Організаторами виступили
Археологічно-етнографічний музей у Лодзі, Центр Діалогу Костюхнівка Лодзької хоругви
Союзу польського гарцерства, Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку за співпраці з Товариством польських письменників у Варшаві й у
партнерстві з Фундацією «Допомога полякам на Сході». З української сторони
партнерами виступили, як звичайно, Обласний літературно-меморіальний музей
Юліуша Словацького в м. Кременці та Кременецька обласна
гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка.
13 вересня в Археологічно-етнографічному музеї в Лодзі відбулося три засідання наукової конференції переважно на історичну проблематику, дотичну Першої світової війни та союзу Юзефа Пілсудського і Симона Петлюри 1920 р. Були заслухані доповіді професорів із Музею Юзефа Пілсудського Влодзімежа Сулеї «Юзеф Пілсудський щодо “українського питання” перед 1914 роком» і
Ґжеґожа Новіка «Брусиловський
прорив і Битва під Костюхнівкою» (село в Україні, тепер у Камінь-Каширському
районі Волинської обл.), професорів Національного університету «Острозька
академія» Володимира Трофимовича «Важкий шлях до Варшавського договору 1920
року» й Андрія Смирнова «Проблеми українсько-польських відносин в діяльності
Степана Скрипника в 1930-х роках», професора Лодзького університету Пшемислава
Вайтґертнера «Неочевидне коріння польсько-українського союзу 1920 року», професора
Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського Ганни
Капустян «Рафаель Лемкін: спроба створити світ, у якому поважають гуманітарне
право», доктора Стефана Артимовського (Музей Юзефа Пілсудського) «Марки
Української Народної Республіки в колекціях Музею Юзефа Пілсудського в
Сулеювку».
14 вересня відбулася пізнавальна історично-культурологічна
та мистецтвознавча подорож за маршрутом: Лодзь – село Тум біля міста Ленчиці,
де учасники конференції оглянули середньовічний колегіальний костел
(ХІІ ст.), зреконструйований старовинний дерев’яний замок (Городище), початки
якого сягають VIII ст.,
музей народної архітектури просто неба (скансен). Гостям організували також цікаву
екскурсію до села Неборова, де міститься палац Радзивілів і романтичний парк
Аркадія. У Неборові подорожани слухали чудовий концерт фортеп’янної музики з віртуозних
творів Шопена (виконавиця – провідна польська піаністка Мар’я Бака-Вільчек).
Душею екскурсійної подорожі був прекрасний гід, професор Ґжеґож Новік – знаний
історик і цікавий розповідач.
Того-таки дня учасники переглянули в
Сулеювку документальний фільм «Tu
został duch Słowackiego» (про сучасний Кременець, режисерка – львів’янка
Анна Ґордієвська).
15 вересня у Музеї Юзефа Пілсудського в
Сулеювку тривала наукова конференція. Засідання відкрили заступник директора з
наукової роботи Музею Юзефа Пілсудського Ґжеґож Новік, ініціатор «Діалогу двох
культур», письменник і музейник Маріуш Ольбромський і Євген НАХЛІК. У першій
частині головував Євген НАХЛІК.
Київський піаніст Ігор Рябов, лауреат міжнародних конкурсів, д-р філософії, доцент Національної музичної академії України, виголосив доповідь «Традиції західноєвропейської музичної культури у творчості титанів української фортепіанної музики Василя Барвінського та Віктора Косенка», проілюструвавши свій дослідницький текст блискучим виконанням шедевральних творів цих композиторів. Професор Варшавського університету Валентина Соболь промовляла на тему «Дмитро Павличко і Польща» (реферат підготований разом із магістром Камілою Бродовською).
Євген НАХЛІК запропонував доповідь «Українсько-польська
історія та українсько-польські літературні взаємини в Галичині»,
у якій виокремив чотири періоди в історії українсько-польських суспільно-політичних,
культурно-освітніх і літературних відносин під пануванням Австрійської імперії:
І – від початку австрійської анексії Галичини до передодня революції, так
званої Весни Народів (1772 – лютий 1848); ІІ – від революційної Весни Народів
до набуття реального автономного статусу Галичини під домінуванням польської
шляхти (березень 1848 – 1873); ІІІ – від законодавчого оформлення
диспропорційної польсько-української автономії Галичини (1873) до спроби
українсько-польського порозуміння і культурно-освітньої та політичної співпраці
у 1890–1897 рр.; IV – від загострення українсько-польського протистояння
внаслідок кривавих парламентських виборів у березні 1897 р. до вибуху
українсько-польської війни (1918).
Далі доктор Ян Марек із Вроцлавського університету мав доповідь «Спільне поклоніння – примирення та вшанування через образ Маріямпільської Божої Матері», а Людмила Охоцька, головний зберігач фондів Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці, висвітлила проблему «Юліуш Словацький – у період пандемії та російсько-української війни ХХІ століття». Завершив першу частину слухань професор Жешувського університету Ян Вольський доповіддю «Віра в неможливе. Що побачила Марія Домбровська в Кременці восени 1929 року».
У другій,
третій і четвертій частинах виступили, зокрема:
Ольга
Ваврик, заступниця директора Тернопільського обласного художнього музею, – з
доповіддю «Андрей Шептицький та його роль у формуванні галицького мистецтва
початку та середини ХХ століття»;
Станіслав
Люткевич, працівник Обласного літературно-меморіального музею Юліуша
Словацького в Кременці, – з доповіддю «Збереження експонатів музею Юліуша
Словацького в умовах російсько-української війни – справа міжнародної ваги»;
професор
Афанасій Ломакович, ректор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної
академії імені Тараса Шевченка, – з доповіддю «Візії на тему створення в
Кременці музею Генрика Германовича – польського фотомитця світового рівня ХХ
століття»;
Тамара Маркелова, головний редактор журналу «Жінка», – з доповіддю «Український журнал “Жінка” як популяризатор ідеї добросусідства та взаємоповаги між українцями та поляками під час російсько-української війни»;
журналіст Єжій Клосінський – з доповіддю «Львів у біографії і творчості професора Артура Гутнікевича на основі моєї книжки “Mistrz – Profesor Artur Hutnikiewicz”»;
Микола Проців, заступник директора з
наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею, – з доповіддю «Презентація книги “Бережани: вулиці рідного міста” (Польські сліди в першій половині 20
століття)»;
Тамара Сеніна, директорка Обласного
літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в м. Кременці, – з доповіддю
«Органна музика в Кременці: історія та сучасність (За матеріалами круглого столу
міжнародного формату, книги “Музика в літургії”, виданої Кременецькою
гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка)».
Відомий польський письменник, перекладач
і літературознавець Богдан Задура мовив на тему «Перекладач під час війни»,
зазначивши, зокрема, що перекладає польською мовою актуальні статті, розміщені
на українському сайті «Збруч».
Увечері учасникам «Діалогу двох культур»«Театр Фредреум» (Teatr Fredreum) із Перемишля показав у кінотеатрі «Kurtyna» в Сулеювку спектакль «Miłość po fredrowsku» («Кохання по-фредрівськи»), підготований до цьогорічного Року Александра Фредро в Польщі, який відзначається за ухвалою Сейму Речі Посполитої до 230-річчя від дня народження галицького польського письменника. Перед спектаклем доктор Уршуля Ольбромська виголосила вступне слово «Садиби роду Фредрів на Перемиській землі».
16 вересня учасники «Діалогу двох
культур» прибули до Варшави, де поклали квіти до пам’ятників Тарасові Шевченку
та Юліушу Словацькому, а також відвідали Музей
Фредерика Шопена.
Матеріал підготовлено за інформацією Євгена Нахліка.