Розмова про Карпати у життєтворчості Івана Франка на листопадовому семінарі «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»

Розмова про Карпати у життєтворчості Івана Франка на листопадовому семінарі «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
29.11.2023

28 листопада 2023 р. відбулося засідання щомісячного міждисциплінарного франківського семінару «Перехресні стежки».
Доповідь «Карпати у житті Івана Франка» виголосила Наталія МИСАК, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Організатори семінару:

Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, 

Інститут Івана Франка НАН України,

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка («Дім Франка»). 

Наукова зустріч тривала у змішаному форматі: наживо, у 305-й аудиторії Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Університетська, 1) та водночас онлайн, на платформі Zoom.

Зі вступним словом до учасників листопадового семінару звернулася модераторка засідання — директорка Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка Наталія ТИХОЛОЗ, яка зауважила, що заявлена тема надзвичайно широка, цікава і здатна заінтригувати, адже знаємо, що Іван Франко любив мандрувати, був одним із засновників зеленого туризму, дуже часто літував у Карпатах.

     
      Наталія МИСАК у своєму фактологічно ґрунтовному виступі «Карпати у житті Івана Франка» на основі мемуарно-епістолярних свідчень самого письменника і його сучасників розповіла про Франкове гімназійне і студентське захоплення літніми мандрівками в гори; окреслила широку географію його гуцульських подорожей; представила Франка як ініціатора, організатора й активного популяризатора молодіжних краєзнавчих мандрівок в Карпати, які стали невід’ємною частиною його життя, джерелом сили і творчого натхнення для письменника.

 Доповідачка зауважила, що у 1872 році, ще під час навчання у Дрогобицькій гімназії, Іван Франко разом з іншими учнями під керівництвом учителя, згодом відомого природознавця Івана Верхратського побував в урочищі Урич на Сколівщині. Ця подорож, мальовничі краєвиди гір, величні руїни давньоруської наскельно-оборонної фортеці Тустань справили на юнака велике враження. Відтоді він прагнув повертатися в гори знову і знову.

      Далі Н. МИСАК поінформувала слухачів про Франкові улюблені місця відпочинку й дозвілля; детально розповіла, як Франко з приятелями-гімназистами і студентами формували масштабні плани своїх маршрутів, де мандрівники зупинялися на нічліг, у кого гостювали та з ким провадили свої бесіди і запеклі дискусії. 

“Безумовно, центральною постаттю подорожі, серцем і душею компанії був Іван Франко”, — наголосила доповідачка.

Під час наукової розмови йшлося і про сімейні мандрівки письменника, і про його захоплення екстремальним туризмом. Окремо згадала дослідниця найбільшу пристрасть поета — рибальство, збирання грибів і ягід, а також поділилась своїми міркуваннями про те, як вплинули мандри карпатським регіоном на краєзнавчі дослідження та літературну творчість письменника.

“Карпати відіграли неабияку роль у житті Івана Франка. Вони були для нього джерелом сили, наснаги, творчої енергії. Франко активно пропагував дослідження історії й фольклору карпатського регіону серед української молоді. Він був ініціатором і активним учасником студентських мандрівок. Зібраний під час подорожей фольклорний матеріал згодом ліг в основу його наукових розвідок, художніх творів про самобутнє життя бойків та гуцулів.

     Карпати також були незмінним місцем відпочинку письменника, його родини. Географія Франкових подорожей дуже широка — Сколівщина, Гуцульщина, Турківщина. Природа, ліс, гори, річки дозволяли Іванові Франкові відпочити від міської метушні і поринути в улюблені захоплення — рибальство, збирання грибів. Відпочинок поєднував у собі приємне з корисним, особливо для дітей: попри радощі, веселощі, ігри вони знайомились із народною культурою, побутом, плекали любов і повагу до рідного народу”, — узагальнила наприкінці свого виступу Н. МИСАК.

Аби по-справжньому відчути чари Франкових мандрів, розповідь Наталії МИСАК було проілюстровано візуальними презентаціями цінними архівними світлинами і листівками із зображеннями мальовничих краєвидів Буркута, Криворівні, Жабйого та околиць Гуцульщини. Розмову також збагатили яскраві подорожні спогади І. Франка та інших мандрівників, які побували в “українських Атенах” — Криворівні.

До обговорення доповіді активно долучилися учасники та організатори семінару. Своїми враженнями, міркуваннями, уточненнями і схвальними відгуками поділились: к. істор. наук, заступник директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор МЕДВІДЬ, д. фіз-мат. н., проф. Львівського національного університету ім. Івана Франка Іван БОЛЕСТА, д. філол. н., проф. кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка та завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола ЛЕГКИЙ, к. філол. н., директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан ТИХОЛОЗ, к. філол. н. Наталя ТИХОЛОЗ.

    Фото і скріншоти: Софії СИВАНИЧ, Катерини ШМЕГИ.

     Див. також:

 Інформаційне повідомлення Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка / підготував Юрій Горблянський. Url: https://www.facebook.com/profile.php?id=100090202538885.

Повідомлення пресслужби Львівського університету:

Url:https://lnu.edu.ua/syntetychnyy-pohliad-na-rol-karpatskoho-rehionu-u-zhytti-ivana-franka/?fbclid=IwAR1q3SZX_2IoLLy_PlGrMFTdttKazT0QoqbAuu42t8UyFpCoJ2IBRgj_UYY