ХХХVІ наукова франківська конференція «Шукай краси, добра шукай!»: естетичні й етичні основи творчості Івана Франка

ХХХVІ наукова франківська конференція «Шукай краси, добра шукай!»: естетичні й етичні основи творчості Івана Франка
23.10.2022

21 жовтня 2022 року в дистанційному форматі відбулася ХХХVІ щорічна наукова франківська конференція «Шукай краси, добра шукай!»: естетичні й етичні основи творчості Івана Франка

     Темою цьогорічної наукової події, що об’єднала франкознавців з багатьох міст України, а також із Грузії, стали гуманістичні імпульси, сенси і візії, якими променіє уся життєтворчість Франка.

Організували і провели конференцію Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка та Інститут Івана Франка НАН України у співпраці з Філологічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка.

Співголови оргкомітету: проректор з наукової роботи ЛНУ імені Івана Франка, академік НАН України Роман ГЛАДИШЕВСЬКИЙ, директор Інституту Івана Франка, член-кореспондент НАН України Євген НАХЛІК, в. о. декана філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, доцент Роман КРОХМАЛЬНИЙ.
До організаційного комітету конференції увійшли також директор Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка, професор Святослав ПИЛИПЧУК, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Микола ЛЕГКИЙ, провідний фахівець Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка, кандидат філологічних наук Юрій ГОРБЛЯНСЬКИЙ.
     
     З привітальним словом на відкритті конференції виступили Роман ГЛАДИШЕВСЬКИЙ, Євген  НАХЛІК, Роман КРОХМАЛЬНИЙ.


Вітальне слово Євгена Нахліка

     Згідно з опитуванням, що його провела серед населення України Соціологічна група «Рейтинг» в межах проєкту «Народний ТОП» 8–9 жовтня цього року, Іван Франко належить до першої десятки видатних українців усіх часів. І хай це опитування, проведене за воєнного стану та значної зміни демографічної ситуації в країні, досить вибіркове, умовне і приблизне (помилка репрезентативності становить до 3,1 відсотка), усе-таки його результати є показником тривкої величезної популярності й високого поцінування Франка серед українського суспільства.
     У тому, що Франко утримує місце в чільній десятці видатних українців, – беззаперечна заслуга наших учителів, викладачів вищої школи, науковців, бібліотекарів, музейників, журналістів – усіх тих, хто викладає, досліджує та популяризує подвижницьку діяльність і творчість великого письменника й мислителя.
     Для нас, франкознавців, це велика честь – досліджувати творчу й наукову спадщину діяча, який входить до десятки «Народного ТОПу», і водночас це велика відповідальність.
     У силу специфіки наукової діяльності, спрямованої не так на широку, як на глибоку суспільну рецепцію, дослідники покликані давати і популяризувати нові знання, споживачем яких стає насамперед високо освічений, підготований читач. Ми беремо не широтою охоплення реципієнтів, а глибиною. Від нашого трактування Франка залежить поглиблене, оновлене розуміння його феномену серед суспільної еліти.
     Огляд тем у програмі цьогорічної конференції показує, що в заявлених доповідях висвітлюватимуться ще не досліджені або мало досліджені аспекти незглибимого Франкового океану. А це 55 доповідей – дуже багато, якщо брати до уваги, що франкознавчі конференції проводяться у Франковому університеті щороку, а до того ж відбуваються щороку інші конференції, на яких звучать франкознавчі доповіді. Тобто щороку виголошується близько, а то й понад півсотні оригінальних доповідей про письменника, які несуть нове знання про його життя, творчість і діяльність у різних аспектах, про його довголітню рецепцію в Україні та світі.
     Щороку беруть участь у цій традиційній франкознавчій конференції доповідачі з Інституту Івана Франка. Цьогоріч нас одинадцятеро. Як і на попередніх конференціях, тематика наших доповідей віддзеркалює працю над томами «Франківської енциклопедії»: зв’язки Франка з різними українськими письменниками, дослідження його поетичних і прозових творів.
     Франкове слово й сьогодні в умовах воєнного стану виявляє актуальність і надихає українців у боротьбі проти російського агресора за свою національну незалежність, державність, мовно-культурну ідентичність, назагал за гуманні ідеали, урешті – за цінності вільного світу.

     

На пленарному засіданні виголосила наукову доповідь «“Важкая до добра дорога”: гуманістичні візії Франка-письменника» докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ. У своєму виступі А. Швець поділилась із учасниками наукової зустрічі цікавими спостереженнями і міркуваннями про центральну аксіологічну проблему Франкової художньої творчості – проблему пошуку добра.

Науковці Інституту взяли активну участь у роботі конференції.

     У першій секції «КОНТАКТИ. РЕЦЕПЦІЇ. ПАРАЛЕЛІ», на якій головувала докторка філологічних наук, професорка кафедри слов’янської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка Алла ТАТАРЕНКО, тему «Франкова переоцінка Драгоманова й Кониського» висвітлив Євген НАХЛІК.

Про етико-аксіологічні виміри Франкової контактології розповіла кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка Оксана НАХЛІК. Тема її виступу: «Добро і краса у взаєминах Івана Франка й Андрія Чайковського».

Член-кореспондент НАН України Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ виголосив доповідь «“Публіцистичний контроверс” (Іван Франко і Леся Українка)».

Андрій ФРАНКО, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України, розкрив тему «Іван Франко і бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка».

У другій секції «ТЕКСТИ І КОНТЕКСТИ» своїми науковими напрацюваннями поділився співкерівник секції Микола ЛЕГКИЙ, д-р філол. наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України. Він представив доповідь «“Се ми, твої невиспівані співи...”: ненаписані художні твори Івана Франка».

  Наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України к. філол. наук Христина ВОРОК виступила із доповіддю «“Schmerzenskind” Івана Франка (історія тексту та джерела сюжету казки “Без праці”)».

Про конфлікт між загальнолюдським і національним, проблему вірності та зради в повістці Івана Франка «Гриць і панич» розповіла в. о. вченого секретаря Інституту Івана Франка НАН України, к. філол. наук Катерина ШМЕГА.






Ірина ГОРОШКО, молодша наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України розглянула в своєму виступі проблематику та поетику нарису Івана Франка «Знеохочений».

Олександра САЛІЙ, наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України, к. філол. наук у доповіді «До секретів поетичної творчості Івана Франка: психобіографічний контекст вірша “Чи бач, на моїм стало, гарна крале!”» поділилась цікавими міркуваннями про психоґенезу й автотематизм Франкової поезії.

     Образ осінньої квітки у поезіях Івана Франка «Апострофа», «Перспектива» ґрунтовно й різнобічно осмислила у своїй доповіді Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА -- старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН  України, к. філол. наук.

     Наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України, к. філол. наук Катерина ДРОНЬ у доповіді «“Błаgosłаwiony, kto ma serce! / On jeszcze zbawion być może” – епіграф як ключ до розкриття образу одного Франкового ріпника» розглянула істотний компонент заголовного комплексу і засіб характеротворення.

     

 Жваве наукове спілкування супроводжувалось активним обміном думок та вражень. 

     



Фото для сайту – Євгена Нахліка, Катерини Шмеги та Христини Ворок.

Більше див.: