«Білі сторінки» франкознавства

«Білі сторінки» франкознавства
04.11.2011

газета "День", № 200-201, п'ятниця, 4 листопада 2011.

Про творчість Івана Яковича Франка — великого письменника, який своєю громадянською й ліричною поезією, прозою, драматургією збагатив український класичний реалізм, підніс нашу літературу на вищий щабель, написано чимало. Та постать Великого Каменяра, уся його багатогранна творчість і життєдіяльність письменника-новатора, пристрасного публіциста, наполегливого вченого й безкомпромісного громадського діяча і нині становить приклад самовідданого служіння рідному народові. Яскравим свідченням визнання великих заслуг І. Франка перед вітчизняною наукою і гідним подарунком Національної академії наук України до ювілею класика стало створення Інституту Івана Франка НАН України на базі Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України — першої в Західній Україні академічної установи літературознавчого профілю. Саме тут зроблено фундаментальні і прикладні дослідження в галузі історії української літератури, зокрема видання праць Івана Яковича, які становлять головні здобутки франкознавства в Україні протягом останніх двох десятиріч: 51—54 додаткових томів до зібрання творів І. Франка у 50 тт. та «Покажчика купюр» до цього видання, бібліографічного покажчика «Заборонене франкознавство: 1885—1980», колективних монографій «Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка (Ейдологічні нариси)», «Стереометрія тексту: студії над поетичними творами Івана Франка» і десять індивідуальних монографій про його життя і творчість, перевидання низки збірок творів письменника і «Франкознавчих студій» Я. Яреми.
Нині постала потреба розширити й поглибити наукову координацію франкознавчих досліджень в Україні для підготовки й видання багатогранної творчої спадщини І. Франка, повного зібрання його творів у 100 томах і багатотомної «Франківської енциклопедії», міждисциплінарного збірника «Іван Франко: студії та матеріали» й бібліографічного покажчика «Сучасне франкознавство (1988—2005)», для укладення повної бібліографії франкознавства та популяризації духовної спадщини Івана Франка.
Інститут Івана Франка покликаний консолідувати працю науковців і заповнити всі «білі сторінки» сучасного франкознавства. Тут працюють учені переважно молодого віку, які, однак, уже засвідчили свою фахову зрілість й наукову перспективність: вони уміють творчо й неординарно мислити, відкрити та осмислити нові, незнані ракурси світогляду і творчості Франка. Свідченням інтелектуального потенціалу цього дослідницького колективу є оригінальні й ґрунтовні індивідуальні та колективні монографії, підготовлені, зокрема, на підставі захищених дисертацій.
У перспективі Інститут має стати міждисциплінарним науково-дослідним осередком, що забезпечуватиме неперервність традицій академічного літературознавства і сприятиме розвиткові новітніх наукових напрямів, пов’язаних з осмисленням багатогранної літературної та наукової спадщини І. Франка в контексті української та світової літератури, інтеграції франкознавства й української гуманітаристики в загальноєвропейський і культурний простір, дослідженням української літератури ХІХ—ХХІ стст. в Україні і діаспорі та еміграційної літератури в такому ж — загальноукраїнському та світовому — контекстах. Безпосередньо у фокусі досліджень науковців Інституту перебуватимуть життя й діяльність і тих письменників, що були сучасниками Івана Франка (М. Яцківа, В. Стефаника, О. Маковея) й твори яких друкують в інститутській серії «Літературні пам’ятки», і письменників — наших сучасників (Ю. Тарнавського, Е. Андієвської тощо). В Інституті й надалі активно розвиватимуть традиційні напрями — шевченкознавство та кулішезнавство, а також новий напрям у рамках новоствореного сектору літературної критики, який плідно продовжує творчі традиції І. Франка, що, як відомо, був украй чутливим до нових творчих віянь, сприяв постійним творчим пошукам письменників і розквітові нових талантів. Свідченням продуктивності цього сектору є опублікований цього року завдяки видавництву «Грані-Т» ґрунтовний збірник літературно-критичних статей і рецензій «Критика прози», що вже отримав схвальні відгуки в ЗМІ та на інтернет-сайтах.

Мар’ян[а] БАРАБАШ, учений секретар Інституту Івана Франка НАН України
http://www.day.kiev.ua/218430