Марія ЛАПІЙ зазначила: «Взаємини Івана Франка та на чотири роки від нього молодшої поетеси і вчительки Юлії Юліївни Шнайдер (у заміжжі – Нементовської), яка в літературі відома під псевдонімом Уляна Кравченко, були довготривалими, подієво насиченими й багатоаспектними, охоплювали різні рівні продуктивної професійної (літературно-видавничої) та особистої взаємодії (листовного спілкування й очних зустрічей). Від осені 1883 і аж до 1914 вони тісно між собою комунікували, а їхні персональні стосунки набували різних форм і тональностей, коливаючись від учительсько-учнівського наставництва до тісних особистих контактів і зародження романтичних почуттів, "братерсько-сестринської", "тихої" дружби. Найінтенсивніше вони співпрацювали і приятелювали замолоду, на початках знайомства (епістолярного, а затим і особистого)».
Доповідь Марії викликала велике зацікавлення і жваву дискусію.
Алла ШВЕЦЬ, д.ф.н., заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка, запитала, чому Франко так і не наважився застосувати на практиці ідею «спільної праці», що стало на заваді до одруження з Уляною Кравченко.
Тарас ПАСТУХ, д.ф.н., завідувач відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, поцікавився, чи аналізувала Марія ЛАПІЙ листи як художній феномен, де діють стратегії гри, домінують гендерні ролі «учителя-учениці». На думку Тараса ПАСТУХА, у листах Франко (у планах чи обіцянках) завжди залишав за собою «шлях для відступу». Також він підкреслив велику частку суб'єктивності, яка є у спогадах (на відміну від листів), і на це варто зважати.
– Як склалася доля Супруна, про якого Уляна Кравченко згадує у «Спогадах учительки»?
–Чи Франко, даючи «літературні настанови», брав до уваги талант і бажання Уляни Кравченко, чи керувався власними тенденціями?
– Дружба і непорозуміння Франка із В. Коцовським / Корженком; історія написання віршів та присвят; таємничий «мучитель» і «демон» де Печка, – доповідь Марії ЛАПІЙ порушила багато моментів, які були цікаві для слухачів.
Євген НАХЛІК, директор Інституту Івана Франка, продемонстрував присутнім копію малюнка Бруно Шульца «Іван Франко та Уляна Кравченко» (1941 рік). Свого часу цей малюнок було уміщено у дрогобицькій газеті «Більшовицька правда», №52 (402) за 4 березня 1941 року).
Прочитати головні тези доповіді Марії ЛАПІЙ можна на сайті Інституту Івана Франка: http://ifnan.gov.ua/publish/1/ (Публікації / Іван Франко у зв'язках із сучасниками).
Фото для сайту – Марія-Мирослава Дерев'яна