Всеукраїнська наукова конференція для молоді: «Творчість Івана Франка у загальноєвропейському контексті»

аспірантка Інституту Івана Франка Галина Гураль зосередила увагу на «структурно-семантичних особливостяхперсонажного маскування», аргументуючи належність аналізованого твору до жанру повісті.На завершення секційного засідання аспірантка Інституту Івана Франка НАН України Марта Калиняк заінтригувала слухачів доповіддю «Локус кав’ярні у прозі Івана 

Франка», викликавши жвавий інтерес до постаті письменника. Виступ викликав низку запитань, зокрема, про кав’ярні, у які любив ходити Франко і чи збереглися вони досьогодні. Аспірантка цієї ж установи Тетяна Муранець у виступі «Колективний портрет як засіб художньої типізації у прозі Івана Франка» розкрила особливості портретотворчої техніки письменника.

Друга секція «Іван Франко: нові аспекти досліджень» (керівник – старший науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Наталя Тихолоз) представила франкознавство в межах контактно-генетичних, компаративістських, теоретико-літературних, публіцистичних та фольклористичних студій. 

В аспекті біографічної та творчої контактології Франка прозвучали доповіді Наталі Тихолоз(«Взаємини Івана Франка та Михайла Грушевського в рецепції Анни-Франко-Ключко: proetcontra»), наукового співробітника Інституту Івана Франка Оксани Мельник («“Старий Франко, а ще більше Грицько Щипавка дослівно ненавиділи його”? – про колізії спілкування та взаємної рецепції Івана Франка і Сидора Твердорхліба), докторанта кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Галини Левченко(«Магічно-міфологічний субкод ліричних метатекстів Івана Франка і Лесі Українки»). 

Остання доповідь спровокувала дискусію навколо спроб застосовувати філософські методи аналізу до художніх, передусім поетичних текстів, а також щодо співвідношення у Франковому світогляді інтелектуально-раціонального та ірраціонально-міфологічногопервнів. Дискусія активно продовжилися і довкола доповіді Богдана Тихолоза«“Школа політичного думання” (із публіцистичної робітні Івана Франка)», в якій взяли участь Мар’яна Гірняк, Галина Левченко, Ігор Котик, Соломія Бук, порушивши питання публіцистичності романів Франка тазмушуючи задуматися над якістю сучасних творів, у яких присутні публіцистичні роздуми.

Бурхливу дискусію викликала доповідь з царини теорії літератури, у якій Мар’яна Гірняк, доцент кафедри теорії та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка,окреслила теоретичний аспект «Проблеми автора в літературознавчих працях Івана Франка»: про те, 

чи варто шукати автора у тексті, чи коректно семіологові звертатись до автобіографії, чи може читач повністю збагнути творчий механізм автора і, зрештою, чи можна теоретичні розробки Франка (як у його трактаті «Із секретів поетичної творчості»), які оголюють аксіологічну систему автора, вважати його власним досвідом, якого він набув у процесі творчості, а вже потім виклав як теоретичні засади. 

 Теоретичний характер мала також доповідь молодшого наукового співробітника Інституту Івана Франка Марії Лапій «Франкові судження про пейзаж у літературно-критичних студіях», яка порушила проблеми розрізнення понять «пейзажу»/«краєвиду»,

 Франкового розуміння пейзажу в письменників так званої старої школи і в модерністів.
Нові аспекти до проблеми Франка та літератури модернізму розкрили у своїх доповідях аспірантка кафедри теорії та порівняльного літературознавства ЛНУ імені Івана ФранкаНаталя Кузьма («Мала проза раннього українського модерну крізь призму Франкового бачення») та молодший науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАНУкраїни Олександра Салій («Дорога до смерті: танатологічний аспект осягення гуцульського тексту»).

  Новаторський характер мала також доповідьнаукового співробітника Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка Богдана Кріля «Болгарський фольклор у перекладацькій спадщині Івана Франка».

Третя секція під назвою «Із секретів філологічної творчості: літературознавство та фольклористика» (керівник – заступник директора з наукової роботи Алла Швець) представила франкознавчий дискурс у широкому загальнофілологічному ключі, охопивши творчість тих письменників, які відповідають науковим та художнім критеріям Франкового духу.

Ця секція мала свої особливості: наукові (у ній були зібрані доповіді не про Франка, а довкола нього), гендерні (єдиним представником сильної статі у ній був молодший науковий співробітник Інституту Івана Франка Мирослав Трофимук), регіонально репрезентативні у міжнародному аспекті (у роботі конференції взяла участь аспірантка з китайського міста Шанхая Сюй Ліша, яка пише кандидатську дисертацію з української літературиу Львівському університеті під керівництвом проф. В. Івашківа).У доповіді з виразним ґендерним прицілом «Образ жінки у малій прозі Пантелеймона Куліша» Сюй Ліша звернула увагу на автобіографічний елемент у творчості П. Куліша, зокрема у формуванні жіночих образів, розглянула характер жіночих персонажів, мотивацію їхньої поведінки, провела навіть деякий компаративний аналіз (зокрема, навела паралелі між образами Орисі П. Куліша та Оксани М. Гоголя).альнофілологічному ключі, охопивши творчість тих письменників, які відповідають науковим та художнім критеріям Франкового духу. 

Мікроаналіз невеличкого етюду Н. Кобринської довкола проблем 

сакрального і профанного здійснила Алла Швець у доповіді «Міфологема слова-сакруму в етюді Н. Кобринської “Простибіг”», а питаннями психоаналізу та екзистенційними проблемами «втрати особистості», «відчуження», «духовного зв’язку з іншими» зацікавив виступ аспірантки Інституту Івана Франка Ольги Юречко «Ідентифікація Я як спосіб віднайти СЕБЕ у творах Валер’яна Підмогильного».

Дві доповіді аспірантів Орислави Івашків-Ващук «Перша ідилія Теокріта: особливості поетики» та Мирослава Трофимука«З поетичної майстерні ІринеяФальковського (на основі текстологічного аналізу чернетки двох акровіршів)» ґрунтувались на детальному текстологічному аналізі творів із давніх літератур (античної чи української). Інші виступи були присвячені фольклору: аспірантка кафедри української фольклористикиім. Ф. Колесси ЛНУ імені Івана Франка Мирослава Циганик ознайомила з особливостями пошуково-фольклорного методу мандрівок «в народ» і висвітлила «історію укладання» збірки Якова Головацького «Народні пісні Галицької і Угорської Руси». Резонансною була доповідь співробітника Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка та здобувача кафедри української літератури ім. М. Возняка ЛНУ Вікторії Кметь «Образ відьми у народнодемонологічній уяві Східного Поділля: спроба реконструкції на матеріалі польових досліджень», в якій обґрунтовано використання «польових досліджень» для вивчення народнодемонологічних уявлень, що побутували у ХІХ ст. Дослідниці вдалося записати нові поняття на позначення чарівника і чарівництва, пояснити деякі етнокультурні стереотипи, розмежувати поняття «відьма» (вроджена) та «чарівниця» (навчена).
У доповіді аспірантки Інституту Івана Франка Уляни Мельник «Постать Михайла Возняка крізь призму історіографії» увазі слухачів був представлений огляд історіографічних джерел про життя, наукову та громадську діяльність М. Возняка. Доповідачка зазначила, що попри те, що ім’я вченого є досить відомим, у сучасному літературознавстві відсутні комплексні дослідження про науковий доробок академіка, його повну бібліографічну спадщину.
Варто відзначити, що для багатьох учасників ця конференція була дебютною, проте за характером наукових дискусій, високим науковим рівнем доповідей молодих учених, резонансністю та актуальністю осмислених тем і поставлених проблем вона стала успішним та поважним науковим заходом, який зумів об’єднати й зацікавити творчу молодь. Значною мірою цьому сприяла тепла, дружня, творча атмосфера конференції, яка наснажувала на плідну та ефективну роботу.