Урочисте відкриття Конгресу відбувалося в Актовій залі Львівського
університету й розпочалося з хвилини
мовчання в пам’ять про полеглих Героїв України. З вітальним словом виступив ректор
Львівського університету академік НАН України Роман Гладишевський. До учасників
Конгресу також звернулася заступниця Голови Верховної Ради України Олена
Кондратюк, яка акцентувала у своєму виступі на внеску Івана Франка у формування
уявлення про українців як про політичну націю.
Привітали учасників Конгресу також і представники регіональної
влади, зокрема керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк, заступниця
Львівського міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич та заступник
голови Львівської обласної державної адміністрації Олександр Кулепін.
Підсумкове слово виголосив голова Наукового товариства ім.
Шевченка академік НАН України Роман Кушнір.
Після вітальних
виступів розпочалася наукова частина пленарного засідання, яку відкрив виступ
академіка НАН України Миколи Жулинського. Одразу дві доповіді представили
науковці Інституту Івана Франка. Про «Франкове осмислення закономірностей
суспільного поступу» говорив в.о. заступника директора з наукової роботи
академік НАН України Євген Нахлік. Тему
«Проза Івана Франка в рецепції прижиттєвої європейської критики» озвучив завідувач
відділу франкознавства член-кореспондент НАН України Микола Легкий.
У межах Конгресу біля будівлі одного з корпусів Львівського
національного університету імені Івана Франка на вулиці Грушевського, 4 висадили
дуб, який привезли із села Нагуєвичі – батьківщини Івана Франка.
У другій половині дня розпочалася робота тематичних секцій. Їхня програма охоплює філософію, літературознавство, мовознавство, фольклористику, мистецтвознавство, педагогіку, музейну справу та історію франкознавчих досліджень. Секційні засідання тривали впродовж 24–25 вересня.
У підсекції 3.1. «Поетичний світ Івана Франка: тексти й
інтертексти» секції «Художній універсум
Івана Франка: аспекти поетики» тему «“Я боюся твого ока, твоїх уст, твого лиця…”:
тілесна образність у циклі “Із днів журби” Івана Франка» представила наукова
співробітниця відділу франкознавства, к. філол. н. Катерина Дронь, а з
доповіддю «Про скарб і серце у Франкових творах» виступила молодша наукова
співробітниця відділу літературного процесу Мирослава Дерев’яна.
У підсекції 3.2. «Художня проза Івана Франка: коди і
дискурси» виступили в.о. директора Інституту Івана Франка, к. філол. н.
Олена Луцишин (тема « “До
світла!” Івана Франка:
проблематика та поетика») та молодша наукова співробітниця відділу
франкознавства Ірина Горошко (тема «“Кождий лист – се бомба... ”: психологія любовної епістоли у прозі Івана Франка»).
У підсекції 5.1. «Іван Франко в контексті епохи: дискурс
особистих взаємин» секції «Іван Франко:
контакти, рецепції» доповідь «З історії
висунення Агатангела Кримського на катедру української філології Львівського
університету: Франкова рецепція кандидатури вченого» представила старша наукова
співробітниця відділу літературного процесу, к. філол. н. Марія Лапій, а з
темою «Іван Франко та Андрій Чайковський: письменники, політики, приятелі» виступила
старша наукова співробітниця відділу франкознавства, к. філол. н. Оксана
Нахлік.
У підсекції 5.2. «Під знаком Франка: рецепція й переосмислення» з доповіддю «“Паспорт у безсмертя”: рецепція Івана Франка в художньому й публіцистичному дискурсі Ірини Вільде» взяла участь в.о. вченого секретаря Інституту Івана Франка, к.філол. н. Катерина Шмега.
У підсекції 7.1 «Лінгвістичні концепції Івана Франка та
сучасна лінгводидактика» секції «Іван Фрно: мовознавчі аспекти» взяла участь
наукова співробітниця відділу літературного процесу, к. філол. н. Марія Котик-Чубінська (тема «Іван Франко про мовні пошуки у редакторській
діяльності Северина Шеховича (1829–1872)»).
У секції «Іван Франко
на сцені й на екрані: драматургія, театр, кінематогра» підсекції 8. 2. «Іван Франко
в координатах мистецтвознавства» з темою «Між патріархальною традицією та ринковою
свідомістю: моделювання конфлікту (на матеріалі драми Івана Франка «Майстер
Чирняк»)» виступила наукова співробітниця відділу франкознавства, к. філол. н. Христина
Ворок, а також тему «Від етнографічного факту до гротеску: правова модель
громади в першій редакції Франкової “Рябини”» озвучила старша наукова співробтниця
відділу франкознавства, к. філол. н. Олександра Салій.
Після секційних засідань 25 вересня у Дзеркальній залі Львівського університету відбувся
круглий стіл «Scripta manent / Написане лишається», присвячений оцифруванню та
науковому опрацюванню творчої спадщини Івана Франка. Модерував розмову директор
Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан
Тихолоз. До розмови долучилися
дослідники з Києва та Львова, зокрема представники Інституту літератури ім. Т.
Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, Олесь Федорук, Тетяна Голяк.
Продовженням другого конференційного дня стало відкриття виставки
«Іпостасі генія. Портрети Івана Франка», яку підготували Музей історії ЛНУ ім.
Івана Франка та Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі».
Експозиція
представляє 30 портретів Івана Франка пензля українських малярів і
графіків ХХ століття. Серед її експонатів – також ікона й печатка з церкви, у
якій охрестили письменника.
Під час заходу проректорка Львівського університету з
наукової роботи Олена Квас нагородила
молодих учених із різних інституцій, які виступили з доповідями на Міжнародному
науковому конгресі до 170-річчя від дня народження Івана Франка «Лиш боротись –
значить жить…», серед них і в.о. вченого секретаря Інституту Івана Франка Катерину Шмегу.
26 вересня, в останній день роботи Міжнародного наукового конгресу, його учасники мали змогу відвідати місця, пов’язані з життям Івана Франка: Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» та Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка).
У Нагуєвичах учасників конгресу зустрів директор заповідника Богдан Лазорак. Він
ознайомив гостей із садибою, де народився та провів свої дитячі роки Іван
Франко, розповів про родину Франка та їхнє господарство.
Згодом в конфенц-залі Літературно-меморіального музею Івана Франка відбулося виїзне засідання учасників Міжнародного наукового конгресу, де Богдан Лазорак представив нові знахідки, які стосуються історії роду Франків ще з початку ХІХ століття та переїздом родини з села Озимино до Слободи, біля Нагуєвич.
Після цього учасники Конгресу з цікавістю ознайомилися з
виставковими залами Літературно-меморіального музею Івана Франка й прослухали змістовну
екскурсію хранителя музею Назарія Юрчишина.
Міжнародний науковий конгрес «Лиш боротись – значить жить…»
став масштабною подією, що об’єднала науковців, культурних діячів та
громадськість навколо постаті Івана Франка. Упродовж трьох днів учасники не
лише обговорювали його багатогранну спадщину, а й відкривали нові перспективи
для сучасних досліджень і культурних ініціатив. Конгрес підтвердив: Франко
залишається живим співрозмовником нашої доби, а його ідеї надихають на творення
майбутнього України.
Світлини Центру комунікації Львівського університету, Державного
історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», Катерини Шмеги, Ірини Горошко,
Марії Лапій.
Інформація на сайті Львівського університету: https://lnu.edu.ua/u-lvivskomu-universyteti-rozpochavsia-mizhnarodnyy-naukovyy-konhres-lysh-borotys-znachyt-zhyt/
Програму Конгресу див.: