Всеукраїнський симпозіум-пленер до 160-річчя Михайла Коцюбинського, 100-річчя Сергія Параджанова та 60-річчя кінофільму «Тіні забутих предків»

Захід організував Інститут Івана Франка НАН України під патронатом Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя у співпраці із Департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації; Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України; Управлінням інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франківської обласної державної адміністрації; Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя; Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського; Верховинською районною державною адміністрацією; Верховинською районною радою та Верховинською селищною радою.

Відкриття наукової частини Симпозіуму відбулося 6 вересня у Верховинському ліцеї №1. Вітальна частина, модераторкою якої була заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ, розпочалася зі спільної молитви та благословення на плідну працю від отця Івана Рибарука із Криворівні. Учасників та гостей пленеру привітали його співорганізатори, голови місцевої влади, яких модераторка за їхню активну залученість до організації, назвала почесним «тріумвіратом», – Василь БРОВЧУК (Верховинська облдержадміністрація), Юрій ФІЛИПЧУК (Верховинська районна рада) та Василь МИЦКАНЮК (Верховинська селищна рада).

Алла ШВЕЦЬ також запросила до вітального слова директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академіка НАНУ Миколу ЖУЛИНСЬКОГО. Свій виступ Микола Григорович розпочав із привітання усіх присутніх і наголосив на важливій ролі в українській історії постатей письменника Михайла Коцюбинського, режисера Сергія Параджанова та кінофільму «Тіні забутих предків», із прем’єри якого (4 вересня 1965 року, кінотеатр «Україна») розпочався протест проти хвилі арештів української інтелігенції.

Дистанційно до учасників симпозіуму звернувся директор Інституту Івана Франка, академік НАН України Євген НАХЛІК. Він спостеріг «дивовижний щасливий збіг трьох ювілеїв, який повторюється що десять років», водночас додав, що «Цей симпозіум знаковий і символічний – він прикметний магією чисел, яка випала цьогоріч і більше не повториться: 100-річчя Сергія Параджанова і 60-річчя кінофільму «Тіні забутих предків» у сумі дорівнюють 160-річчю Михайла Коцюбинського». Продовжуючи слова М. ЖУЛИНСЬКОГО, Євген Казимирович додав: «Фільм став маніфестацією права митців на творчі експерименти, розбудову власної художньої умовности – й у такому сенсі зберігає своє значення і сьогодні. Нехай духове подвижництво і героїчні подвиги предків ніколи не будуть забутими у пам’яті й ділах вдячних потомків!».

Також вітальне слово взяв доктор філологічних наук, професор кафедри фольклористики імені акад. Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК. Відеозвернення до учасників симпозіуму записав режисер кінофільму «Будинок “Слово”» Тарас ТОМЕНКО.

Після завершення вітальної частини розпочалася робота у п’яти наукових секціях.

У Секції 1 «Михайло Коцюбинський та його інтелектуальне коло» (модератор – д. філол. н., професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК) із доповіддю «“Комфорт і елеганція Вашого дому довго лишаться в моїй пам’яті” (Наталія Кобринська у взаєминах з Михайлом Коцюбинським)» виступила Алла ШВЕЦЬ.

Секцію 2 «“Бо все життя моє в літературі”: естетика і поетика творчости Михайла Коцюбинського» модерував завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка, д. філол. н. Микола ЛЕГКИЙ, який також виступив із темою «Українська еротична новела кінця ХІХ — початку ХХ ст.: “Поєдинок” Михайла Коцюбинського та інші тексти». Свої доповіді виголосили молодша наукова співробітниця Інституту Івана Франка Мирослава ДЕРЕВ’ЯНА («Краса і втома у творах Михайла Коцюбинського»), в.о. вченого секретаря Катерина ШМЕГА («Між прозою та поезією життя. Відтворення станів психологічної роздвоєності персонажів у новелістиці Михайла Коцюбинського»).

У Секції 3 «Той, що носив у душі сонце: Коцюбинський інтермедіальний» (модерувала докторантка Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Оксана ЛЕВИЦЬКА) виступила старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка Олександра САЛІЙ («“Тіні забутих предків” як літературний і кінотекст. Смислові збіги і розбіжності»).

Секцію 4 «Життєтворчі світи Михайла Коцюбинського» (дистанційну) модерувала старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка, к. філол. н. Олена ЛУЦИШИН. Вона також виголосила доповідь «“Мавка” Івана Франка й “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського у хронотопічному вимірі».

Секцію 5 «Михайло Коцюбинський в сучасній українській школі: нові підходи і зацікавлення» модерувала доцентка кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, к. філол. н. Наталія ВІВЧАРИК.

Загалом у симпозіумі взяли участь понад 35 науковців зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Чернівців, Чернігова, Кам’янця-Подільського, Дрогобича, Снятина та інших регіонів України.

Другий день Симпозіуму пройшов у селі Верхній Ясенів, де над річкою Чорний Черемош розташувався Артпростір і кафе «Коцюбинський». У цьому чарівному місці, яке разом зі своїм чоловіком-військовослужбовцем заснувала письменниця і громадська діячка Анна ПАВЛІЧЕНКО, відбувся круглий стіл «”Тіні забутих предків” — віковічний пам’ятник Гуцульщині: час, творці й залаштунки».

Модерував захід директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, академік НАНУ Микола ЖУЛИНСЬКИЙ. Перед безпосереднім початком обговорення історії кінофільму Сергія Параджанова він запросив до слова представниць співорганізаторів симпозіуму – першу заступницю голови Верховинської районної державної адміністрації Світлану УРШЕДЖУК та заступницю начальника Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Мирославу КОРНЕЛЮК. Також про простір «Коцюбинський» та власну громадську організацію «Дерево життя –  відродження» розповіла Анна ПАВЛІЧЕНКО.

Кожен з учасників круглого столу мав свій напрям:

• Кінознавиця Лариса БРЮХОВЕЦЬКА розповіла про філософську і світоглядну парадигму фільму;
• Кінознавець і кіносценарист Сергій ТРИМБАЧ (долучився онлайн) наголошував на сучасній рецепції творчості Сергія Параджанова, який, за його словами, продовжив традицію поетичного кіно Олександра Довженка;
•  Письменниця і ведуча Уляна МАЛЯР зачитала уривок із власної книжки «Баба Федиха», присвячений акторові Іванові Миколайчуку, який свого часу гостював у домі її бабусі й дідуся;
• Дослідниця «гуцульського тексту», старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка Олександра САЛІЙ поділилася власним досвідом знайомства японських студентів із кінофільмом та гуцульськими традиціями;
• Професор Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК назвав «Тіні забутих предків» воротами, які відкрили українцям світ Гуцульщини;
• Літературознавиця, старша наукова співробітниця Снятинського літературного-меморіального музею Марка Черемшини Іванна Стеф’юк детально розкрила етнографічні коди твору Коцюбинського, зокрема обряду «Грушка»;
• Літературознавець, завідувач відділу НБУ імені В. Вернадського Сидір Кіраль (долучився онлайн) говорив про роль у створенні фільму його сценариста Івана Чендея.

Розповідь учасників круглого столу про Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Івана Чендея та інших причетних до створення «Тіней…» плавно перетекла у презентацію видань, присвячених цим знаменитим постатям. Зокрема, про книжку «Сергій Параджанов. Більший за легенду» (Київ, 2021) Марти та Івана Дзюби говорив Микола ЖУЛИНСЬКИЙ. Розмірковуючи про феномен «Тіней…» і те, яку роль це кіно відіграло в українській історії, академік зазначив: «Те, що презентація цього фільму перейшла у протестний акт, це закономірно, адже творчі люди відчули, що цей фільм про те, що ми втрачаємо і можемо повністю втратити». Відома кінознавиця Лариса Брюховецька презентувала свою книжку «Іван Миколайчук як національний митець» (Київ, 2024) і поділилася маловідомими фактами з життя знаменитого актора, виконавця ролі Івана у кінофільмі Параджанова.

Мистецьким завершенням круглого столу став театральний перфоменс – сценка про Іванка та Марічку – у виконанні юних акторів студії «Сонячна хата». Мандрівка у гори Криворівні та Верхнього Ясенова із продовженням неформального спілкування довкола творців «Тіней…» підсумували програму другого дня.

Далі учасники помандрували у Криворівню. Там відвідали етнографічний музей «Хата-ґражда», ту саму ґражду, що колись приймала в гості до своїх господарів – Палія та Параски Харуків – українських письменників й етнографів: Володимира Гнатюка, Івана Франка та Михайла Коцюбинського.

Насамкінець гостей та учасників симпозіуму на щасливе повернення додому поблагословив настоятель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці отець Іван Рибарук.