«...Все, чим може вгору дух підняться...». Теоретичні та практичні аспекти актуалізації Франкової спадщини – ХХХІІ щорічна наукова франківська конференція

«...Все, чим може вгору дух підняться...». Теоретичні та практичні аспекти актуалізації Франкової спадщини – ХХХІІ щорічна наукова франківська конференція
19.10.2018

19 жовтня 2018 р. на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася XXXII щорічна наукова франківська конференція «...Все, чим може вгору дух підняться...». Теоретичні та практичні аспекти актуалізації Франкової спадщини.

      

       З вітальним словом до учасників конференції виступив професор Ярослав Гарасим – проректор ЛНУ імені Івана Франка.


       Директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент, професор Євген НАХЛІК на пленарному засіданні виголосив першу доповідь – «Релігійне навернення пізнього Франка», в якій висвітлив свідчення мемуаристів, а також у поетичних творах і науковому та епістолярному дискурсі самого письменника.


      







       На пленарному засіданні прозвучав виступ завідувача відділу франкознавства Інституту Івана Франка, к. філол. н. Миколи ЛЕГКОГО – «Проза Івана Франка в оцінках Олександра Грушевського».


      




       Науковці Інституту Івана Франка активно долучилися до участі у конференції, представивши свої наукові здобутки на секційних засіданнях.

      

       Так, у роботі першої секції, «Інтерпретація Франкового тексту», виголосили доповіді старший науковий співробітник відділу франкознавства, к. філол. н. Олена ЛУЦИШИН – «Європейськість як орієнтир національного розвитку літератури у трактуванні Івана Франка»; науковий співробітник відділу франкознавства, к. філол. н. Катерина ДРОНЬ – «“Сто метрів під землею…”: про один психологічно-виробничий образок Івана Франка». та аспірантка Катерина ШМЕГА – «Типи міжособистісних взаємин у маскулінному дискурсі прози Івана Франка».


 

       У роботі другої секції, прозвучали доповіді, у яких висвітлювалася тема «Іван Франко і національна культура». Науковий співробітник відділу франкознавства, к. іст. н. Андрій ФРАНКО виголосив доповідь «“Історія України-Руси” Михайла Грушевського в історико-компаративістичній рецепції Івана Франка». Про «Діяльність Йосифа Левицького в оцінках Івана Франка» розказала в. о. вченого секретаря, к. філол. н. Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА. Науковий співробітник відділу франкознавства, к. філол. н. Олександра САЛІЙ висвітлила одну із граней науково-видавничої роботи Івана Франка –

«Франко contra Студинський. Дискусія довкола видання творів Михайла Макаровського».

       Старший науковий співробітник, к. філол. н. Оксана МЕЛЬНИК поділилася своїми спостереженнями, як відбувалося творення / розуміння постаті Івана Франка в художній оптиці Івана Труша («Від клаптиків до “ковдри”: механізм розростання франкіани ІванаТруша»).

        

    

       На засіданні третьої секції – «Творчі контакти і міжкультурні контексти» – учасники конференції мали змогу почути доповіді науковців Інституту Івана Франка, у яких висвітлено літературну, творчу співпрацю, ділові взаємини Івана Франка із жіночим товариством. Заступник директора з наукової роботи, к. філол. н. Алла ШВЕЦЬ виголосила доповідь «“Мусів виступати медіятором між авторками” (Іван Франко і “Перший вінок”)». Тема виступу наукового співробітника відділу літературного процесу та компаративістики Марії ЛАПІЙ звучала так: «“Здалека обожаний геній став моїм братом…”: пізні свідчення Уляни Кравченко про взаємини з Іваном Франком».