Видання Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 2007 р.

Видання Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 2007 р.
01.02.2008

Протягом 1996–2007 років Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України активно видає наукові книжки у різних серіях:«Франкознавча серія», «Літературознавчі студії», «Літературні пам’ятки», «Літературні портрети», «Словесність», «Бібліографічна серія»,

  • Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України (ЛВІЛШ), засноване у вересні 1991 року, нині репрезентує молодий за віком науковий колектив, який очолює кандидат філологічних наук Євген Казимирович Нахлік. Співробітники установи активно провадять наукові дослідження в галузях франкознавства, вивчення літературного процесу в Західній Україні й української літератури за кордоном у загальноукраїнському та загальнослов’янському літературному контексті, а також компаративістики, славістики, германістики.

    Свідченням плідної наукової діяльності установи є чисельна і різноманітна наукова продукція, втілена в індивідуальних та колективних наукових монографіях, бібліографічних покажчиках, текстологічних виданнях, антологіях та інших публікаціях. Завдяки успішно налагодженій у Львівському відділенні Інституту літератури власній книговидавничій справі в заснованих видавничих серіях, зокрема «Літературні пам’ятки», «Літературознавчі студії», «Літературні портрети», «Словесність», «Франкознавчій серії», «Бібліографічній серії», упродовж 1996–2006 рр. вийшло у світ 26 книжок. Минулоріч наш науковий здобуток збагатився ще 11 виданнями.
    Фундаментальним дослідженням у царині кулішезнавства є перша в Україні синтетична монографія (у двох томах) про видатного українського літератора, історика, фольклориста, етнографа та громадсько-культурного діяча Пантелеймона Куліша (1819–1897), що її підготував Євген Нахлік: «Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель» (Київ: Український письменник, 2007), т. 1 – «Життя Пантелеймона Куліша: Наукова біографія», т. 2 – «Світогляд і творчість Пантелеймона Куліша».
    Це ґрунтовне дослідження відкриває вперше створена наукова біографія, побудована на першоджерелах, значною мірою архівних та маловідомих. Детально простежується життєвий шлях письменника у численних здобутках, складнощах, суперечностях і проблемних ситуаціях. Унікального мислителя показано як живу особистість, у широкому контексті тогочасних українсько-російсько-польських політичних та культурних відносин, у зближеннях і розходженнях, співпраці і полеміці з колегами (Т. Шевченком, М. Костомаровим, Вас. Білозерським, О. Кониським, І. Пулюєм, В. та Ол. Барвінськими, А. Вахнянином, М. Драгомановим, М. Павликом, М. Грабовським, Ю.-І. Крашевським, П. Плетньовим, С. та І. Аксаковими, Л. Жемчужниковим, А.-Ф. Рамбо та багатьма іншими). Розкривається визначна роль П. Куліша в українському культурному і визвольному русі.
    Другий том монографії висвітлює творчий шлях Пантелеймона Куліша: світогляд, філософські, зокрема історіософські, та релігійні погляди, ідеологію, естетику, визначний внесок у розвиток української прози, поезії, драматургії, художнього перекладу, літературознавства, публіцистики, мемуаристики, політико-філософської думки, культури листування, літературної мови. Видатного майстра слова подано як проникливого мислителя, високоосвічену, універсальну, енциклопедичну постать в історії української культури. Особливу увагу звернуто на його осмислення проблем української державности, шляхів виборення національної волі та соціальної рівноправности, роздуми над загадками й сенсом людського буття. Феноменального інтелектуала показано як предтечу багатьох літературних та ідеологічних явищ кінця ХІХ–ХХ ст., як автора, більшість творів якого зберігає актуальність і сьогодні. Фундаментальний літературний портрет є водночас сконденсованою енциклопедією Кулішевої творчости.
    Підтвердженням наукової вартості, суспільного поцінування та широкого літературознавчого резонансу книжки Є. Нахліка «Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель» стало визнання її найкращою та найрейтинговішою українською книгою 2007 року від Українського радіо в номінації «Біографістика». А за підсумками конкурсу на 14 Форумі видавців у Львові ця монографія увійшла до 13 найкращих книг з таким формулюванням: «за ґрунтовне академічне осмислення життєтворчості класика української культури». Крім цього, на Х Київському міжнародному книжковому ярмарку «Книжковий світ України – 2007» Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів і Господарча асоціація книгорозповсюджувачів України нагородили видавництво «Український письменник» (Київ) дипломом і призом «Нестор-літописець» за монографію Є. Нахліка «Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель», що посіла перше місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» в номінації «Краще наукове та науково-популярне видання. Есеїстика».
    В руслі осмислення української еміграційної літератури написала монографію «Романи Емми Андієвської: Художньо-філософські шукання. Міфологізм. Поетика образності» молода дослідниця, випускниця аспірантури Львівського відділення Інституту літератури Оксана Смерек. Виконана на матеріалі захищеної кандидатської дисертації, ця книжка, яку видало Львівське відділення Інституту літератури, комплексно досліджує романістику української письменниці Емми Андієвської з погляду міфоцентризму та художньої умовности («Герострати», «Роман про добру людину», «Роман про людське призначення»). На конкретному прикладі дослідниця розкриває злет української художньо-екзистенційної думки до європейського рівня, осмислює особливості індивідуального авторського міфу, здійснює класифікацію міфологічних мотивів за кількома критеріями, простежує специфіку романної умовности й формально-змістові засоби її вираження. Авторка глибоко занурюється у філософський зміст романів Емми Андієвської, екзистенційну проблематику її творів, звертає увагу на функціональність біблійної топіки, гри, іронії, оніричної поетики в розбудові художньої дійсности. Відтак Оксані Смерек вдається тонко відчути творчу індивідуальність письменниці, збагнути ейдологічний світ її текстів, визначивши прикметні риси сюрреалістичного письма Е. Андієвської. Книжку ілюстровано оригінальними малярськими роботами Емми Андієвської.
    Наскрізь оригінальною виявилася десята книжка цієї ж серії «Літературознавчі студії» – «Життя – це любов (Еротичний роман у віршах Наталі Лівицької-Холодної)» Орисі Легкої, яка продовжує тематику дослідження еміграційної літератури. Ця книжка присвячена постаті однієї з найяскравіших представниць інтелектуальної української еміграції – Наталі Лівицької-Холодної, творчу індивідуальність якої розкрито крізь призму сюжетної, ейдологічної, художньо-психологічної проекції. Пропонована монографія – спроба науково осягнути художній світ письменниці (представлений збірками «Вогонь і попіл», «Сім літер», «На грані», «Перекотиполе», «Остання дія»), простежити еволюцію почуттів скорботної і прекрасної ліричної героїні Н. Лівицької-Холодної у всій багатогранності, в химерному переплетінні реального і містичного, починаючи з літ її молодости й до похилого віку. Надзвичайно цінними в монографії є залучення епістолярного й архівного матеріалу; книга ілюстрована витягами з листування авторки книжки з Н. Лівицькою-Холодною, родинними світлинами письменниці.
    Одразу три наукові видання з’явилося в серії «Літературні пам’ятки». Науковий співробітник відділу франкознавства Наталя Тихолоз підготувала видання «Semper magister et sеmper tiro: Іван Франко та Осип Маковей», написавши до нього ґрунтовну передмову, в якій висвітлено творчі та життєві взаємини Івана Франка та Осипа Маковея, а також спорядивши це видання фаховими коментарями. У книжці зібрано мемуарну, епістолярну, літературно-критичну та полемічно-публіцистичну франкіану українського письменника, критика, історика літератури, перекладача, фольклориста та журналіста Осипа Маковея. Щоденникові записи та листи, які за автографами публікуються вперше, а також малоприступні сьогоднішньому читачеві статті, що подаються за першодруками в західноукраїнській періодиці кінця ХІХ ст. (часописах «Зоря», «Буковина», «Літературно-науковий вісник»), стереоскопічно репрезентують тяглу й плідну історію взаємин Осипа Маковея та Івана Франка. Ці матеріали дають змогу не тільки придивитися ближче до стосунків двох митців, немовби прислухатися до їхніх розмов та прогулятися стежками їхніх спільних мандрівок, а й поринути в атмосферу літературно-мистецького та громадсько-політичного життя Галичини й Буковини другої половини ХІХ ст.
    Сьомий випуск серії – перевидання збірки Івана Франка «Баляди і розкази» – підготували старший науковий співробітник Богдан  Тихолоз (упорядкування, вступна стаття) та молодший науковий співробітник Мирослава Ізбенко (коментарі та пояснення слів). Це перше репринтне видання дебютної поетичної збірки Івана Франка, яку 20-літній письменник видав у Львові 1876 р. і яка потім жодного разу в первісному вигляді не передруковувалась. Як документ «молодечого романтизму» майбутнього автора «Каменярів» і «Мойсея» збірка має неперебутню історико-літературну вартість і заслуговує на пильну увагу науковців з огляду на те, що в згорнутому, сконденсованому, почасти навіть ембріональному вигляді містить магістральні траєкторії подальшого творчого розвитку митця. Крім того, збірка викликає інтерес як один із хронологічно найпізніших виявів українського романтизму, а також як важлива пам’ятка історії української літературної мови другої половини ХІХ ст., зокрема її західноукраїнського варіанту.
    Франкознавчі праці відомого етнолога та педагога, дослідника української літератури Якима Яреми зібрані у восьмому випуску «Літературних пам’яток» – «Франкознавчі студії» (упорядкування Степана Яреми). Оригінальні дослідження, присвячені постаті та творчості Івана Франка, написані й частково опубліковані понад півстоліття тому, витримали випробування часом і зайняли своє гідне місце в українському франкознавстві.
    Новими науковими виданнями збагатилася 2007 року й «Франкознавча серія». Восьмий її випуск – це збірник праць відомого франкознавця, доктора філологічних наук, професора Валерія Корнійчука «“Мов органи в величному храмі…”: Контексти й інтертексти Івана Франка (Порівняльні студії)», виданий спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка. У книжці розглядаються контекстуальні й інтертекстуальні моделі художньої творчості І. Франка, його наукові дискурси в національному та слов’янському культурологічному просторі, рецепція письменника в дослідженнях чільних репрезентантів львівської франкознавчої школи.
    Справжньою літературознавчою новинкою стала комплексна монографія молодого франкознавця Мар’яни Челецької «Номеносфера поезії Івана Франка (поетика заголовків, присвят, епіграфів», опублікована на матеріалі захищеної кандидатської дисертації. Це перше наукове дослідження такого типу, присвячене всебічному естетико-функціональному аналізові компонентів заголовкового комплексу в поетичних творах І. Франка. Номеносферу Франкової лірики авторка аналізує з погляду її дотичності до проблем рецептивної естетики, психології творчості, семіотики і семіології, наратології, з дотриманням принципів часопросторового, жанротворчого та ейдологічного підходів до тексту. Основний аспект дослідження – розкриття «номенологічних таємниць» поетичної творчості І. Франка, які пов’язані з єдністю архітектонічно-композиційного задуму поета, який «мислив збірками і циклами». Дослідниця глибоко осмислює природу і характер Франкового поетичного «мислення стилями», що є основним рушійним чинником у породженні рецептивних вражень; при цьому значну увагу надано ролі читача у процесі «відшуковування» авторських інтенцій, виявлених у назвах, присвятах чи епіграфах.
    Новаторським за підходом є одинадцятий випуск «Франкознавчої серії» – колективна монографія «Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка (ейдологічні нариси)» (науковий редактор Богдан Тихолоз), яку підготували Катерина Дронь, Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз та Алла Швець. Ця книжка відкриває нові горизонти в осмисленні Франкової творчості, зокрема репрезентує перше комплексне дослідження міфопоетики Івана Франка. Виконана на сучасному науковому рівні, з урахуванням теоретико-методологічного досвіду новітньої гуманітаристики (передусім досягнень у вивченні проблеми «література і міф»), праця знайомить із найголовнішими аспектами функціонування міфологічного коду в мистецькій практиці письменника, зокрема, з особливостями авторської інтерпретації міфопоетичної моделі світу, античної міфоейдології, широкого шерегу міфопоетичних образів-персонажів (духів, «непростих» та персоніфікацій). У фокусі уваги молодих дослідників також деякі ключові міфологеми Франкової життєтворчості – архетипні мотиви дводушництва та змієборства, макротопос лісу. Наукове осмислення міфологічного компонента художнього макрокосмосу письменника відкриває малознані й малодосліджені досі ірреальні та ірраціональні його виміри, занурюючи водночас в архетипні глибини української традиційної духової культури.
    Нову видавничу серію – «Літературна критика та есеїстика» – започаткувала книжка Віктора Неборака з інтригувальною назвою «А. Г. та інші речі (есейчики, популярна критика, дискурс)» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2007). Персонажі цієї книжки – книги та їхні автори. Молодий львів’янин (таким колись був і В. Неборак) переїздить до Києва, знаходить там собі відповідне місце праці, а поза тим фіксує свої думки і спостереження у формі вільних записів, та несподівано зникає. Папка із записами потрапляє до рук В. Неборака, і саме ця знахідка стає поштовхом до компонування книжки.
    Масштабний проект видавання поетичних антологій відкриває книжка «Дивоовид: Антологія української поезії ХХ століття» (Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007), що її упорядкував науковий співробітник Львівського відділення Інституту літератури Іван Лучук, написавши також до неї передмову та подавши довідки про авторів. Антологія «Дивоовид» є своєрідною панорамою української поезії ХХ століття. 111 поетів представлені 909 творами. Для нашої поезії минулого століття домінантою виявився модернізм, хоча і з багатьма перверзіями та суперечностями. Так чи інак, усе нове, що творилося, було завідомо модерним. Добірки в книжці розташовані в хронологічному порядку за часом народження авторів.
    На Х Київському міжнародному книжковому ярмарку «Книжковий світ України – 2007» Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів і Господарча асоціація книгорозповсюджувачів України нагородили видавництво «Навчальна книга – „Богдан”» (Тернопіль) дипломом за книжку «Дивоовид: Антологія української поезії ХХ століття», що посіла друге місце на конкурсі в номінації «Краще навчальне та навчально-методичне видання».
     
    2007 року почесних відзнак були удостоєні й праці наших науковців, опубліковані минулого року. Зокрема, за книжку Євгена Нахліка «Подружнє життя і позашлюбні романи Пантелеймона Куліша» (Київ, 2006) оргкомітет VIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», присвяченої Року книги в Україні, нагородив Видавництво «Український письменник» дипломом третього ступеня в номінації «Українська та зарубіжна класика».
    Науковий співробітник Відділення Віктор Неборак став лауреатом обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури в номінації «Проза» імені Богдана Лепкого за роман «Базилевс: нововіднайдені розділи Львівської Книги Переміщень, переписаної 2005 року» (Львів, 2006).
    Богдан Тихолоз ухвалою вченої ради Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України удостоєний наукової премії імені Соломії Павличко за найкращу статтю молодого науковця 2006 року «Проповідь щиролюдської моральности (“Мій Ізмарагд” Івана Франка як поетичне дзеркало сущого і належного)» (Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Том CCL: Праці Філологічної секції. – Львів, 2005).
    Цьогоріч у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України готуються до друку нові наукові видання у різних видавничих серіях. Наша наукова продукція, втілена у книжках та інших публікаціях, – це плід тривалої творчої роботи цілого колективу й окремих співробітників, результат багатолітнього процесу наукових пошуків і досліджень.
     

                                                                                                                                                                            Алла Швець
    Публікується за вид.: Літературний Львів. - 2008. - № 2. - С.18-21.