Іван Франко мовою есперанто

       Почався захід із церемонії відкриття меморіальної таблиці письменникові, педагогу, етнографові та музикантові Василеві Єрошенку на вулиці, що носить його ім’я (вул. Єрошенка, 11).

       19 жовтня в Будинку вчених відбулося урочисте відкриття конгресу, на якому з привітанням од міської влади виступив заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

       Відтак виголосили доповіді:

Володимир Пацюрко, делегат Всесвітньої есперанто-асоціації з питань літератури, укладач «Великого есперантсько-українського словника» (Львів, 2015) – «Національна та есперантська культури: шляхи до діалогу» (мовою есперанто),

Євген НАХЛІК, директор Інституту Івана Франка НАН України – «Роль Леонтія Кузьми та Ореста Кузьми в популяризації творчості Івана Франка»,

Євген Ковтонюк, президент Української есперанто-асоціації та Благодійного фонду «Есперо» ім. В. Єрошенка – «Життя і творчість незрячого есперантиста Василя Єрошенка як приклад міжкультурного діалогу» (мовою есперанто).

       Євген НАХЛІК наголосив на тому, що мова й культура есперанто – один з важливих каналів популяризації української культури та поширення знань про Україну в світі. Розповів про наукову діяльність Інституту Івана Франка, зокрема про створення «Франківської енциклопедії», перший том якої вийшов 2016 р. У цьому виданні буде вміщено й статті про Леонтія Кузьму та його сина Ореста Кузьму. У домівці Леонтія Кузьми, викладача латини і греки в Коломийській цісарсько-королівській українській гімназії, зупинявся І. Франко, коли в березні 1912 р. приїздив до Коломиї читати «Мойсея». А Орест Кузьма (1892–1968) в 1913–1914, 1922–1930 рр. редагував і видавав у Коломиї перший український журнал мовою есперанто «Ukraina Stelo» («Зоря України»), у якому друкував переклади (зокрема власні) творів Т. Шевченка, І. Франка, Ольги Кобилянської, В. Стефаника, Леся Мартовича, Лесі Українки, Г. Хоткевича, Т. Бордуляка, а також статті про їхню діяльність і творчість. До 100-річчя від дня народження Т. Шевченка О. Кузьма випустив потрійне число «Ukraina Stelo» (1914. № 3/5), у якому вмістив у перекладі (ймовірно, власному) з німецької на мову есперанто Франкову поезію в прозі «Widmung» («Присвята»). До 40-річчя літературно-наукової та громадської діяльності І. Франка О. Кузьма надрукував свою статтю «Ivan Franko. 40 jara verxista jubileo» (Ukraina Stelo. 1913. № 11/12). Публікував свої переклади також в угорському («La Verda Standarto») та німецькому («Germana Esperanto-gazeto») есперантських часописах. Тепер у Коломиї функціонує Будинок-музей Ореста Кузь

       Українська есперанто-асоціація поновила видавання журналу «Ukraina Stelo», випустила у світ книжечки з перекладами мовою есперанто творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, провела в Криворівні 21 серпня 2016 р.  науково-практичну конференцію «Іван Франко та Михайло Грушевський – два велети української культури».

       Торік 26 вересня 2017 р. на засіданні наукового семінару «Перехресні стежки» в Інституті Івана Франка вже виступав Володимир Пацюрко з доповіддю «Іван Франко мовою есперанто» (http://ifnan.gov.ua/events/1/721/).