З ювілеєм, дорога наша пані Алло!

З ювілеєм, дорога наша пані Алло!
10.07.2016

…Здається, ще недавно був той час, коли до нас на колишнє приміщення на пл. Міцкевича, 5 уперше прийшла натхненна випускниця філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Алла Швець, очі якої горіли палким бажанням навчатися у нашій аспірантурі… А сьогодні Алла Іванівна Швець святкує у нашому колективі свій ювілей, позначений етапними звершеннями і вагомими здобутками.

       Статус академічної науково-дослідної установи дав змогу молодій ентузіастці рідного слова уповні виявити свій яскравий талант літературознавця та організатора академічної науки – спочатку як аспірантки (1998–2001), а відтак як наукової співробітниці, вченого секретаря (від 2003) та заступника директора з наукової роботи (від 2010). На всіх цих етапах професійного самоствердження Алли Швець наша довголітня співпраця була цікава, приємна, злагоджена й результативна. Завдяки фаховому зростанню і суто людським морально-психологічним якостям Алла Швець стала одним із чільних науковців та адміністраторів, які 2011 року перетворили Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН на Інститут Івана Франка НАН України.
       Помітним явищем у доволі широкому потоці франкознавчої літератури стала кандидатська дисертація і видана на її основі новаторська монографія Алли Швець «Злочин і катарсис: Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму в прозі Івана Франка» (Львів, 2003). З різних нагод повертаючись тепер до перечитування цієї книжки, вкотре пересвідчуюсь, наскільки цікавими, влучними і глибокими є спостереження, судження і висновки вдумливої дослідниці. Без перебільшення можна сказати, що ця монографія становить одну з віх в оновленому франкознавстві.
       А ще Аллі Швець належить ґрунтовний розділ «“…Спів молодого людського духу” (антична міфоейдологія в художній практиці Івана Франка)» у колективній монографії «Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка (Ейдологічні нариси)» (Львів, 2007).
       Взірцевими з джерелознавчого та інтерпретаційного поглядів є статті пані Алли до «Франківської енциклопедії» – про зв’язки нашого генія з багатьма українськими письменниками та філологами ХІХ – початку ХХ ст., про його художньо-прозові твори.
       Значною є частка Алли Швець в упорядкуванні та коментуванні «Додаткових томів» до «Зібрання творів Івана Франка у 50-ти томах»: Т. 51: Прозові переклади, 1876–1912 (К., 2008), Т. 53: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці, 1876–1895 (К., 2008), Т. 54: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1896–1916 (К., 2011), а також «Покажчика купюр» до 50-томника (К., 2009).
       Вагомим і помітним став внесок Алли Швець не лише в розвиток сучасного франкознавства, а й у дослідження життя і творчості Наталії Кобринської в контексті українського літературного та громадсько-культурного процесу й феміністичного руху кінця ХІХ – початку ХХ ст., певним підсумком чого став нещодавно виданий за редакцією нашої ювілярки об’ємистий збірник наукових праць «“Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним”. Наталія Кобринська та літературний процес кінця ХІХ‒ХХ століття» (Львів, 2015).
       Алла Швець – постійний провідний автор періодичних видань Львівського національного університету імені Івана Франка «Українське літературознавство» та «Вісник Львівського університету. Серія філологічна», друкується пані Алла також в інших університетських збірниках України та за кордоном (як ось у люблінському виданні «Spheres of culture»).
       У своїх різножанрових наукових публікаціях (монографіях, численних статтях, передмовах, рецензіях) Алла Швець виявила розвинене вміння проникливо відчитувати художні твори, висвітлювати образи-персонажі, осмислювати гендерні аспекти, мистецьки закодовані лабіринти жіночої, чоловічої та дитячої психології, складні матримоніальні взаємини тощо.
       В її особі маємо нині зрілого історика українського письменства, теоретика літератури, тонкого інтерпретатора художніх та епістолярних текстів, поетики прози, а також біографа, джерелознавця, текстолога (практичного упорядника та коментатора текстів), одного з чільних франкознавців і назагал знавців літературного та культурного процесу в Галичині та цілій Україні останньої третини ХІХ – першої чверті ХХ ст.
       Як вправний організатор Алла Швець налагодила конструктивні відносини й ефективну співпрацю Інституту Івана Франка з низкою державних установ та громадських організацій: Інститутом франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівським національним літературно-меморіальним музеєм Івана Франка, Музеєм-садибою Івана Франка в Нагуєвичах, Музеєм історії м. Болехова ім. Романа Скворія, Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка у Криворівні, Музеєм «Іван Франко і Київ», Всеукраїнською громадською організацією «Союз Українок» та ін.
       Зумівши об’єднати навколо себе наших науковців, переважно молодих, а також аспірантів, Алла Швець блискуче організувала низку резонансних наукових заходів:
       – Всеукраїнську наукову конференція для молоді «Творчість Івана Франка у загальноєвропейському контексті» (Інститут Івана Франка, 15 листопада 2012 р.),
       – ІІ Всеукраїнську молодіжну конференцію «Із “плодів молодечої фантазії” (франкознавчий пленер)», присвячену 100-річчю виходу в світ поетичної збірки Франка «Із літ моєї молодости» (29 травня 2014 р., Музей-садиба Івана Франка в Нагуєвичах),
       – Всеукраїнську наукову конференція «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним», присвячену 160-річчю від дня народження Наталії Кобринської (5 червня 2015, Болехів),
       – Всеукраїнську наукову конференцію «Благословенний закуток нашого краю» (ІІ франкознавчий пленер. Гуцульщина) (4–6 червня 2016 р., Криворівня).
       Велика заслуга Алли Швець є в розвитку Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, а особливо у розбудові Інституту Івана Франка НАН України, притім на всіх напрямках: розгортання наукової діяльності, формування перспективного наукового колективу, сприятливої творчої атмосфери, облаштування дизайну приміщення тощо.
       Сумлінна й ефективна літературознавча та організаційна діяльність Алли Швець заслужено відзначена академічними та обласними нагородами: Премією НАН України для молодих учених (за монографію «Злочин і катарсис», 2006), Почесною Грамотою Західного наукового центру НАН України і МОН України (2014), премію Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради для відомих учених (2015).
       Вихованка нашої установи, Алла Швець добре знає й розуміє завдання, потреби й проблеми академічної роботи, фундаментальних досліджень, турботи самих науковців. Важливо, що пані Алла не лише відповідально ставиться до виконання посадових обов’язків і доручених справ, а й уміє знаходити взаєморозуміння з колегами, відзначається добродушністю і доброзичливістю, щирістю і відвертістю у стосунках, уболіває за авторитет установи, переживає за трудовий колектив, за кожного нашого працівника. Її діловитість, оптимізм, світлий характер, який випромінює позитивну енергію, налаштовують на дружелюбне спілкування.
       У вихованки нашої інституції Алли Швець під її фаховим науковим і мудрим життєвим керівництвом тепер уже виростають свої вихованки. Довкола Алли Іванівни сформувався дружній молодіжний колектив, своєрідна «нова хвиля» в Інституті Івана Франка. Сьогодні Алла Швець – справжній лідер наукового колективу. Навіть більше: взірець сучасної успішної жінки в науці: талановитої, активної, ініціативної, продуктивної, а притім надзвичайно жіночної, привабливої, шанованої і любленої у колективі. Понад те, пані Алла – дбайлива, турботлива донька, дружина й мама, яка виховує двох дітей.
       Сердечно вітаємо Вас, дорога наша пані Алло, з ювілеєм і щиро бажаємо Вам дальшого наукового зростання, родинного щастя, сімейного добробуту, здійснення заповітних мрій і задумів, підтримки від рідних і близьких, злагодженої і плідної співпраці з колегами задля поступу франкознавства і загалом вітчизняного літературознавства, невпинного утвердження в світі авторитету Інституту Івана Франка!
Зі щирою повагою і вдячністю, Євген Нахлік