життя і писання. [Стефан Малларме]. – С. 275–276;

А. Н. Пыпин. История русской литературы. – С. 276–277;

Галицький «Москаль-чарівник». – С.277;

Із історії москвофільського письменства в Галичині. – С. 277;

Українська [література за 1899 рік]. – С. 279–280;

П. Житецкий. «Энеида» И. П. Котляревского и древнейший список её. [Рец.]. – С. 280;

Від редактора. – С. 291;

Козацькі часи в народній пісні, з замітками В. Будзиновського. – С. 292–293;

До біографії Івана Вагилевича. – С. 310–311;

Южнорусская литература. – С. 311;

Студії над українськими народними піснями. Дума про дари короля Стефана Баторія і про смерть Богданка (1576). – С. 313–314;

Щепановський проти Леваковського. – С. 314;

На склоні віку. Розмова вночі перед Новим роком 1901. – С. 315;

Ні, не любив на світі я нікого... – С. 315;

Із збірки «Давнє й нове». – С. 315;

«Добрий заробок» і інші оповідання. [Передмова]. – С. 315;

Етимологія і фонетика в южноруській літературі. – С. 316;

Карпато-руське письменство ХVІІ–ХVІІІ вв. – С. 316;

Передмова [до видання «Апокрифи і легенди з українських рукописів. Том ІІ. Апокрифи новозавітні. А. Апокрифічні євангелія»]. – С. 316;

К. Маркс. Початок і історичний розвиток капіталістичної продукції. – С. 316;

Причини смертности в Галичині (З приводу гігієнічного конгресу у Відні). – С. 317;

7. До Щасного Сельського. – С. 317;

[Лист О. Партицького до І. Франка від 25 грудня 1882 р.]. – С. 317–318;

[Примітка М. Павлика до Франкового листа до М. Павлика від 28 жовтня 1883 р.]. – С. 319;

[Лист М. Павлика до І. Франка від 11 січня 1901 р.]. – С. 319;

[Лист М. Оппокова до І. Франка від 1 листопада 1901 р.]. – С. 319;

[Лист Б. Грінченка, М. Грінченко, Г. Коваленка, М. Коцюбинського, І. Шрага та інших до І. Франка від 1 листопада 1901 р.]. – С. 319–320;

[Лист О. Луцького до І. Франка від 26 травня 1904 р.]. – С. 320.

Покажчик імен і назв. – С. 325–332.

 

2010

 

75. Ще одна загадка Франкового тексту // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2010. – Вип. 51. – С. 10–16.

76. Голос у діалозі генерацій (Михайло Возняк в оцінці Івана Франка) // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2010. – Вип. 69. – С. 202–208.

77. Навздогін одній полеміці між Іваном Франком та Оленою Пчілкою // Нагуєвицькі читання – 2009: Іван Франко і парадигми соціально-гуманітарних наук початку ХХІ століття: М-ли Всеукр. наук. конф. (Нагуєвичі, 28–29 серпня 2009 р.). – Дрогобич: Посвіт, 2010. – С. 97–109.

78. Творчість Івана Франка в культурно-історичному просторі України // Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові. – Львів: Ініціатива, 2010. – Вип. 9: 70-річчю Музею присвячується. – С. 422–429.

79. Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. – К.: Наук. думка, 2010. – Т. 54: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1896–1916. – 1216 с. Упорядники М. Легкий, О. Луцишин, М. Мороз, Є. Нахлік, О. Нахлік, Б. Тихолоз, Н. Тихолоз, Н. Тодчук, О. Федорук, А. Франко, О. Франко, Л. Цибенко, Г. Чопик, А. Швець.

Переклади текстів: K. Potkański. Postrzyżyny u słowian i germanów. W Krakowie, nakładem Akademii Umiejętności, 1895. [Рец.]. – С. 7–11;

«Lud», орган Народознавчого товариства у Львові, Т. ІІ, Вип. 2. [Рец.]. – С. 16–17;

Народознавче товариство. – С. 20;

Поет зради (переклади поетичних текстів). – С. 24, 27, 28, 30, 31;

«Вигнанець» Франко. – С. 45–48;

Причинок до галицько-руської бібліографії 1848–1849 рр. (переклад прокламації). – С. 80–81;

Хмельницький – непризнаний польський патріот (переклади віршів). – С. 87, 90–93, 94, 95, 96–97;

[Післямова до публікації:] Примівки і заклинання (переклад заклинання). – С. 221–229;

О[тець] Антін Петрушевич. Ювілейна сильветка (переклад польськомовних цитат). – С. 285, 286, 287, 288, 296;

A. Brückner. Cywilizacja i język. Wydanie poprawione i powiększone. Варшава, 1901. Стор. 154. A. Brückner. Z dziejów języka polskiego. Studia i szkice. Львів, 1903. Стор. 136. [Рец.] (переклади польськомовних цитат). – С. 408, 409, 410–411, 412, 413, 414;

«Słowo o pułku Igora», przełożył Bohdan Łepki. Kraków: Nakładem autora, 1905. [Рец.] (переклади віршів). – С. 647, 648, 649, 650, 651, 652, 653, 654, 655;

Будятинці (переклади віршів). – С. 733, 734–735, 736, 737, 738–739, 744–749, 757–759, 760, 762–762;

Пригода З. Авдиковського дня 1 серпня 1848 року (переклад вірша). – С. 900–901.

Упорядкування текстів: Матеріяли і уваги до історії австро-руського відродження 1772–1848 [рр.]. ХІІ. Лист М. Шашкевича до брата Антона. – С. 17–18;

Поправки й додатки [до публікації: ХІІ. Лист М. Шашкевича до брата Антона]. – С. 18;

Опришок Мирон Штола. – С. 115;

Людові вірування на Підгір’ї. – С. 117–211;

Опришок Мирон Штола. – С. 212–215;

Передмова [до збірника: Матеріяли і уваги до культурної історії Галицької Руси ХVIII і ХІХ віку]. – С. 375–376;

Руське духовенство в боротьбі з народними віруваннями при кінці ХVIII віку. – С. 377–380;

Три рукописні підручники руські з літ 1806, 1815, 1829. – С. 380–383;

С. Л. Пташицкий. Обзор материала по истории средневековой светской повести в Польше (Известия Отделения русского языка и словесности Имп[ераторской] академии наук, 1902, І, с. 319–358). [Рец.]. – С.405–406;

Коли вмер Ісус Христос? – С. 445–449;

Польська поема про уманську різню. – С. 455–519;

[В справі характеристики д[обродія] Павлика в «Л[ітературно][ауковому] віснику»]. – С. 553–554;

Pamiętnik Literacki. – С. 555;

Заява. – С. 663;

Переднє слово [до видання: Драгоманів М. Шевченко, українофіли і соціялізм. Друге видання з передмовою Івана Франка. Львів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1906. ХІ+164 с.]. – С. 681–688;

Вій, Шолудивий Буняка і Юда Іскаріотський. – С. 689–693;

Le Tsarisme et lUkraїne par Romaine Sembratovytch, avec préface de Bjørnstjerne Bjørnson. Париж, 1907, велика 8-ка, стор. ІІ+55. [Рец.]. – С. 711–713;

Ks. Dr. I. Warmiński. Andrzej Samuel i Jan Seklucyan. Познань, 1906, стор. 550. [Рец.]. – С. 713–715;

Дві замітки до тексту найдавнішої літописі. ІІ. Річка Ситомль біля Києва. – С. 762–765;

Нововіднайдений уривок Євангелія. – С. 770–776;

Історія моєї хороби. – С. 776–782;

Щасливий чоловік. Образок із життя білоруського пана з ХVIIXVIII в. – С. 832–862;

Що мусить знати кождий українець? (Видавництво «Всеукраїнська бібліотека». Ч. 1. Всеукраїнський катехизм. 10% на рідну українську школу). Вижниця, 1911. З друкарні С. Л. Іппена у Вижниці. 16-ка, ст. 29+3 ненум. [Рец.]. – С. 875–878;

Проспект видавництва «Міжнародна бібліотека». – С. 886–890;

Перший рік видання «Громадського голосу». – С. 904–905;

Огляд української літератури від найдавніших часів до кінця ХІХ віку. – С. 906–911.

Коментарі: K. Potkański. Postrzyżyny u słowian i germanów. W Krakowie, nakładem Akademii Umiejętności, 1895. [Рец.]. – С. 926–927;

«Lud», орган Народознавчого товариства у Львові, Т. ІІ, Вип. 2. [Рец.]. – С. 932–933;

Матеріяли і уваги до історії австро-руського відродження 1772–1848 [рр.]. ХІІ. Лист М. Шашкевича до брата Антона. – С. 933–934;

Поправки й додатки [до публікації: ХІІ. Лист М. Шашкевича до брата Антона]. – С. 934;

Народознавче товариство. – С. 934–935;

«Вигнанець» Франко. – С. 940–941;

Опришок Мирон Штола. – С. 972;

Людові вірування на Підгір’ї. – С. 973–976;

Опришок Мирон Штола. – С. 977;

Проф. Володимир Шухевич. Гуцульщина (Матеріяли до українсько-руської етнології. – Matériaux pour lethnologie ukraino-ruthéne, publié par la commission ethnographique. T. II, IV, V). Львів, 1899, 1901 і 1902. 8º, 318 с., 255 с. [Рец.]. – С. 1030–1032;

Передмова [до збірника: Матеріяли і уваги до культурної історії Галицької Руси ХVIII і ХІХ віку]. – С. 1038–1039;

Руське духовенство в боротьбі з народними віруваннями при кінці ХVIII віку. – С. 1039;

Три рукописні підручники руські з літ 1806, 1815, 1829. – С. 1039–1040;

С. Л. Пташицкий. Обзор материала по истории средневековой светской повести в Польше (Известия Отделения русского языка и словесности Имп[ераторской] академии наук, 1902, І, с. 319–358). [Рец.]. – С. 1050–1051;

Коли вмер Ісус Христос? – С. 1067–1068;

Польська поема про уманську різню. – С. 1069–1073;

[В справі характеристики д[обродія] Павлика в «Л[ітературно][ауковому] віснику»]. – С. 1080;

Pamiętnik Literacki. – С. 1081–1082;

Заява. – С. 1108;

Переднє слово [до видання: Драгоманів М. Шевченко, українофіли і соціялізм. Друге видання з передмовою Івана Франка. Львів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1906. ХІ+164 с.]. – С. 1113–1114;

Вій, Шолудивий Буняка і Юда Іскаріотський. – С. 1114–1115;

Le Tsarisme et lUkraїne par Romaine Sembratovytch, avec préface de Bjørnstjerne Bjørnson. Париж, 1907, велика 8-ка, стор. ІІ+55. [Рец.]. – С. 1118;

Ks. Dr. I. Warmiński. Andrzej Samuel i Jan Seklucyan. Познань, 1906, стор. 550. [Рец.]. – С. 1118–1119;

Українська література 1904–1906 [рр.]. – С. 1121–1123;

Дві замітки до тексту найдавнішої літописі. ІІ. Річка Ситомль біля Києва. – С. 1124–1125;

Нововіднайдений уривок Євангелія. – С. 1126–1127;

Історія моєї хороби. – С. 1127–1128;

Щасливий чоловік. Образок із життя білоруського пана з ХVIIXVIII в. – С. 1140–1144;

Що мусить знати кождий українець? (Видавництво «Всеукраїнська бібліотека». Ч. 1. Всеукраїнський катехизм. 10% на рідну українську школу). Вижниця, 1911. З друкарні С. Л. Іппена у Вижниці. 16-ка, ст. 29+3 ненум. [Рец.]. – С. 1151–1152;

Проспект видавництва «Міжнародна бібліотека». – С. 1155–1156;

Перший рік видання «Громадського голосу». – С. 1159;

Огляд української літератури від найдавніших часів до кінця ХІХ віку. – С. 1159–1164.

Пояснення слів і словосполучень. – С. 1166–1170 (у співавторстві з іншими упорядниками).

Покажчик імен і назв. – С. 1171–1204.

80. Охопив щонайширші простори (топонімічний сегмент прозової імагографії Івана Франка) // Парадигма. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. – Вип. 5: Зб. наук. праць на пошану Миколи Ільницького. – С. 96–106.

 

2011

 

81. Текст, контекст, інтертекст (Про інтертекстуальні зв’язки «Сойчиного крила») // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Зб. наук. праць. – К.; Л., 2011. – Вип. І: Огляди. Статті. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. – С. 41–50.

82. Галіп Теодот Мелетійович // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Зб. наук. праць. – К.; Л., 2011. – Вип. І: Огляди. Статті. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. – С. 176–179;

83. Кміт Юрій // Там само. – С. 190–192;

84. Мартович Лесь // Там само. – С. 199–204;

85. Мирний Панас // Там само. – С. 204–214;

86. Свидницький Анатоль (Анатолій) Патрикійович // Там само. – С. 227–236;

87. Черемшина Марко // Там само. – С. 241–244.

88. Наукові переклади Івана Франка. Проспект додаткових томів «Наукові переклади Івана Франка» [проспект – у співавторстві з А. Франком] // Там само. – С. 344–350.

89. Іван Франко і Лесь Мартович: мотиви одного непорозуміння // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2011. – Вип. 74. – С. 157–163.

90. «Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин: [М-ли міжнар. наук. конф. (Львів, 25–27 вересня 1996 р.). Львів: Світ, 1998» // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: В 2 томах. – Л.: ЛНУ, 2011. – Т. 1: А – К. – С. 544.

91. Проза Івана Франка: проблеми класифікації // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2011. – Вип. 55. – С. 15–20.

 

2012

 

92. Художня проза Олени Пчілки (історико-літературний шкіц) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. – Вип. 21: Scripta manent: Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. – С. 483–491.

93. Мистецтво поетичне в дії [Електронний ресурс] [Рец. на кн.: Лучук І. Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письменницької критики: монографія. – Л.; К., 2012. – 444 с.] // Режим доступу: http: // bukvoid.com.ua / reviews / books / 2012 / 08 / 02 / 193000 htm /.

94. Розсекречення таїн, або Осягнення мистецтва поетичного [Рец. на кн.: Лучук І. Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письменницької критики: монографія. – Л.; К., 2012. – 444 с.] // Дзвін. – 2012. – № 8. – С. 147–149.

95. Проза Наталії Кобринської (ідейно-естетична еволюція й поетика) // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2012. – Вип. 75. – С. 95–115.

96. Іван Франко і Борис Грінченко: нові матеріали до мовно-літературної полеміки // Укр. літературознавство. – Львів: ЛНУ, 2012. – Вип. 76. – С. 32–59.

97. До історії перекладів «Короледвірського рукопису» українською мовою: Маркіян Шашкевич та Іван Франко // Записки НТШ. – Львів, 2012. – Т. CCLXIII. – С. 130–138.

 

2013

 

98. «В поті чола»: поетика, естетика, рецепція // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2013. – Вип. 58. – С. 29–41.

99. Від міфу до художньої філософії // Дронь К. Міфологізм у художній прозі Івана Франка (імагологічний аспект). – К.: Наук. думка, 2013. – С. 3–4.

100. Сновидіння у Франкових сюжетах // Франко. Перезавантаження. – Дрогобич: Коло, 2013. – С. 115–127.

101. «Підстав звинувачувати Франка в антисемітизмі – немає»: «Усі питання про антисемітизм ми знімемо, коли звернемось до поеми Мойсей»: Інтервю кореспондентові газ. «День» Олесі Яремчук // День. – 2013. – № 199/200. – 1/2. ХІ. – С. 7.

102. Іван Франко та євреї: З приводу фальсифікату в журналі «Profil» // Літературна Україна. – 2013. – № 45. – 21. ХІ. – С. 2, 14 (підп.: М. Жулинський, Д. Павличко, І. Дзюба, Є. Нахлік, М. Легкий);

Те ж: zaxid.net / blogs / showblog. do?ivan_franko_ta_yevrei_z_privodu_falsifikatu_v_zhurnali_profil & objectId = 1297806 (23. 11. 13).

103. Постать Тараса Шевченка в історико-літературних працях Івана Франка // Taras Şevcenko un apostol al neamului ucrainean. Тарас Шевченко – апостол українського народу. – Бухарест: RCR Editorial, 2013. – C. 96–102.

104. Іван Франко і Лесь Мартович: історія одного непорозуміння // Українська філологія: традиція та сучасність: Зб. наук. праць: До 160-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. – Львів, 2013. – Вип. 14. – Част. 1. – С. 260–268.

 

2014

 

105. «Апостолові праці»: універсалізм Франкового генія // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – Вип. 78. – С. 15–24.

106. У сфері Франкових концепцій [Рец. на кн.: Пилипчук С. Фольклористична концептосфера Івана Франка: монографія. –Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 466 с.] // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – Вип. 78. – С. 336–339.

107. Постать Тараса Шевченка в історично-літературних працях Івана Франка // Записки НТШ. – Львів, 2014. – Т. CCLXVI: Праці філологічної секції. – С. 302–308.

108. Поетика повістки Івана Франка «Як Юра Шикманюк брів Черемош» // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. – Вип. 40: Присвячений професору Лідії Дунаєвській. – С. 122–131.

109. «Веселка. Літературна збірка. Зложив Андрій Молодченко // Наукове товариство імені Шевченка: Енциклопедія. – К.; Л.; Тернопіль, 2014. – Т. 2: Бібл – Вес. – С. 612.

110. Техніка «потоку свідомості» в художній прозі Івана Франка // Питання літературознавства: науковий збірник. – Чернівці: ЧНУ, 2014. – Вип. 90. – С. 98–108.

111. Оповідання-притча Івана Франка «Терен у нозі»: поетика і семантика // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. – Івано-Франківськ, 2014. – Вип. 2. – С. 62–72.

 

 2015

112. Гуцульський триптих Франкової прози // Вісник Львівського університету / Серія філологічна: Франкознавство. – Львів: ЛНУ, 2015. – Вип. 62. – С. 3–13.

113. «Radovi apostola»: univerzalizam Frankova genija / Mykola Leğkyj // Ukrajinska Galicija (prijevodi s ukrajinskoga ) / Uredio Jevgenij Paščenko. – Zagreb, 2015. – S. 295–305. S ukrajinskoga preveo Josip Ralašić.

114. Проза Івана Франка початку ХХ ст.: проблема теодицеї // Слово і час. – 2015. – № 6. – С. 3–11.

115. Повість Івана Франка «Захар Беркут»: спроба стереометричного прочитання // Spheres of culture. – Lublin, 2015. – Vol. XI. – P. 85–94.

116. Проза Івана Франка: діалоги епох, діалоги культур // Ukrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost III. Україністика: минуле, сучасне, майбутнє ІІІ. Literatura a kultura. Література та культура: Kolektivni monodrafie věnovaná 20. výroči zahájení výuku ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultě Masarykovy univerzity v Brně. Колективна монографія, присвячена 20-річчю україністики на Філософському факультеті Університету імені Масарика в Брно. – Brno, 2015. – С. 153–162.

117. Новелістика Олександра Кониського в контексті української прози 1880–1890-х років [Електронний ресурс] // philology.lnu.edu.ua / wp-content/uploads/2015/12 / Lehkyy_Mykola_Novelistyka_Konyskoho.pdf [Круглий стіл «Світлом науки і знання: До 115 річниці від дня смерті Олександра Кониського» (16 грудня [2015 р.])].

118. Роман Івана Франка «Петрії і Добощуки»: поетика, естетика, рецепція в критиці // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ, 2015. – Вип. 79. – С. 6–18.

119. Віднайдена ідентичність [Рец. на кн.: Дуркалевич В. У пошуках наративної ідентичності: індивідуальний міф у творах Івана Франка, Анджея Хцюка і Бруно Шульца. – Дрогобич: Коло, 2015. – 366 с.] // Укр. літературознавство. – Л.: ЛНУ, 2015. – Вип. 79. – С. 312–314.

120. Три однойменні шевченкознавчі студії Івана Франка: аспекти, ідеї, концепції // Тарас Шевченко: Апостол правди і науки: М-ли Міжнар. наук. конф. – Л.: ЛНУ, 2015. – С. 257–269.

121. Маловідомі твори Наталії Кобринської: поетика тексту // «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним»: Наталія Кобринська та літературний процес кінця ХІХ – ХХ ст.: Зб. наук. праць: До 160-річчя від дня народження Наталії Кобринської; До 90-річчя від часу заснування Союзу Українок Америки. – Львів, 2015. – С. 37–48.

122. Діалектика національного та регіонального у прозі Івана Франка // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2015. – Вип. 770: Слов’янська філологія. – С. 59–66.

 2016

 

123. «Захар Беркут» Івана Франка: повість про минуле для майбутніх поколінь // Педагогічна думка. – 2016. – №. 2. – С. 3–8.

124. Перехресними стежками Франкової прози // Франко І. Вибрані твори для шкільної молоді. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – Т. 2: Проза. – С. 3–23.

125. «Імя нове написане», або Про деякі нерозшифровані наймення у прозі Івана Франка // Слово і час. – 2016. – № 8. – С. 3–10.

126. Проза [Івана Франка] [Електронний ресурс] // Франко Іван Якович. – uk.wikipedia.org/wiki/Франко_Іван_Якович

127. Будзиновський В’ячеслав Титович // Франківська енциклопедія: У 7 томах. – Львів: Світ, 2016. – Т. 1: А–Ж. Серія «Іван Франко і нова українська література. Попередники і сучасники». – С. 204–210;

128. Будзиновський Тит Євстахійович // Там само. – С. 210–211;

129. Возняк Михайло Степанович. Франко про В[озняка] // Там само. – С. 289–292);

130. Галіп Теодот Мелетійович // Там само. – С. 321–323;

131. Грінченко Борис Дмитрович // Там само. – С. 453–475;

132. Джиджора Іван Миколайович // Там само. – С. 541–545;

133. Думитрашко Костянтин Данилович // Там само. – С. 610–611.

134. Проза Івана Франка: сенсаційна повість і скандальний роман // Записки НТШ. – Львів, 2016. – Т. CCLXIX: Праці філологічної секції. – С. 86–101.

135. Танатопоетика прози Івана Франка: тривіалізація смерті // Toronto Slavic Quaterly. 2016. – Вип. 58. Режим доступу: Sites.utoronto.ca/tsq/58/index_58.shtm.

136. «Вечерниці» // Наукове товариство імені Шевченка: Енциклопедія. – К.; Л.; Тернопіль, 2016. – Т. 3: Вес – Глин. – С. 39–41;

137. «Вік» // Там само. – С. 135–136;

138. «Вірша про Барську конфедерацію» // Там само. – С. 162–163;

139. «Галицький “Москаль-чарівник”» // Там само. – С. 390–391.

 2017

 

140. Проза Івана Франка. Польськомовна рецепція в критиці та приватному листуванні // Київські полоністичні студії. – К.: Університет «Україна», 2017. – Т. ХХІХ: Іван Франко і польська культура. – С. 303–311.

141. Повість про силу і мудрість [Передмова] // Франко І. Захар Беркут. – Харків: Фоліо, 2017. – С. 3–19; Примітки. – С. 241–245; Словничок маловживаних слів. – С. 246–250.

142. Франкознавчі студії Івана Денисюка: аспекти й концепти (на матеріалі прозознавчих праць) // Іван Денисюк: не попіл слів, а серця жар…: Зб. наук. праць та матеріалів / Серія «Українська філологія: Школи. Постаті. Проблеми. – Львів, 2017. – Вип. 17. – С. 18–40.

 

2018

 

143. Дебютантка з сонячною душею [Передмова] // Пилипюк О. Не така. – Дрогобич: Коло, 2018. – С. 8–9.

144. Над великою рікою…: локус Черемоша в прозі Івана Франка // «Дивлячись на цей гірський світ»: Літературознавчий збірник. – Львів, 2018. – С. 11–20.

145. Крізь призму художнього онейросу [Передмова] // Ворок Х. Поетика сновидінь у прозі Івана Франка. – К.: Наукова думка, 2018. – С. 3–6.

146. Магія гуцульського тексту [Передмова] // Салій О. «Сей край невичерпаної красоти»: гуцульський текст в українській художній прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2018. – С. 3–6.

147. Малознана рецензія на відомий твір («Захар Беркут» у польськомовній критиці) // Укр. літературознавство. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. Вип. 83. С. 263–269.

 

2019

 

148. Проза Івана Франка як психобуттєвий та соціокультурний феномен. Загальні зауваги // Слово і Час. 2019. № 2. С. 12–25.

149. «Здолавши півшляху життя земного…»: Гнат Хоткевич з приводу 50-ліття Івана Франка // Нагуєвицькі читання: Збірник наукових праць. Дрогобич: Посвіт, 2019. Вип. 5. С. 232–234. Передмова до републікації праці Гната Хоткевича «Кілька вражінь з нагоди ювілейного року д-ра І. Франка» (С. 234–238).

150. Проза Івана Франка в культурному просторі України та світу // Іван Франко: «Я єсть пролог…»: Матеріали Міжнародного наукового конгресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р.): У 2 т. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. Т. 2. С. 3–13.

151. Проза Івана Франка: проблеми періодизації // Окриленість словом: збірник наукових праць на пошану професора Степана Хороба. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019. С. 301–309.

152. Роман Івана Франка «Петрії і Добощуки»: до генези сюжету // Укр. літературознавство. Львів: ЛНУ, 2019. Вип. 84. С. 3–11.

153. Проза Івана Франка: проблеми періодизації // Записки НТШ. Львів, 2019. Т. CCLXXII: Праці Філологічної секції. С. 182–191.

154. Глібов Леонід (Глібів) // Наукове товариство імені Шевченка: Енциклопедія. К.; Л.; Тернопіль, 2019. Т. 4: Глин – Даш. С. 26–28.

155. Грабовський Павло // Там само. С. 228–231.

156. Гребінка Євген // Там само. С. 251–255.

157. Грінченко Борис // Там само. С. 323–330.

158. «Громада. Українська збірка» // Там само. С. 330–331.

159. «Громада. Українська часопись» // Там само. С. 331–332.

160. «Громадський голос» // Там само. С. 334–337.

161. «Громадський друг. Місячник літературний і політичний» // Там само. С. 337–338.

162. «Громадські шпихліри і шпихліровий фонд у Галичині 1784–1840 рр.» // Там само. С. 338–342.

163. Гулак-Артемовський Петро // Там само. С. 424–428.

 

2020

 

164. «Микитичів дуб» Івана Франка: поетика, естетика, семантика // Укр. літературознавство: Зб. наук. праць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. Вип. 85. С. 239–250.

165. Проза [1880–1890-х років] // Історія української літератури: У 12 томах. К.: Наук. думка, 2020. Т. 7: Література 80–90-х років ХІХ століття. Кн. 1. С. 277–419.

166. Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова-Косач) // Там само. С. 420–433.

167. Наталія Кобринська // Там само. С. 458–475.

 

2021

 

168. До ґенези головного образу повісти Івана Франка «Boa constrictor» (декілька гіпотез) // Альманах «Франкіана»: М-ли Наук.-практ. конф. «Іван Франко у ХХІ ст.: виклики та перспективи», присв. 165-тій річниці від дня народж. Івана Франка та 105-річчю зі дня його смерті (Київ, 25травня 2021 року). К.: ВПЦ «Київський університет», 2021. С. 144–153.

169. Фейлетон Івана Франка «Доктор Бессервіссер»: мотиви появи та полеміка навколо нього // Слово і Час. 2021. № 5. С. 118–122.

170. «Читаючи, перечитуючи» [Миколу Ільницького] // Українська літературна газета. 2021. № 25. 17. ХІІ. С. 16–17 (у співавторстві).

Те саме: litgazeta.com.ua/articles/ chytaiuchy-perechytuiuchy-mykolu-ilnytskoho/

 

2022

 

171. Фрагментарні жанри в прозі Івана Франка // Укр. літературознавство: Зб. наук. праць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. Вип. 86. С. 147–168.

172. «Абсолютний пан форми»: новелістика Василя Стефаника в контексті розвитку української прози кінця ХІХ – початку ХХ століття // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. Івано-Франківськ, 2022. Вип. 16 (63). С. 87–103.

173. «Стефаник надзвичайно глибокий і багатогранний»: [Інтерв’ю у день відзначення ювілею Василя Стефаника. Русів, 14 травня 2021 р. Інтерв’юерка Діана Прокопів] // Голос із Русова: Інтерв’ю та коментарі гостей і мешканців села Русова в День відзначення 150-річчя Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2022. С. 68–70.

174. Проза Івана Франка: до ґенези феномена // Галичина: література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Тернопіль: Крила, 2022. Вип. 1. С. 203–219. http://njg.dspu.edu.ua/

175. Проза Миколи Устияновича: поетика образка «Старий Ефрем» // Будитель нашого народного руху: Микола Устиянович (до 210-ї річниці від дня народження): колективна монографія. Львів, 2022. С. 40–49.

176. Денисюк Іван // Наукове Товариство імені Шевченка: Енциклопедія. К.; Львів; Тернопіль, 2022. Т. 5: Даш–Жуч. С. 80–83.

177. «Дневник Якова Марковича» // Там само. С. 230–233.

178. Драматичне товариство імені Івана Котляревського // Там само. С. 355–356.

179. «Друг» // Там само. С. 367–370.

180. «Дружний лихвар» // Там само. С. 372–373.

181. «Житє і Слово» // Там само. С. 650–654.

 

2023

 

182. Mundus, tempus et populus, або Іван Франко «в контексті світу, часу і людей» [Рец. на кн.: «Твоїми говоритиму устами…»: Іван Франко в контексті свого часу / Авт.-упор. М. Гнатюк. Київ: Парламентське вид-во, 2021. 600 с.] // Слово і Час. 2023. № 1. С. 120–122.  https://doi.org/10.33608/0236-1477.2023.01

Те саме: Вісник НТШ. 2022. № 67. С. 121–123.

183. Художня символіка повісти Івана Франка «Великий шум» // Література та історія: антропос – топос – тропос: монографія / За ред. М. Гнатюка. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. С. 281–288.

184. «Галицька Каліфорнія» Стефана Коваліва (оповідання «Добрий заробок») // Стефан Ковалів: педагог, письменник, громадський діяч «Галицької Каліфорнії» та високоповажний друг Івана Франка: Науковий збірник статей і матеріалів Регіональної науково-практичної конференції до 175-ї річниці від дня народження Стефана Коваліва 24 листопада 2023 р. Борислав; Нагуєвичі: Посвіт, 2023. С. 92–106.

185. Проза Ганни Барвінок 1880–1890-х років: проблематика й поетика // Література та культура Полісся. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2023. № 109. Серія «Філологічні науки». № 23. С. 5–25.

186. Франко, Іван Якович // Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

187. Опублікований уривок повісти Михайла Павлика «Вúхора»: психологізм, фольклоризм, романтизм // Творець нового культурного українства: Михайло Павлик (до 170-річчя від дня народження): Колективна монографія. Львів; Івано-Франківськ, 2023. С. 228–237.

188. «Абсолютний пан форми»: новелістика Василя Стефаника в контексті розвитку української прози кінця ХІХ – початку ХХ століття // Василь Стефаник: інтерпретації. Івано-Франківськ; Варшава, 2023. С. 153–171.

189. Збірка Івана Франка «Obrazki galicyjskie» та її рецепція в критиці // Слово, вигострене ідейністю: Збірник наукових праць на пошану Олега Багана. Тернопіль: Крила, 2023. С. 297–315.

190. Іван Франко і Софія Русова: взаємини на літературознавчому полі // Записки НТШ. Львів, 2023. Т. ССLXXVI: Праці Філологічної секції. С. 115–128.

191. Мала проза Богдана Лепкого 1890-х років // Галичина: Література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Дрогобич, 2023. Вип. 2. С. 171–191.

 

2024

 

192. Ольга Левицька: літературна сильветка на тлі «Першого вінка» // «В імені нашої національної єдности»: авторські голоси альманаху «Перший вінок»: Колективна монографія. Львів, 2024. С. 82–90.

193. Кміт Юрій // Франківська енциклопедія / Серія «Іван Франко і нова українська література: Попередники і сучасники»: У 4 томах. Львів: Світ, 2024. Т. 2: З–Кузеля. С. 306–308.

194. Кокорудз Ілля // Там само. С. 467–472.

195. Кононенко Мусій // Там само. С. 577–580.

196. Коцюбинський Михайло // Там само. С. 747–762.

197. Польськомовний переклад повісти Івана Франка «Boa constrictor» // Літературознавчий дискурс і спадок Михайла Возняка: Монографія. Львів, 2024. С. 248–257.

198. Українська еротична новела кінця ХІХ – початку ХХ століть: «Поєдинок» Михайла Коцюбинського та інші тексти // Література та культура Полісся. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2024. Вип. 111. Серія «Філологічні науки». № 25. С. 74–85.

199. Повістка Івана Франка «На дні» у прижиттєвій критиці // Садиба Франка: Науковий збірник заповідника «Нагуєвичі». Нагуєвичі; Дрогобич: Посвіт, 2024. Кн. 5. С. 242–255.

200. Творчість Марка Черемшини й епоха fin de siècle (літературний контекст) // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. Івано-Франківськ, 2024. Вип. 20 (74). С. 13–25.

201. «Се ми, твої невиспівані співи…», або Про ненаписані, незавершені та неопубліковані художні твори Івана Франка // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2024. Вип. 76. С. 149–168.

202. Іван Франко і Михайло Коцюбинський: взаємна рецепція творчости // Франкознавчі студії: Збірник наукових праць. Дрогобич: Коло, 2024. Вип. 7. С. 92–112.

 

2025

 

203. Ще далеко до Гераклових стовпів: Український письменник Зіновій Легкий відзначив 85-річчя // https://zbruc.eu/node/120656 .

Те саме: Дзвін. 2025. № 2. С. 229–231.

204. «В нашій хаті наша воля, А всім зайдам зась!» (Слово про Івана Франка на урочистій Академії його пам’яти) [29 травня 2025 року] //

URL: https://frankolive.wordpress.com/2025/05/31/%d0%b2-%d0%bd%d0%b0%d1%88%d1%96%d0%b9-%d1%85%d0%b0%d1%82%d1%96-%d0%bd%d0%b0%d1%88%d0%b0-%d0%b2%d0%be%d0%bb%d1%8f-%d0%b0-%d0%b2%d1%81%d1%96%d0%bc-%d0%b7%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d0%b0%d0%bc-%d0%b7/?fbclid=IwY2xjawKpdvFleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFhSW9USVNrWGFFNVlraFFxAR7JZxiI3SIP4ecoN9f-66-qeCLUBvukK0f2L81uYqNbyFmsGz_AEdh_Uuj19A_aem_IzelN4uC6UdyzdB82JWNFg

 

Наукове редагування

 

1. Челецька М. М. Поетика заголовкового комплексу в ліриці Івана Франка: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2006. – 18 с.

2. Челецька М. Номеносфера поезії Івана Франка (поетика заголовків, присвят, епіграфів). – Львів, 2007. – 304 с.

3. Піхманець Р. Іван Франко і Василь Стефаник: Взаємини на тлі доби. – Львів, 2009. – 262 с.

4. Корвін-Пйотровська Д. Проблеми поетики прозового опису / Переклад з польської З. Рибчинської. – Львів: Літопис, 2009. – 208 с.

5. Зарицька Л. В. Жанрово-стильові особливості епістолярію Івана Франка (на матеріалі інтимного листування): Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2011. – 19 с.

6. Дронь К. І. Міфологізм у прозі Івана Франка: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2012. – 20 с.

7. Дронь К. Міфологізм у художній прозі Івана Франка (імагологічний аспект). – К.: Наук. думка, 2013. – 242 с.

8. «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним»: Наталія Кобринська та літературний процес кінця ХІХ – ХХ ст.: Зб. наук. праць: До 160-річчя від дня народження Наталії Кобринської; До 90-річчя від часу заснування Союзу Українок Америки. – Львів, 2015. – С. 174–285.

9. Ворок Х. Б. Поетика сновидінь у прозі Івана Франка: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2017. – 20 с.

10. Салій О. Р. Гуцульський текст української прози кінця ХІХ – початку ХХ століття: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2017. – 20 с.

11. Ворок Х. Поетика сновидінь у прозі Івана Франка. – К.: Наукова думка, 2018. – 256 с.

12. Салій О. «Сей край невичерпаної красоти»: гуцульський текст в українській художній прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2018. – 326 с.

13. Українське літературознавство. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. Вип. 83. 328 с. (у співавторстві).

 

Упорядкування, підготовка текстів

 

1. З його духа печаттю…: Зб. наук. праць на пошану проф. І. Денисюка: У 2-х томах. – Львів, 2001. – Т. 1. 352 с.

2. З його духа печаттю…: Зб. наук. праць на пошану проф. І. Денисюка: У 2-х томах. – Львів, 2001. – Т. 2. – 228 с.

3. Тези доповідей шістнадцятої щорічної наукової конференції, присвяченої 145-річчю від дня народження Івана Франка [17–19 жовтня 2001 р.]. – Львів, 2002. – 92 с.

4. Денисюк І. О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4-х книгах. – Львів: ЛНУ, 2005. – Т. 1: Літературознавчі дослідження. – Кн. 1. – 432 с.

5. Денисюк І. О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4 книгах. – Львів: ЛНУ, 2005. – Т. 1: Літературознавчі дослідження. – Кн. 2. – 486 с.

6. Іван Франко: дух, наука, думка, воля: М-ли Міжнар. наук. конґресу, присв. 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.). – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – Т. 1. – 1160 с. (у співавторстві).

7. Іван Франко: дух, наука, думка, воля: М-ли Міжнар. наук. конґресу, присв. 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.). – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. – Т. 2. – 1150 с. (у співавторстві).

8. Франко І. Вибрані твори для шкільної молоді. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – Т. 1: Проза. – 640 с. [Від редколегії. – С. 3; Денисюк І. Через терни до зір [Передмова]. – С. 4–34; «Ріпка». – С. 35–36; «Коли ще звірі говорили». – С. 37–120; «Малий Мирон» – С. 121–126; «Мавка». – С. 127–131; «Мій злочин». – С. 132–137; «Оловець». – С. 138–148; «Schönschreiben». – С. 149–153; «Історія кожуха». – С. 154–158; «Оповідання про половчина». – С. 159–162; «У кузні». – С. 163–172; «Щука». – С. 173–178; «Пироги з черницями». – С. 179–184; «Захар Беркут». – С. 185–307; «Абу-Касимові капці». – С. 308–377; «Коваль Бассім». – С. 378–507; «Лис Микита». – С. 308–629; Список малозрозумілих слів. – С. 630–636].

9. Франко І. Вибрані твори для шкільної молоді. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – Т. 2: Проза. – 484 с. [«На роботі». – С. 24–38; «Boa constrictor». – С. 39–98; «Вільгельм Телль». – С. 99–105; «Панталаха». – С. 106–152; «Борис Граб». – С. 153–165; «Вівчар». – С. 166–170; «Перехресні стежки». – С. 171–418; «Хмельницький і ворожбит». – С. 419–422; «Терен у нозі». – С. 423–436; «Сойчине крило». – С. 437–472; Пояснення слів. – С. 473–482].

10. Іван Франко: «Я єсть пролог…»: М-ли Міжнар. наук. конгресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р.): У 2-х т. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. Т. 1. 808 с. (у співавторстві).

11. Іван Франко: «Я єсть пролог…»: М-ли Міжнар. наук. конгресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р.): У 2-х т. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. Т. 2. 686 с. (у співавторстві).

 

Публікації науковців Інституту Івана Франка НАН України за 2024 рік

Публікації науковців Інституту Івана Франка НАН України за 2024 рік
20.06.2025

У 2024 році в Інституті Івана Франка вийшли друком другий том "Франківської енциклопедії", колективна монографія, збірник наукових статей, статті в українських та закордонних виданнях, рецензії, інтерв’ю та огляди.

ПУБЛІКАЦІЇ НАУКОВЦІВ
ІНСТИТУТУ ІВАНА ФРАНКА НАН УКРАЇНИ
ЗА 2024 РІК

 

Книжкові видання

Черговий том «Франківської енциклопедії»

Франківська енциклопедія / Ред. колегія: Микола Жулинський (голова), Євген Нахлік (заступник голови), Микола Легкий, Алла Швець та ін. ; НАН України. Ін-т Івана Франка ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Львів : Світ, 2024. Т. 2 : З–Кузеля. Серія : Іван Франко і нова українська література. Попередники та сучасники : у чотирьох томах / Науковий редактор і упорядник Євген Нахлік ; [керівники проєкту «Франківська енциклопедія» Микола Жулинський, Євген Нахлік ; Вступне слово «Від наукового редактора й упорядника» Євгена Нахліка ; відп. секретар Оксана Нахлік ; добір ілюстрацій Євгена Нахліка]. 912 с.

 

Мирослава Дерев’яна


Статті у співавторстві:


1. Кахникевич Кирило / Мирослава Дерев’яна, Євген Нахлік // Там само. С. 233–235.

2. Кобилянський Антін / Мирослава Дерев’яна, Євген Нахлік // Там само. С. 346–353.

 

Марія Лапій

Індивідуальні статті:

  1. Кернере́нко Грицько / Марія Лапій // Там само. С. 267–271.


 Статті у співавторстві:

 2.     Кра́вченко Уляна / Марія Лапій, Ярослав Грицак // Там само. С. 765–768; С. 768–801.

 3.  Кри́мський Агатангел (Агафангел) Юхимович / Марія Лапій, Лариса Каневська // Там само. С. 814–850.

 

Микола Легкий


          Індивідуальні статті:

1. Кміт Юрій / Микола Легкий // Там само. С. 306–308.

2.   Кокорудз Ілля / Микола Легкий // Там само. С. 467–472.

3.   Кононенко Мусій / Микола Легкий // Там само. С. 577–580.

4.   Коцюбинський Михайло / Микола Легкий // Там само. С. 747–762.


Олена Луцишин

Індивідуальні статті:

1.       Здерковський Олександер Іванович / Олена Луцишин // Там само. С. 78–81.

2.       Іващенко Костянтин Антонович / Олена Луцишин // Там само. С. 136–137.

3.       Ісаєвич С. Н. / Олена Луцишин // Там само. С. 153–154.

4.       Кудринський Федот Андрійович / Олена Луцишин // Там само. С. 899–900.

 

Оксана Мельник

Індивідуальні статті:

 

1.       Зробек Яков / Оксана Мельник // Там само. С. 102–109.

2.       Карманський Петро Сильвестрович / Оксана Мельник // Там само. С. 198–225.

3.       Козловський Олександер Костянтинович / Оксана Мельник // Там само. С. 450–459.

 

Євген Нахлік

Вступні статті:

1.     Від наукового редактора й упорядника / Євген Нахлік // Там само. С. 5–6.

2.     Пояснення до оформлення статей / [Євген Нахлік] // Там само. С. 7.

3.  Основні скорочення слів ; Скорочення назв областей ; Скорочення прикметникових форм, похідних від етнонімів і топонімів ; Скорочення місяців ; Абревіатури ; Бібліографічні скорочення ; Скорочення міст видання у бібліографічних описах / [Євген Нахлік] // Там само. С. 8–13.


Індивідуальні статті:

1.     Згарський Евген Якович / Євген Нахлік // Там само. С. 76–78.

2.     Зубрицький Денис Іванович / Євген Нахлік // Там само. С. 109–122.

3.     Ільницький Василь Стефанович / Євген Нахлік // Там само. С. 142–152.

4.     Калениченко Іван Данилович / Євген Нахлік // Там само. С. 159–161.

5.     Калинович Іван Титович / Євген Нахлік // Там само. С. 161–172.

6.     Карпенко Грицько / Євген Нахлік // Там само. С. 225–226.

7.     Карпенко Стецько / Євген Нахлік // Там само. С. 226–229.

8.     Карпинський Ігнатій / Євген Нахлік // Там само. С. 229.

9.     Катранов Сергій Павлович / Євген Нахлік // Там само. С. 229–230.

10.  Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович / Євген Нахлік // Там само. С. 257–267.

11.  Ковалів Стефан Михайлович / Євген Нахлік // Там само. С. 424–437.

12.  Козанович Михайло / Євген Нахлік // Там само. С. 447–449.

13.  Конрад Микола Йосифович / Євген Нахлік // Там само. С. 581–595.

14.  Кордуба Мирон Михайлович / Євген Нахлік // Там само. С. 603–608.

15.  Кореницький Порфир Михайлович / Євген Нахлік // Там само. С. 613–614.

16.  Корсун Олександр Олексійович / Євген Нахлік // Там само. С. 614–617.

17.  Костецький Плятон Іванович / Євген Нахлік // Там само. С. 646–654.

18.  Котляревський Іван Петрович / Євген Нахлік // Там само. С. 678–714.

19.  Котляревський Олександр Олександрович / Євген Нахлік // Там само. С. 714–716.

20.  Кравченко Василь Григорович / Євген Нахлік // Там само. С. 762–765.

21.  Красицький Йосиф Томович / Євген Нахлік // Там само. С. 803–809.

22.  Крушельницька Марія Степанівна / Євген Нахлік // Там само. С. 867–880.

 

Статті, в яких є індивідуальні частини Є. Нахліка:

23.  Забіла Віктор Миколайович / Євген Нахлік // Там само. С. 15–16.

24.  Загаєвич Василь Дмитрович / Євген Нахлік // Там само. С. 25.

25.  Качала Стефан Теодорович / Євген Нахлік // Там само. С. 235–244, 249–250, 251–252.

26.  Колесса Олександер Михайлович / Євген Нахлік // Там само. С. 477–492; / Василь Івашків, Євген Нахлік // Там само. С. 492–497; / Євген Нахлік // Там само. С. 497–498, 499–500; / Василь Івашків, Євген Нахлік // Там само. С. 500–502; / Євген Нахлік // Там само. С. 503–504; / Василь Івашків, Євген Нахлік // Там само. С. 504–505.

27.  Кониський Олександер Якович / Євген Нахлік // Там само. С. 556–577.

28.  Коцовський Володимир Миколайович / Євген Нахлік // Там само. С. 730–747.

29.  Кропивницький Марко Лукич / Євген Нахлік // Там само. С. 864.

 

Статті у співавторстві:

30.  Завадович Роман Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 16–20.

31.  Залеський Осип Степанович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 56–63.

32.  Залозецький Василь Дмитрович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 64–65.

33.  Зілинський Іван Николаєвич / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 82–85.

34.  Зозуля Іван Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 99–102.

35.  Іванчук Михайло Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 133–134.

36.  Іванчук Олекса Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 134–136.

37.  Ількевич Григорій Стефанович / Євген Нахлік, Святослав Пилипчук // Там само. С. 137–142.

38.  Йосифович Дмитро Григорович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 156–158.

39.  Калитовський Єронім Павлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 172–178.

40.  Калитовський Омелян Павлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 178–182.

41.  Калужняцький Омелян Ієронімович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 182–186.

42.  Камінський Андрей Варфоломійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 186–192.

43.  Карбулицький Ілярій Іванович / Яким Горак, Євген Нахлік // Там само. С. 195–198.

44.  Катренко Олександро / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 230–233.

45.  Кахникевич Кирило / Мирослава Дерев’яна, Євген Нахлік // Там само. С. 233–235.

46.  Кибальчич Надія Костянтинівна / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 271–274.

47.  Кибальчич Надія Матвіївна / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 274–278.

48.  Кипріян Іван / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 278–281.

49.  Кирчів Богдар Олексійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 281–286.

50.  Кирчів Константин Олексійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 286–287.

51.  Кирчів Павло Олексійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 287–294.

52.  Климкович Ксенофонт Григорович / Євген Нахлік, Олесь Федорук // Там само. С. 302–306.

53.  Кобилецький Іван Васильович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 310–325.

54.  Кобилянська Ольга Юліянівна / Євген Нахлік, Ореста Баса // Там само. С. 325–346.

55.  Кобилянський Антін / Мирослава Дерев’яна, Євген Нахлік // Там само. С. 346–353.

56.  Кобрин Володимир Іванович / Володимир Галик, Євген Нахлік // Там само. С. 362–367.

57.  Кобринський Йосафат Николайович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 394–397.

58.  Кобринський Николай Николайович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 397–399.

59.  Коваленко Григорій Андрійович / Євген Нахлік, Алла Швець // Там само. С. 410–412.

60.  Коваленко Олександр Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 421–424.

61.  Ковальський Василь Даміянович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 437–446.

62.  Коковський Франц Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 461–467.

63.  Колцуняк Марія Миколаївна / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 517–518.

64.  Колцуняк Микола Симонович / Євген Нахлік, Юрій Прохасько // Там само. С. 518–520.

65.  Комаров Богдан Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 520–523.

66.  Комаров Олександер Федорович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 531–534.

67.  Конощенко Андрій / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 580–581.

68.  Копач Іван Симонович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 595–602.

69.  Кореневич Михайло Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 608–613.

70.  Корш Федір Євгенович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 617–619.

71.  Косевич Евген Василь Еміліянович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 621–644.

72.  Костомаров Микола Іванович / Євген Нахлік, Василь Івашків // Там само. С. 654–678.

73.  Коховський Всеволод Порфирович / Євген Нахлік, Олесь Федорук // Там само. С. 716–717.

74.  Коціпінський Антон Ґіацинтович / Яким Горак, Євген Нахлік // Там само. С. 718–720.

75.  Кралицький Анатолій Федорович / Михайло Кріль, Євген Нахлік // Там само. С. 801–803.

76.  Кревецький Іван Мар’ян Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 809–814.

77.  Кротевич Євген Максимович / Євген Нахлік, Олесь Федорук // Там само. С. 865–866.

78.  Кузеля Зенон Францискович / Євген Нахлік, Тамара Пацай // Там само. С. 900–906.


Оксана Нахлік

Індивідуальні статті:

1.     Завітневич Володимир Зенонович / Оксана Нахлік // Там само. С. 20–22.

2.     Закревський Микола Васильович / Оксана Нахлік  // Там само. С. 55–56.

3.     Залізняк Василь / Оксана Нахлік // Там само. С. 63–64.

4.     Залозний Петро Федорович / Оксана Нахлік // Там само. С. 65–66.

5.     Заревич Федір Іванович / Оксана Нахлік // Там само. С. 66–68.

6.     Засадкевич Никифор Олександрович / Оксана Нахлік // Там само. С. 68.

7.     Зелений Павло Олександрович / Оксана Нахлік // Там само. С. 81–82.

8.     Іванов Петро Васильович / Оксана Нахлік // Там само. С. 132–133.

9.     Ільницький Лука Васильович / Оксана Нахлік // Там само. С. 152–153.

10.  Ішуніна Марія Іванівна / Оксана Нахлік // Там само. С. 154–155.

11.  Канюк Сергій Іванович / Оксана Нахлік // Там само. С. 192–193.

12.  Капельгородський Пилип Йосипович / Оксана Нахлік // Там само. С. 194–195.

13.  Капій Мирослав Дмитрович / Оксана Нахлік // Там само. С. 195.

14.  Кащенко Адріян Феофанович / Оксана Нахлік // Там само. С. 252–253.

15.  Кічура Мелетій Омелянович / Оксана Нахлік // Там само. С. 297–301.

16.  Клемертович Михайло Михайлович / Оксана Нахлік // Там само. С. 301–302.

17.  Кобилянський Юліян Юліянович / Оксана Нахлік // Там само. С. 361–362.

18.  Кобринський Айталь Николайович / Оксана Нахлік // Там само. С. 394.

19.  Ковшевич Роман Іванович / Оксана Нахлік // Там само. С. 446–447.

20.  Козак Євген Оксентійович / Оксана Нахлік // Там само. С. 447.

21.  Козоріс Михайло Кирович / Оксана Нахлік // Там само. С. 459–461.

22.  Косач Олена Антонівна / Оксана Нахлік // Там само. С. 620.

23.  Косовцов Віт Андрійович / Оксана Нахлік // Там само. С. 644–645.

24.  Костащук Василь Андрійович / Оксана Нахлік // Там само. С. 645–646.

25.  Крушельницький Антін Володиславович / Оксана Нахлік // Там само. С. 881–899.

 

Стаття, в якій є індивідуальні частини Оксани Нахлік:

26.  Качала Стефан Теодорович / Оксана Нахлік // Там само. С. 235, 244–248, 250–252.

 

Статті у співавторстві:

27.  Завадович Роман Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 16–20.

28.  Залеський Осип Степанович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 56–63.

29.  Залозецький Василь Дмитрович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 64–65.

30.  Зілинський Іван Николаєвич / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 82–85.

31.  Зозуля Іван Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 99–102.

32.  Іванчук Михайло Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 133–134.

33.  Іванчук Олекса Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 134–136.

34.  Йосифович Дмитро Григорович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 156–158.

35.  Калитовський Єронім Павлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 172–178.

36.  Калитовський Омелян Павлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 178–182.

37.  Калужняцький Омелян Ієронімович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 182–186.

38.  Камінський Андрей Варфоломійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 186–192.

39.  Катренко Олександро / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 230–233.

40.  Кибальчич Надія Костянтинівна / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 271–274.

41.  Кибальчич Надія Матвіївна / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 274–278.

42.  Кипріян Іван / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 278–281.

43.  Кирчів Богдар Олексійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 281–286.

44.  Кирчів Константин Олексійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 286–287.

45.  Кирчів Павло Олексійович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 287–294.

46.  Кобилецький Іван Васильович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 310–325.

47.  Кобринський Йосафат Николайович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 394–397.

48.  Кобринський Николай Николайович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 397–399.

49.  Коваленко Олександр Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 421–424.

50.  Ковальський Василь Даміянович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 437–446. / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 437–446.

51.  Коковський Франц Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 461–467.

52.  Колцуняк Марія Миколаївна / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 517–518.

53.  Комаров Богдан Михайлович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 520–523.

54.  Комаров Олександер Федорович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 531–534.

55.  Конощенко Андрій / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 580–581.

56.  Копач Іван Симонович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 595–602.

57.  Кореневич Михайло Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 608–613.

58.  Корш Федір Євгенович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 617–619.

59.  Косевич Евген Василь Еміліянович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 621–644.

60.  Кревецький Іван Мар’ян Іванович / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Там само. С. 809–814.


Олександра Салій 

Індивідуальні статті:

 

1.   Кобилянський Еразм Олександрович / Олександра Салій // Там само. С. 353–361.

 

Алла Швець

 

       Індивідуальні статті:

1.       Заклинська Осипа Семенівна / Алла Швець // Там само. С. 25–27.

2.       Заклинський Богдан Романович / Алла Швець // Там само. С. 27–29.

3.       Заклинський Корнило Гнатович / Алла Швець // Там само. С. 29–33.

4.       Заклинський Корнило Романович / Алла Швець // Там само. С. 33–37.

5.       Заклинський Леонід Гнатович / Алла Швець // Там само. С. 37–43.

6.       Заклинський Олексій Онуфрійович / Алла Швець // Там само. С. 43–46.

7.       Заклинський Роман Гнатович / Алла Швець // Там само. С. 46–49.

8.       Заклинський Ростислав Романович / Алла Швець // Там само. С. 49–55.

9.       Застирець Йосиф Якович / Алла Швець // Там само. С. 68–76.

10.    Кисілевська Олена Львівна / Алла Швець // Там само. С. 294–297.

11.    Кобринська Наталія Іванівна / Алла Швець // Там само. С. 367–394.

12.    Кобринський Теофіл Іванович / Алла Швець // Там само. С. 399–400.

13.    Ковалевський Микола Васильович / Алла Швець // Там само. С. 400–410.

 

Статті у співавторстві:

1.       Коваленко Григорій Андрійович / Алла Швець, Євген Нахлік // Там само. С. 410–412.

2.       Коваленко Григорій Олексійович / Алла Швець, Євген Нахлік // Там само. С. 412–416.


 Індивідуальна монографія

Nachlik Eugeniusz. Twórczość literacka jako przeczucie i przewidywanie przez autora własnego losu / Eugeniusz Nachlik ; Redaktor tomu: Jarosław Ławski ; [posłowie:] Jarosław Ławski. Prelekcja Mistrzowska Profesora Eugeniusza Nachlika (s. 55). Białystok : Wydawnictwo PRYMAT Mariusz Śliwowski, 2024. 72 s. Seria Naukowo‑Literacka „Prelekcje Mistrzów” Wydziału Filologicznego Uniwersytetu w Białymstoku. Prelekcja 38 / Redakcja serii: Jarosław Ławski, Krzysztof Korotkich. 


Колективна монографія

«В імені нашої національної єдности»: авторські голоси альманаху «Перший вінок» : колективна монографія / за наук. ред. А. Швець ; передм. А. Швець ; редкол.: Є. Нахлік (гол.) та ін. ; відповід. ред. М. Лапій, І. Горошко ; Інститут Івана Франка НАН України ; Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації ; Союз Українок Америки ; ВГО Союз Українок. Львів, 2024. 234 с. (Серія «Літературознавчі студії» ; вип. 28).


1.     Лапій Марія. «Судилась мені доля Шашкевича між нашим галицьким жіноцтвом...»: Уляна Кравченко у «Першому вінку» / Марія Лапій  // Там само.  С. 43–56.

2.     Легкий Микола. Ольга Левицька: літературна сильветка на тлі «Першого вінка» / Микола Легкий  // Там само.  С. 82–90.

3.     Нахлік Євген. Франкова участь у публікуванні та редагуванні творів Ганни Барвінок / Євген Нахлік // Там само. С. 57–66.

4.     Нахлік Оксана. Гадки здорові..., талант поетичний» Климентини Попович / Оксана Нахлік // Там само. С. 91–98.

5.     Швець Алла. Провісник нового духу: феномен «Першого вінка». Передмова / Алла Швець  // Там само.  С. 7–12.

6.     Швець Алла. «Спосібна і багата натура»: Софія Окуневська / Алла Швець // Там само. С. 120–130.



Збірник есеїв

 

Ті, що творили «Перший вінок» / Наукова редакторка А. Швець. Київ : Creative Women Publishing, 2024. 232 с.

 

1.     Лапій Марія. «Судилась мені доля Шашкевича між нашим галицьким жіноцтвом...»: Уляна Кравченко / Марія Лапій // Там само. С. 45–60.

2. Нахлік Оксана. В справах віри дійшла до найвищих думок...»: Климентина Попович / Оксана Нахлік // Там само. С. 97–106.

3.    Нахлік Оксана. У вірші тугу перелила: Елена Грицай / Оксана Нахлік // Там само. С. 146–153.

4. Салій Олександра. «Найправдивіша русько-українська писателька»: Михайлина Рошкевич / Олександра Салій // Там само. C. 154–171.

5.   Швець Алла. Жіночі голоси, що творять гармонію. Передмова / Алла Швець // Там само. С. 9–12.

6.    Швець Алла. «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним»: Наталія Кобринська / Алла Швець // Там само. С. 11–29.

7.    Шмега Катерина. «Беатріче» української літератури: Ганна Барвінок / Катерина Шмега // Там само.  С. 6178.

 

Збірник наукових статей

Калуські історичні студії. Т. 8 : Збірник наукових статей / упор. та відп. наук. ред. І. М. Тимів; заг. ред. О. М. Малярчука / Інститут Івана Франка НАН України; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Калуська міська рада; Управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради та ін. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2024. – 352 с.

 Франко Андрій.  Cин Каменяра Петро Франко часто відвідував Калущину. Текстологічна публікація листа дружини П. Франка Ольги Білевич до професорки Оксани Франко про родину Івана Франка і пошуки безвісти зниклого її чоловіка / Андрій Франко // Там само.  С. 162–220 .

 

Розділи в колективних монографіях,
статті, рецензії, інтерв’ю

Ігор Котик

Літературно-критичні статті та рецензії:

 1.  Анатомія ненависті: як росія докотилася до війни з Україною / Ігор Котик // Читомо. URL:  https://chytomo.com/anatomiia-nenavysti-iak-rosiia-dokotylasia-do-vijny-z-ukrainoiu/. Розміщено: 22.08.2024.

2.   Упійманий час: відеоархів Віктора Неборака / Ігор Котик // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/120075. Розміщено: 29.11.2024.

3.     За Перекопом є земля – роман виховання по-кримськи [рецензія на роман А.Левкової «За Перекопом є земля»] / Ігор Котик // Читомо. URL: https://chytomo.com/za-perekopom-ie-zemlia-roman-vykhovannia-po-krymsky/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR0R6hVhftQiM_F1G5skMayoByHH-2ILFpG3UMArKtRLyibfXjXvvddG5fQ_aem_AbrXAjePLPjBIhn96-hDHNeF-W3OMzuBq8dExpho3qx6VjMZ6LMRh6FdeyOI1h34i8fFAWvKt9Bo2dgESvLnSf-A. Розміщено: 23.02.2024.

4.         «Я би не хотіла, щоб люди знали мої думки»: особисте й політичне у щоденнику Євгенії Кононенко за 2022 рік [рецензія на щоденник Євгенії Кононенко «Той божевільний рік»] / Ігор Котик // Читомо. URL: https://chytomo.com/ne-khotila-by-shchob-znaly-moi-dumky-osobyste-j-politychne-u-shchodennyku-kononenko/.Розміщено: 6.05.2024.

5.    Диво повільного данцу Василя Карп’юка [рецензія на збірку малої прози Василя Крап’юка «Повільні танці» / Ігор Котик // Читомо. URL:  https://chytomo.com/dyvo-povilnoho-dantsu-vasylia-karp-iuka/. Розміщено: 11.06.2024.

6.    Син загинув на війні. Горе та гордість у книжці «Лемберґ: мамцю, ну не плач» [рецензія на книжку Олени Чернінької] / Ігор Котик // Читомо. URL: https://chytomo.com/syn-zahynuv-na-vijni-hore-ta-hordist-u-knyzhtsi-lemberg-mamtsiu-nu-ne-plach/. Розміщено: 19.07.2024.

7.  Порахунки з радянським минулим у трилері «Спадок на кістках» / Ігор Котик // Читомо. URL: https://chytomo.com/porakhunky-z-radianskym-mynulym-u-tryleri-spadok-na-kistkakh/. Розміщено:7.08.2024.

8.   There is land beyond Perekop – a Crimean Bildungsroman (Translation: Olena Pankevych; editing: Nicole Yurcaba, Terra Friedman King) / Ігор Котик // Читомо. URL: https:// chytomo.com/en/there-is-land-beyond-perekop-a-crimean-bildungsroman/. Розміщено: 8.08.2024.

9.  ‘The Language of War’ by Oleksandr Mykhed: But lead us not into the temptation of forgiveness (Translation: David Joseph Soares; copy editing: Aalap Trivedi, Drafted Editorial Services) / Ігор Котик // Читомо. URL: https://chytomo.com/en/review-but-lead-us-not-into-the-temptation-of-forgiveness-language-of-war-by-oleksandr-mykhed/. Розміщено: 27.08.2024.

10. Арабески» Сергія Жадана: орнамент прифронтового міста / Ігор Котик // Читомо. URL: https://chytomo.com/arabesky-serhiia-zhadana-ornament-pryfrontovoho-mista/. Розміщено: 25.11.2014.

 

Микола Легкий

Розділи в колективних монографіях:

1. Польськомовний переклад повісти Івана Франка «Boa constrictor» / Микола Легкий // Літературознавчий дискурс і спадок Михайла Возняка: Монографія. Львів, 2024. С. 248–257.

Статті:

2.  Проза Ганни Барвінок 1880–1890-х років: проблематика й поетика / Микола Легкий // Література та культура Полісся. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2023. № 109. Серія «Філологічні науки». № 23. С. 5–25.

3.Франко, Іван Якович / Микола Легкий // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

4.  «Абсолютний пан форми»: новелістика Василя Стефаника в контексті розвитку української прози кінця ХІХ – початку ХХ століття / Микола Легкий // Василь Стефаник: інтерпретації. Івано-Франківськ; Варшава, 2023. С. 153–171.

5.   Збірка Івана Франка «Obrazki galicyjskie» та її рецепція в критиці / Микола Легкий // Слово, вигострене ідейністю: Збірник наукових праць на пошану Олега Багана. Тернопіль: Крила, 2023. С. 297–315.

6.  Повістка Івана Франка «На дні» у прижиттєвій критиці / Микола Легкий // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер ті ін.  Дрогобич – Нагуєвичі : По́світ, 2024.  Кн. 5. С. 242–255.

7.  Українська еротична новела кінця ХІХ – початку ХХ століть: «Поєдинок» Михайла Коцюбинського та інші тексти / Микола Легкий // Література та культура Полісся. 2024. . Том 111 № 25f. Серія «Філологічні науки». № 24. С. 74–85.

8.      Іван Франко і Софія Русова: взаємини на літературознавчому полі / Микола Легкий // Записки НТШ. Львів, 2023. Т. ССLXXVI: Праці Філологічної секції. С. 115–128.

9.   Мала проза Богдана Лепкого 1890-х років / Микола Легкий // Галичина: Література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Дрогобич, 2023. Вип. 2. С. 171–191.

10. Творчість Марка Черемшини й епоха fin de siècle (літературний контекст) // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. Івано-Франківськ, 2024. Вип. 20 (74). С. 13–25.

11. «Се ми, твої невиспівані співи…», або Про ненаписані, незавершені та неопубліковані художні твори Івана Франка / Микола Легкий // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2024. Вип. 76. С. 149–168.

12. Іван Франко і Михайло Коцюбинський: взаємна рецепція творчости / Микола Легкий // Франкознавчі студії: Збірник наукових праць. Дрогобич: Коло, 2024. Вип. 7. С. 92–112.

  

Євген Нахлік

Розділи в колективних монографіях

1.  «Вільних внуки, злучім руки…» : Українсько-польські національно-визвольні акценти будительської поезії Тимка Падури / Євген Нахлік // «Українська школа» у польській та австрійській літературі. Життя і творчість Томаша Падури: факти і проблеми: Колективна монографія / За заг. ред. Глотова О. Л. ; Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка. Тернопіль : Видавництво «Крок», 2024. С. 117–138. Krok Publishers. URL: https://www.k-k-k.net.ua/padura/9.%D0%9D%D0%B0%D1%85%D0%BB%D1%96%D0%BA.pdf. Ціла книжка: URL: https://krokbooks.com/shop/ukrainska-shkola-u-polskiy-ta-avstriyskiy-literaturi--zhittya-i-tvorchist-tomasha-paduri-fakti-i-problemi/. Розміщено: травень 2024 року.

2.   «Кассандра» Лесі Українки: відчитання дискурсу долі / Євген Нахлік // Інтермедіум Кассандра : Інтермедіальні студії : [Колективна монографія] / Світлана Маценка, Ярина Тарасюк, Софія Варецька, Діана Мельник та ін. ; графічні іл. Лесі Квик ; за ред. Світлани Маценки ; відповід. ред. О. Левицька. Львів : Видавництво «Апріорі», 2024. іл. + 36 кольор. іл. С. 210–231. Abstracts. Lesya Ukrainka`sKassandra”: Close Reading the Discourse of Fate / Yevhen Nakhlik. С. 380.

Інформація про авторів : Нахлік Євген. С. 385–386.

 

Статті:

3.   Боронь Олександр Вікторович / Є. К. Нахлік // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. URL: https://esu.com.ua/article-884083. Розміщено: 2024-05-16.

4.    [Виступ в обговоренні роману Миколи Жулинського «Акордеон»] / Євген Нахлік // Маценка С. Інтермедіальне прочитання роману Миколи Жулинського «Акордеон» : (За матеріалами наукового семінару «Довкола акордеона») / Світлана Маценка // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2024. Вип. 76. С. 283. Також на сайті: Вісник Львівського університету. Серія філологічна. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/view/12594.

Зреферовано виступ Є. Нахліка під час обговорення роману М. Жулинського «Акордеон», що відбулося 20 грудня 2022 р. у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка (ініціювала Платформа інтермедіальних досліджень спільно з Інститутом Івана Франка НАН України та філологічним факультетом ЛНУ імені Івана Франка).

С. 286: Світлина із заходу.

5.     Вірш «Tkanina» Збіґнєва Герберта й український переклад Віктора Дмитрука / Євген Нахлік // Київські полоністичні студії студії / гол. ред. Ростислав Радишевський ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Навч.-наук. ін-т філології. Каф. полоністики ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ : Талком, 2024. Т. XL. С. 430–441. Також на сайті: Київські полоністичні студії / Polish Studies of Kyiv. URL: https://kps.philology.knu.ua/article/view/3098/2605. Опубліковано: 18.11.2024.

6.     З ранньої полеміки довкола культу Франка: Василь Панейко (В. Лукич) – Марія Крушельницька // Франкознавчі студії / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. Дрогобич : Коло, 2024. Вип. 7 / Редколегія: Галина Сабат (гол. ред.), Євген Нахлік, Микола Ільницький та ін. С. 299–333.

7.     Збіґнєв Герберт: погляд крізь минуле у майбутнє / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/119810. Розміщено: 29.10.2024.

8.     Іван Франко й Ольга Кобилянська: літературні взаємини в ґенераційних і ґендерних координатах / Євген Нахлік, Ореста Баса // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2024. Вип. 76. С. 108–148. Також на сайті: Вісник Львівського університету. Серія філологічна. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/view/12569.

9.     Ілько Кузів – греко-католицький священник, педагог, історик, перекладач, фольклорист / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Галичина: література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Дрогобич, 2023. Вип. 2. С. 86–103. Видано 2024 р. Також на сайті: URL: http://njg.dspu.edu.ua/article/view/317893. Опубліковано: 2025-01-24.

10.     Комедія «Світова річ» Олени Пчілки у поставах галицьких театрів – професійного та аматорського (1893–1897) / Євген Нахлік // Волинь філологічна: текст і контекст. 2024. Вип. 38 : Олена Пчілка. Повернення. С. 35–46. Також на сайті: Волинь філологічна: текст і контекст. URL: https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/1119. Опубліковано: 2025-02-16.

11.     Копаний м’яч – із перших вражень галичан / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/118683. Розміщено: 14.06.2024.

12.  Марія Крушельницька – прототип героїні драми Олександра Олеся / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/119546. Розміщено: 27.09.2024. Републікація: Національна спілка письменників України. URL : https://nspu.com.ua/novini/ievgen-nahlik-mariya-krushelnicka-prototip-geroini-drami-oleksandra-olesya/. Розміщено: 30.09.2024.

13.  Марія Слободівна (Крушельницька) – артистка театру «Руської Бесіди». І період / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/118482. Розміщено: 19.05.2024.

14.  Марія Слободівна (Крушельницька) – артистка театру «Руської Бесіди». ІІ період : Тріумфальне повернення на професійну сцену (листопад 1900 – 8 жовтня 1901) / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/118766. Розміщено: 24.06.2024.

15.  Марія Слободівна-Крушельницька: закінчення акторської кар’єри й одруження / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/119046. Розміщено: 26.07.2024.

16.  Наукова програма журналу «Галичина: література і культурно-історичні основи» / Ігор Набитович, Олег Баган, Євген Нахлік, Мар’яна Комариця // Галичина: література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Дрогобич, 2023. Вип. 2. С. 6–12. Видано 2024 р. Також на сайті: URL: http://njg.dspu.edu.ua/article/view/317913/311862. Опубліковано: 2025-01-24.

17.  Полеміка довкола культу Франка : Василь Панейко (В. Лукич) – Марія Крушельницька / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/118870. Розміщено: 05.07.2024. Републікація: Національна спілка письменників України. URL: https://nspu.com.ua/novini/ievgen-nahlik-polemika-dovkola-kultu-franka/#google_vignette. Розміщено: 11.07.2024.

18.  Політичні та мовні акценти до портрета Василя Ільницького / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/117601. Розміщено: 01.02.2024.

19.  Театральні перетини Марії Слободівної та Івана Франка / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/118540. Розміщено: 28.05.2024.

20.  У тіні суспільних борінь чоловіка: Марія і Антін Крушельницькі / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/119400. Розміщено: 10.09.2024.

21.  Філософ очима поета: спокуса, повчання чи тролінґ? / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/120016. Розміщено: 22.11.2024. Републікації: Національна спілка письменників України. URL: https://nspu.com.ua/novini/ievgen-nahlik-filosof-ochima-poeta-spokusa-povchannya-chi-troling/. Розміщено: 25.11.2024; Літературна Україна. URL: https://litukraina.com.ua/ievgen-nahlik-filosof-ochima-poeta-spokusa-povchannja-chi-troling/. Розміщено: 26.11.2024.

Інтерпретація вірша Збіґнєва Герберта «Pan Cogito opowiada o kuszeniu Spinozy» («Пан Коґіто розповідає про спокушення Спінози»).

22.  Філософ очима поета: спокуса, повчання чи тролінґ? Герменевтичне прочитання вірша Збіґнєва Герберта «Пан Коґіто розповідає про спокушення Спінози» / Євген Нахлік // незалежний культурологічний часопис <Ї>. URL: https://www.ji-magazine.lviv.ua/2024/nahlik-filosof-ochyma-poeta.htm. Розміщено: [Груд.] 2024.

Доповнений і уточнений варіант статті, раніше опубл. на «Збручі».

23.  Хрещення дітей Івана та Ольги Франків: виконавці та учасники обряду / Євген Нахлік // Садиба Франка : науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / редкол.: Богдан Лазорак (голов. ред.) [та ін.] ; Держ. історико-культ. заповідник «Нагуєвичі» ; Дрогоб. осередок НТШ ; ГО «Західноукраїнська спілка музеїв». Нагуєвичі ; Дрогобич : По́світ, 2024. Книга п’ята. С. 19–47. URL: https://kamenyar.info/sadyby-franka-naukovyj-zbirnyk.../. Розміщено: 25.12.2024.

С. 856: Довідка про Є. Нахліка в рубриці «Наші автори».

24.  Чи перетиналися дороги Марії Слободівної-Крушельницької та Марії Заньковецької? / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/119117. Розміщено: 05.08.2024.

25.  Чому Марія Слободівна-Крушельницька переїхала в Радянську Україну / Євген Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/119471. Розміщено: 18.09.2024.

26.  Nici życia i pamięci. Herbertowska Tkanina, błagalna i pożegnalna / Jewhen Nachlik // Konteksty : Etnologia. Etnografia. Antropologia kultury. Literaturoznawstwo. Filozofia. Historia. Językoznawstwo. Sztuka. Nauki o sztuce. Sztuka wizualna i performatywna. 2024. T. 344. Nr 1/2. S. 71–72. URL: https://czasopisma.ispan.pl/index.php/k/article/view/3780/2872. Opublikowane 2024-11-05.

27.  Trawestacyjne i burleskowe kody Eneidy Iwana Kotlarewskiego / Yevhen Nakhlik // Symbolae Philologorum Posnaniensium Graecae et Latinae / Instytut Filologii Klasycznej Wydziału Filologii Polskiej i Klasycznej na Uniwersytecie im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. 2024. T. XXXIV. Nr 2. S. 81–103. URL: https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sppgl/article/view/45802/37790. Opublikowany 2025 stycznia 8.

 

Оксана Нахлік

Статті, стаття-рецензія:

1.     Іван Кузів – особистість, священник, етнограф, фольклорист / Оксана Нахлік // Галичина: література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Дрогобич, 2023. Вип. 2. С. 104–119. Видано 2024 р. Також на сайті: URL: http://njg.dspu.edu.ua/article/view/317894. Опубліковано: 2025-01-24.

2.     Ілько Кузів – греко-католицький священник, педагог, історик, перекладач, фольклорист / Євген Нахлік, Оксана Нахлік // Галичина: література і культурно-історичні основи: науковий журнал. Дрогобич, 2023. Вип. 2. С. 86–103. Видано 2024 р. Також на сайті: URL: http://njg.dspu.edu.ua/article/view/317893. Опубліковано: 2025-01-24.

3.   Парадоксальне мереживо вічности : Мориквас Надія. Танець спійманої рибини: поезія. Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2023. 128 с. : іл. / Оксана Нахлік // ZBRUČ. URL: https://zbruc.eu/node/118432. Розміщено: 13.05.2024. Републікації: Національна спілка письменників України. URL: https://nspu.com.ua/novini/oksana-nahlik-paradoksalne-merezhivo-vichnosti/. Розміщено: 17.05.2024; Літературна Україна. URL: https://litukraina.com.ua/oksana-nahlik-paradoksalne-merezhivo-vichnosti/. Розміщено: 18.05.2024.


Олександра Салій

Статті:

1. «Творчість Марка Черемшини в літературно-критичній рецепції Миколи Зерова» / Олександра Салій // Прикарпатській вісник наукового товариства ім. Шевченка. 2024. № 20(74). С. 213–229.

Інтерв’ю:

2. Інтерв’ю з Данилом Ільницьким для видання «Сенсор»: «Антонич — наскільки лемківський, настільки й універсально-український автор» / Авт. Олександра Салій. URLhttps://sensormedia.com.ua/books/danylo-ilnyczkyj-antonych-naskilky-lemkivskyj-nastilky-j-universalno-ukrayinskyj-avtor/. 20.12. 2024 р.


Андрій Франко

Статті:

1.    Петро Іванович Франко. Візити на Калущину та інші доленосні сторінки драматичного життя. Текстологічна републікація сенсаційного листа дружини П. Франка Ольги Білевич до професорки Оксани Франко про родину Івана Франка і марні пошуки безвісти зниклого її чоловіка / Андрій Франко // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, та ін. Дрогобич – Нагуєвичі : По́світ, 2024. Кн. 5. С. 61–97.

2.    Фундаментальний внесок Івана Франка, Федора Вовка, Михайла Грушевського, Івана Раковського, Зенона Кузелі, Володимира Кубійовича, Євгена Онацького в енциклопедієзнавчу стратегію і практику формування багатотомового надбання універсальних знань про Україну / Андрій Франко // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер та ін. Дрогобич – Нагуєвичі : По́світ, 2023. Кн. 4. – С. 105–142.

 

Алла Швець

Розділи у колективних монографіях: 


      1. «Коли війна нелюдяна кривава…»: Франкова поетична візія війни в контексті його життєтворчості / Алла           Швець // Незалежність у полум’ї війни: українська література спротиву. Київ: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2024. С. 121–168.

 

Статті:

2.     «Важкая до добра дорога»: гуманістичні візії Івана Франка / Алла Швець // Слово і час. 2024. № 6. С. 29–41.

3.     Ruch kobiecy w Galicji w okresie międzywojennym. Ideologia i retrospekcja historyczna / Алла Швець // Dialog dwóch kultur /Діалог двох культур. Sulejówek, 2024. № 1. Rocznik XVIII/ Річник. XVIIІ. С. 148–161.

4.   Літературна інтелігенція в часі російської інвазії Галичини 1914–1915 рр. / Алла Швець // Galicja. Studia i materiały. Rzeszów:  Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2024. T. 10. S. 442–458.

5. «Ми собі так добре жили»: Ольга Кобилянська у взаєминах з Наталією Кобринською. Гендер в деталях. URL: https://genderindetail.org.ua/library/istoriya-i-pamyat/olha-kobylianska-u-vzaemynah-z-nataleyu-kobrynskoyu.html

6.     «Бути собою і лиш собою»: 10 тез українського фемінізму від Наталії Кобринської / Алла Швець // Гендер в деталях. URL: https://genderindetail.org.ua/library/mova-i-literatura/10-tez-ukrainskoho-feminizmu-vid-natalii-kobrynskoi.html. Розміщено: 14.10.2024 р.


Катерина  Шмега

Статті та огляди:

1.     «…Чути себе знов між людьми людиною»: штрихи й акценти до Франкової одноактівки «Чи вдуріла?» / Катерина Шмега // Франкознавчі студії. Випуск сьомий. Дрогобич : Коло, 2024. С. 213–227.

2.      Всеукраїнський симпозіум-пленер до ювілеїв Михайла Коцюбинського, Сергія Параджанова та кінофільму «Тіні забутих предків» / Катерина Шмега // Слово і Час. Літопис подій. 2024. № 5 (737). С. 114115.

3.  Між прозою та поезією життя. Внутрішньоособистісні конфлікти персонажів у новелістиці Михайла Коцюбинського / Катерина Шмега // Література та культура Полісся. 2024. Том 111 (№ 25f). Серія «Філологічні науки». № 24. С. 86–103.

 

Покажчик праць Катерини ДРОНЬ

Покажчик праць Катерини ДРОНЬ
19.06.2025

Список наукових публікацій кандидата філологічних наук, наукової співробітниці відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Катерини ДРОНЬ.

Окремі видання

1. Міфологізм у прозі Івана Франка / Дронь Катерина Іванівна : Автореф. дис. … канд. філол. наук / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2012. 20 с.

2. Міфологізм у прозі Івана Франка (імагологічний аспект) / Катерина Дронь ; науковий редактор канд. філол. Наук М. З. Легкий ; Інститут Івана Франка НАН України. Київ : Наукова думка, 2013. 241 с. Проєкт «Наукова книга» (Молоді вчені).

 

Розділи в колективних монографіях

1. «Останки первісного світогляду…» (міфопоетична модель світу у творчості Івана Франка) / Дронь Катерина Іванівна // Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка: (Ейдологічні нариси) / К. І. Дронь, Б. С. Тихолоз, Н. Б. Тихолоз, А. І. Швець ; за наук. ред. Б. С. Тихолоза ; НАН України, Львівське відділення Ін-ту л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Львів, 2007. С. 24–129. (Франкознавча серія ; вип. 11).

 

Статті

2006

1. Міфопоетика Франка : термінологічний аспект / К. І. Дронь // Вісник Житомирського держ. ун-ту імені Івана Франка. Житомир, 2006. Вип. 26. С. 133–137.

2. «Аріаднині ниті» : про деякі непомічені міфологеми в прозі І. Франка / К. І. Дронь // Питання літературознавства : Наук. зб. Чернівці : Рута, 2006. Вип. 71. С. 29–39.

 

2008

1. Модель циклічного часу в художній прозі І. Франка / Дронь Катерина Іванівна // Наукові праці : Науково-методичний журнал. Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. Т. 80. Вип. 67 : Філологія. Літературознавство. С. 108–113.

2. Модифікація міфообразу землі-матері в художній творчості Івана Франка / Катерина Дронь // Дивослово. 2008. № 6. С. 36–42.

3. Міфопоетична інтерпретація теми «влади землі» в оповіданні Івана Франка «Навернений грішник» / Катерина Дронь // Міфологія і фольклор. 2008. № 1 (жовтень – грудень). С. 86–95.

 

2009

1. «Тайнопис» саду в художній прозі Івана Франка: гра реальності і фантазії / Катерина Дронь // Слово і Час. 2009. № 6. С. 59–67.

2. «У тайниках» людської душі : психодухова модель лабіринту у художній прозі І. Франка / Катерина Дронь // Нагуєвицькі читання – 2009 : Іван Франко і парадигми соціально-гуманітарних наук початку XXI століття : Матеріали Всеукр. наук. конф. (Нагуєвичі, 28–29 серпня 2009 р.). Дрогобич : Посвіт, 2010. С. 63–76.

 

2011

1. «Тут цілий вік мусять жити і вмирати люди»: міфологіка дескрипції хати (дому) у Франковій прозі / Катерина Дронь // Українське літературознавство. 2011. Вип. 74. С. 115–129.

2. «Тріумфи і упадки» людського духу: вертикальна топіка мікрокосму в художній прозі Івана Франка / Катерина Дронь // Іван Франко : тексти, факти, інтерпретації : Зб. наук. праць. Вип. 1 : Огляди. Статті. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія / редкол. : М. Жулинський та ін. ; відп. і літ. ред. та упоряд. Є. Нахлік ; НАН України, Ін-т Івана Франка, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ ; Львів, 2011. С. 70–78.

 

2020

1. «Сто метрів під землею…»: про один психологічно-виробничий образок Івана Франка / Катерина Дронь // «Поезії дивнії чари». Франкознавчі та інші студії / НАН України. Інститут Івана Франка ; [відповід. ред. А. Швець ; редкол.: Є. Нахлік (гол.) та ін.]. Львів, 2020. С. 155–166. (Серія «Літературознавчі студії» ; вип. 25).

 

2021

1. «Отак тридцять літ тому було б вам зазирнути до Борислава...»: аналіз та інтерпретація оповідання І. Франка «Полуйка» / Катерина Дронь // Слово і Час. 2021. № 5 (719). С. 40–57.

 

Наукове редагування

1. «Поезії дивнії чари». Франкознавчі та інші студії / НАН України. Інститут Івана Франка ; [відповід. ред. А. Швець ; редкол.: Є. Нахлік (гол.) та ін.]. Львів, 2020. С. 155–166. (Серія «Літературознавчі студії» ; вип. 25). С. 167–206, 242–285.

Конференція «Наталія Кобринська – шлях поступу: від ідей до дій» до 170-річчя письменниці

Конференція «Наталія Кобринська – шлях поступу: від ідей до дій» до 170-річчя письменниці
10.06.2025

Ювілейна Міжнародна конференція «Наталія Кобринська – шлях поступу: від ідей до дій», присвячена 170-річчю Наталії Кобринської, відбулася 7–8 червня в Івано-Франківську та Болехові, зібравши близько сотні науковиць і науковців, громадських активісток, підприємиць, видавчинь, музейниць та інших діячів і діячок задля пошуку шляхів популяризації та поширення ідей письменниці, повного видання її спадщини, створення спільних ініціатив та новітніх платформ для діалогу.

Партнерами-співорганізаторами конференції стали Інститут Івана Франка НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Український жіночий фонд, Центр гендерної культури, Центр «Жіночі перспективи», мережа «Жіноче намисто Закарпаття», ГО «Д.О.М.48.24» та феміністичне видавництво Creative Women Publishing.

На відкритті заходу виступили представники наукової спільноти, зокрема проректор з наукової роботи  Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Сергій ШАРИН, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ та директор Інституту Івана Франка, академік НАН України Євген НАХЛІК, також вітальні слова виголосили Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина ЛЕВЧЕНКО, народна депутатка України, заступниця голови Комітету ВРУ з гуманітарної і інформаційної політики Ірина КОНСТАНКЕВИЧ та директорка Українського жіночого фонду Олеся БОНДАР.
«Дуже добре, що сьогодні знайшлося багато ентузіасток, які намагаються надолужити те, що було втрачене, і ми бачимо зростання жіночого руху на всіх рівнях: літературному, науковому, громадському. Тож хотів би подякувати жіночим організаціям, які долучилися до проведення цієї конференції і які роблять великий внесок у розвиток нашої культури»,  наголосив Євген НАХЛІК. Він подякував Прикарпатському національному університету імені Василя Стефаника, зокрема філологічному факультету в особі декана Романа ГОЛОДА, за багатолітню співпрацю й передав для наукової бібліотеки університету другий том видання «Франківська енциклопедія».
У святочній промові «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним»: феномен непроминальности Наталії Кобринської докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла ШВЕЦЬ поділилася цитатою з віднайденого напередодні її дня народження твору з воєнного циклу, який досі вважався втраченим:  «Все-таки віра на скорий мир і кінець війни повинна нас всіх не опускати, піддержувати нашого духа і витривалість, бо лиш в той спосіб перенесемо усі прикрости і терпіння, під котрих тягаром не сміє ніхто угнутись, кому лиш судилось сі страшні часи переживати. Маймо надію, що, як не тепер, то колись розпічнуться нові яснійші дни життя». 
Після вітальної частини та загальної панельної дискусії про досвіди меморіалізації Наталії Кобринської за участи представниць жіночих організацій, журналісток і видавчинь відбулося дві панельні дискусії про Кобринську як натхненницю сучасного жіночого руху, а також дві наукові панелі: «”Була в контакті з усіма майже визначнішими українцями”: Наталія Кобринська, її час, покоління та сучасна рецепція» та «”Писала так, як робила — щиро і правдиво”: художня творчість Наталії Кобринської в контексті української літератури». З науковими доповідями в обох платформах взяли участь науковці Інституту Івана Франка: Євген НАХЛІК («Марія Слободівна-Крушельницька — письменниця і діячка жіночого руху»),  Алла ШВЕЦЬ («"Вам не удасться відчепитися від усіх галичанок": як жили і співдіяли Наталія Кобринська та Іван Франко»), Катерина ШМЕГА («Зміна поколінь українського фемінізму крізь призму прози і публіцистики Наталі Кобринської та Ірини Вільде»), Олександра САЛІЙ («Наталія Кобринська у житті та спогадах Михайлини Рошкевич»), Марія ЛАПІЙ («"Вірю — наших спільних трудів не пропаде слід": роль Уляни Кравченко в історії становлення жіночого руху в Галичині.) та Олена ЛУЦИШИН («Наталя Кобринська у дисертаційних дослідженнях»). 
В межах конференції було анонсовано важливу ініціативу, яку започаткувало феміністичне видавництво «Creative Women Publishing», – відбудувати знищений радянською владою будинок Наталії Кобринської у Болехові і створити там письменницьку резиденцію. 
Другий день конференції відбувся 8 червня, в день народження Наталії Кобринської, у народному домі Болехова – міста, де жила і творила  письменниця, а в її домі гостювали найвизначніші діячі української культури. 
Урочистості почалися із хвилини мовчання і пам’яті про всіх, хто поклав життя за свободу України. Модераторка заходу, співзасновниця видавництва «Creative Women Publishing» Слава СВІТОВА запросила до привітального слова міського голову Болехова Івана ЯЦИНИНА, а також Почесну голову ВГО «Союз Українок» Ореславу ХОМИК.
Промову «Національний подвиг Наталії Кобринської» виголосила Алла ШВЕЦЬ. Вона вкотре наголосила, що «Здобуття незалежного статусу жінки в суспільному й родинному житті в розумінні Кобринської суголосні з поняттями національного, автохтонного, духовно закоріненого у власній традиції. Звідси тісний зв’язок фемінізму й націоналізму, ототожнення жіночої емансипації та національно-визвольних змагань, що було особливо актуальним в умовах імперськи розділеної України». 
Голова ВГО «Союз Українок» Болехова Надія ГРИНІШАК розповіла про діяльність Лариси Дармохвал-Гавц у вшануванні пам’яті Наталії Кобринської, а представниці феміністичного видавництва «Creative Women Publishing» Татяна ЖИДАК і Слава СВІТОВА поділилися історією створення репринтного видання першого жіночого альманаху «Перший вінок» і його книги-посестри, в якій уміщені есеї про авторок цього альманаху, а також деталями ідеї з відбудови зруйнованого будинку Кобринської та створення там письменницької резиденції. 
Мистецьку частину урочистостей склало виконання пісень, які б могла слухати Наталя Кобринська, під акомпанемент старосвітської бандури від талановитої музикантки, лідерки етноф’южн-гурту «Troye Zillia», керівниці організації «Unbeaten Path» Анастасії Войтюк, а також театралізовані читання фрагментів текстів «Першого вінка» у виконанні акторки й режисерки Оксани Стринадюк. 
Про шляхи Наталії Кобринської в Болехові розповіла директорка Музею історії міста Болехова імені Романа Скворія Оксана ПІВЕНЬ, після чого всі гості й учасники заходу мали нагоду пройтися цими шляхами, якими провела наукова співробітниця музею Галина ЯКИМІВ. Вона ознайомила з музейною експозицією, присвяченою життю Кобринської в Болехові, провела до місця, де був розташований її дім, а також до могили цієї великої жінки, де кожен зміг помолитися за її душу. 
Конференція стала не лише подію високого культурного та інтелектуального рівня, а й простором осмислення ролі жінок в історії та сучасності. 

Програму конференції див.:

Міжнародна конференція до 200-річчя першодруку «Марії» Антонія Мальчевського

Міжнародна конференція до 200-річчя першодруку «Марії» Антонія Мальчевського
09.06.2025

2–3 червня 2025 р. на базі Університету в Білостоку (Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція «Антоній Мальчевський та його “Марія”: Поет – поема – рецепція», приурочена до 200-ї річниці першого видання твору (1825) та 200-ї річниці смерти Автора (*1793–†1826).

Установами-організаторами конференції виступили:

  • Катедра філологічних досліджень «Схід – Захід», Лабораторія компаративістики культури, філологічний факультет Університету в Білостоку;
  • Катедра полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • Інститут Івана Франка НАН України;
  • Факультет філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки;
  • Підляська бібліотека ім. Лукаша Ґурницького в Білостоку;
  • Товариство «HUMAN Школа»;
  • Студентський науковий гурток «Клуб Гуманітаріїв».
Як партнери долучилися:
  • Факультет гуманітарних наук Державного університету ім. Акакія Церетелі в Кутаїсі (Грузія);
  • Супрасльська Академія;
  • Адміністрація Маршалка Підляського воєводства.

 Конференція проходила у змішаному форматі – наживо та онлайн. Відкриття заходу відбувалося лише наживо. З вітальними словами звернулися до учасників ініціатори та головні організатори конференції – декан філологічного факультету Університету в Білостоку, іноземний член НАН України, проф. Ярослав Лавський, проректор з питань освіти Університету в Білостоку, проф. Кшиштоф Короткіх. Було зачитано вітальні листи від директорки Підляської бібліотеки ім. Лукаша Ґурницького Івони Ґавел, завідувача катедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка НАН України, проф. Ростислава Радишевського, директора Інституту Івана Франка НАН України, академіка НАН України, проф. Євгена Нахліка, завідувачки катедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки, проф. Світлани Сухарєвої.

Євген Нахлік у вітальному листі наголосив, що поема Антонія Мальчевського «Марія. Повість українська» становить найвидатніший твір «української школи» в польському романтизмі. У поемі витворено романтичний міт України XVII ст. з її природою, культурою та історією, українською – козацькою та селянською – людністю, польською шляхтою, стосунками з кримськими татарами. Також відзначив, що філологічний факультет Університету в Білостоку став одним з найуспішніших центрів дослідження творчої особистости Антонія Мальчевського та його «Марії».

Учасники з України виступали з доповідями переважно на тематичній панелі «Мальчевський міжнародний», що проходила 2 червня у форматі онлайн (модератори – проф. катедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марія Брацка, завідувач відділу філологічних та бібліографічних досліджень Підляської бібліотеки ім. Лукаша Ґурницького, д-р Лукаш Забельський; Ростислав Радишевський, Євген Нахлік). Зокрема, Світлана Сухарєва виголосила доповідь «Перекладацькі трансформації в українській версії поетичної повісти Антонія Мальчевського “Марія” (видавництво “Каменяр”, 2016)», Ростислав Радишевський – доповідь «Степ і Україна у творчості Юліяна Струтинського», Марія Брацка – доповідь «Степ Міхала Ґрабовського (на тлі з Мальчевським)», Оксана Вишневська (доцент катедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки) – доповідь «Степ як архетип простору у творчості українських і польських романтиків (у поезії Тараса Шевченка й Антонія Мальчевського)».

Євген Нахлік у доповіді «Концепт “losu” і дихотомія щастя – нещастя в поемі “Марія” Антонія Мальчевського» наголосив, що перший план твору (географічно-культурно-етнічний) є тлом для другого, основного, плану – антропологічного, екзистенційно-метафізичного. Поема витримала понад сто двадцять перевидань, була визнана шедевром польської літератури і стала предметом численних досліджень завдяки тому, що Мальчевський порушив вічні проблеми людського буття: метафізичної залежности людської долі, чинників, що її визначають, її незбагненних таємниць. Поет зображує долі персонажів та висловлює свої ліричні роздуми з надзвичайною експресією та художньою силою. У цьому секрет магічного впливу цієї поетичної повісти, що вражає до глибини душі.

За матеріалами конференції передбачається видати колективну монографію.

Також див.:

https://filologia.uwb.edu.pl/wydarzenia/antoni-malczewski-i-jego-maria-poeta-poemat-recepcja-65.html

https://www.facebook.com/ksiaznicapodlaska/posts/za-nami-mi%C4%99dzynarodowa-konferencja-naukowa-antoni-malczewski-i-jego-maria-poeta-/1011389914503587/

Див. програму конференції: 

«Країна Франкіана»-2025 у Дрогобичі

«Країна Франкіана»-2025 у Дрогобичі
05.06.2025

Увесь травень у Дрогобичі та Нагуєвичах тривали заходи до щорічної літературно-мистецької академії «Країна Франкіана», що її проводить Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка спільно з ДІКЗ «Нагуєвичі», Дрогобицькою районною військовою адміністрацією, керівництвом Дрогобицької громади. Директор Інституту Івана Франка Євген НАХЛІК був членом оргкомітету цьогорічної академії.

Урочисте відкриття XII літературно-мистецької академії «Країна Франкіана» відбулося у Народному домі Дрогобича 27 травня 2025 р.

На відкритті Євген НАХЛІК передав до Науково-дослідної лабораторії франкознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (керівник лабораторії – кандидат філологічних наук, доцент, заслужений працівник освіти України Олег Баган) другий том «Франківської енциклопедії», виданий торік у львівському видавництві «Світ».

Також на відкритті Євген НАХЛІК виголосив доповідь «“Гомін волі” Франкової поезії».

На матеріалах політично-філософської та публіцистичної поезії Івана Франка доповідач висвітлив еволюцію поглядів письменника-мислителя на проблеми української національної єдности, здобуття української державности і шляхів та засобів визвольної боротьби. У ранній поезії Франка майбутнє соціальне та національне визволення України пов’язане із загальнолюдською та соціалістичною перспективою, месіанська роль у визволенні народів з-під ярма російського царизму належить українському народові («Пісня будущини»). У зрілого Франка месіанські акценти змінюються із загальнолюдських на національні. Прикметною є періодична поява у Франковій поезії 1875–1905 рр. образу національної (рідної / нашої / власної / своєї) хати (рідше – дому, поля, лану).

Як політичний мислитель, теоретик суспільного розвитку Франко був відкритий до сприйняття різних шляхів поступу – мирних (культурних) і насильницьких, не обмежувався на одних і не відкидав інших. Залежно від обставин, готовий був визнати доцільність і правомірність збройної визвольної боротьби, як це видно з вірші «Беркут», вважав доконечною та справедливою війну для захисту своєї країни та Вітчизни від чужоземного загарбника, як це доводив у вірші «Супокій».

Назагал у 1897–1906 рр. Франка охопив новий порив до творення національно акцентованої поезії. На початку ХХ ст. у його поезії увиразнюється неоромантичний будительський струмінь. Для державотворчого поетичного дискурсу Франка характерним є визвольний профетизм. У державотворчій патетиці Франко апелює до князівської державности, вдається до поетичної алегоризації, оригінально опрацьовує біблійні (старозавітні) сюжети, образи й мотиви, актуалізуючи їх і проєктуючи на сучасну йому Україну (поема «Мойсей»); виважує пріоритети між гуманізмом і войовничим націоналізмом, замислюється над доцільністю численних народних жертв у кривавій визвольній борні (поема «Похорон»). У розмислах над проблемою сили в історії поет дійшов висновку, що національна воля вимірюється мірою боротьби за її здобуття і мірою її захисту (вірш «Якби…»). Грядуще здобуття волі України, жаданий визвольний героїзм українців суґестіює поезія «Конкістадори». Невипадково афористичний вислів із цього неоромантичного вірша: «До відважних світ належить» – став одним із гасел української Революції Гідности.

Висловлені чіткою, зрозумілою віршовою мовою, часто навіть афористичною, національно-патріотичні гасла, максими та пророчі візії Франка із соборницькими і державницькими акцентами не лише будили національні почуття, а й сприяли формуванню в українців тривкої свідомости всеукраїнської національної єдности й неодмінної потреби власної державности. Такі поетичні твори тріумфально здобули нове життя і визнання за незалежної України і набули гострої актуальности в сучасних умовах дальшої боротьби українського народу за свободу, демократію і європейську перспективу, коли Україна стала форпостом європейських країн проти нової російсько-імперської воєнної експансії.

 Того ж дня в рамцях академії «Країна Франкіана» на факультеті української та іноземної філології в нещодавно відкритій Франківській авдиторії відбулася презентація другого тому «Франківської енциклопедії». Приємно, що в засклених книжкових шафах авдиторії видніється чимало франкознавчих видань Інституту Івана Франка

 





На презентації виступили Євген НАХЛІК і завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка, доктор філологічних наук, новообраний член-кореспондент НАН України Микола ЛЕГКИЙ, які розповіли про формат і специфіку створюваної безпрецедентної «Франківської енциклопедії», відповіли на запитання слухачів, дали інтерв’ю. Своїми враженнями від енциклопедії поділився один з її авторів Олег БАГАН.

За можливість взяти участь у цьогорічнійакадемії «Країна Франкіана» науковці Інституту Івана Франка НАН України висловили щиру вдячність деканові факультету української та іноземної філології, докторові філологічних наук, професорові Петрові МАЦЬКІВУ та керівникові Науково-дослідної лабораторії франкознавства Олегові БАГАНУ.

Також див.:

https://dspu.edu.ua/news/vidkryttya-krayiny-frankiany-podiya-yaka-prezentuye-glybyny-ukrayinskogo-duhu-i-dumky-shho-yih-uosoblyuye-kamenyar/

Програму XII літературно-мистецької академії «Країна Франкіана» див.: 

Микола ЛЕГКИЙ виступив на Урочистій академії пам’яті Івана Франка у Львівському університеті

Микола ЛЕГКИЙ виступив на Урочистій академії пам’яті Івана Франка у Львівському університеті
02.06.2025

29 травня 2025 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Урочиста академія пам’яті Івана Франка. Слово про Каменяра «В НАШІЙ ХАТІ НАША ВОЛЯ, А ВСІМ ЗАЙДАМ ЗАСЬ!» виголосив завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Микола ЛЕГКИЙ.

 
У своєму виступі Микола ЛЕГКИЙ проаналізував Франкове бачення перемоги у контексті боротьби цілого народу і кожного громадянина зокрема за волю і незалежність. Так, у знаменитому «Січовому марші» («Гей, Січ іде!»), рядки з якого й було взято за назву доповіді, «поетове серце радіє, бо розуміє, що близький вже той слушний час, і ми, українці, не проґавили його, не проспали… Він твердо переконаний у тому, що незабаром ми запануємо на своїй землі», – сказав доповідач і додав, що ту саму ідею висвітлено й у знаменитому Пролозі до поеми «Мойсей», написаному 1905 року:




«Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі».

У доповіді науковець акцентував на тому, якими, на думку Івана Франка, є «складники» перемоги, обов’язкові умови для її здобуття. У цьому контексті йшлося передусім про національну самосвідомість кожного громадянина, глибинне усвідомлення своєї приналежності до рідної землі та народу, готовність відстоювати інтереси нації навіть ціною власного життя. Так, в одній зі своїх праць Іван Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. І се почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції». Посилаючись на ці слова Франка, Микола ЛЕГКИЙ провів паралель із сучасними подіями в Україні, з війною проти російського загарбника, яка змушує усіх нас теж проходити цю науку і часом, на жаль, жертвувати найціннішим, виборюючи власну волю, гідність і незалежність.

Акцентуючи на тому, наскільки важливе місце у творчості Івана Франка посідав концепт перемоги, науковець навів статистичні дані за покажчиком «Лексикон художніх творів Івана Франка», створеним у 1990 році. Так, згідно з ним, слово «побіда» у творах Франка згадується 183 рази, і така велика частотність одразу впадає у вічі. «Така статистика свідчить про глибоку закоріненість цієї словоформи в психіці поета, один із архетипів його свідомості, спосіб саморефлексій, формування концепцій, а відтак і його чину, зокрема й державницького», – пояснив Микола ЛЕГКИЙ і додав, що у цьому концепті у Франка закладено ідею державної незалежності України, яка можлива лише за умови «націєспрямованої діяльності кожного члена суспільства, беззаперечної любові до своєї Вітчизни, національної консолідації суспільства, готовності віддати своє життя за свободу і незалежність».

Підсумовуючи сказане, Микола ЛЕГКИЙ наголосив, що Франкова концепція перемоги в цілому зберегла свою актуальність донині й ґрунтується на постійній активній праці кожного члена суспільства, у якому всі стоять за одного, а один – за всіх, готовності та єдності розуму, волі й дії, а також вірі кожного в Божий замисел.

Повний текст виступу див.:

Світлини та інформація Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.