ДУ «Інститут Івана Франка НАН України» у партнерській співпраці з ВГО «Союз Українок», Музеєм Миколи і Корнила Устияновичів у селі Вовків, Львівським музеєм історії релігії, під патронатом Львівської Архиєпархії УГКЦ, Генерального консульства Чеської Республіки у Львові, Солонківської і Славської територіальної громад взяли участь в організації і проведенні наукової події.
На урочистому відкритті конференції з вітальними промовами до присутніх звернулися голова Солонківської ТГ Богдан ДУБНЕВИЧ, директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, співголова Оргкомітету Євген НАХЛІК, голова ВГО «Союз Українок» Ореслава ХОМИК, директорка музею-садиби Миколи і Корнила Устияновичів у селі Вовків Наталія СМОЛЯНА, голова Українсько-чеського товариства імені Франтішека Ржегоржа Ярослав КАРП’ЮК.
Євген Казимирович Нахлік подарував музеєві в особі директриси Наталії Смоляної свою монографію «Українська романтична проза 20–60-х років ХІХ століття» (Київ : Наукова думка, 1988), у якій докладно розглядаються «повістка» «Месть верховинця» і повість «Страстний четвер» Николая Устіяновича, книжку
«“І мертвим, і живим, і ненарожденним”, і самому
собі: Шевченкове ословлення минулого, сучасного й майбутнього та власної
екзистенції» (Львів, 2014), у якій є розвідка «Тарас Шевченко у
творчості Николая Устіяновича та його доньки-письменниці» (Марії Миколаївни Устиянович-Бобикевич), побудована на
основі статті автора до «Шевченківської енциклопедії», а також ксерокопію своєї ранньої статті «Романтична повістка
Миколи Устияновича “Месть верховинця”» (Радянське літературознавство. 1981.
№ 12).
Конференція продовжилася роботою у двох секціях ‒
«І.
О. Микола Устиянович: постать на тлі доби»
(модератор – директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік);
«ІІ. Художня спадщина о. Миколи Устияновича в контексті української літератури. Життєтворчий феномен Франтішека Ржегоржа» (модератор – директор Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка Святослав Пилипчук).
Доповідачі у різнотематичних фахових виступах поділились своїми літературознавчими здобутками в осмисленні постаті й творчого спадку о. Миколи Устияновича та Франтішека Ржегоржа.
У роботі наукових секцій взяли активну участь співробітники Інституту Івана Франка НАНУ.
Доктор філол. наук, проф. Євген НАХЛІК виголосив доповідь «Николай Устіянович у рецепції Івана Франка»; д-р філол. наук, заступниця директора
з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, член Оргкомітету
конференції Алла ШВЕЦЬ розкрила
тему: «“Живу більше працею про українців – моїм життєвим покликанням”:
культуртрегерство Франтішека Ржегоржа». К. філол. наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу
франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола ЛЕГКИЙ презентував
виступ «Проза Миколи Устияновича: особливості образного світу». Молодша наукова
співробітниця відділу франкознавства Мирослава
ІЗБЕНКО проаналізувала лейтмотив свободи і неволі у
творах Миколи Устияновича та Івана Франка, а к. філол. наук, наукова співробітниця відділу
франкознавства Інституту Олександра САЛІЙ вела цікаву й натхненну розмову про локальний
текст Миколи Устияновича.
Після засідання секцій
відбулась концертна програма, в якій взяв участь львівський ансамбль сопілкарів «Любисток» (засновники – подружжя Роман та Ольга Дверій).
Народний артист України, актор театру ім. М. Заньковецької у Львові Святослав Максимчук продекламував уривок із поеми І. Франка «Мойсей».
Учасники конференції також мали змогу
бути присутніми на Святій Літургії в Церкві Введення у храм Пресвятої Богородиці у селі Вовків, яку провів о. Петро Терлецький у супроводі піснеспівів народного чоловічого хору «Орфей». Опісля Літургії «Орфей» на церковному
подвір’ї виконав кілька пісень зі свого репертуару, а отець Петро коротко розповів
історію храму, який збудовано 1702 року, про найдавніші ікони та нещодавню
реконструкцію будівлі.
