Захід організував Інститут Івана Франка НАН України під патронатом Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя у співпраці із Департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації; Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України; Управлінням інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франківської обласної державної адміністрації; Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя; Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського; Верховинською районною державною адміністрацією; Верховинською районною радою та Верховинською селищною радою.

Відкриття наукової частини Симпозіуму відбулося 6 вересня у Верховинському ліцеї №1. Вітальна частина, модераторкою якої була заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ, розпочалася зі спільної молитви та благословення на плідну працю від отця Івана Рибарука із Криворівні. Учасників та гостей пленеру привітали його співорганізатори, голови місцевої влади, яких модераторка за їхню активну залученість до організації, назвала почесним «тріумвіратом», – Василь БРОВЧУК (Верховинська облдержадміністрація), Юрій ФІЛИПЧУК (Верховинська районна рада) та Василь МИЦКАНЮК (Верховинська селищна рада).

Алла ШВЕЦЬ також запросила до вітального слова директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академіка НАНУ Миколу ЖУЛИНСЬКОГО. Свій виступ Микола Григорович розпочав із привітання усіх присутніх і наголосив на важливій ролі в українській історії постатей письменника Михайла Коцюбинського, режисера Сергія Параджанова та кінофільму «Тіні забутих предків», із прем’єри якого (4 вересня 1965 року, кінотеатр «Україна») розпочався протест проти хвилі арештів української інтелігенції.

Дистанційно до учасників симпозіуму звернувся директор Інституту Івана Франка, академік НАН України Євген НАХЛІК. Він спостеріг «дивовижний щасливий збіг трьох ювілеїв, який повторюється що десять років», водночас додав, що «Цей симпозіум знаковий і символічний – він прикметний магією чисел, яка випала цьогоріч і більше не повториться: 100-річчя Сергія Параджанова і 60-річчя кінофільму «Тіні забутих предків» у сумі дорівнюють 160-річчю Михайла Коцюбинського». Продовжуючи слова М. ЖУЛИНСЬКОГО, Євген Казимирович додав: «Фільм став маніфестацією права митців на творчі експерименти, розбудову власної художньої умовности – й у такому сенсі зберігає своє значення і сьогодні. Нехай духове подвижництво і героїчні подвиги предків ніколи не будуть забутими у пам’яті й ділах вдячних потомків!».

Також вітальне слово взяв доктор філологічних наук, професор кафедри фольклористики імені акад. Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК. Відеозвернення до учасників симпозіуму записав режисер кінофільму «Будинок “Слово”» Тарас ТОМЕНКО.

Після завершення вітальної частини розпочалася робота у п’яти наукових секціях.

У Секції 1 «Михайло Коцюбинський та його інтелектуальне коло» (модератор – д. філол. н., професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК) із доповіддю «“Комфорт і елеганція Вашого дому довго лишаться в моїй пам’яті” (Наталія Кобринська у взаєминах з Михайлом Коцюбинським)» виступила Алла ШВЕЦЬ.

Секцію 2 «“Бо все життя моє в літературі”: естетика і поетика творчости Михайла Коцюбинського» модерував завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка, д. філол. н. Микола ЛЕГКИЙ, який також виступив із темою «Українська еротична новела кінця ХІХ — початку ХХ ст.: “Поєдинок” Михайла Коцюбинського та інші тексти». Свої доповіді виголосили молодша наукова співробітниця Інституту Івана Франка Мирослава ДЕРЕВ’ЯНА («Краса і втома у творах Михайла Коцюбинського»), в.о. вченого секретаря Катерина ШМЕГА («Між прозою та поезією життя. Відтворення станів психологічної роздвоєності персонажів у новелістиці Михайла Коцюбинського»).

У Секції 3 «Той, що носив у душі сонце: Коцюбинський інтермедіальний» (модерувала докторантка Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Оксана ЛЕВИЦЬКА) виступила старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка Олександра САЛІЙ («“Тіні забутих предків” як літературний і кінотекст. Смислові збіги і розбіжності»).

Секцію 4 «Життєтворчі світи Михайла Коцюбинського» (дистанційну) модерувала старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка, к. філол. н. Олена ЛУЦИШИН. Вона також виголосила доповідь «“Мавка” Івана Франка й “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського у хронотопічному вимірі».

Секцію 5 «Михайло Коцюбинський в сучасній українській школі: нові підходи і зацікавлення» модерувала доцентка кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, к. філол. н. Наталія ВІВЧАРИК.

Загалом у симпозіумі взяли участь понад 35 науковців зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Чернівців, Чернігова, Кам’янця-Подільського, Дрогобича, Снятина та інших регіонів України.

Другий день Симпозіуму пройшов у селі Верхній Ясенів, де над річкою Чорний Черемош розташувався Артпростір і кафе «Коцюбинський». У цьому чарівному місці, яке разом зі своїм чоловіком-військовослужбовцем заснувала письменниця і громадська діячка Анна ПАВЛІЧЕНКО, відбувся круглий стіл «”Тіні забутих предків” — віковічний пам’ятник Гуцульщині: час, творці й залаштунки».

Модерував захід директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, академік НАНУ Микола ЖУЛИНСЬКИЙ. Перед безпосереднім початком обговорення історії кінофільму Сергія Параджанова він запросив до слова представниць співорганізаторів симпозіуму – першу заступницю голови Верховинської районної державної адміністрації Світлану УРШЕДЖУК та заступницю начальника Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Мирославу КОРНЕЛЮК. Також про простір «Коцюбинський» та власну громадську організацію «Дерево життя –  відродження» розповіла Анна ПАВЛІЧЕНКО.

Кожен з учасників круглого столу мав свій напрям:

• Кінознавиця Лариса БРЮХОВЕЦЬКА розповіла про філософську і світоглядну парадигму фільму;
• Кінознавець і кіносценарист Сергій ТРИМБАЧ (долучився онлайн) наголошував на сучасній рецепції творчості Сергія Параджанова, який, за його словами, продовжив традицію поетичного кіно Олександра Довженка;
•  Письменниця і ведуча Уляна МАЛЯР зачитала уривок із власної книжки «Баба Федиха», присвячений акторові Іванові Миколайчуку, який свого часу гостював у домі її бабусі й дідуся;
• Дослідниця «гуцульського тексту», старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка Олександра САЛІЙ поділилася власним досвідом знайомства японських студентів із кінофільмом та гуцульськими традиціями;
• Професор Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК назвав «Тіні забутих предків» воротами, які відкрили українцям світ Гуцульщини;
• Літературознавиця, старша наукова співробітниця Снятинського літературного-меморіального музею Марка Черемшини Іванна Стеф’юк детально розкрила етнографічні коди твору Коцюбинського, зокрема обряду «Грушка»;
• Літературознавець, завідувач відділу НБУ імені В. Вернадського Сидір Кіраль (долучився онлайн) говорив про роль у створенні фільму його сценариста Івана Чендея.

Розповідь учасників круглого столу про Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Івана Чендея та інших причетних до створення «Тіней…» плавно перетекла у презентацію видань, присвячених цим знаменитим постатям. Зокрема, про книжку «Сергій Параджанов. Більший за легенду» (Київ, 2021) Марти та Івана Дзюби говорив Микола ЖУЛИНСЬКИЙ. Розмірковуючи про феномен «Тіней…» і те, яку роль це кіно відіграло в українській історії, академік зазначив: «Те, що презентація цього фільму перейшла у протестний акт, це закономірно, адже творчі люди відчули, що цей фільм про те, що ми втрачаємо і можемо повністю втратити». Відома кінознавиця Лариса Брюховецька презентувала свою книжку «Іван Миколайчук як національний митець» (Київ, 2024) і поділилася маловідомими фактами з життя знаменитого актора, виконавця ролі Івана у кінофільмі Параджанова.

Мистецьким завершенням круглого столу став театральний перфоменс – сценка про Іванка та Марічку – у виконанні юних акторів студії «Сонячна хата». Мандрівка у гори Криворівні та Верхнього Ясенова із продовженням неформального спілкування довкола творців «Тіней…» підсумували програму другого дня.

Далі учасники помандрували у Криворівню. Там відвідали етнографічний музей «Хата-ґражда», ту саму ґражду, що колись приймала в гості до своїх господарів – Палія та Параски Харуків – українських письменників й етнографів: Володимира Гнатюка, Івана Франка та Михайла Коцюбинського.

Насамкінець гостей та учасників симпозіуму на щасливе повернення додому поблагословив настоятель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці отець Іван Рибарук.

Співорганізатори події: 

• Департамент освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації 
• Родина о. Олександра Бачинського 
• Львівська духовна семінарія Святого Духа
• Інститут Івана Франка НАН України

До обговорення пропонуємо такі тематичні напрями:

• О. Олександр Бачинський та його інтелектуальне коло. Взаємини зі сучасниками.
  
• Родина Бачинських як приклад національно-культурного подвижництва.
• Богословські ідеї о. Бачинського.
• О. Олександр Бачинський – перекладач, видавець, редактор і публіцист.
• Педагогічні погляди та освітні реформи о. Бачинського як ректора Львівської духовної семінарії.Громадська діяльність о. Олександра Бачинського.

Співорганізаторами заходу виступили Центр дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша (керівник – д. філол. н., Олесь Федорук) при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь», Чернігівська обласна та Ніжинська районна державні адміністрації.

На відкритті конференції з вітальним словом виступили ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Самойленко, директор Інституту Івана Франка, академік НАН України Євген Нахлік та ін.

На пленарному засіданні доповіді виголосили, зокрема, львів’яни:

Василь ІВАШКІВ (д. філол. н, професор ЛНУ ім. Івана Франка) – «Українсько-московська тема в письменницькому дискурсі Пантелеймона Куліша»,

Євген НАХЛІК (д. філол. н., академік НАН України) – «Поетичні твори Пантелеймона Куліша в літературно-критичній та історико-літературній рецепції Івана Франка»,

Алла ШВЕЦЬ (д. філол. н., заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України) – «Він усюди хотів по собі памʼять зоставить»: меморіалізація Пантелеймона Куліша (на основі листування Олександри Куліш та Михайла Павлика)».

7 серпня наукові та урочисті заходи тривали в Обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику «Ганнина пустинь» (Оленівка). 

Це вже друга конференція, яку Інститут Івана Франка цьогоріч провів спільно з Ніжинським державним університетом ім. Миколи Гоголя. 

 Також див.:

Націоналізм Пантелеймона Куліша // Ніжен. URL: https://www.nizhen.com.ua/?part_id=2&news_id=767&action=detail&n_year=&n_month=. Розміщено: 06 серпня 2024.

6–7 серпня 2024 року відбулося відзначення 205 річниці від Дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша // Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. URL: http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/novini-universitetu/item/7249-6-7-serpnia-2024-roku-vidbulosia-vidznachennia-205-richnytsi-vid-dnia-narodzhennia-panteleimona-oleksandrovycha-kulisha.

Всеукраїнська наукова конференція «Культурницький націоналізм Пантелеймона Куліша» і урочистості з нагоди 205-ї річниці від Дня народження Пантелеймона Куліша // Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. URL: http://www.ilnan.gov.ua/index.php/uk/new/item/1217-vseukrainska-naukova-konferentsiia-kulturnytskyi-natsionalizm-panteleimona-kulisha-i-urochystosti-z-nahody-205i-richnytsi-vid-dnia-narodzhennia-panteleimona-kulisha. Розміщено: 09 серпня 2024.

Програма конференції:

http://surl.li/lfxxoz

Тематика конференції охоплює різні аспекти життя і творчості Куліша: література, історія, публіцистика, мовознавство, фольклористика, народознавство.

Співорганізатори: Чернігівська обласна державна адміністрація; Департамент культури і туризму, національностей та релігій; Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Центр дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша; Інститут Івана Франка НАН Україні та Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».

Формат конференції: наживо та онлайн.

Афіша та інформація із сайту Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України: http://surl.li/gktnun

4 липня 2024 р. закінчився строк подання заяв та документів на обрання за конкурсом на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника відділу франкознавства Державної установи «Інститут Івана Франка НАН України».

Відповідно до заяв та документів, що надійшли до відділу кадрів, директор Державної установи «Інститут Івана Франка НАН України», академік НАН України Євген НАХЛІК затвердив перелік учасників конкурсу.

Кандидатом на обрання за конкурсом на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника відділу франкознавства  Державної установи «Інститут Івана Франка НАН України» є САЛІЙ Олександра Романівна – кандидат філологічних наук, наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України.

Засідання конкурсної комісії відбудеться 8 липня 2024 р. об 11:00. 

Організаторами науково-культурного дійства були Волинський національний університет імені Лесі Українки, Науково-дослідний інститут Лесі Українки, Волинський краєзнавчий музей, Львівський національний університет імені Івана Франка та Інститут Івана Франка НАН України. 

Робота конференції стартувала з візиту до Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. З вітальним словом до гостей та учасників звернулася директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана ВАЖАТКО.

Другого дня конференція продовжила свою роботу на базі практик табору «Гарт» (озеро Світязь). З вітальним словом виступили  проректор Волинського національного університету ім. Лесі Українки Юрій ГРОМИК; заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ та професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав ГАРАСИМ. Модератором виступив завідувач Кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури ВНУ ім. Лесі Українки Сергій РОМАНОВ.

Після завершення вітальної частини розпочалося пленарне засідання. З доповідями виступили, зокрема, д. філол. н., професорка Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка Тетяна ВІРЧЕНКО («Історико-літературна пам'ять про Олену Пчілку: тенденції першої 

половини ХХ століття»);  д. філол. н., професорка Волинського національного університету ім. Лесі Українки Марія МОКЛИЦЯ («“Жидівська тема” публіцистики Олени Пчілки в контексті сучасних політичних реалій»), д. філол. н., професорка Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Ольга ТУРГАН («Телеологія медичного знання в прозі Олени Пчілки»); д. філол. н., заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ («“У Львів я таки заїду”: Олена Пчілка та її найближчі галичани»), д. філол. н., професор Волинського національного університету ім. Лесі Українки Сергій РОМАНОВ («“Непривітаний співець”. Олена Пчілка – драматург») та інші науковці.

Завершенням пленарного засідання стала презентація проєкту «Вишиті сорочки Олени Пчілки: відтворення та повернення» за участі Тетяни ЗЕЗ, керівниці ГО «Вишивка в одязі видатних українців» (Київ).

     Авторка сценарію – Наталія НИЧИК, завідуюча бібліотекою-філією села Уличного Трускавецької ТГ.

      У заході взяли участь донька Мирослава Стельмаховича Оксана (у заміжжі – НАХЛІК), кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України, його родичі: Світлана та Мар’яна СТЕЛЬМАХОВИЧІ, Марія ГУНЯК, друзі юности Мирослава Стельмаховича Марія ЖАГАЛЯК і Нестор ГАМАЛЬ, директор Уличненської СЗШ Володимир САВЧИН, заступниця директора Оксана ФИЛЯК, директорка ЗДО «Диво» Наталія БРАТКОВСЬКА, директорка Трускавецької централізованої бібліотечної системи Галина ГРИЦИЛО, директорка Трускавецької дитячої бібліотеки Зеновія МАЗУР, депутат Львівської обласної ради, заступник Трускавецького міського голови Святослав СТЕФАНКІВ, голова громадської організації «Маю права» Галина БІЛАН, староста Уличного Мар’яна МАЗУРИК, мешканці села.

     Зворушливе дійство розпочалося зі звучання поезії Ліни Костенко – переспіву першого Давидового псалма:

  Блажен той муж, воістину блажен,

  котрий не був ні блазнем, ні вужем...

Відтак ведучі Юлія ЛЕШИК та Анастасія ХИМЧУК щиро, детально, цікаво висвітлили подвижницький шлях Мирослава Стельмаховича від хлопчини-школяра до Мужа-Вчителя. Розповідь ведучих була доречно інкрустована й акцентована мистецькими виступами, що віддзеркалили основні духові віхи становлення неординарної особистости:

 непроминальну тугу раннього сирітства (пісенно-танцювальна композиція «Зозуля» у виконанні хореографічного ансамблю «Барви», керівник Роман НИЧИК), пієтет до найріднішого, найдорожчого (пісні: «Родина» у виконанні Єлизавети КУШНІР; «Сила роду» – виконали БРАТКОВСЬКІ: мама Наталія, донечки Вікторія, Марія, Анастасія; «Діти – це квіти» – виконавиця Єлизавета КУШНІР).

 

  

     

Спогадами про Мирослава Стельмаховича поділилися його ровесники-колеги (також колишні вчителі) Марія ЖАГАЛЯК і Нестор ГАМАЛЬ, а також донька. 

Оксана Мирославівна, зокрема, акцентувала на тому, що тепер розуміє, чому її батько саме такий гармонійний і творчий. Бо – виходець із красивого, розлогого, обрамленого полями, лісами, озерами, села. І мешканці цього села – вродливі, талановиті.

 Сучасну школу – як продовження навчально-виховних традицій Мирослава Стельмаховича – репрезентував Володимир САВЧИН.

А Святослав СТЕФАНКІВ виступив з ініціативою присвоїти ім’я Мирослава Стельмаховича Уличненській бібліотеці, що сприйнялося присутніми як цілком закономірне рішення. Адже свою трудову діяльність Мирослав Стельмахович розпочав саме як бібліотекар у рідному селі. А згодом були наступні сходинки: шкільного інспектора – вчителя – директора – викладача, декана Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника – творця кафедри педагогіки при Коломийському індустріально-педагогічному технікумі (тепер, завдяки цьому почину академіка, колишній технікум уже Коломийський педагогічний коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника).

День пам’яті Мирослава Стельмаховича став святом світла, тепла, добра. Бо саме такі барви аури цієї неординарної, незабутньої Людини.

 Інформацію для сайту підготувала Оксана НАХЛІК

 Світлини Наталії НИЧИК.