Семінар відбувся у змішаному форматі — очно та онлайн (платформа Zoom), що дало змогу долучитися широкому колу слухачів.
З традиційним вітальним словом до учасників семінару звернулася директорка Інституту франкознавства Наталя Тихолоз, яка представила гостю семінару — професорку кафедри слов’янської філології імені І. Свєнціцького Людмилу Васильєву. Вона виступила з доповіддю на тему «Іван Франко та Ватрослав Яґич: історія академічної співпраці», що викликала значний інтерес серед присутніх.
У своїй доповіді Людмила Васильєва окреслила ключові аспекти наукової діяльності хорватського славіста Ватрослава Яґича, його внесок у розвиток слов’янської філології та значення контактів з Іваном Франком. Доповідачка наголосила, що саме завдяки Яґичу Франко став відомим у колі європейських славістів кінця ХІХ століття. Вона також підкреслила важливість міжкультурного діалогу та академічної співпраці, що сприяли утвердженню української науки в європейському контексті.
Як зазначила доповідачка, хорватський учений високо оцінював наукову діяльність Івана Франка, ніколи не шкодував добрих слів, відгукуючись про науковий потенціал свого українського колеги. В одному зі своїх листів згадував, що «він розумніший від усіх уроджених малорусів». У Франковій спадщині, за словами Л. Васильєвої, також знаходимо свідчення глибокої поваги до «світоча слов’янської науки» (так І. Франко величав В. Яґича). Свого Вчителя високо поціновував насамперед як керівника слов’янського семінару, завдяки якому Відень тривалий час був надпотужним центром славістичної науки. Іван Франко присвятив цьому окрему розлогу статтю «Поступ славістики у Віденському університеті» й опублікував 1897 року в часописі «Житє і слово», який за його діяльної участі став осердям громадського життя Галичини.
Свій виступ доповідачка завершила проєкцією постаті Івана Франка в контексті українсько-хорватських міжкультурних відносин, адже письменник добре знаний у Хорватії. Франко став одним із творців української національної ідентичності та активним промоутером багатовимірного загальноєвропейського цивілізаційного діалогу.
Доповідь викликала активне обговорення. Свої думки висловили професор Михайло Гнатюк, директор Дому Франка Богдан Тихолоз, професор Валерій Корнійчук та інші учасники. Вони відзначили багатогранність і глибину представленої теми, її значення для сучасного франкознавства та славістики.
На завершення директорка Інституту франкознавства Наталя Тихолоз подякувала доповідачці за ґрунтовну і змістовну презентацію та запросила всіх охочих на наступне засідання семінару, яке відбудеться у червні й стане завершальним у цьому навчальному році.