«Діалог двох культур 26»

Проєкт співфінансований Канцелярією Сенату Республіки Польща в рамках конкурсу «Senat-Polonia 2026» через Фонд «Допомога полякам на Сході» ім. Яна Ольшевського.

До головних організаторів «Діалогу двох культур» – Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в м. Кременці, Кременецької громади та Музею Юзефа Пілсудського в Сулеювку, а також інших установ – Національного заповідника «Замки Тернопілля», Державного історично-культурного заповідника «Дубно», Кременецького ботанічного саду, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка – цьогоріч долучився Інститут Івана Франка НАН України.

 На інавгурації «Діалогу двох культур 26», що проходила 4 вересня у салоні Саломеї Словацької (матері поета) в Музеї Юліуша Словацького в Кременці, учасників та учасниць привітали новобрана директорка Музею Олена Гаськевич, міський голова Кременця Андрій Смаглюк, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Анна Новаковська, сенатор Речі Посполитої та член комісії Сенату у справах Європейського Союзу Казімєж Міхал Уяздовський, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський та ін.

 Під час інавгураційних виступів директор Інституту Івана Франка Євген Нахлік презентував свою книжку «Літературна творчість як авторське передчуття і передбачення власної долі», видану польською мовою:

 Twórczość literacka jako przeczucie i przewidywanie przez autora własnego losu / Eugeniusz Nachlik ; Redaktor tomu: Jarosław Ławski ; [posłowie:] Jarosław Ławski. Prelekcja Mistrzowska Profesora Eugeniusza Nachlika. Białystok : Wydawnictwo PRYMAT Mariusz Śliwowski, 2024. 72 s. Seria Naukowo‑Literacka „Prelekcje Mistrzów” Wydziału Filologicznego Uniwersytetu w Białymstoku. Prelekcja 38 / Redakcja serii: Jarosław Ławski, Krzysztof Korotkich.

 Академік НАН України Є. Нахлік наголосив, що розгляд порушеного питання на тлі романтиків польських (Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Зиґмунт Красінський) і російських (Александр Пушкін, Михаїл Лермонтов) дав змогу по-перше, показати своєрідність у цьому відношенні українських письменників Тараса Шевченка та Івана Франка, по-друге, розкрити відмінність українського менталітету від польського та російського, а по-третє, зацікавити польських славістів – науковців та студентів, для яких призначена книжка, відповідною проблематикою в українських митців слова.

Разом зі своєю книжкою Євген Нахлік подарував для Музею Юліуша Словацького в Кременці збірку культурологічно-літературознавчих праць Івана Франка, написаних польською мовою (серед них – стаття-рецензія «Juliusz Słowacki i jego dzieła»):

 Franko I. Szkice o literaturze : Kultura, Literaturoznawstwo, Publicystyka / Iwan Franko ; [Koncepcja, projekt graficzny i realizacja : Robert Maciej]. Warszawa ; Drohobycz, 2016. 392 s.

 Унікальне видання упорядкували львівський науковець Іван Матковський і дрогобицький літературознавець Ігор Розлуцький, ґрунтовну передмову «Iwan Franko w polskiej prasie: literatura i kultura» («Іван Франко в польській пресі: література і культура») написав чільний український полоніст, академік НАН України Ростислав Радишевський. Член редколегії видання – Євген Нахлік.

На запрошення організаторів в інавгурації взяв участь директор «Дому Франка» (Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка) заслужений працівник культури України Богдан Тихолоз.

 Того-таки дня на науковій конференції Тамара Сеніна, засновниця та постійна співорганізаторка міжнародного українсько-польського форуму «Діалог двох культур» від української сторони, презентувала музейний альманах «“Як духом стану, то до них прилину” Юліуш Словацький: Українсько-польському літературно-митецькому “Діалогу двох культур” – 25 років» (Тернопіль : Терно-граф, 2025. 303, [1] с.). Уміщені тексти подано українською, польською та англійською мовами. Серед них – спогадова стаття Євгена Нахліка «Українсько-польське зближення довкола постаті Словацького» (с. 37–41).

 5 вересня в Дубенському замку відбулася наукова конференція «Історична спадщина Кременецького ліцею». Євген Нахлік виступив в обговоренні постаті поета-романтика Антонія Мальчевського, випускника Вищої Волинської гімназії у Кременці, та розповів про торішню Міжнародну наукову конференцію «Антоній Мальчевський та його “Марія”: Поет – поема – рецепція», приурочену до 200-ї річниці першого видання твору (1825) та 200-ї річниці смерти Автора (*1793–†1826), яку організували філологічний факультет Університету в Білостоку, катедра полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут Івана Франка НАН України та інші установи.

Оскільки на 5 вересня припала фінальна акція польського Національного читання 2026, для якого цьогоріч обрано поетичну драму Адама Міцкевича «Dziady» («Дзяди», інша назва – «Поминки»), то учасники та учасниці конференції прочитали фрагменти з другої частини твору в польському оригіналі.

 6 вересня Вишнівецький палацово-парковий комплекс приймав учасників наукової конференції «Війна в Україні як тригер для творчости». Євген Нахлік виголосив доповідь «“Поет-герой” Северин Ґощинський у суспільно-політичній та літературознавчій рецепції Івана Франка (до 225-річчя від дня народження польського романтика і 170-річчя від дня народження українського письменника)». Доповідач наголосив:

«Якщо порівнювати Франкові характеристики письменників “української школи”, то можна помітити, що з найбільшою симпатією він писав саме про Северина Ґощинського (зокрема, у статті польською мовою “Poeta-bohater. Pamięci Seweryna Goszczyńskiego w rocznicę nocy belwederskiej”), високо шануючи не тільки його поезію (властиво, поему “Канівський замок”), а й, особливо, громадянську позицію – самовіддану участь у польському конспіративному русі 1820–1830-х років і національно-визвольному (Листопадовому) повстанні 1830–1831 рр.».

7 вересня частина учасників «Діалогу двох культур» відвідала село Убині біля Львова, де відновлено могилу членів родини Словацького по лінії матері (Янушевських). На могилі відбулася панахида. Відтак учасники побували в школі сусіднього села Дідилова й виступили перед громадськістю, вчителями, учнями. Євген Нахлік говорив про багатогранність і патріотизм Івана Франка, шлях письменника-мислителя від безіменного Каменяра до провідника української нації, уподібненого до біблійного Мойсея, про Франкове освоєння та осмислення творчости Словацького. Професор Католицького університету в Любліні, мовознавець Генрик Дуда запросив школярів і школярок вступати до люблінських університетів, а професор катедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Микитюк – на філологічний факультет Франкового вишу. Професор цієї ж катедри Валерій Корнійчук розповів про ініційоване ним вивчення у школах України поеми Словацького «Українська дума». 

За інформацією Євгена Нахліка.