Засідання Ради ЗНЦ: вручення дипломів і нагород

Засідання Ради ЗНЦ: вручення дипломів і нагород
20.05.2024


17 травня 2024 р. в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте засідання Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України з нагоди відзначення Дня науки в Україні.

У вітальному слові голова Західного наукового центру НАН України і МОН України, академік НАН України Зіновій Назарчук наголосив, що на Загальних зборів Національної академії наук України, які відбулися в Києві 25 квітня 2024 р., за підсумками таємного голосування обрано 28 академіків і 74 члени-кореспонденти НАН України, серед яких 3 академіки і 10 членів-кореспондентів репрезентують західний регіон України. За останні кілька виборів до НАН України це найкращий здобуток Західного наукового центру, який об’єднує науковців Волинської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей.

Зокрема, по Відділенню літератури, мови та мистецтвознавства НАН України академіком обрано директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка (за спеціальністю «Літературознавство»), а членом-кореспондентом – провідну наукову співробітницю Інституту народознавства НАН України Олену Никорак (за спеціальністю «Мистецтвознавство»).









Дійсними членами НАН України зі Львова також обрано: по Відділенню історії, філософії та права НАН України – ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Володимира Мельника (спеціальність «Філософія науки»), а по Відділенню фізико-технічних проблем матеріалознавства – завідувача відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Ігоря Завалія (спеціальність «Матеріалознавство, функціональні матеріали»).

Вручаючи дипломи новообраним академікам та членам-кореспондентам НАН України, Зіновій Назарчук зазначив, що за весь час існування Академії наук України звання академіка серед львівських літературознавців були удостоєні лише три вчені, та й то ще в міжвоєння – далекого 1929 року, тобто 95 років тому: Михайло Возняк, Кирило Студинський і Василь Щурат.

Під час урочистого засідання голова Західного наукового центру й уповноважені обласної та міської влади вручили також низку подяк та грамот науковцям із провідних наукових установ Західного регіону України.

Серед них Подяками Президії НАН України відзначені літературознавиці Інституту Івана Франка – заступниця директора з наукової роботи Алла Швець і старша наукова співробітниця Марія Лапій – «за вагомий внесок у розвиток української науки, самовіддану працю і підтримку наукової й освітньої діяльності в Україні у сучасних умовах та з нагоди Дня науки».

Вітаємо із заслуженими нагородами й здобутками і дякуємо за невпинне просування української науки!

Світлини Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка та Алли Швець.

Також див.: Пресцентр. У Львівському університеті відбулося засідання Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України // Львівський університет. URL: https://lnu.edu.ua/u-lvivskomu-universyteti-vidbulosia-zasidannia-rady-zakhidnoho-naukovoho-tsentru-nan-ukrainy-i-mon-ukrainy/. Розміщено: 17.05.2024.

 

Співпраця з Музеєм історії міста Коломиї

Співпраця з Музеєм історії міста Коломиї
16.05.2024

30 квітня 2024 р. директор Інституту Івана Франка НАН України, академік НАН України Євген НАХЛІК і старша наукова співробітниця Інституту, кандидат філологічних наук Оксана НАХЛІК відвідали Музей історії міста Коломиї.

 

Інтерес науковців до цього славетного міста, яке в ХІХ – на початку ХХ століття відіграло величезну роль у розвитку української народної та професійної культури, мистецтва, літератури, преси, книговидання, політичного та економічного руху, спричинений тим, що з Коломиєю тісно пов’язані життя і діяльність Івана Франка та багатьох діячів, з якими він співпрацював, спілкувався і які залишили свій «нестертий слід» у вітчизняній духовій і матеріальній спадщині.

Відбулася зацікавлена розмова з директором Музею, кандидатом історичних наук, доцентом Юрієм ПЛЕКАНОМ і науковою співробітницею Музею Мирославою КОЧЕРЖУК, а також обмін книжками, електронними копіями публікацій та рукописів, бібліографічними відомостями, які становлять взаємний інтерес.

Євген НАХЛІК передав до фондів Музею видання Інституту Івана Франка, дотичні до літератури, культури й історії Коломиї та Гуцульщини:

«Дивлячись на цей гірський світ» : Літературознавчий збірник / НАН України. Інститут Івана Франка. Наукове товариство ім. Шевченка ; [відп. ред. А. Швець ; наук. редагування М. Котик-Чубінська, М. Лапій ; передм. А. Швець; редкол.: Є. Нахлік (гол.), Р. Кушнір (гол.) та ін.]. Львів, 2018. 369 с.

«Поезії дивнії чари» : Франкознавчі та інші студії / [відповід. ред. А. Швець ; наук. ред.: К. Дронь, І. Котик, М. Лапій ; передм. А. Швець ; редкол.: Є. Нахлік (гол.) та ін.] ; НАН України. Інститут Івана Франка. Львів, 2020. 391 с. (Сер. «Літературознавчі студії». Вип. 25).

Творець нового культурного українства: Михайло Павлик : (до 170-річчя від дня народження) : Колективна монографія / Відп. редакторка: Алла Швець ; Наук. і літ. редагування: Марія Котик-Чубінська, Олександра Салій ; Ред. колегія: Євген Нахлік (голова) та ін. ; Ін-т Івана Франка НАН України ; Департамент освіти і науки Львів. обл. військ. адміністрації ; Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франк. обл. держ. адміністрації ; Косівська міська рада. Львів ; Івано-Франківськ, 2023. 280 c. + 12 c. іл. вкл. (Сер. «Літературознавчі студії». Вип. 27). 

Навзаєм Юрій ПЛЕКАН і Мирослава КОЧЕРЖУК поділилися своїми виданнями, які знадобляться науковцям Інституту Івана Франка для дослідницької роботи, передусім над «Франківською енциклопедією»:

Волошинський Богдан, Кочержук Мирослава. Українська зірка коломийського есперантиста [До 130-річчя від дня народження Ореста Кузьми] / Богдан Волошинський, Мирослава Кочержук. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2022. 95 с. : іл., фот. Бібліогр.: с. 84–86.

Козаренко Олександр. Микола Лисенко – творець української національної музичної школи / Олександр Козаренко ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; Музей історії міста Коломиї. Коломия : Вік, 2023. 134, (2) с.

Петрів Михайло. Коломия – наше місто : каталог листівок / Михайло Петрів ; Музей історії міста Коломиї. Коломия : Вік, 2016. 104 с. Культурологічний проект «Коломия – наше місто».

Ерудована й глибока знавчиня історії Коломиї, ентузіастка музейної справи Мирослава КОЧЕРЖУК провела для Євгена й Оксани НАХЛІКІВ залами Музею надзвичайно цікаву й корисну екскурсію. Науковці Інституту Івана Франка були приємно подивовані багатством експозиції, естетичною упорядкованістю Музею і щиро вдячні його працівникам за дбайливе ставлення до збереження унікальної місцевої культурної спадщини, яка має загальноукраїнське і світове значення.

Світлини та інформація Євгена Нахліка.

 

Вітання з Великоднем!

Вітання з Великоднем!
03.05.2024


Зі світлим святом Христового Воскресіння!

Щороку з приходом Великодня ми святкуємо воскресіння Божого Сина після розп’яття на хресті – торжество життя над смертю! Тож хай велич сьогоднішнього тріумфу торкнеться кожного серця, хай додасть віри і сил  у важкі часи, які нам доводиться переживати!
Нехай передзвін великодніх дзвонів принесе кожному з нас лише благі вісті й наповнює серця радістю, любов’ю та вірою в нашу Світлу Перемогу!

Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!




Для привітання використано великодню листівку авторства Олени Кульчицької.
Джерело: http://surl.li/tkidy

Алла Швець виступила на науковому семінарі Кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка

Алла Швець виступила на науковому семінарі Кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка
02.05.2024

29 квітня 2024 року відбувся науково-методологічний семінар кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка за участю докторки філологічних наук, заступниці директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алли Швець.

У доповіді на тему “Пам’ять про Голодомор крізь призму сучасного жіночого письма” дослідниця проаналізувала три найновіші твори, у яких жінки-авторки звертаються до складної й травматичної теми Голодомору як геноциду супроти українського народу: “Розколоте небо” Світлани Талан, “Чорна дошка” Наталки Доляк,  “Вік червоних мурах” Тані П’янкової. 
Доповідачка розпочала з аналізу топографії творів, а також їхніх генологічних особливостей, що передбачають поєднання різних жанротворчих елементів, притаманних хронологічного організованим історичним наративам, психологічній та оніричній прозі. Йшлося також про характерне для всіх трьох розглянутих романів переплетення символізму й буквалізму (документалізму), зумовлене тематикою творів та історичним претекстом письма.
Дослідниця звернула увагу на різні наративні прийоми, спрямовані на посилення емпатійного переживання й створення переконливого літературного свідчення, зверненого водночас до розуму і чуттів читачів. 










Доповідачка наголосила на зображенні голоду як одного з найбільших генетичних страхів людини й водночас як одного з найстрашніших знарядь знелюднення, що поїдає і нищить не тільки тіло, а й людську особистість. Як приклад таких деструктивних процесів в українському суспільстві у час Голодомору було проаналізовано художнє зображення реміфологізації простору дому, перетворення його зі сакрального на готичний, на мертву пустку як свідчення про руйнацію людиновимірного світу, а також використання особливого типу метафорики, що описує нищення й загибель людини і спільноти як процес викорчування, витягування, видирання з корінням із рідної землі – руйнування самого аксіологічного центру українства.
У дискусії, яку модерувала професорка Кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка Олена Галета, слухачі і слухачки продовжили розгляд багатої образності обговорюваних романів, які пропонують розлогі галереї складних і динамічних характерів. Окремо учасники дискусії зупинилися на зв’язку сучасних жіночих романів із попередньою традицією художнього зображення Голодомору, а також із контекстом сьогоднішньої війни росії проти України, й наголосили на важливості пам’яті як запоруки стійкості і зцілення.

Підготовлено за матеріалами ЛНУ ім. Івана Франка: 

Взаємини Соломії Крушельницької та її родини з Іваном Франком обговорили на щомісячному франківському семінарі «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»

Взаємини Соломії Крушельницької та її родини з Іваном Франком обговорили на щомісячному франківському семінарі «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
01.05.2024

30 квітня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка та в онлайн-форматі відбулося чергове засідання Франківського щомісячного міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні стежки». З доповіддю «Іван Франко й родина Соломії Крушельницької: три незнаних сюжети» виступила головна зберігачка фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Ірина КРИВОРУЧКА.

Модераторка семінару, директорка Інституту франкознавства Львівського університету Наталя ТИХОЛОЗ представила доповідачку та її тему виступу й зазначила, що «Немає нічого цікавішого, ніж почути таку історію із серця того місця, де Соломія Крушельницька жила і творила».

Ірина КРИВОРУЧКА погодилася із цією тезою і підтвердила, що будинок, у якому зараз розташований музей Соломії Крушельницької, був її домом, до того ж відомо, що там свого часу гостював Іван Франко.

Свій виступ доповідачка почала із того, що акцентувала на труднощах дослідження біографії Соломії Крушельницької, оскільки співачка ретельно дбала про свою приватність – не вела щоденників, не залишила спогадів і не давала інтерв’ю, які б стосувалися особистого життя. Звідси – певна невловимість її біографії. Не оминула ця невловимість і взаємин родини Крушельницьких з родиною Івана Франка. Загалом доповідачка виділила три знакові сюжети їхнього знайомства.

Сюжет 1. Знайомство з постаттю Франка

Соломія Крушельницька запізналася з Іваном Франком завдяки батькові Амвросієві Крушельницькому – греко-католицькому священнику, який мав демократичні погляди на виховання, заохочував дітей до науки та читання книжок. Зокрема, саме з домашньої бібліотеки батька Соломія дізналася про твори Тараса Шевченка та Івана Франка. А перша заочна зустріч із Франком відбулася у 1885 році в Тернополі на концерті до пам’яті Тараса Шевченка, на який Франко прийшов як гість, а Крушельницька виступала на сцені у складі ансамблю Євгенії Любович разом зі своїми сестрами.






Доповідачка зазначила, що Франко був знайомий не лише з діяльністю Соломії, а й її старшого брата Антіна, постать якого є малодослідженою сьогодні. Антін Крушельницький помер у молодому віці від душевної хвороби, але встиг за своє життя доволі багато, зокрема стати співзасновником «Бібліотеки музикальної» – першого українського музичного видавництва, спрямованого на розповсюдження у Галичині творів українських композиторів. Франко у своїй рецензії «Симпатичне видавництво музикальне»  (Зоря, 1886. №1) писав, що воно «причиниться знаменито до будження руського духа та гарячої любові до тої Руси-України – великої і нероздільної».

Сюжет 2. Постать Івана Франка крізь призму листування Крушельницької з Михайлом Павликом та Марією Грушевською.

Доповідачка наголосила, що листування Соломії Крушельницької із близьким товаришем  Івана Франка Михайлом Павликом та дружиною його колеги й сусіда Михайла Грушевського Марією Вояковською може допомогти реконструювати їхні взаємини. Скажімо, з одного з листів до подруги часів навчання в гімназії, вже заміжньої Марії Грушевської, дізнаємося, що Соломія Крушельницька разом із родиною готувала Франкові подарунок до ювілею творчої діяльності, однак невідомо, що саме це було.






Листування з Михайлом Павликом розпочалося із поїздки Крушельницької в Мілан, де вона продовжила навчання після закінчення Львівської консерваторії 1893 року. Співачка перша написала Павликові лист із проханням стати її наставником щодо громадсько-політичних питань, на що той радо погодився. В одному з таких листів співачка писала:  «У Вас знаходжу мого, як з неба зійшовшого, професора і буду допрошуватися у Вас пояснення всього того, що не знаю». Павлик взяв на себе таку роль і писав до Крушельницької дуже довгі й повчальні листи. Крім того, саме за посередництва Павлика співачка отримувала найновіші твори Франка, зокрема його переклад «Фауста» Ґете, а також номери журналу «Житє і слово», про який похвально відгукнулася: «Дуже добре, на європейський зразок видання».

У березні 1894 року, як розповіла доповідачка,  Крушельницька приїхала з Європи на 5-місячні гастролі до Львова. Місцева критика досить несхвально відгукнулася про «новий» голос Крушельницької, який їй поставили у Мілані, з’явилося багато критичних рецензій музикознавців. Такі випади болісно переживав Павлик і просив співачку заручитися підтримкою Франка, відвідавши його вдома та запросивши особисто на оперу «Аїда». Зараз достеменно невідомо, чи справді Франко був хоч на одному оперному виступі Крушельницької.

Також невідомо, чи дослухалась Крушельницька цієї поради, однак з листа Павлика, датованого вереснем 1894 року, дізнаємося, що Франко гостював у Крушельницької. А вже 30 вересня співачка виконувала музичну партію у постановці драми Франка «Учитель» театру «Руська бесіда».

Свою підтримку діяльності Івана Франка та Михайла Павлика Крушельницька виявляла не лише, читаючи їхні твори, а й фінансуючи, зокрема, очолювану ними «Русько-українську радикальну партію» та видання «Громадський голос». Втім у якийсь момент їхні  ідеали й погляди розійшлися, тож співачка написала Павликові про відмову від подальшого фінансування: «Я цілком до політики не здібна, бо мене разить дуже страшно все те, що погане. Ліпше мені жити з ідеалом наших пісень поетичних, що розкіш на душу розливають».

Остання згадана доповідачкою зустріч Крушельницької та Франка відбулася у Римі, куди письменник разом із Михайлом Грушевським приїхав 1904 року. Про цю  подію також згадує син Франка Тарас у своїх споминах.






Сюжет 3. Родинний

Насамкінець Ірина КРИВОРУЧКА розповіла про зв’язок Івана Франка з родиною Соломії Крушельницької, а саме її старшої сестри Осипи та її  чоловіка Карла Бандрівського. Останній був не лише добрим товаришем Франка та його опікуном наприкінці життя, а й щиро захоплювався письменником, боготворив настільки, що соромився попросити про спільне фото, якого за життя так і не зробив. А наймолодшій доньці Бандрівських і небозі Соломії Крушельницької Одарці ми завдячуємо збереженням споминів її батька про Франка та її власних, а також створенням музею Соломії Крушельницької у Львові.

Цікаву розповідь про двох визначних галичан супроводжувала презентація з рідкісними архівними світлинами Соломії Крушельницької та її оточення.







Після завершення доповіді відбулося її активне обговорення. Свої посутні коментарі й доповнення, а також цікаві запитання озвучили Богдан ТИХОЛОЗ, Михайло ГНАТЮК, Михайло КОБРИН, Галина ТИХОБАЄВА та інші слухачі.

Франківський міждисциплінарний науковий семінар «Перехресні стежки» відбувається у тісній співпраці Інституту франкознавства Львівського університету, Інституту Івана Франка НАН України та Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

Світлини: Катерина Шмега та Олег Вівчарик (пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка).

Також читайте на сайті ЛНУ  ім. Івана Франка: http://surl.li/tivua


Вітаємо Євгена НАХЛІКА з обранням академіком НАН України!

Вітаємо Євгена НАХЛІКА з обранням академіком НАН України!
26.04.2024

25 квітня 2024 р. відбулася сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів НАН. Академіком НАН від Відділення літератури, мови та мистецтвознавства за спеціальністю «літературознавство» був обраний директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Євген НАХЛІК.

Колектив Інституту Івана Франка з великою гордістю вітає Євгена Казимировича із заслуженим званням академіка і бажає йому натхнення до нових здобутків та подальших наукових успіхів!

Євген НАХЛІК – історик української літератури від XVIII ст. до сучасності в європейському літературному, культурному та історичному контекстах; літературний критик; шевченкознавець, кулішезнавець, франкознавець; славіст (полоніст, русист), компаративіст. Організатор академічної науки.

Доктор філологічних наук (2009), професор (2012), член-кореспондент НАН України (2015), заслужений діяч науки і техніки України (2016), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (2017).

Автор майже 750 власних наукових публікацій, серед них 16 монографій, 8 колективних монографій, 2 брошур, 8 розділів в академічних історіях, зокрема «Історіях української літератури» (1987, 1995, 1996, 2005, 2006, 2016), співавтор 4 університетських і 2 шкільних посібників, підручників та хрестоматій. Частину праць опубліковано польською, російською, хорватською, німецькою та англійською мовами.

Лауреат літературознавчих премій: премії ім. І. Франка НАН України (2007), премії ім. акад. С. Єфремова (2003), премії ім.  Г. Костюка (2011; обидві – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка), Чернігівської літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського (2009), Літературно-мистецької премії ім. П. Куліша (2012), Полтавської обласної премії ім. І. Котляревського (2015), Львівської обласної премії ім. М. Возняка (2015), Міжнародної літературної премії ім. Г. Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).

Інформація на сайті НАН України: http://surl.li/szhdg

Відбулася Урочиста академія до 100-річчя від дня народження професорки Нонни Копистянської

Відбулася Урочиста академія до 100-річчя від дня народження професорки Нонни Копистянської
20.04.2024

Ювілейні заходи, приурочені до вшанування сторіччя від дня народження заслуженої професорки Львівського національного університету імені Івана Франка, знаної літературознавиці, богемістки Нонни Хомівни Копистянської, відбулися 18—19 квітня 2024 р. наживо й у дистанційному форматі у Будинку вчених та пам’ятних місцях родини Копистянських.

Співорганізаторами Урочистої академії стали кафедра світової літератури, факультет іноземних мов та філологічний факультет Львівського університету, спільно з Інститутом Івана Франка НАН України та Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, а також Платформою інтермедіальних досліджень. 
Ювілейні заходи розпочалися з вітальної частини Урочистої академії, яку відкрила завідувачка кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка Лідія Мацевко-Бекерська, відзначивши внесок Нонни Копистянської у світову науку й історію кафедри.
Присутніх привітав і побажав продуктивної праці проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету Сергій Різник. Він зазначив, що не був особисто знайомий з Нонною Хомівною, проте вважає дуже важливими такі ювілейні заходи для пошанування наших видатних науковців.
 Заступниця декана факультету іноземних мов Львівського університету Олеся Татаровська поділилася особистим теплим спомином про Нонну Копистянську, з якою мала честь бути знайомою. В онлайн-форматі до вітальної частини долучилися декан факультету іноземних мов Львівського університету Любомир Бораковський та декан філологічного факультету Роман Крохмальний. Заступник декана філологічного факультету ЛНУ Олександр Моторний привітав присутніх від імені кафедри слов’янської філології ім. професора Іларіона Свєнціцького. Він розкрив постать Нонни Копистянської як талановитого богеміста, адже свою наукову діяльність професорка починала як дослідниця чеської літератури.

До слова модераторка, докторантка Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Оксана Левицька,  запросила й  директора Інституту Івана Франка НАН України, члена-кореспондента НАНУ Євгена Нахліка. За словами Оксани Левицької, саме цій науковій установі Нонна Хомівна свого часу передала свій книжковий фонд на збереження, крім того в Інституті Івана Франка у 2014 році вийшов науковий збірник на пошану Нонни Копистянської «Діалогічні обертони», і з його електронною версією можна ознайомитися на сайті Інституту.

У вітальному зверненні до учасників Урочистої академії колишній студент (1976–1979 років), вихованець і колега професорки Нонни Копистянської Євген Нахлік зробив кілька акцентів до її наукового та педагогічного портрета:

  1. Нонна Хомівна була цікава викладачка, відкрита на спілкування зі студентами, інтелігентна, дуже привітна, приємна, тактовна в розмовах, зазвичай усміхнена. Давала студентам не лише знання, а й заохочувала до науки. Завдяки цьому до Нонни Хомівни тягнулися студентки і студенти, які хотіли йти в літературознавчу науку.
  2.  Освоювала доступні в умовах тоталітарного режиму теоретичні здобутки слов’янського літературознавства і застосовувала та розвивала їх у своїх працях.
  3. Зробила оригінальний, значний і непроминальний внесок у літературознавчу богемістику, в розвиток таких актуальних і вічних ділянок теорії літератури, як жанрологія і хронотоп, опрацювала власну концепцію жанру і протікання художнього часу в літературному творі. 
  4. Робила з літературознавства науку. Не лише доступно висвітлювала студентам історію світової літератури, життя і творчість класиків, зміст творів, а своїми працями з проблем літературної жанрології та літературного хронотопу, своїм внеском у теорію літератури доводила, що літературознавство – це наука, тому осмислення історико-літературного процесу та художнього тексту має спиратися на теоретичні підвалини. Сьогодні такий штрих до портрета університетського викладача може здатися дивним, але в умовах тоталітарного комуністичного режиму, коли українське літературознавство мало переважно описовий та пропагандистський характер, неідеологічна теоретизація викладання й дослідження літератури була явищем поодиноким.
  5. Створила власні літературознавчі школи літературного часопростору та жанрології. Євген Нахлік відзначив найпоказовішу, на його думку, монографію такої школи – її вихованки Наталії Тодчук «Роман Івана Франка “Для домашнього огнища”: час і простір» (книжку видало наше Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України за відповідальної редакції Н. Х. Копистянської 2002 року). Значну теоретико-літературна й інтерпретаційну цінність цієї монографії Євген Нахлік зміг оцінити щойно недавно, коли в компаративістській статті порівнював Франків роман із романом Ґабріелі Запольської «O czym się nie mówi».
  6. Професор Нонна Копистянська відома та здобула наукове визнання не лише в Україні, а й за її межами – насамперед, як богемістка, серед чеських, словацьких і російських літературознавців, а також у славістичних осередках Західної Європи (зокрема, у Відні та Швейцарії). Підтримувала наукові зв’язки з літературознавцями з-поза меж України.
  7. І, звичайно, годиться подякувати вихованкам Нонни Хомівни – Світлані Маценці, Оксані Левицькій, Ярині Тарасюк, Софії Варецькій, які не з посадових обов’язків, а за велінням душі, зі щирої вдячності незабутній Наставниці, зі світлої пам’яті про Неї зініціювали та зорганізували і попереднє відзначення її 90-річчя, і теперішнє – 100-річчя. Євген Нахлік подякував також завідувачці кафедри світової літератури Лідії Мацевко-Бекерській, очільникам факультету іноземних мов і філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, які підтримали їхні зусилля щодо проведення цієї Урочистої академії. Не раз буває, на жаль, так, що ювілеї наших колег-літературознавців зі всієї України минають без належного вшанування, бо бракує безкорисливих ентузіастів. А для організації 100-річчя Нонни Хомівни такі ентузіастки знайшлися.

Дуже важливо, що ініціатива відзначення ювілею йшла «знизу», а не «згори». Це свідчить, що неформальна літературознавча школа Нонни Копистянської – школа не лише хронотопу та жанрології, а й загалом літературознавчого пошуку, взірцевого академічного і суто людського спілкування – триває і розвивається, – наголосив Євген Нахлік.

Зворушливим завершенням вітальної частини став виступ Данила Бенатова – доцента кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського», сина першої аспірантки Нонни Хомівни. Д. Бенатов зазначив, що «наукові твори учнів Нонни Хомівни будуть їй найкращим пам’ятником».








Після завершення урочистої частини відбулася наукова робітня «Orbis scientiarum», яку модерувала доцентка кафедри світової літератури Ярина Тарасюк. Робітня містила два блоки, відповідно до ключових наукових проблем, яким присвячено праці Нонни Копистянської, а це жанрова система літературознавства та художній хронотоп.

У першій панелі «Жанр і проблеми генології літератури» заслухали й обговорили дві доповіді: концепцію жанру в наукових працях Нонни Копистянської розкрила кандидатка філологічних наук, докторантка Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Оксана Левицька, а динамічну природу і розмаїття літературознавчих концептуалізацій жанру проаналізувала докторка філологічних наук, професорка кафедри світової літератури Львівського університету Ольга Бандровська.

У другій панелі «Дослідження художнього часопростору» доповіді були присвячені проблематиці хронотопу, яку розробляла учена упродовж тривалого часу: докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Наталія Мочернюк висвітлила тему концепції часу в наукових працях Нонни Копистянської, докторка філологічних наук, професорка кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського університету Алла Татаренко проаналізувала містерію часу в романі Горана Петровича «Крамничка “З легкої руки”», а докторка філологічних наук, професорка кафедри німецької філології Львівського університету Світлана Маценка виступила з доповіддю про поетику простору в новітній німецькій літературі та науковій думці. На завершення наукової робітні творча лабораторія Платформи інтермедіальних досліджень у складі Світлани Маценки, Ярини Тарасюк, Софії Варецької та Діани Мельник проаналізували організацію художнього простору в «Кассандрі» Лесі Українки й анонсували вихід у світ дослідження «Інтермедіум Кассандра».

Після наукових виступів своїми споминами про Нонну Хомівну під час круглого столу «In memoriam» поділилися її колеги, учні та добрі друзі, зокрема професорка кафедри зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Жлуктенко,  завідувачка відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Маргарита Кривенко,   директор видавництва «ПАІС», де вийшли з друку дві монографії вченої, Ігор Паславський, професорка Інституту германістики Віденського університету Лариса Цибенко, доцентка кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ Мар’яна Челецька

Євген Нахлік також виступив на круглому столі «In memoriam» зі спогадами про професорку Нонну Копистянську, окресливши три періоди їхнього спілкування: за студентських років під час навчання у Львівському університеті (від 1976 р., коли почав слухати курс світової літератури на її лекціях, до червня 1979 р.), після закінчення університету, навчання в аспірантурі та наукової праці в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка в Києві (1979–1991 рр.), під час роботи на посаді керівника Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (від 1991 р.).







Продовження пам’ятних заходів відбулося 19 квітня у Парку Івана Франка, де, за участі декана факультету іноземних мов Любомира Бораковського та учасників Урочистої академії було висаджено два дерева ґінкго білоба (для вшанування пам’яті професорки Нонни Копистянської та її чоловіка, доктора геолого-мінералогічних наук Романа Копистянського), яке особливо любила Нонна Хомівна і листя якого прикрасило обкладинку виданого на її пошану наукового збірника «Діалогічні обертони» (Львів, 2014).  Дерева ростуть на галявині біля центральної алеї, а іменні меморіальні таблички через інформацію за QR-кодами розповідають про вчених.

Підготовлено за матеріалами Євгена Нахліка та пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.

Також читайте: http://surl.li/sugvq

Відеозапис події: https://youtu.be/zgdVHW0Nl5c?si=auUe5PN9pDBlerKV

 Світлини: Олександри Салій, Оксани Левицької, Катерини Шмеги.

Гоголезнавча конференція

Гоголезнавча конференція
03.04.2024

2 квітня 2024 р. в Гоголівському корпусі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція за міжнародною участю «Спадщина Миколи Гоголя в українському культурному просторі». Співорганізаторами конференції були, зокрема, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Інститут Івана Франка НАН України.

Учасників конференції привітав голова оргкомітету, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр САМОЙЛЕНКО.

Євген НАХЛІК, директор Інституту Івана Франка, член-кореспондент  НАН України та співголова оргкомітету, взяв участь у конференції онлайн: виступив з вітальним словом і доповіддю на пленарному засіданні. Тема доповіді: «Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш як світоглядно-психологічні типи (Порівняльний аналіз)».

Учасників вітали також члени оргкомітету, які теж виголосили доповіді на пленарному засіданні:

  • Григорій САМОЙЛЕНКО, професор кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики факультету філології, історії та політико-юридичних наук Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, – «Українськість Миколи Гоголя»;
  • Павло МИХЕД, головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, керівник Гоголезнавчого центру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, – «Єрусалим у творчій біографії Миколи Гоголя».







У межах конференції Григорій САМОЙЛЕНКО презентував свою нову монографію «"Навіки з Україною" (до 115-ї річниці від дня народження М. Гоголя)».

Докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла ШВЕЦЬ взяла участь онлайн із темою «Традиції Миколи Гоголя в модерністській новелістиці: на матеріалі збірки “Казки” Наталії Кобринської» (секція «Микола Гоголь у сучасному українському дискурсі та традиціях української літератури»).

Світлини: Євгена Нахліка та Алли Швець.

Програма конференції:


Алла ШВЕЦЬ презентувала у Галичі свою монографію про Наталю Кобринську

Алла ШВЕЦЬ презентувала  у Галичі свою монографію про Наталю Кобринську
30.03.2024

29 березня 2024 р. у Національному заповіднику «Давній Галич», що в м. Галич Івано-Франківської області, відбулася презентація книги заступниці директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, докторки філологічних наук Алли ШВЕЦЬ «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Львів, 2018).

Презентація відбулася в межах святкування 140-річчя жіночого руху в Україні. Ініціювала захід заступниця генерального директора заповідника, голова Галицької районної організації «Союз українок», голова Секретаріату ВГО «Союз українок» Ірина ЧЕРНЕГА. Присутніх, серед яких були союзянки з Івано-Франківщини та Львівщини, привітали генеральний директор заповідника «Давній Галич» Володимир ОЛІЙНИК та Почесна голова ВГО «Союз українок» Ореслава ХОМИК.

Алла ШВЕЦЬ поділилася з присутніми історією 
дослідження постаті Наталії Кобринської, наголошуючи, що у своїй книзі намагалася «почути її як жінку», показати у 
 світлі людської особистості, визначити, як час впливав на її долю та долю її покоління. 

Приємні емоції викликала у присутніх театралізована постановка за творами Наталі Кобринської у виконанні 
Народного аматорського колективу Будинку культури села Залуква під керівництвом союзянки Іванни Сорочинської, а також пісні та мелодії від музикантів з міста Бурштин.

Під час презентації Алла ШВЕЦЬ, яка також є заступницею голови ВГО «Союз українок», отримала від цієї організації Подяку за «Вагомий внесок у розвиток жіночого руху».














Світлини: Алли Швець та Національного заповідника «Давній Галич».

Переглянути презентовану монографію можна тут:


Відбулося чергове засідання франкознавчого семінару "ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ"

Відбулося чергове засідання франкознавчого семінару "ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ"
27.03.2024

26 березня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка та в онлайн-режимі на платформі Zoom відбулося чергове засідання Франківського щомісячного міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні стежки».

З доповіддю «Тарас Франко і комеморативні практики радянської доби» виступила директорка Інституту франкознавства Львівського університету, докторантка кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Наталія ТИХОЛОЗ.
Модерував засідання доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола ЛЕГКИЙ. У вступному слові модератор закцентував на тому, що дослідження життєписів дітей Івана Франка, які наполегливо здійснює Наталія Тихолоз, завжди новаційні, глибоко наукові і стають важливим чинником для нашого національного самоусвідомлення й самоствердження. Тож черговий виступ, на його думку, також відкриє для слухачів нову перспективу сприйняття Франкового роду.

На початку свого виступу Н. ТИХОЛОЗ висвітлила  трагічну долю Франкового сина Петра, якому судилося стати засновником Музею Івана Франка у Львові, але який після нападу Німеччини на Радянський Союз безслідно зник після того, як 28 червня 1941 р., за півмісяця до смерті матері – Ольги Франко з Хоружинських, його разом із Кирилом Студинським та професоровою дружиною «евакуювали» зі Львова. Доповідачка розповіла про численні намагання родини відшукати Петра Франка (зокрема дружини Ольги Франко з роду Білевичів), але всі пошуки не мали успіху. Тому єдина і найпереконливіша версія про П. Франка та родину Студинських, що їх, найвірогідніше, невдовзі після вивезення зі Львова розстріляли «за націоналістичні ухили». Імовірне фатальне завершення їхньої долі обростає різними здогадними гіпотезами, сумнівними свідченнями, легендами.






Після розправи над одним «живим нащадком», по закінченні Другої світової війни, радянська влада переорієнтовує свої пріоритети на іншого сина класика українського письменства – Тараса Франка. Спочатку Тараса Франка в 1946 р. ввели до наглядової ради Музею Івана Франка у Львові, а потім, після Петра Карманського, у січні 1947 р. призначили його директором. Як директор Тарас Франко зробив чимало, зокрема, організував придбання меморіальних речей, які належали батькові, поставив перший пам’ятник І. Франкові поблизу музею, організовував численні науково-пошукові експедиції місцями Івана Франка, зокрема на Дрогобиччину, до Калуша тощо. Але всі його зусилля над організацією експозиційного контенту відповідно до ідеологічних вимог закінчувалися для Тараса численними зауваженнями, рекомендаціями, приписами щодо оновлення, а врешті й цілковитим фіаско – скандальним звільненням 1949 р. спеціальною постановою із загальновідомим переліком «гріхів» супроти народу і радянської держави. Згадала доповідачка і про «мандрівку» особистої бібліотеки Івана Франка, яку начебто передали із Львівської бібліотеки АН УРСР до музею, але вона, за дивним збігом обставин, «замандрувала» до Києва.

Н. ТИХОЛОЗ докладно схарактеризувала «місію», яку радянська влада вигадала Тарасові Франку, про різні перипетії його наукової діяльності (захист кандидатської дисертації «Іван Франко і Борислав» (1953), упорядкування книжки статей І. Франка «Проти Ватикану» (1953) (тут, зокрема, ішлося про сфальсифікований вірш «Папі в альбом», якого приписували письменникові, але син Тарас категорично висловився: «…Я вважаю, що такого вірша у І. Франка не було хоча би тому, що в передсмертні дні людина зайнята важливішими справами, аніж вірші»). Закцентувала доповідачка і на франкознавчих пошуках Тараса Франка, згадала про участь у відзначенні 100-річного ювілею, написанні низки спогадів, у яких він прагнув створювати безпосередній, людський образ «живого» І. Франка, про дружнє, безпосереднє спілкування з працівниками кабінету франкознавства Львівського університету (в архіві збереглися його листи та рукописи статей) тощо.

Доповідь спровокувала жваве обговорення. Зокрема, із запитаннями та коментарями виступили професори філологічного факультету Львівського університету Лариса БОНДАР, Михайло ГНАТЮК, Зоряна КУПЧИНСЬКА, Валерій КОРНІЙЧУК, а також директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України Євген НАХЛІК, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) Богдан ТИХОЛОЗ та заступник директора цього музею Ігор МЕДВІДЬ. 






Підготовлено за матеріалами провідного фахівця Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка Юрія Горблянського.

Світлини: Катерини Старушенко (пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка) та Катерини Шмеги.

Також читайте на сайті Львівського університету:

http://surl.li/rzjqi