Відбулася міжнародна конференція «Література Галичини початку ХХ ст.: на перехресті модернізму і традиціоналізму»
Науковий захід відбувся 25 жовтня 2024 р. на онлайн-платформі Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.
Щедрий книжковий дарунок від Австрійської бібліотеки в Дрогобичі
Бібліотека Інституту Івана Франка НАН України поповнилася виданнями Австрійської бібліотеки в Дрогобичі, які передав її директор, доцент кафедри англійської мови та перекладу Дрогобицького державний педагогічного університету імені Івана Франка Ярослав Лопушанський.
Відбулася XXXVIII Франківська щорічна наукова конференція
17–18 жовтня 2024 р. в Будинку вчених у Львові та у режимі онлайн відбулася XXXVIII Франківська щорічна наукова конференція «Франкознавство як націєтворення: віхи історії, виклики сучасности», приурочена до 70-ліття від часу заснування Інституту франкознавства у Львівському університеті та до 70-ї річниці пам’яті академіка Михайла Возняка.
Вже традиційно
організаторами конференції стали Інститут франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка,
Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка філологічного
факультету ЛНУ ім. Івана Франка, Інститут Івана Франка НАН України та
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка.
Перед початком урочистої частини присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих українських Героїв.
З вітальними словами до учасників наукового заходу звернулися декан філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Роман КРОХМАЛЬНИЙ, проректор з наукової роботи, академік НАН України Роман ГЛАДИШЕВСЬКИЙ та директор
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
академік НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ.
Після урочистої частини відбулося нагородження подяками за підписом ректора Львівського університету академіка НАН України Володимира МЕЛЬНИКА за багатолітнє партнерство та працю у галузі франкознавства вчених, які роблять вагомий внесок у дослідження постаті та спадщини Івана Франка. Зокрема, таку подяку отримав завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ – колишній довголітній науковий працівник Інституту франкознавства. Також подяками нагородили установи, які співпрацюють з Інститутом франкознавства. Від імені Інституту Івана Франка подяку отримав директор, академік НАН Україн Євген НАХЛІК.
На пленарному засіданні, яке модерувала директорка Інститут франкознавства Наталя ТИХОЛОЗ, з доповідями про історію та сучасні напрями роботи франкознавчих інституцій Львова виступили їхні очільники.
Академік НАН України Євген НАХЛІК окреслив напрями франкознавчих студій в Інституті Івана Франка НАН України на сучасному етапі. Зокрема, наголосив, що пріоритетними напрямами роботи продовж останніх років залишається робота над фундаментальним проєктом «Франківська енциклопедія», а також додатковими томами до Зібрання творів Івана Франка у 50 т. і бібліографічними покажчиками франкознавчих праць. Є. НАХЛІК зазначив, що для Інституту Івана Франка дуже цінна співпраця з колегами-франкознавцями з Львівського університету та інших наукових й освітніх закладів, яка триває вже багато років.
Директор «Дому Франка» Богдан ТИХОЛОЗ розповів про особливості музейного
франкознавства. Професорка Дрогобицького державного педагогічного університету
ім. Івана Франка Галина САБАТ ознайомила присутніх зі здобутками та визначними
постатями Дрогобицької франкознавчої школи. Наталя ТИХОЛОЗ розповіла про віхи
історії та виклики сучасности очолюваного нею Інституту франкознавства. Також
доповідь про засновника університетського франкознавства Омеляна Огоновського
виголосив завідувач кафедри історії української літератури ім. акад. Михайла
Возняка Володимир МИКИТЮК, а завідувач Кабінету франкознавства (1964–1965)
Михайло КОСІВ розповів про свої франкознавчі стежки.
У межах конференції відбулося дві презентації: видання «Літературознавчий дискурс і спадок Михайла Возняка» (Львів, 2023) представили його упорядники Володимир МИКИТЮК та Назар ФЕДОРАК, а книжку «Країна солі і нафти: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 рр. Студії. Документи. Матеріали» (Дрогобич – Нагуєвичі, 2024) – один зі співупорядників, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан ЛАЗОРАК.
Надалі робота конференції тривала у сімох наукових секціях, в яких узяли участь науковці Інституту Івана Франка.
У секції «Біографістика, фамілістика, контактологія» із темою «"Остану й надальше Галичанкою": як Іван Франко відкрив літературний талант Олени Кисілевської» виступила заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла ШВЕЦЬ, яка також була модераторкою секції, а старша наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Марія ЛАПІЙ висвітлила тему «Грицько Кернеренко з Гуляйполя: листування і літературна співпраця з Іваном Франком».
Секцію «Стереометрія літературного тексту» модерував завідувач відділу франкознавства Інститут Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ. Свої доповіді виголосили наукова співробітниця відділу франкознавства Катерина ДРОНЬ («В плен-ері. Вірші і проза Івана Франка»: жанрово-стильова різнобарвність циклу), Микола ЛЕГКИЙ (Знову про «Хлопську комісію» та «Злодія»: нові матеріали до контексту дослідження), молодша наукова співробітниця відділу франкознавства Ірина ГОРОШКО (Любовні конфлікти у прозі Івана Франка), наукова співробітниця відділу франкознавства Христина ВОРОК (Імпульси до біблійної актуалізації (на матеріалі малої прози Івана Франка кінця ХІХ – початку ХХ ст.)), в.о вченого секретаря Катерина ШМЕГА (Повія, перелюбниця і дітовбивця: образотворення «проскрибованих» жінок у малій драматургії Івана Франка) та старша наукова співробітниця відділу франкознавства Олександра САЛІЙ (Драма Івана Франка «Учитель»: історичний контекст і прототипи).
У секції «Проблеми джерелознавства, бібліографії і текстології» із темою «Бібліографічна франкіана: Франкознавство – 2011» виступила старша наукова співробітниця відділу франкознавства Олена ЛУЦИШИН, а науковий співробітник відділу франкознавства Андрій ФРАНКО озвучив доповідь «Іван Франко в Науковому товаристві імені Шевченка: науково-організаційні та видавничі аспекти діяльности».
18 жовтня, другого дня конференції, відбулося зсідання онлайн-секції «Франкознавство цифрової ери: онлайн-комунікація», на якому виступила наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА (Творчість Северина Шеховича (1829–1872) у період «темної доби нашої галицькоруської літератури». Погляди і оцінки Івана Франка). Також усі охочі змогли відвідати пішохідну екскурсію Франковим Львовом та екскурсію у «Дім Франка».
Світлини: Юлія Гриценко
(Пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка), Сергій Матійко (Дрогобицьке
інтернет-телебачення).
Також читайте на сайті
Львівського університету:
Програма конференції: http://institutes.lnu.edu.ua/franko/wp-content/uploads/sites/7/2024/10/Prohrama_konferentsiia_2024.pdf
Презентація інтермедіального видання про «Кассандру» Лесі Українки
3 жовтня 2024 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка та в онлайн-форматі презентували колективну монографію «Інтермедіум Кассандра», яка стала результатом реалізації дослідницького проєкту «Кассандра інтермедіальна».
Організаторами
презентації були факультет іноземних мов Львівського університету та Платформа
інтермедіальних досліджень у співпраці із видавництвом «Апріорі», яке видало
презентовану книгу.
Співавторами
монографії стали учасниці проєкту «Кассандра інтермедіальна»: професорка
кафедри німецької філології Львівського університету Світлана Маценка, доцентка
кафедри світової літератури Ярина Тарасюк, доцентка кафедри світової
літератури Софія Варецька та в минулому доцентка кафедри світової літератури,
тепер незалежна дослідниця Діана Мельник. Також свої розвідки у книзі
опублікували директор Інституту Івана Франка НАН України, академік НАН
України Євген Нахлік, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України Наталія Мочернюк та докторантка Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка
НАН України й доцентка Національного університету «Львівська політехніка»
Оксана Левицька.
Модерувала
презентацію професорка кафедри слов’янської філології ЛНУ імені Івана Франка Алла
Татаренко. З вітальним словом до гостей та учасників заходу звернулися проректор
із наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор
Роман Гладишевський і декан факультету іноземних мов Любомир Бораковський. Під
час презентації проєкту учасниці розповіли про ідею, історію розвитку проєкту,
а також роботу над книжкою. Ярина Тарасюк зосередила увагу на проєкті як
дослідницькій лабораторії, Світлана Маценка згадала про плідну співпрацю з
українськими митцями, зокрема Лесею Квик, яка створила цикл графічних робіт до
видання, художницею Дарією Альошкіною, яка створила образи Кассандри у
витинанці, та Катериною Ганейчук, чия вибійка на полотні використана в
оформленні обкладинки. Софія Варецька наголосила на ціннісній комунікативній і
терапевтичній складовій проєкту, а Діана Мельник підкреслила тісний
філологічний зв’язок учасниць проєкту, пов’язаних спільною ідеєю і спільнодією.
Дослідниці також представили доповідь на чотири голоси про інтермедіальні
виміри «Кассандри» Лесі Українки, яку унаочнила завершальна частина у вигляді піщаної
анімації художниці Дарії Тимоніної, створена в межах проєкту.
До
розмови про книжку долучилися її співавтори:
Євген
Нахлік розкрив основні ідеї своєї статті і зазначив: «Для мене дуже важлива ця
публікація. Бо це можливість долучитися до лесезнавства, а «Кассандра» — це
явище світової літератури. Тому я хотів прочитати її методом «сlose reading»,
тобто уважно простежити, які меседжі хотіла вкласти Леся Українка у цю драму»;
Наталя
Мочернюк доповнила дискурс Кассандри, простеживши художній потенціал цього
образу та його інтерпретацію в українській поезії від перших згадок й до
сучасних поетичних творів;
Оксана
Левицька, авторка дослідження про сценічні адаптації «Кассандри» Лесі Українки
та її образ у візуальному мистецтві, розповіла про свій шлях до «Кассандри» та
цієї монографії через зокрема перегляд театральних постав драми, який спершу
перервався через епідемію коронавірусу, а згодом — через початок повномасштабного
російського вторгнення. «Ми жили у тих реаліях, в яких жила Кассандра
міфологічна, в реаліях Трої», — каже дослідниця. Як відповідальна редакторка
видання Оксана Левицька розповіла про співпрацю з дизайнеркою видання та
видавцями.
Також
своїми міркуваннями поділилися рецензентки видання — професорки Олена
Галета та Ольга Воробйова (в онлайн-форматі).
Вщерть
заповнена зала та близько 60 учасників ZOOM-трансляції з усієї України свідчать
про значне зацікавлення серед сучасників дослідницьким проєктом, інтермедіальними
студіями і творчістю Лесі Українки та образом Кассандри.
Світлини Олега Вівчарика (Пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка) та учасників презентації.
Науково-педагогічний захід до 90-річчя академіка АПН України Мирослава Стельмаховича
2 жовтня 2024 р. в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулися Ювілейні науково-педагогічні студії «Спадщина Мирослава Стельмаховича – енциклопедія навчання й виховання», приурочені до 90-річчя від дня народження видатного педагога, філолога, доктора педагогічних наук, професора, академіка АПН України Мирослава Гнатовича Стельмаховича (1934–1998).
Серед організаторів – також наш Інститут: Департамент освіти і науки
Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти, Інститут модернізації змісту
освіти МОН України, Інститут Івана Франка НАН України, Львівський інститут
післядипломної педагогічної освіти, Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника та його філія – Коломийський навчально-науковий інститут.
Учасниками науково-педагогічних читань були освітяни Івано-Франківська,
Львова й Івано-Франківської области, донька Мирослава Гнатовича Оксана Стельмахович-Нахлік.
Зустріч почалася із хвилини мовчання – вдячности воїнам Збройних Сил
України за захист, можливість педагогів зібратися разом.
Виступи учасників цього біографічно-науково-практичного заходу об’єдналися
в єдине ціле гаслом «Спадщина Мирослава Стельмаховича – енциклопедія навчання й
виховання, мета якого полягає в тому, щоб навчити кожного бути Людиною».
Сучасники Мирослава Гнатовича згадували його як надзвичайно щиру, просту, привітну,
доброзичливу, мудру, багатогранну, працьовиту, безкорисливо помічну людину,
новатора етнопедагогіки:
Інна Червінська, доктор педагогічних наук, професор, завідувач творчої
навчально-наукової лабораторії «Гірська школа Українських Карпат» Прикарпатського
національного університету імені Василя Стефаника, – «Про Вчителя моє найкраще
слово»;
Михайло Ходак, методист Коломийського педагогічного фахового коледжу Івано-Франківської
обласної ради, лавреат обласної педагогічної премії імені Мирослава
Стельмаховича, – «Особистість і спадщина Мирослава Стельмаховича»;
Оксана Стельмахович-Нахлік, кандидат філологічних наук, старша наукова
співробітниця Інституту Івана Франка, – «Жива книга педагогіки».
Любомира Калуська, кандидат педагогічних наук, лавреат обласної
педагогічної премії імені Мирослава Стельмаховича, поділилася вдячними спогадами
про Мирослава Гнатовича як свого наукового керівника.
Окрасою заходу стала демонстрація фільму режисера Василя Нагірного «Вчитель учителів», у створені якого брав участь також Михайло Ходак. Присутні зацікавлено сприйняли цей документальний, емоційно наснажений фільм про педагогічну діяльність Мирослава Стельмаховича на Коломийщині.
Наукові розвідки, натхнені творчою спадщиною М. Стельмаховича, репрезентували:
Марія Федунь, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки
та психології Івано-Франківського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти, – «Дитиноцентризм як основа наукових поглядів Мирослава
Стельмаховича і Степана Сірополка»;
Галина Сохань, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри
суспільнознавчої освіти Львівського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти, – «Вивчення прислів’я як сентенції народної педагогіки в
закладах освіти»;
Галина Михайлишин, доктор філософських наук, професор кафедри соціальної
педагогіки та соціальної роботи, Наталія Сабат, кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Надія Сабат, кандидат
педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, – «Питання
національного виховання української молоді в науковій спадщині М.
Стельмаховича»;
Уляна Лукач, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри менеджменту
та освітніх інновацій Івано-Франківського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти, – «Ідеї громадянського виховання у творчій спадщині
М. Стельмаховича»;
Віталій Півторак, учитель Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської
міської ради, учитель-методист, освітній експерт, керівник гуртка
фольклористики Івано-Франківського обласного відділення Малої академії наук
України, лавреат обласної премії імені Мирослава Стельмаховича, Оксана
Півторак, провідний бібліотекар, завідувач бібліотеки Опорного навчального
закладу Войнилівський ліцей селищної ради Войнилівської територіальної громади,
голова Калуського міськрайонного відділення «Української бібліотечної
асоціації», – «Принцип європеїзму Мирослава Стельмаховича в контексті проєктнопопуляризаційного
висліду франкознавчої сербістики в сучасному шкільництві й позашкіллі».
Особливе пожвавлення й задіяння авдиторії викликали студії «Практичного Стельмаховичезнавства»: Галини Стрільчик, завідувачки лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки, старшої викладачки менеджменту та освітніх інновацій Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, лавреатки обласної премії імені Мирослава Стельмаховича, – «Трансформація ідей Мирослава Стельмаховича в освітній процес Нової української школи»;
Лідії Андрійчук, директора, вчительки англійської мови,
вчительки-методистки Саджавського ліцею Коломийської міської ради, «Збереження
генетичного коду нації засобами проєктно-впроваджувальної діяльности на уроках
іноземної мови»;
Віри Косар, учительки Початкової школи № 26 Івано-Франківської міської ради,
– «Таємниці Мирослава Стельмаховича. Урок-квест»;
Наталії Чорнокожої, учительки української мови та літератури, вчительки-методистки
ліцею № 8 Коломийської міської ради, – «Педагогічні практики навчання і
виховання за М. Г. Стельмаховичем»;
Оксани Филяк, учительки української мови та літератури,
вчительки-методистки Отинійського ліцею Отинійської селищної ради, –
«Педагогічні ідеї Мирослава Стельмаховича в сучасній українській школі»;
Наталії Рошкевич, педагога-організатора Рогатинського ліцею № 1
Рогатинської міської ради, – «Мирослав Стельмахович – фундатор етнопедагогіки»;
Ольги Кальянової, учительки-методистки Початкової школи № 26
Івано-Франківської міської ради, – «Тема родинного виховання у форматі батьківських
зборів за М. Г. Стельмаховичем»;
Світлани Сміх, старшої викладачки кафедри педагогіки та психології,
методистки лабораторії національного виховання Івано-Франківського обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти, Світлани Левицької, учительки
початкових класів Івано-Франківської початкової школи імені Софії Русової,
учительки-методистки, – «Християнські цінності в науково-педагогічній творчості
Мирослава Стельмаховича»;
Богдана Нагорняка, вчителя основ християнської етики Тисменицького ліцею
Тисменицької міської ради – «Гурток “Дитяча інформаційна ліга ’Сузір’я’” імені
Героя України Леоніда Каденюка як чинник розвитку особистости учня»;
Людмили Келембет, старшої викладачки кафедри менеджменту та освітніх
інновацій Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної
освіти, – «Мирослав Стельмахович: віхи життя і творчости»;
Руслани Тофан, заступниці директора Перегінського ліцею № 1 Перегінської
селищної ради, – «Віртуальна сторінка життєпису академіка Стельмаховича»;
Ольги Макарової-Коник, заступниці директора ліцею № 13 Івано-Франківської
міської ради, – «Особливості родинного виховання на українських землях впродовж
історії. Інтерактивні вправи».
Досконале відображення ілюстративних матеріалів доповідей на екранах забезпечив Олег Стельмах, методист центру моніторингу Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Захід вправно модерувала Лілія Сачовська, начальник відділу загальної
середньої та дошкільної освіти Департаменту освіти і науки Івано-Франківської
обласної державної адміністрації.
То направду був сонячний, теплий день ранньої золотої осени, в чепурному, затишному місті; красивому, просторому, по-сучасному обладнаному інституті, серед привітних, одухотворених людей. Щасливий, пам’ятний День Світла, обміну досвідом, єднання чуттям спільної справи. Захоплена взаємною повагою, увагою, шляхетністю добірного товариства. Зворушена таким широким, практичним використанням учення мого незабутнього Тата. Вдячна за пошанування, живе використання, підхоплення, впровадження, донесення до сучасних поколінь тієї ідеї, якій Мирослав Стельмахович присвятив своє життя: Утвердження Гідного Українця.
Матеріали підготувала Оксана Нахлік. Світлини – учасників науково-педагогічних студій.
Також див.:
Фільм «Вчитель учителів» – https://www.youtube.com/watch?v=S2ZN_WqHycY
https://www.facebook.com/share/p/1Ec87n1QPN/?mibextid=WC7FNe
Програма заходу: http://surl.li/brvzjp
Презентація колективної монографії про авторські голоси альманаху «Перший вінок»
3 жовтня 2024 р. в Інституті народознавства НАН України відбулася презентація колективної монографії «"В імені нашої національної єдности": авторські голоси альманаху "Перший вінок"». Подія стала частиною програми 31-го Львівського книжкового форуму.
Видання вийшло у співпраці Інституту Івана Франка НАН України та Департаменту освіти і науки Львівської ОДА, ВГО Союз Українок і Союзу Українок Америки. Книга приурочена до ювілейних дат – 140-річчя жіночого руху в Україні та 100-річчя Союзу Українок Америки.
Модераторка заходу, заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ, розкрила трохи залаштунків публікаційної історії і самого «Першого вінка», і презентованого видання, наголосивши, що в його назву закладено водночас символічний та історичний змісти. Адже гасло «В імені нашої національної єдности» задекларувала в одному з листів як мету створення альманаху його засновниця і видавчиня Наталія Кобринська.
Алла ШВЕЦЬ запросила до слова одного з авторів монографії, голову редколегії Євгена НАХЛІКА – директора Інституту Івана Франка, академіка НАН України. Він наголосив, що ця книжка має велике значення для історії української літератури і культури, адже «Перший вінок» заманіфестував культурний рух українських жінок і показав, що в Україні є жіноча література. Ця монографія, за його словами, водночас є і своєрідною енциклопедією «Першого вінка», а багато розвідок, які до неї увійшли, з'явилися саме як енциклопедичні статті, написані для фундаментального проєкту Інституту Івана Франка «Франківська енциклопедія».
Також на презентації виступила співробітниця Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та почесна голова ВГО Союз Українок Ореслава ХОМИК і рецензентка видання, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України Ольга КУЗЬМЕНКО. Остання, зокрема, наголосила на символізмі двох порожніх місць серед портретів авторок альманаху на обкладинці, оскільки такі «білі плями» спонукають до пошуку і відкриття цих маловідомих імен, щоб надати і їм голос.
Мали змогу висловитися на презентації також автори розвідок, які до неї увійшли: професор кафедри фольклористики ім. академіка Філарета Колесси ЛНУ ім. Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ та старша наукова співробітниця відділу літературного процесу Інституту Марія ЛАПІЙ, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Петро ШКРАБ'ЮК та завідувачка кафедри філології Гуманітарного факультету Українського католицького університету Ярослава МЕЛЬНИК.
Як зазначив Святослав ПИЛИПЧУК, «В українській родинно-обрядовій традиції є важливий обряд – вінкоплетіння, який Михайло Грушевський назвав унікумом у світовій фольклористиці. Таким самим унікумом свого часу був і "Перший вінок", який об'єднав авторок з усієї України».
Видання вже здобуло резонанс серед широкого кола читачів, які прагнуть відкрити для себе історію української жіночої літератури.
Світлини Катерини Шмеги.
Більше про видання див.:
http://ifnan.gov.ua/edition/2/1107/Відбулася презентація монографії Ярослава Лопушанського про «Віденську Франкіану»
3 жовтня 2024 року у Дзеркальній залі Львівського університету презентували монографію кандидата філологічних наук, доцента кафедри англійської мови та перекладу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, директора Австрійської бібліотеки у Дрогобичі і засновника Центру австрійсько-української співпраці Ярослава Лопушанського «Віденська Франкіана: студії, докторат, академічне середовище Івана Франка у Віденському університеті (1892–1893)».
Подія відбулася в межах спільного міжінституційного циклу презентацій «Книжкова Франкіана» у співпраці Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України та Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка). Модератор заходу, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, доцент Львівського університету Богдан ТИХОЛОЗ, привітав усіх присутніх і зазначив, що сьогоднішня презентація є зустріччю щонайменше трьох установ – Львівського університету, Дрогобицького університету і Віденського університету, які об’єднує всім добре відома постать – постать Івана Франка.
Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського університету, професор Володимир КАЧМАР у своєму вітальному слові наголосив: «Львівський університет є найбільш цікавим і найбільш важливим завдяки людям, які тут навчалися. Багато з них творили нашу історію і впливали на державні процеси. Однією з таких постатей є Іван Франко, про якого ми сьогодні говоримо». Володимир Михайлович привітав гостей та учасників презентації від імені Ректора Університету і висловив подяку Збройним Силам України за те, що маємо сьогодні можливість проводити такі події.
Перш ніж надати слово авторові презентованого видання, Богдан ТИХОЛОЗ зауважив, що Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ – «будівничий мостів маж українською та австрійською культурною і науковою спільнотами, а його книжка – це підсумок багаторічних студій, ґрунтованих на джерельних матеріалах».
Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ почав свій виступ із невеликої передісторії появи книжки на світло денне, а саме зазначив, що віддавна мав доступ до архівних матеріалів особової справи Івана Франка, яка зберігається у Віденському університеті, однак поштовхом до їх системного опрацювання та написання книжки стало передання копії навчальної та дисертаційної справи Франка на зберігання у Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». Це унікальні документи на 21-му аркуші, серед яких власноруч написана Франком заява на здобуття наукового ступеня, його автобіографія на шести аркушах, протокол про екзамен та інші важливі документи. Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ наголосив, що інформація із цих документів віддавна з’являлася в різних публікаціях, однак дуже часто у неточному або перекрученому вигляді, тому його завданням як германіста був насамперед точний і вивірений переклад німецькомовних документів. Саме тому у своїй книзі він вмістив розшифровані і подані в оригінальній транслітерації документи із Франкової справи, їх переклад українською мовою, а якщо, наголосив автор, вимогливий читач і цим не буде задоволений, то в додатках «зможе переглянути з лупою оригінальні відбитки». Дослідження Ярослава ЛОПУШАНСЬКОГО базується на матеріалах кількох архівів: архіву Віденського університету, Австрійського державного архіву та відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Автор книжки розповів трохи про її структуру, зазначивши, що, крім основного тексту, який він не ділив на окремі розділи, вона містить 279 приміток, наповнених важливою фактографічною інформацією, передмову, яку написав надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії Василь КИРИЛИЧ, та післямову авторства Богдана ТИХОЛОЗА. Також Ярослав ЛОПУШАНСЬКИЙ поділився перипетіями Франкового докторату й розкрив залаштунки підготовки до нього, зокрема сімейні обставини: спонуку дружини здобути докторський ступінь задля отримання можливості викладати. Для Франка ж, як наголосив автор, визначальним стало те, що «Докторат дає права політичні – вибираємість до парламенту».
Гості презентації змогли почути захопливу історію перебування Франка у Відні, знайомства із тамтешніми світилами науки, серед яких найбільш визначним був відомий славіст Ватрослав Яґич, котрий дуже високо оцінив його роботу про ранньохристиянський роман «Варлаам і Йоасаф». Виступ супроводжували цікаві цитати із Франкового листування із дружиною, зокрема щодо результатів складених іспитів та витрачених на проживання коштів.
Висвітлив автор книги і той момент, що Франко повернувся до Львова після успішного отримання докторського ступеня, не дочекавшись вручення диплома, адже сподівався, що його надішлють поштою. Однак доля його диплома залишається невідомою, нам сьогодні доступна лише його копія. За припущенням Ярослава ЛОПУШАНСЬКОГО, він міг випадково потрапити до Василя Щурата, який також навчався у Віденському університеті. Завершив свій виступ автор презентованої монографії словами самого Франка: «Моя задача сповнена».
Модератор презентації подякував за цікаву розповідь і запросив до слова рецензента видання, директора Інституту Іван Франка НАН України, академіка НАН України Євгена НАХЛІКА, який дуже високо оцінив книгу Ярослава ЛОПУШАНСЬКОГО: «Це добротне дослідницьке видання, навіть біографічна студія про те, як Франко здобував докторат. Хоч це і джерелознавчий матеріал, але книжка написана дохідливим і прочутим стилем, тому дуже легко читається». Також Євген Казимирович звернув увагу на добру післямову Богдана ТИХОЛОЗА.
До слова були запрошені завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського університету, професор Михайло ГНАТЮК і завідувачка кафедри міжкультурної комунікації та перекладу, голова асоціації германістів Алла ПАСЛАВСЬКА. Алла Йосипівна наголосила: «Хотілося б, щоб ця книжка вийшла також у Відні німецькою мовою».
Свої запитання до доповідача поставили директорка Інституту франкознавства Наталя ТИХОЛОЗ і заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор МЕДВІДЬ.
Відкриття виставок публікацій Миколи Ільницького та Луїзи Ільницької
30 вересня 2024 р. у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника відбулося урочисте відкриття книжково-ілюстративних виставок «У вимірах часу. Миколі Ільницькому – 90» та «Бібліографія як покликання. Луїзі Ільницькій – 85».
Відкрив ювілейні виставки генеральний
директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь ФЕРШТЕЙ, який вручив Миколі
ІЛЬНИЦЬКОМУ квиток Почесного читача Бібліотеки.
Ювілярів привітали колеги-науковці:
доктор філологічних наук, завідувач
відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла
Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка Тарас ПАСТУХ;
доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства
Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло ГНАТЮК (у
згаданому відділі та на двох кафедрах довгі роки працював Микола Ільницький);
доктор філологічних наук, професор,
академік НАН України, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген НАХЛІК.
Євген НАХЛІК відзначив, що Луїза Іванівна ІЛЬНИЦЬКА, яка поставила бібліографістику у ЛННБ України ім. В. Стефаника на тривкий науковий ґрунт, нині є чільним бібліографознавцем і книгознавцем у Львові, у Галичині, авторитетним провідним фахівцем у своїй галузі в усій Україні, загалом одним із найпродуктивніших і найвидатніших спеціалістів в історії української бібліографістики та книгознавства.
Євген НАХЛІК також акцентував на
різнобічності багатющого літературознавчого доробку Миколи ІЛЬНИЦЬКОГО (літературний критик, історик і теоретик літератури, компаративіст, упорядник).
Численні праці Ювіляра, починаючи від дослідження «Руської Трійці» та Шевченка
і до осмислення сучасного літературного процесу, становлять своєрідну
індивідуальну історію української літератури, репрезентовану крізь призму
творчих індивідуальностей, шкіл, угруповань та поколінь. ІЛЬНИЦЬКИЙ – це
літературознавець-естет, який тонко відчуває і проникливо розкодовує художню
умовність образного слова.
Фахові огляди експозицій провели доктор
філологічних наук, старша наукова співробітниця, завідувач відділу наукових
досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства
Мар’яна КОМАРИЦЯ та наукова співробітниця відділу наукової бібліографії Наталія
РИБЧИНСЬКА.
Докладніше на сайті ЛННБ
України ім. В. Стефаника за покликанням:
На перехрестях віку: наукова конференція на пошану Миколи Ільницького
Науковці Інституту Івана Франка НАН України долучилися до наукової конференції "На перехрестях віку", присвяченої 90-річчю професора Миколи Ільницького, яка відбулася 26 вересня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Урочисте відкриття конференції відбулося в Дзеркальній залі Львівського університету. Модерував вітальну частину декан філологічного факультету ЛНУ ім. Івана
Франка Роман КРОХМАЛЬНИЙ.
З вітальним словом до ювіляра звернулися ректор Львівського університету, академік НАН України, професор Володимир МЕЛЬНИК, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ігор СОЛЯР, академік НАН України, професор, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік НАН України, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген НАХЛІК.
Як зазначив у своєму виступі Євген НАХЛІК, «Микола Ільницький – це виняткова особистість, з якою ми маємо можливість спілкуватися, співпрацювати і насолоджуватися тим потужним інтелектом, який нас зачаровує, збагачує і підносить наш дух.... Це літературознавець і критик-естет, дослідник, який розкодовує художню умовність, тропи, таїну художнього слова, а також великий інтелектуал з вишуканим естетичним смаком, відповідальним національним підходом і легким, доступним стилем».
Також ювіляра привітали академік НАН України, професор, голова Наукового товариства імені Шевченка Роман КУШНІР, професор кафедри класичної філології Львівського університету, видатний письменник і перекладач Андрій СОДОМОРА й інші учасники.
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання конференції, а згодом відбулися засідання у 10 наукових секціях.
СЕКЦІЮ № 1 «Формули осягання від А до Я: спектри дослідницьких зацікавлень Миколи Ільницького» модерував завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ, який також виступив із темою «Франкознавчі студії Миколи Ільницького»
СЕКЦІЮ № 5 «Антиномія природи і духу: філософські виміри літератури та літературознавства» модерував Євген НАХЛІК. У ній виступили науковці Інституту Івана Франка: молодша наукова співробітниця відділу літературного процесу Марія Мирослава ДЕРЕВ’ЯНА («На перетині мімезису і мрії: думки про реальне та ідеальне в літературі»), наукова співробітниця відділу франкознавства Христина ВОРОК («Психологічна драма символів «Кам’яна душа» Івана Франка: генеза і поетика»), Євген НАХЛІК («Таємні ходи, якими блукає людська судьба»: дискурс долі у прозі Михайла Яцкова»).
У СЕКЦІЇ №
8 «Покоління чи мистецькі течії?: українська література та інтелектуальне життя
ХХ–ХХІ ст. крізь призму персоналій» виступили старша наукова співробітниця
відділу франкознавства Оксана НАХЛІК («Прожите й пережите» поета й журналіста
Петра Марценюка (1923–1999)») та старший науковий співробітник відділу літературного
процесу Ігор КОТИК («Відеоархів Віктора Неборака як важливе джерело інформації
про літературно-мистецьке життя Львова кінця ХХ — початку ХХІ ст.»).
Широкий спектр запропонованих до обговорення тем свідчить про значний діапазон дослідницьких зацікавлень Миколи Ільницького, який включає письменників та літературний процес від ХІХ ст. і до сьогодення.
Також див. на сайті ЛНУ ім. Івана Франка: http://surl.li/ftsjpe
Світлини: Ігоря Котика та пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.
До 170-річчя Марії Заньковецької
27-28 вересня 2024 р. в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «“Я вірю в кращу будучину свого народу” (до 170-річчя від дня народження першої Народної артистки України Марії Костянтинівни Заньковецької)».
Серед численних організаторів – також Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, Всеукраїнська громадська організація «Союз Українок», Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського, Заньківський меморіальний музей Марії Заньковецької.
З Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя Інститут Івана Франка єднає тісна наукова співпраця на основі угоди між нашими установами. Цьогоріч ми вже провели спільно гоголівську та кулішівську конференції, а також конференцію з нагоди 160-річчя Михайла Коцюбинського, 100-річчя Сергія Параджанова і 60-річчя кінофільму «Тіні забутих предків». Отже, це четверта наша конференція.
Відкрив захід голова оргкомітету, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр САМОЙЛЕНКО. З вітальним словом до учасників конференції звернувся онлайн, зокрема, директор Інституту Івана Франка, член оргкомітету Євген НАХЛІК, який подякував ректорові Олександрові САМОЙЛЕНКУ за плідну співпрацю, згадав, що Львів єднають із Марією Заньковецькою її виступи в нашому місті під час гастролей Галичиною навесні 1906 року театру Миколи Садовського, і зазначив, що, досліджуючи українську літературу, особливо нашу класичну драматургію, ми раз у раз виходимо на феномен Заньковецької, яка надзвичайно яскраво втілила на сцені образи багатьох персонажів, завдяки чому постать геніальної актриси нерозривно пов’язана з історією нашого письменства.
Пленарне засідання відкрила доповідь Євгена НАХЛІКА «Сценічні виступи Марії Заньковецької у Станиславові». На тему, зазначену в назві, доповідач вийшов у зв’язку з написанням для «Франківської енциклопедії» статті про акторку й письменницю Марію Слободівну-Крушельницьку. Завдяки перевірці інформації про її гадані взаємини з Марією Заньковецькою вдалося уточнити, що наддніпрянська артистка виступала у Станиславові зі львівським професійним театром під керівництвом Миколи Садовського не єдиний раз, як дотепер вважалося, а тричі: 30 листопада 1905 р. на сцені музичного товариства імені Монюшка зіграла наймичку Харитину у виставі за драмою «Наймичка» Івана Тобілевича (Карпенка-Карого), а не пізніше 5 грудня 1905 р. – роль Наташі у двох виставах його ж комедії «Суєта». Ці два виступи Заньковецької у станиславівському показі «Суєти» пощастило з’ясувати за маловідомою статтею Антона Крушельницького «Наш театр (На основі вражінь з гостини львівської трупи М. Садовського в Станіславові)», оприлюдненою у чернівецькій газеті «Буковина» (1906. Ч. 14–16). Ця докладна рецензійно-інформативна театрознавча стаття варта того, щоб бути в активному науковому обігу.Після пленарного засідання відбулася презентація чергової монографії професора
Григорія Васильовича Самойленка – «Зірки продовжують світити: Марія
Заньковецька та її орлята». Вітаємо цього невтомного, надзвичайно
продуктивного, різнобічного дослідника літератури та культури Східного Полісся
– Сіверщини – з новою ґрунтовною книжкою!
Програму конференції див.: http://surl.li/diqnym