Вітаємо Євгена НАХЛІКА з обранням академіком НАН України!

26.04.2024

25 квітня 2024 р. відбулася сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів НАН. Академіком НАН від Відділення літератури, мови та мистецтвознавства за спеціальністю «літературознавство» був обраний директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Євген НАХЛІК.

Колектив Інституту Івана Франка з великою гордістю вітає Євгена Казимировича із заслуженим званням академіка і бажає йому натхнення до нових здобутків та подальших наукових успіхів!

Євген НАХЛІК – історик української літератури від XVIII ст. до сучасності в європейському літературному, культурному та історичному контекстах; літературний критик; шевченкознавець, кулішезнавець, франкознавець; славіст (полоніст, русист), компаративіст. Організатор академічної науки.

Доктор філологічних наук (2009), професор (2012), член-кореспондент НАН України (2015), заслужений діяч науки і техніки України (2016), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (2017).

Автор майже 750 власних наукових публікацій, серед них 16 монографій, 8 колективних монографій, 2 брошур, 8 розділів в академічних історіях, зокрема «Історіях української літератури» (1987, 1995, 1996, 2005, 2006, 2016), співавтор 4 університетських і 2 шкільних посібників, підручників та хрестоматій. Частину праць опубліковано польською, російською, хорватською, німецькою та англійською мовами.

Лауреат літературознавчих премій: премії ім. І. Франка НАН України (2007), премії ім. акад. С. Єфремова (2003), премії ім. Г. Костюка (2011; обидві – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка), Чернігівської літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського (2009), Літературно-мистецької премії ім. П. Куліша (2012), Полтавської обласної премії ім. І. Котляревського (2015), Львівської обласної премії ім. М. Возняка (2015), Міжнародної літературної премії ім. Г. Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).

Інформація на сайті НАН України: http://surl.li/szhdg

Відбулася Урочиста академія до 100-річчя від дня народження професорки Нонни Копистянської

20.04.2024

Ювілейні заходи, приурочені до вшанування сторіччя від дня народження заслуженої професорки Львівського національного університету імені Івана Франка, знаної літературознавиці, богемістки Нонни Хомівни Копистянської, відбулися 18—19 квітня 2024 р. наживо й у дистанційному форматі у Будинку вчених та пам’ятних місцях родини Копистянських.

Співорганізаторами Урочистої академії стали кафедра світової літератури, факультет іноземних мов та філологічний факультет Львівського університету, спільно з Інститутом Івана Франка НАН України та Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, а також Платформою інтермедіальних досліджень.

Ювілейні заходи розпочалися з вітальної частини Урочистої академії, яку відкрила завідувачка кафедри світової літератури ЛНУ імені Івана Франка Лідія Мацевко-Бекерська, відзначивши внесок Нонни Копистянської у світову науку й історію кафедри.

Присутніх привітав і побажав продуктивної праці проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету Сергій Різник. Він зазначив, що не був особисто знайомий з Нонною Хомівною, проте вважає дуже важливими такі ювілейні заходи для пошанування наших видатних науковців.

Заступниця декана факультету іноземних мов Львівського університету Олеся Татаровська поділилася особистим теплим спомином про Нонну Копистянську, з якою мала честь бути знайомою. В онлайн-форматі до вітальної частини долучилися декан факультету іноземних мов Львівського університету Любомир Бораковський та декан філологічного факультету Роман Крохмальний. Заступник декана філологічного факультету ЛНУ Олександр Моторний привітав присутніх від імені кафедри слов’янської філології ім. професора Іларіона Свєнціцького. Він розкрив постать Нонни Копистянської як талановитого богеміста, адже свою наукову діяльність професорка починала як дослідниця чеської літератури.

До слова модераторка, докторантка Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Оксана Левицька, запросила й директора Інституту Івана Франка НАН України, члена-кореспондента НАНУ Євгена Нахліка. За словами Оксани Левицької, саме цій науковій установі Нонна Хомівна свого часу передала свій книжковий фонд на збереження, крім того в Інституті Івана Франка у 2014 році вийшов науковий збірник на пошану Нонни Копистянської «Діалогічні обертони», і з його електронною версією можна ознайомитися на сайті Інституту.

У вітальному зверненні до учасників Урочистої академії колишній студент (1976–1979 років), вихованець і колега професорки Нонни Копистянської Євген Нахлік зробив кілька акцентів до її наукового та педагогічного портрета:

Нонна Хомівна була цікава викладачка, відкрита на спілкування зі студентами, інтелігентна, дуже привітна, приємна, тактовна в розмовах, зазвичай усміхнена. Давала студентам не лише знання, а й заохочувала до науки. Завдяки цьому до Нонни Хомівни тягнулися студентки і студенти, які хотіли йти в літературознавчу науку.
Освоювала доступні в умовах тоталітарного режиму теоретичні здобутки слов’янського літературознавства і застосовувала та розвивала їх у своїх працях.
Зробила оригінальний, значний і непроминальний внесок у літературознавчу богемістику, в розвиток таких актуальних і вічних ділянок теорії літератури, як жанрологія і хронотоп, опрацювала власну концепцію жанру і протікання художнього часу в літературному творі.
Робила з літературознавства науку. Не лише доступно висвітлювала студентам історію світової літератури, життя і творчість класиків, зміст творів, а своїми працями з проблем літературної жанрології та літературного хронотопу, своїм внеском у теорію літератури доводила, що літературознавство – це наука, тому осмислення історико-літературного процесу та художнього тексту має спиратися на теоретичні підвалини. Сьогодні такий штрих до портрета університетського викладача може здатися дивним, але в умовах тоталітарного комуністичного режиму, коли українське літературознавство мало переважно описовий та пропагандистський характер, неідеологічна теоретизація викладання й дослідження літератури була явищем поодиноким.
Створила власні літературознавчі школи літературного часопростору та жанрології. Євген Нахлік відзначив найпоказовішу, на його думку, монографію такої школи – її вихованки Наталії Тодчук «Роман Івана Франка “Для домашнього огнища”: час і простір» (книжку видало наше Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України за відповідальної редакції Н. Х. Копистянської 2002 року). Значну теоретико-літературна й інтерпретаційну цінність цієї монографії Євген Нахлік зміг оцінити щойно недавно, коли в компаративістській статті порівнював Франків роман із романом Ґабріелі Запольської «O czym się nie mówi».
Професор Нонна Копистянська відома та здобула наукове визнання не лише в Україні, а й за її межами – насамперед, як богемістка, серед чеських, словацьких і російських літературознавців, а також у славістичних осередках Західної Європи (зокрема, у Відні та Швейцарії). Підтримувала наукові зв’язки з літературознавцями з-поза меж України.
І, звичайно, годиться подякувати вихованкам Нонни Хомівни – Світлані Маценці, Оксані Левицькій, Ярині Тарасюк, Софії Варецькій, які не з посадових обов’язків, а за велінням душі, зі щирої вдячності незабутній Наставниці, зі світлої пам’яті про Неї зініціювали та зорганізували і попереднє відзначення її 90-річчя, і теперішнє – 100-річчя. Євген Нахлік подякував також завідувачці кафедри світової літератури Лідії Мацевко-Бекерській, очільникам факультету іноземних мов і філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, які підтримали їхні зусилля щодо проведення цієї Урочистої академії. Не раз буває, на жаль, так, що ювілеї наших колег-літературознавців зі всієї України минають без належного вшанування, бо бракує безкорисливих ентузіастів. А для організації 100-річчя Нонни Хомівни такі ентузіастки знайшлися.

Дуже важливо, що ініціатива відзначення ювілею йшла «знизу», а не «згори». Це свідчить, що неформальна літературознавча школа Нонни Копистянської – школа не лише хронотопу та жанрології, а й загалом літературознавчого пошуку, взірцевого академічного і суто людського спілкування – триває і розвивається, – наголосив Євген Нахлік.

Зворушливим завершенням вітальної частини став виступ Данила Бенатова – доцента кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського», сина першої аспірантки Нонни Хомівни. Д. Бенатов зазначив, що «наукові твори учнів Нонни Хомівни будуть їй найкращим пам’ятником».

Після завершення урочистої частини відбулася наукова робітня «Orbis scientiarum», яку модерувала доцентка кафедри світової літератури Ярина Тарасюк. Робітня містила два блоки, відповідно до ключових наукових проблем, яким присвячено праці Нонни Копистянської, а це жанрова система літературознавства та художній хронотоп.

У першій панелі «Жанр і проблеми генології літератури» заслухали й обговорили дві доповіді: концепцію жанру в наукових працях Нонни Копистянської розкрила кандидатка філологічних наук, докторантка Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Оксана Левицька, а динамічну природу і розмаїття літературознавчих концептуалізацій жанру проаналізувала докторка філологічних наук, професорка кафедри світової літератури Львівського університету Ольга Бандровська.

У другій панелі «Дослідження художнього часопростору» доповіді були присвячені проблематиці хронотопу, яку розробляла учена упродовж тривалого часу: докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Наталія Мочернюк висвітлила тему концепції часу в наукових працях Нонни Копистянської, докторка філологічних наук, професорка кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського університету Алла Татаренко проаналізувала містерію часу в романі Горана Петровича «Крамничка “З легкої руки”», а докторка філологічних наук, професорка кафедри німецької філології Львівського університету Світлана Маценка виступила з доповіддю про поетику простору в новітній німецькій літературі та науковій думці. На завершення наукової робітні творча лабораторія Платформи інтермедіальних досліджень у складі Світлани Маценки, Ярини Тарасюк, Софії Варецької та Діани Мельник проаналізували організацію художнього простору в «Кассандрі» Лесі Українки й анонсували вихід у світ дослідження «Інтермедіум Кассандра».

Після наукових виступів своїми споминами про Нонну Хомівну під час круглого столу «In memoriam» поділилися її колеги, учні та добрі друзі, зокрема професорка кафедри зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Жлуктенко, завідувачка відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Маргарита Кривенко, директор видавництва «ПАІС», де вийшли з друку дві монографії вченої, Ігор Паславський, професорка Інституту германістики Віденського університету Лариса Цибенко, доцентка кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ Мар’яна Челецька.

Євген Нахлік також виступив на круглому столі «In memoriam» зі спогадами про професорку Нонну Копистянську, окресливши три періоди їхнього спілкування: за студентських років під час навчання у Львівському університеті (від 1976 р., коли почав слухати курс світової літератури на її лекціях, до червня 1979 р.), після закінчення університету, навчання в аспірантурі та наукової праці в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка в Києві (1979–1991 рр.), під час роботи на посаді керівника Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (від 1991 р.).

Продовження пам’ятних заходів відбулося 19 квітня у Парку Івана Франка, де, за участі декана факультету іноземних мов Любомира Бораковського та учасників Урочистої академії було висаджено два дерева ґінкго білоба (для вшанування пам’яті професорки Нонни Копистянської та її чоловіка, доктора геолого-мінералогічних наук Романа Копистянського), яке особливо любила Нонна Хомівна і листя якого прикрасило обкладинку виданого на її пошану наукового збірника «Діалогічні обертони» (Львів, 2014). Дерева ростуть на галявині біля центральної алеї, а іменні меморіальні таблички через інформацію за QR-кодами розповідають про вчених.

Підготовлено за матеріалами Євгена Нахліка та пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.

Також читайте: http://surl.li/sugvq

Відеозапис події: https://youtu.be/zgdVHW0Nl5c?si=auUe5PN9pDBlerKV

Світлини: Олександри Салій, Оксани Левицької, Катерини Шмеги.

Завантажити оригінал

Гоголезнавча конференція

03.04.2024

2 квітня 2024 р. в Гоголівському корпусі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція за міжнародною участю «Спадщина Миколи Гоголя в українському культурному просторі». Співорганізаторами конференції були, зокрема, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Інститут Івана Франка НАН України.

Учасників конференції привітав голова оргкомітету, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр САМОЙЛЕНКО.

Євген НАХЛІК, директор Інституту Івана Франка, член-кореспондент НАН України та співголова оргкомітету, взяв участь у конференції онлайн: виступив з вітальним словом і доповіддю на пленарному засіданні. Тема доповіді: «Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш як світоглядно-психологічні типи (Порівняльний аналіз)».

Учасників вітали також члени оргкомітету, які теж виголосили доповіді на пленарному засіданні:

Григорій САМОЙЛЕНКО, професор кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики факультету філології, історії та політико-юридичних наук Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, – «Українськість Миколи Гоголя»;
Павло МИХЕД, головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, керівник Гоголезнавчого центру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, – «Єрусалим у творчій біографії Миколи Гоголя».

У межах конференції Григорій САМОЙЛЕНКО презентував свою нову монографію «"Навіки з Україною" (до 115-ї річниці від дня народження М. Гоголя)».

Докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алла ШВЕЦЬ взяла участь онлайн із темою «Традиції Миколи Гоголя в модерністській новелістиці: на матеріалі збірки “Казки” Наталії Кобринської» (секція «Микола Гоголь у сучасному українському дискурсі та традиціях української літератури»).

Світлини: Євгена Нахліка та Алли Швець.

Програма конференції:

Завантажити оригінал

Алла ШВЕЦЬ презентувала у Галичі свою монографію про Наталю Кобринську

30.03.2024

29 березня 2024 р. у Національному заповіднику «Давній Галич», що в м. Галич Івано-Франківської області, відбулася презентація книги заступниці директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, докторки філологічних наук Алли ШВЕЦЬ «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Львів, 2018).

Презентація відбулася в межах святкування 140-річчя жіночого руху в Україні. Ініціювала захід заступниця генерального директора заповідника, голова Галицької районної організації «Союз українок», голова Секретаріату ВГО «Союз українок» Ірина ЧЕРНЕГА. Присутніх, серед яких були союзянки з Івано-Франківщини та Львівщини, привітали генеральний директор заповідника «Давній Галич» Володимир ОЛІЙНИК та Почесна голова ВГО «Союз українок» Ореслава ХОМИК.

Алла ШВЕЦЬ поділилася з присутніми історією

дослідження постаті Наталії Кобринської, наголошуючи, що у своїй книзі намагалася «почути її як жінку», показати у

світлі людської особистості, визначити, як час впливав на її долю та долю її покоління.

Приємні емоції викликала у присутніх театралізована постановка за творами Наталі Кобринської у виконанні

Народного аматорського колективу Будинку культури села Залуква під керівництвом союзянки Іванни Сорочинської, а також пісні та мелодії від музикантів з міста Бурштин.

Під час презентації Алла ШВЕЦЬ, яка також є заступницею голови ВГО «Союз українок», отримала від цієї організації Подяку за «Вагомий внесок у розвиток жіночого руху».

Світлини: Алли Швець та Національного заповідника «Давній Галич».

Переглянути презентовану монографію можна тут:

http://ifnan.gov.ua/edition/2/790/

Відбулося чергове засідання франкознавчого семінару "ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ"

27.03.2024

26 березня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка та в онлайн-режимі на платформі Zoom відбулося чергове засідання Франківського щомісячного міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні стежки».

З доповіддю «Тарас Франко і комеморативні практики радянської доби» виступила директорка Інституту франкознавства Львівського університету, докторантка кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Наталія ТИХОЛОЗ.

Модерував засідання доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола ЛЕГКИЙ. У вступному слові модератор закцентував на тому, що дослідження життєписів дітей Івана Франка, які наполегливо здійснює Наталія Тихолоз, завжди новаційні, глибоко наукові і стають важливим чинником для нашого національного самоусвідомлення й самоствердження. Тож черговий виступ, на його думку, також відкриє для слухачів нову перспективу сприйняття Франкового роду.

На початку свого виступу Н. ТИХОЛОЗ висвітлила трагічну долю Франкового сина Петра, якому судилося стати засновником Музею Івана Франка у Львові, але який після нападу Німеччини на Радянський Союз безслідно зник після того, як 28 червня 1941 р., за півмісяця до смерті матері – Ольги Франко з Хоружинських, його разом із Кирилом Студинським та професоровою дружиною «евакуювали» зі Львова. Доповідачка розповіла про численні намагання родини відшукати Петра Франка (зокрема дружини Ольги Франко з роду Білевичів), але всі пошуки не мали успіху. Тому єдина і найпереконливіша версія про П. Франка та родину Студинських, що їх, найвірогідніше, невдовзі після вивезення зі Львова розстріляли «за націоналістичні ухили». Імовірне фатальне завершення їхньої долі обростає різними здогадними гіпотезами, сумнівними свідченнями, легендами.

Після розправи над одним «живим нащадком», по закінченні Другої світової війни, радянська влада переорієнтовує свої пріоритети на іншого сина класика українського письменства – Тараса Франка. Спочатку Тараса Франка в 1946 р. ввели до наглядової ради Музею Івана Франка у Львові, а потім, після Петра Карманського, у січні 1947 р. призначили його директором. Як директор Тарас Франко зробив чимало, зокрема, організував придбання меморіальних речей, які належали батькові, поставив перший пам’ятник І. Франкові поблизу музею, організовував численні науково-пошукові експедиції місцями Івана Франка, зокрема на Дрогобиччину, до Калуша тощо. Але всі його зусилля над організацією експозиційного контенту відповідно до ідеологічних вимог закінчувалися для Тараса численними зауваженнями, рекомендаціями, приписами щодо оновлення, а врешті й цілковитим фіаско – скандальним звільненням 1949 р. спеціальною постановою із загальновідомим переліком «гріхів» супроти народу і радянської держави. Згадала доповідачка і про «мандрівку» особистої бібліотеки Івана Франка, яку начебто передали із Львівської бібліотеки АН УРСР до музею, але вона, за дивним збігом обставин, «замандрувала» до Києва.

Н. ТИХОЛОЗ докладно схарактеризувала «місію», яку радянська влада вигадала Тарасові Франку, про різні перипетії його наукової діяльності (захист кандидатської дисертації «Іван Франко і Борислав» (1953), упорядкування книжки статей І. Франка «Проти Ватикану» (1953) (тут, зокрема, ішлося про сфальсифікований вірш «Папі в альбом», якого приписували письменникові, але син Тарас категорично висловився: «…Я вважаю, що такого вірша у І. Франка не було хоча би тому, що в передсмертні дні людина зайнята важливішими справами, аніж вірші»). Закцентувала доповідачка і на франкознавчих пошуках Тараса Франка, згадала про участь у відзначенні 100-річного ювілею, написанні низки спогадів, у яких він прагнув створювати безпосередній, людський образ «живого» І. Франка, про дружнє, безпосереднє спілкування з працівниками кабінету франкознавства Львівського університету (в архіві збереглися його листи та рукописи статей) тощо.

Доповідь спровокувала жваве обговорення. Зокрема, із запитаннями та коментарями виступили професори філологічного факультету Львівського університету Лариса БОНДАР, Михайло ГНАТЮК, Зоряна КУПЧИНСЬКА, Валерій КОРНІЙЧУК, а також директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України Євген НАХЛІК, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) Богдан ТИХОЛОЗ та заступник директора цього музею Ігор МЕДВІДЬ.

Підготовлено за матеріалами провідного фахівця Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка Юрія Горблянського.

Світлини: Катерини Старушенко (пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка) та Катерини Шмеги.

Також читайте на сайті Львівського університету:

http://surl.li/rzjqi

Презентація колективної монографії про Михайла Павлика «Творець нового культурного українства»

23.03.2024

Нове видання Інституту Івана Франка НАН України презентували 22 березня 2024 р. в комбінованому форматі — онлайн на платформі Zoom та у приміщенні Львівської обласної державної адміністрації, під патронатом її голови Максима КОЗИЦЬКОГО. Співорганізатором події також виступив Департамент освіти і науки ЛОДА.

Модерувала подію заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ.

Із вітальним словом до всіх присутніх звернувся заступник голови ЛОДА Іван СОБКО, який зазначив, що "Росія завжди хотіла зробити так, аби не було наших мови, культури і нації, а такі, як Михайло Павлик, стояли на заваді цьому, бо поклали своїм обов’язком присвятити себе для добра народу та громади". Від імені Департаменту освіти і науки ЛОДА наукову спільноту привітала заступниця директора Олена УРДЕЙ.

Участь у презентації взяли співавтори та рецензенти монографії. Першим до слова модераторка запросила директора Інституту Івана Франка, члена-кореспондента НАН України Євгена НАХЛІКА. Він акцентував на тому, що презентоване видання є справжнім проривом у дослідженні діяльності Михайла Павлика, оскільки за понад 30 років нашої незалежності досі не виходило праці, в якій би комплексно було висвітлено різні грані його особистості; висловив сподівання, що ця монографія збурить інтерес до Павлика і невдовзі з'являться його наукові та популярні біографії, адже він на це заслуговує.

Один з авторів монографії, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Сергій РОМАНОВ долучився до презентації онлайн і висловив свою подяку авторському та редакторському колективу, зазначивши, що це майстерно і з любов'ю зроблене видання – гарний підсумок добре організованої і яскравої ювілейної конференції до 170-річчя Михайла Павлика у 2023 році.

Професори Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав ПИЛИПЧУК та Михайло ГНАТЮК наголосили на комплексності видання, яке, за словами С. ПИЛИПЧУКА, "відкриває Павлика як цілого чоловіка". На думку професора М. ГНАТЮКА, монографія має "і чисто наукове, і водночас прикладне значення". Науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України Петро ШКРАБ'ЮК розкрив деякі маловідомі факти з біографії Михайла Павлика, наприклад, про його теплі взаємини з Лесею Українкою та Соломією Крушельницькою.

Завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ розповів про М. Павлика як письменника та наголосив на його пророчих поглядах як політика, що закликав "за всяку ціну відмежуватися від Росії.".

Також свої міркування про постать Михайла Павлика і присвячену йому монографію висловила рецензентка видання, професорка Львівського університету Ірина РОЗДОЛЬСЬКА.

Наживо та через онлайн-зв'язок до презентації долучилися її автори з різних куточків України, зокрема доцентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Світлана КИРИЛЮК, наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Надія БОЙКО, асистентка Навчально-наукового інституту Київського національного університету культури і мистецтв Катерина ТІМОФЄЄВА, наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка Христина ВОРОК, старша наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Івана Франка Марія ЛАПІЙ та наукова співробітниця цього відділу Марія КОТИК-ЧУБІНСЬКА.

У залі були не лише науковці, а й представники державних структур, серед яких депутат Львівської обласної ради Ореслава ХОМИК та начальник юридичного відділу Львівоблради Ярослав ГАСЯК.

Неодноразово під час презентації присутні цитували винесені епіграфом до видання пророчі слова Михайла Павлика: "Одне спасіння: відділити й відгородити українську землю від Росії — якнайшвидше, за всяку ціну, поки ще час". А модераторка Алла ШВЕЦЬ навела ще одну Павликову цитату, сповнену оптимізму та віри у нашу спільну Перемогу: "… І на руїнах деспотичної Росії зійде сонце вільної України".

Довідково: Видання вийшло за матеріалами Всеукраїнського симпозіуму-пленеру, приуроченого до 170-ї річниці від дня народження письменника, громадського діяча, політика та публіциста Михайла Павлика (30 червня – 2 липня 2023 р., м. Косів Івано-Франківської обл.) та за підтримки Львівської обласної військової адміністрації, Івано-Франківської обласної військової адміністрації й Івано-Франківської обласної ради.

Світлини: Олександра Салій (Інститут Івана Франка НАН України), Павло Паламарчук (Львівська обласна рада).

Підготувала в.о. вченого секретаря Інституту Івана Франка Катерина Шмега.

Запис презентації можна переглянути на нашому YouTube-каналі:

https://youtu.be/Ew2jmSC5I-0?si=5MFsMsRYvAGBQ1se

Інститут Івана Франка НАН України долучився до презентації видання «Непокірний. Грані долі Бориса Грінченка»

14.03.2024

Про багатогранну постать українського письменника, лексикографа, видавця, публіциста, педагога й політика Бориса Грінченка говорили 13 березня 2024 р. на презентації біографічного видання «Непокірний. Грані долі Бориса Грінченка». Інститут Івана Франка спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка та Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка стали співорганізаторами події.

Презентували книгу у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка за участі її авторів – професорів кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Тетяни Вірченко та Романа Козлова, який зараз захищає нашу країну у лавах Збройних Сил, тож долучився через онлайн-зв'язок із передової.

Модерував презентацію в.о. декана філологічного факультету Львівського університету Роман Крохмальний. Він подякував авторам видання за те, що вони «Створили справді гарний інтелектуальний продукт, який дає можливість продукувати майбутнє. Це не просто плач за минулим, за нашими предками, це бажання творити майбутнє України, яка ось-ось відчинить двері перед сонцем Правди». Також модератор наголосив, що автори книги «Спробували не просто зібрати фактаж під різними кутами в тактильно цікавому вигляді, але разом з тим подали його в дружній до читача формі».

До гостей презентації та авторів із вітальним словом звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, професор Володимир Качмар. «Наша сьогоднішня зустріч – це не просто презентація книги, не лише спільний проєкт, адже тут зібралися науковці, викладачі і студенти з різних структур, які люблять українську мову і шанують українське слово, дбають про нього», зазначив проректор і подякував авторам видання за таку нагоду, а Захисникам та Захисницям України – за можливість з оптимізмом дивитися в майбутнє.

Надалі модератор запросив до виступу та розмови про книжку її співавторку Тетяну Вірченко. За її словами, Борис Грінченко був не лише «чоловіком, який серед темної ночі й непереборної стихії робив себе Українцем», він «робив українцями усіх довкола». Тож саме таким автори намагалися показати Бориса Грінченка сучасникам – різнобічним у талантах і цілісним в ідейному спрямуванні. Професорка поділилася залаштунками написання книги, зокрема зазначила, що писати її почали разом з Романом Козловим у листопаді 2021 року, плануючи видати до 160-річчя письменника у 2023 р. Через російське вторгнення і початок повномасштабної війни робота ускладнилася, але не припинилася навіть після того, як співавтор Т. Вірченко вступив у лави Збройних Сил України й вирушив на передову. Дослідниця Грінченкової творчості зазначила: «Наукова спільнота має визнати, що ми завинили перед Борисом Грінченком. З 1990-х років ми помітили тенденцію, що осмислюються лише окремі аспекти діяльності Бориса Грінченка, і власне це наштовхнуло на думку подивитися на цю постать і реконструювати його життя. Для нас вкрай важливо було окреслити ті вектори, згідно з якими відбувалося становлення Бориса Грінченка, – ми називаємо це гранями його ідентичності, які представлені у своєрідних мікросюжетах».

Звертаючись до учасників презентації через онлайн-зв’язок, Роман Козлов зізнався, що було вкрай важко повернутися до роботи над книгою в умовах вторгнення, однак спільними зусиллями це вдалося зробити, тож тепер своє сумління і перед наукою, і перед країною він вважає чистим. Дослідник схарактеризував постать Бориса Грінченка як громадського діяча: «Громадська робота – це те, що завжди подвигало Бориса Грінченка, при тому, що багато в чому він був одинак, багато в чому він не сприймав колективної роботи, все ж таки громадське служіння є однією з найважливіших граней його ідентичності».

Модератор також запросив до розмови присутніх на презентації науковців, викладачів та студентів. Першим узяв слово директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України Євген Нахлік. Він наголосив, що Борис Грінченко – це особистість, яка жила в культурі і культурою. Грінченка, як і свого часу Пантелеймона Куліша, через непростий характер хотіли відселити подалі на якийсь хутір, оскільки йому було важко працювати у колективі. Особисто для Євгена Нахліка, за його словами, особа Бориса Грінченка постає у двох рисах – великого українського патріота і справжнього робітника, жертовного й одержимого своєю працею.

Своїми міркуваннями про книгу та постать Бориса Грінченка поділилися завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства професор Михайло Гнатюк, а також професор кафедри української літератури ім. академіка Михайла Возняка Валерій Корнійчук. Останній, зокрема, зачитав зворушливий лист Бориса Грінченка до його майбутньої дружини Марії Гладиліної, в якому той зізнавався: «У мене тепер два кохання: Україна і ти». Також професор Корнійчук подякував колегам за таке видання і наголосив, що Університет Грінченка тепер має унікальну книгу про свого патрона.

Науковці Інституту Івана Франка НАН України Алла Швець, заступниця директора з наукової роботи, та завідувач відділу франкознавства Микола Легкий розповіли про свої враження від презентованого видання. Алла Швець зазначила, що книжка наповнена емпатичним струменем, пройнята душею і симпатією до Грінченка, тож залишає бажання далі пізнавати його постать. Також науковиця подякувала обом авторам видання, а Романові Козлову зокрема, що своєю діяльністю він сьогодні тримає обидва фронти.

Інформація та світлини: пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка, Катерина Шмега.

Алла ШВЕЦЬ взяла участь у міжнародній науковій конференції у Парижі "Розповідаючи про Голодомор. Коли література творить історію"

05.03.2024

26 лютого 2024 року в Національному Інституті східних мов і цивілізацій у Парижі (INALCO) відбулася міжнародна наукова конференція “Розповідаючи про Голодомор. Коли література творить історію” (Raconter et dire le Holodomor. Quand la littérature fait histoire). Свою доповідь на заході представила заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ.

Співорганізаторами конференції стали Institut national des langues et civilisations orientales (Інститут східних мов і цивілізацій), Institut ukrainien en France (Український інститут у Франції), Університет Лотарингії, Centre de recherche sur les médiations (Центр дослідження медіацій) та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Координували й модерували захід завідувачка кафедри українських студій в Інституті східних мов і цивілізацій (INALCO) Ірина Дмитришин і завідувачка кафедри романської філології та перекладу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Галина Драненко.

У своїй доповіді Алла ШВЕЦЬ говорила про трагедію Голодомору крізь призму сучасного жіночого письма на прикладі романів Світлани Талан "Розколоте небо", Наталки Доляк "Чорна дошка" і Тетяни Пʼянкової "Вік червоних мурах".

Ще одна львівська дослідниця, докторантка Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, к.філол. н. Оксана Левицька доповідала про літературну рецепцію Голодомору в біографістиці про художників.

Після наукових доповідей та їх обговорення відбувся також круглий стіл за участі французької літературознавиці-компаративістки Катрін Кокіо.

Дуже важливо і знаково, що тема Голодомору в Україні стала обговорюваною у французьких наукових колах, а такі події та участь у них українських дослідників допомагають зміцнювати культурні звʼязки між країнами та підсилювати субʼєктність українського голосу у Франції.

Світлини та інформація Алли Швець.

Алла ШВЕЦЬ виступила на урочистій Академії у Відні, приуроченій 120-річчю видання Біблії у перекладі Пантелеймона Куліша

04.03.2024

Заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України з наукової роботи Алла ШВЕЦЬ взяла участь в урочистій Академії, приуроченій 120-й річниці повного видання Біблії українською мовою у перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуй-Левицького, яка відбулася 22 лютого 2024 р. у столиці Австрії.

Захід відбувся у Нижній залі храму Святої Трійці Митрополії Австрії, Екзархату Угорщини Вселенського патріархату під патронатом Вселенського Патріархату й за участі єпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія, керуючого Чернігівською єпархією Православної Церкви України.

Урочистості розпочалися з вітального слова настоятеля Української православної парафії св. Володимира та Ольги у Відні при Митрополії Австрії Вселенського патріархату протоієрея Миколи Лесюка. Також до учасників Академії з вітальним словом звернулася пані секретар посольства України в Австрії Уляна Задворняк.

Наукова частина була представлена доповідями єпископа Чернігівського та Ніжинського ПЦУ Антонія, доктора філологічних наук, редактора повного

зібрання творів Пантелеймона Куліша у 40 томах Олеся Федорука, ректора Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя Олександра Самойленка та директорки волонтерського фонду "Берегиня" Надії Вовк.

Алла ШВЕЦЬ у своєму виступі розкрила тему "Роль Михайла Павлика у віденському виданні перекладу Біблії П. Куліша: за матеріалами листування з Олександрою Куліш". По завершенні наукових виступів Єпископ Антоній відправив заупокійну літію на спомин світлої пам’яті Пантелеймона Куліша та його дружини Олександри у Троїцькому катедральному храмі Відня.

Знаменну подію завершили покладанням

квітів до памʼятної дошки на будинку, в якому П. Куліш та І. Пулюй здійснювали переклад Святого

Письма.

Світлини й інформація Алли Швець.

Запрошуємо до участі у XV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Спадщина Миколи Гоголя в українському культурному просторі»

28.02.2024

Конференція відбудеться у змішаному форматі 2 квітня 2024 року в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.

Співорганізатори заходу:

Міністерство освіти і науки України
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Інститут Івана Франка НАН України
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
Німецько-українське наукове об’єднання ім. проф. Ю. Бойка-Блохіна (Німеччина)

Робота конференції триватиме за такими напрямами:

Микола Гоголь у сучасному українському дискурсі.
Творчість Миколи Гоголя як унікальне культурне явище.
Твори Миколи Гоголя в українському образотворчому, театральному. музичному та кінематографічному мистецтві.
Традиції Миколи Гоголя в українській літературі.
Особливості вивчення творчості Миколи Гоголя у школі та виші.

Публікації матеріалів конференції будуть здійснюватися у збірнику «Література та культура Полісся» (серія «Філологічні науки»), який включений до міжнародної наукометричної бази INDEX Copernicus та переліку наукових фахових видань України категорії «Б».

Заявку учасника потрібно надіслати до 25 березня 2024 р. на електронну адресу: svit.lit@ndu.edu.ua.

Докладніше про захід читайте в інформаційному листі:

Завантажити оригінал