Учасники здійснили подорож за маршрутом Люблін (Музей Вінцентія Поля) – Козлувка (Kozłówka, Музей Замойських) – Сулеювек (Музей Юзефа Пілсудського) – Музей Яна III Собеського у Вілянові – Музей Юзефа Пілсудського (Сулеювек) – Варшава (Державний видавничий інститут). Відбувалися наукові конференції, презентації книжок і відвідання музеїв.
Серед заходів – тематичні конференції «Юзеф Лободовський – прихильник співпраці Польщі й України», «Пам’ять спільної спадщини», «Юліуш Словацький і Кременець», «Сусіди Польщі й України. Спільна культурна спадщина», «Взаємопроникнення культур».
Євген Нахлік виступив на конференції «Взаємопроникнення культур» (Музей Юзефа Пілсудського, 17 вересня) з доповіддю «Северин Ґощинський як творець “української школи” в польському романтизмі (До 225-річчя від дня народження і 150-річчя від дня смерти)». Доповідач зосередився на українській рецепції польського романтика в ХІХ – на початку ХХ ст.» (Т. Шевченко, Омелян Огоновський, І. Франко, М. Шашкевич, П. Куліш, Микола Дашкевич, Михайло Мочульський, Микола Зеров, Володимир Гнатюк – не львівський, а житомирсько-харківський).
Євген Нахлік виступив також на презентації книжки Мар’юша Ольбромського (текст) та Анни Гордієвської (світлини) «Lwów Jana Parandowskiego» («Львів Яна Парандовського», польською мовою, 2025). Презентація відбулася 18 вересня у Державному видавничому інституті у Варшаві. Є. Нахлік наголосив на українському Львові Яна Парандовського: його батьком був український греко-католицький священник Іван Бартошевський (про нього є розлога стаття Івана Лучука «Хто був батьком Яна Парандовського» на сайті «Збруч»: URL: https://zbruc.eu/node/34660, а також стаття Оксани Нахлік в першому томі «Франківської енциклопедії»), а сам Ян Парандовський, вісімнадцятирічний студент філософського факультету Львівського університету (згодом відомий польський письменник та есеїст), звернувся 31 грудня 1913 р. до Івана Франка з листовним проханням пояснити містичні підстави приписування драми «Wielka utrata» Міцкевичеві, викладені в передмові до книжки, а отримавши відпис від 3 січня 1914 р., опублікував його з власним коментарем у львівській газеті «Przegląd polityczny, społeczny i literacki» (1914. Nr 17. 22.I).
Видано черговий щорічник, побудований переважно на матеріалах попереднього форуму, що відбувся 2025 р.: Dialog dwóch kultur – Діалог двох культур / Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku. Sulejówek, 2025. Tom XX.
У ньому опубліковано статтю Є. Нахліка: Nachlik E. Wizja Moskwy (Rosji) w twórczości Tarasa Szewczenki. S. 36–69.
Програму цьогорічного Діалогу двох культур див.