Організаторами та ініціаторами заходу виступили кафедра української літератури імені академіка Михайла
Возняка філологічного
факультету Львівського університету спільно з
Науковим товариством імені Шевченка, Інститутом Івана Франка НАН України та Львівським
національним літературно-меморіальним музеєм Івана Франка (Домом Франка).
На урочистому відкритті конференції вітальне слово виголосив директор Інституту Івана
Франка НАН України, член-кореспондент
НАН України Євген Нахлік.
Звертаючись до учасників та
організаторів наукової події, Євген Казимирович зазначив, що «Сьогоднішньою конференцією ми віддаємо належну шану
талановитому, працелюбному і напрочуд продуктивному вітчизняному вченому
Михайлові Возняку – літературознавцеві, фольклористу, мовознавцеві,
академікові української Академії наук, достопам’ятному завідувачеві кафедри
української літератури Львівського університету».
Окреслюючи найвагоміші наукові здобутки академіка
М. Возняка у різних царинах гуманітаристики, Євген Нахлік наголосив, що численні праці ученого не втрачають своєї актуальності та
«становлять джерелознавчу, фактографічну, біографічну і текстологічну основу
сучасних досліджень з історії українського письменства, давнього та нового, а
також з історії мовознавства та розвитку фольклору. Возняківське опертя на
джерела завжди буде надійним орієнтиром у розбудові літературознавчих
інтерпретацій та неодмінним інструментом для їх верифікації.
Особливо вагомим є внесок
Михайла Возняка у франкознавство, якому він оддав найбільше часу й
зусиль». Неперехідну наукову цінність,
за словами Є. Нахліка, мають синтетичні праці Михайла Возняка з історії
давньої української літератури. «Поряд із цим у багатющій науковій спадщині М. Возняка є чимало різножанрових праць, які стосуються дуже
й дуже багатьох письменників і давньої, і нової літератури. У своїх
історико-літературних пошуках, зосереджених на новій літературі ХІХ –
початку ХХ ст., <…> Михайло Возняк
залишив свій нестертий і дотепер вартісний науковий слід».
У вітальній промові Євген
Казимирович також відзначив, що в
першому томі «Франківської енциклопедії» (Т. 1: А-Ж / наук. ред. і упоряд. Є.
Нахлік ; передм. М. Жулинський, Є. Нахлік.
Львів: Світ, 2016. (Серія «Іван Франко і нова
українська література. Попередники та сучасники»). С. 289–297)
уміщено статтю про Михайла Возняка, в якій завідувач відділу франкознавства
Микола Легкий висвітлює Франкову оцінку Михайла Возняка та їхні взаємини, а
вихованка завідувача кафедри української літератури імені академіка Михайла
Возняка Володимира Микитюка Оксана Пеньковська – Вознякове франкознавство –
від фактографічних публікацій до синтетичних монографій та Вознякову
текстологічно-едиційну франкознавчу практику.
Водночас Є. Нахлік звернув увагу й на те, що «роль
і місце Михайла Возняка в історії українського літературознавства, зокрема
франкознавства, потребують нині нового осмислення. А для цього варто укласти
повну бібліографію праць Михайла Возняка і створити наукову або
науково-популярну біографію визначного вченого».
Наприкінці Євген Нахлік висловив сподівання, що ця конференція започаткує добру традицію дальших спільних проєктів кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка та Інституту Івана Франка – науково-дослідних, конференційних, навчально-методичних.
Робота наукового зібрання відбувалась у режимі онлайн.
Крім пленарного засідання працювали чотири різноаспектні секції, в яких було заявлено 45 доповідей:
Ø «Світоглядна та громадянська просторінь
Михайла Возняка»
Ø «Франкознавча парадигма»
Ø «Середньовічні та ранньомодерні студії»
Ø «Поліфонія філологічної праці
(історіографія літератури, текстологія, джерелознавство)».
З доповідями на конференції виступило п’ятеро науковців
Інституту Івана Франка НАН України.
Директор
Інституту, член-кореспондент
НАН України Євген Нахлік на загальному засіданні представив тему: «Мій досвід освоєння наукової спадщини
Михайла Возняка».
Заступниця директора
Інституту, докторка філологічних наук Алла Швець виголосила доповідь: «Три студії Михайла Возняка як фактографічні джерела до життєпису
Наталії Кобринської»).
Тема доповіді завідувача відділу франкознавства Миколи Легкого –
«Польськомовний переклад повісти Івана Франка “Boa constrictor”».
Наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики, к. ф. н. Марія Котик-Чубінська виступила з доповіддю: «Омелян Партицький vs Іван Франко: історія конфліктів і співпраці у часописі “Зоря” (1880, 1883–1886 рр.)»), у якій насвітлила тему взаємин Івана Франка та українського громадського і політичного діяча, редактора, видавця, педагога, літературознавця, мовознавця Омеляна Партицького; розкрила їх ключову роль у становленні часопису «Зоря», головного на тоді українського науково-літературного видання, що став доброю основою для культурницького спілкування Галичини та Наддніпрянської України, базою для розвитку Наукового товариства Шевченка, здійснення нових важливих українських видань.
Наукова співробітниця відділу франкознавства, к. ф. н. Христина Ворок у доповіді «Химерне оповідання Івана Франка “Як Русин товкся по тім світі”: поетика та проблематика») простежила ґенезу образу вічного мандрівника, присутнього в багатьох легендах та переказах і популярного як у світовій, так і в українській літературі. Обґрунтувала оригінальність Франкового оповідання (першодрук польською мовою – 1887, українською – 1891) і з’ясувала, що народна мораль і етика, фольклорна фантастика, повір’я, вірування, християнські заповіді – додаткові джерела та складові цього твору. Особливу увагу доповідачка зосередила на художньому аналізі образів Русина та трьох лікарів, що його лікували. Постулювала висновок, що це модерне оригінальне оповідання Івана Франка, в якому дивовижно-чудернацький сюжет стає глибоким логічно-змістовим виразником дійсності, а примарність, химерність, абсурдність допомагають читачеві зробити важливі повчальні висновки.
Світлини:
Олега Вівчарика та Юлії Гриценко.