Олександра САЛІЙ. "Сей край невичерпаної красоти": гуцульський текст в українській художній прозі кінця XIX – початку XX століття

       У монографії комплексно досліджено гуцульський текст в українській художній прозі кінця XIX – початку XX століття. Виявлено причини його формування, простежено особливості зображення топосу Гуцульщини у прозовій творчості І. Франка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Марка Черемшини, Г. Хоткевича, Д. Харов'юка і П. Шекерика-Доникова. Вперше в українському літературознавстві виокремлено критерії, що дають змогу з'ясувати приналежність художнього твору до цієї структури, а також сформовано наукове визначення поняття "гуцульський текст". Здійснено ґрунтовний аналіз його основних проблемно-тематичних блоків, з'ясовано основні мотиви та художні коди. Встановлено, що в гуцульському тексті, до якого кожен із письменників долучався через особисте, втілено авторське суб'єктивне бачення гуцульського буття як культурного феномену, а також подано об'єктивну візію тогочасних історичних та суспільно-побутових реалій краю.
       Монографія буде корисною для всіх, хто цікавиться становленням і розвитком локальних регіональних текстів в українській літературі, а також для тих, хто бажає глибше пізнати багатогранний світ художнього слова про Гуцульщину.