Ювілейне пошанування Михайла Павлика відбувалося на державному рівні під патронатом начальниці Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлани Онищук та начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького.
Партнери-організатори наукового форуму: Департамент освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації, ДУ «Інститут Івана Франка Національної академії наук України», Департамент освіти і науки Івано-Франківської обласної військової адміністрації, Управління культури Івано-Франківської обласної військової адміністрації, Відділ культури та туризму Косівської міської ради, Всеукраїнська громадська організація «Союз Українок».
Науковий симпозіум розпочали урочистим покладанням квітів до пам’ятника письменникові.
Відкриття пленеру провели у Косівському музеї
народної творчості (колекції) Михайла Струтинського та віддалено (на
платформі Zoom).
Науковою координаторкою та модераторкою
конференції була заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка
НАНУ докторка філологічних наук Алла ШВЕЦЬ. У своєму
привітальному слові вона зазначила, що якщо намагатися створити цілісний образ
Павликової життєтворчості, то разом із його біографією можна паралельно описати
всю тогочасну історію нашої суспільності. Позаяк усе, що у ній здійснювалося на
ниві народного поступу, безпосередньо пов’язане із 40-літньою подвижницькою
працею М. Павлика задля «оживотворення українського народу».
Учасників конференції через відеозв’язок привітав Уповноважений із захисту державної мови Тарас КРЕМІНЬ, який закликав академічну спільноту та представників місцевої влади ініціювати підготування повного видання праць українського письменника-інтелектуала, зокрема, його епістолярного, публіцистичного та наукового доробків. Уповноважений також відзначив лідерську позицію Інституту Івана Франка НАНУ у справі вшанування важливих історичних постатей, подякував за ефективну культурну та мовну політику, яку впроваджує наукова установа.
Директор Інституту Івана Франка Євген НАХЛІК у вітальному виступі наголосив на актуальності спадщини
Павлика: «Як і сто років тому, так і тепер актуальними є Павликове викриття
московського деспотизму та Павликова патетика визвольного чину та здобуття
української державності. У процесі роботи над статтями до “Франківської
енциклопедії” мені випала нагода часто читати Павликові праці та видання.
Доводиться констатувати, що Павлик як ідеолог, політик, публіцист, письменник
ще далеко не досліджений, його писемна спадщина потребує систематизації,
вибіркового перевидання і нового, сучасного осмислення та оцінки, а непересічна
Павликова особистість — ґрунтовної біографії».
На відкритті симпозіуму вітальні промови також виголосили в. о. начальниці управління культури, національностей та
релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Тетяна ЛАПКА,
голова Косівської районної державної адміністрації — начальниця районної військової адміністрації Наталія КУЧМА,
заступник Косівського міського голови Володимир ПЕТРИЧУК,
Почесна голова ВГО «Союз Українок», спеціаліст Департаменту освіти і науки Львівської ОДА Ореслава ХОМИК,
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та
порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені
Івана Франка Михайло ГНАТЮК.
Наукова частина конференції об’єднала
пленарні доповіді та засідання секцій.
У доповіді «Михайло Павлик: еволюція
кабінетного ідеолога», виголошеній на пленарному засіданні, Євген НАХЛІК порушив
питання взаємовпливів Драгоманова, Павлика і Франка, пояснив, чому трактує
Павлика як кабінетного ідеолога, висвітлив його критику марксизму та розкрив
Павликову еволюцію від федералістичного громадівства Драгоманова до прийняття і
пропагування ідеї української державності. У працях 1897, 1907, 1909 і
1911 рр., опублікованих після смерті Драгоманова (1895), Павлик
силкувався реабілітувати свого вчителя, що мав репутацію федераліста, вразливу
за нових часів, і з натяжками робив із нього потенційного українського
державника.
Проте ці тенденційні спроби більше засвідчують національно-державницьку переорієнтацію самого Павлика. У своїх подрагоманівських публікаціях він усе більше клав національні акценти.
У межах пленарного засідання докторка філологічних наук, завідувачка
кафедри зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького державного
педагогічного університету імені Івана Франка Галина САБАТ висвітлила
тему «Михайло Павлик — Іван Франко — Михайло Драгоманов:
теорія “громадівства”».
Далі наукова робота конференції тривала у чотирьох секціях:
– Секція І. Михайло Павлик — публіцист, бібліограф, державник. Модератор — доцент кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег БАГАН.
– Секція ІІ. Інтелектуальне оточення Михайла Павлика. Модератор — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Сергій РОМАНОВ.
– Секція ІІІ. Фольклорні традиції та краєзнавство Гуцульщини. Геопоетика гір в українській літературі.
Модераторка — докторка філологічних наук, завідувачка кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олеся НАУМОВСЬКА.
– Секція ІV. Творча своєрідність Михайла Павлика-письменника на тлі літературного процесу другої половини ХІХ ст. Сучасні контексти українського письменства.
Модераторка — кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Світлана КИРИЛЮК.
Учасниками симпозіуму стали знані дослідники з різних куточків України — Києва, Львова, Бердянська, Дрогобича, Луцька, Острога, Чернівців, Івано-Франківська, Коломиї, Снятина. Частина доповідачів мали змогу представити свої дослідження через відеозв’язок.
У різнопланових виступах науковці ґрунтовно осмислили професійні, творчі іпостасі Михайла Павлика, окреслили основні віхи життєтворчости ювіляра; зосередились довкола публіцистичної, державницької, фольклористичної та письменницької діяльності Михайла Павлика, його листування та особистого контактування зі знаними інтелектуалами того часу — з Іваном Франком, Михайлом Драгомановим, Лесею Українкою, Пантелеймоном Кулішем, Іваном Пулюєм. Доповідачі проаналізували його літературний доробок, епістолярій, педагогічні, державницькі погляди, національні концепти, розкрили постать М. Павлика крізь призму мемуаристики. Також увазі слухачів було запропоновано доповіді про геопоетику гір у творах Романа Іваничука, Марка Черемшини, Василя Портяка, а також біографічних романах про художника Олексу Новаківського.
З науковими доповідями на павликівському симпозіумі-пленері виступили співробітники Інституту Івана Франка — Алла ШВЕЦЬ, Ігор КОТИК, Олена ЛУЦИШИН, Христина ВОРОК, Мирослава ДЕРЕВ’ЯНА і дистанційно — Євген НАХЛІК, Микола ЛЕГКИЙ, Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА та Олександра САЛІЙ.
К. філол. наук, старша наукова співробітниця відділу франкознавства Олена ЛУЦИШИН у першій секції «Михайло Павлик — публіцист, бібліограф, державник» представила доповідь на тему «Михайло Павлик — перший бібліограф Івана Франка». Ця доповідь присвячена висвітленню постаті Михайла Павлика як першого бібліографа Івана Франка. У своєму дослідженні О. Луцишин проаналізувала історію вивчення цього питання. Розкрила умови створення першого персонального бібліографічного покажчика письменника: поштовхом для укладання бібліографії став 25-літній ювілей літературної діяльності Івана Франка 1898 р. М. Павлик уклав «Спис творів Івана Франка за перше 25-літє єго літературної діяльности. 1874–1898» (Львів, 1898). Також доповідачка розкрила особливості роботи М. Павлика над цим покажчиком: його авторизованість через активну допомогу Франка, проаналізувала методику бібліографічного опису. Дослідниця звернула увагу на хронологічний принцип подачі матеріалу, ретельність бібліографічних описів, вказала на недоліки праці і їхні причини. Крім того, О. Луцишин подала Франкову оцінку «Спису творів...». Зазначила його роль як першого прижиттєвого авторизованого покажчика творів І. Франка у створенні наступних бібліографій творів письменника (В. Дорошенка, М. Мороза).
Алла ШВЕЦЬ, яка брала участь як
доповідачка у другій секції «Інтелектуальне оточення Михайла
Павлика», розповіла
про «жіночий слід» у взаєминах Михайла Павлика та Івана Франка.
К. філол. наук, наукова
співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА розкрила
тему «Михайло Павлик як посередник у кореспонденції М. Драгоманова і
К. Паньківського». Доповідачка, зокрема, висвітлила головні теми
листування українського вченого, радикала, сповідника соціалістичних поглядів
М. Драгоманова й активного учасника народовського громадсько-культурного
руху Галичини, активного діяча «Просвіти», Руського педагогічного товариства,
Наукового товариства імені Шевченка К. Паньківського. За спостереженням
дослідниці, у листах-відповідях Драгоманова (Женева, 1889;
Софія, 1893–94), що їх опублікував М. Павлик разом із супровідними
коментарями («Житє і слово». 1897. Т. 6), прочитується, як
відбувався пошук порозуміння, налагодження контактів, як попри розбіжності у соціально-політичних
поглядах, праця для української справи (видання карти Руси-України) відсувала
на другий план образи і непорозуміння.
У четвертій секції д. філол. наук,
завідувач відділу франкознавства Микола ЛЕГКИЙ представив
дослідження, у якому здійснив спробу стереометричного аналізу незавершеної
повісті Михайла Павлика «Вихора». На думку доповідача, цей твір за фактурою (сюжетом,
способом характеротворення, стилем) суттєво відрізняється од попередніх творів
М. Павлика: оповідань «Ребенщукова Тетяна», «Юрко
Куликів», повісти «Пропащий чоловік». У центрі «Вихори» — приватний,
любовний конфлікт. Сюжет розгортається (це видно з опублікованого уривка)
способом поступового нагнітання трагізму. Він не лінійний: оповідач часто
вдається до ретроспекцій. Помітна яскрава романтизація персонажів. Вони — готові,
цілісні образи, антиподи. Юстина Федорчук — справді «вихора»,
як Шевченкова «причинна»,
гнана незвіданою демонічною силою (з вихором у народній міфологічній свідомості
пов’язується демонічна сила), в стані сильного стресу, викликаною звісткою про
зраду Продана, передчуває або й навіть усвідомлює можливу смерть.
К. філол. наук, наукова співробітниця
відділу франкознавства Христина ВОРОК розкрила тему
«“Вони були майже вповні контрасти один супроти одного”: ще раз про прототипи
Франкового оповідання “Хома з серцем і Хома без серця”», у якій простежила
галерею образів твору, акцентувавши на різновиді персонажів-двійників.
Своєрідність цього оповідання в тому, що, з одного боку, варто говорити про
відтворення двох автобіографічних характерів — самого Франка та його
приятеля Михайла Павлика, а з іншого — про ідею «близнюкового міфу», яку
відтворено також у таких текстах письменника, як «Поєдинок», «Лель і Полель»,
«Похорон».
Наукова співробітниця відділу літературного
процесу та компаративістики Мирослава ДЕРЕВ’ЯНА проаналізувала
ліричну композицію, проблематику, поетику та контекст ранньої Франкової поезії
«Схід сонця».
Ігор КОТИК, к. філол. наук, старший науковий співробітник
відділу літературного процесу та компаративістики Інституту, запропонував огляд
трьох воєнних антологій: «Війна 2022», «Воєнний стан»,
«ЙБН БЛД РСН». Йшлося про те, як змінилося життя письменників з
початком повномасштабного вторгнення російської армії на територію України, про
спротив перед загарбниками, почуття колективної відповідальности українців, а
також про байдужість і злочини росіян. На жаль, для одної зі співавторок
антологій день, коли була виголошена доповідь, став останнім прожитим днем.
Тема заявленої у третій фольклористичній
секції доповіді к. філол. наук, наукової співробітниці відділу
франкознавства Олександри САЛІЙ — «Гуцульські сюжети в
новелістиці й кінодраматургії Василя Портяка».
На основі виголошених доповідей відбулось
жваве обговорення, плідна дискусія.
Програма симпозіуму об’єднала не лише наукові доповіді, жваві панельні дискусії, круглий стіл, а й містила надзвичайно розмаїту, пізнавальну мистецько-культурну й екскурсійну частину. Учасники симпозіуму здійснили мандрівку в гори, ознайомилися з історико-культурною спадщиною Косова. Під час сходження на Сокільський хребет зі с. Яворова на гірській вершині відбулася поетична презентація волинської письменниці, доцентки кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Олени Кицан, модерував презентацію завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського університету Сергій Романов. Далі маршрут пролягав до Музею гуцульських старожитностей Богдана Петричука у с. Бабин, де відомий колекціонер та майстер автентичних вишиванок провів екскурсію й ознайомив зі справжніми витворами українського вишивального мистецтва. Власник колекції автентичних гуцульських строїв розповів про витоки свого захоплення, складні техніки вишивки, значення і роль вишиванок для пересічного гуцула.
Інші учасники симпозіуму відвідали
Тернашорську Ладу в урочищі Тернашори с. Яворів, мали екскурсію на
сироварню та у майстерню виготовлення ліжників, побували на оглядовому
майданчику на горі Острий (м. Косів).
На третій день також відбувалося багато
пізнавальних заходів. Спершу науковці відвідали Косівський музей народного
мистецтва і побуту Гуцульщини, де
завідувачка Вікторія Яремин провела екскурсію усіма виставковими
залами і розказала про особливості автентичного вбрання, моди, кераміки,
предметів побуту гуцулів, ознайомила з багатьма іншими старовинними скарбами
Косівщини. Усіх відвідувачів вразила сучасна поліфункціональна інтерактивна
зала у музеї. Наступним в екскурсійному маршруті науковців був Центр карпатської
культури, простір ГО «Фонд Вільні», який хоч і недавно заснований, а вже
представляв неймовірну колекцію гуцульської кераміки.
Триденний науковий захід залишив багато
гарних спогадів та вражень.
Ми щиро вдячні нашим інформаційним партнерам — ТРК SVOBODA.FM, ТОВ «Євразія медіа» та Ростиславові Мартинюку за висвітлення події у ЗМІ та медіасупровід. Також завідувачу відділу культури Косівської міськради Романові Печижаку і в. о. начальниці управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Тетяні Лапці за підтримку й допомогу в організації події.
Також див. інформаційні повідомлення про цей захід:
– “Відгородитися
від Росії за всяку ціну”: у Косові на Прикарпатті вшанували 170-річчя
українського інтелектуала Михайла Павлика // Новинарня : новини
України що воює. URL: https://novynarnia.com/2023/07/01/mpavlyk-170/.
Розміщено: 01/07/2023.
– «170-річчя від дня народження Михайла Павлика: у Косові
розпочався Всеукраїнський симпозіум-пленер» // Вебсайт Косівської районної державної адміністрації. URL: https://kosivrda.gov.ua/news/1688143584/. Розміщено: 30.06.2023.
– «“Відгородитися від Росії за всяку ціну”: у Косові на
Прикарпатті вшанували 170-річчя Михайла Павлика» // Український
погляд. URL: http://ukrpohliad.org/national-memory/vidgorodytysya-vid-rosiyi-za-vsyaku-tsinu-u-kosovi-na-prykarpatti-vshanuvaly-170-richchya-myhajla-pavlyka.html.
Розміщено: 1 Лип. 2023.
– «“Відгородитися від Росії за всяку ціну”: у Косові на
Прикарпатті вшанували 170-річчя українського інтелектуала Михайла Павлика» // Волинь. UA.
Інтернет-видання. URL: https://volynua.com/posts/vidgoroditisya-vid-rosii-za-vsyaku-tsinu-u-kosovi-na-ivano-frankivschini-vshanuvali-170-richchya-ukrainskogo-intelektuala-mihayla-pavlika.
– “Відгородитися
від Росії за всяку ціну”: у Косові на Прикарпатті вшанували 170-річчя
українського інтелектуала Михайла Павлика // SVOBODA.FM: Новини Чернігова, інтернет газета,
все про Чернігів: політика, економіка… URL: http://svoboda.fm/politics/society/293689.html. Розміщено:
1. 07.2023 р.
– Тарас Кремінь виступив на Всеукраїнському симпозіумі-пленері “Творець нового культурного українства // Вебсайт Уповноваженого із захисту державної мови. URL: ”https://mova-ombudsman.gov.ua/news/taras-kremin-vystupyv-na-vseukrainskomu-sympoziumi-pleneri-tvorets-novoho-kulturnoho-ukrainstva. Розміщено: 30. 06.2023 р.
Світлини: Оксани Левицької, Христини Ворок,
Алли Швець, Олени Кицан, Світлани Кирилюк, Галини Сабат.
За інформаційне сприяння у підготуванні
допису висловлюємо вдячність Христині Ворок та іншим
учасникам симпозіуму.
На афіші та в програмі конференції – портрет М. Павлика
авторства Народного художника України, лауреата Національної премії України
імені Тараса Шевченка Євгена Безніска (1937—2015).