Євген НАХЛІК. Перипетії з приват-доцентурою Івана Франка у Львівському та Чернівецькому університетах

У монографічному дослідженні всебічно й об’єктивно висвітлюються спроби І. Франка обійняти посаду приват-доцента у Львівському (1895, 1907) та Чернівецькому (1900) університетах, конкурування з О. Колессою, К. Студинським та іншими кандидатами, роль університетської професури (А. Каліни, М. Грушевського, І. Шараневича, ректора Т. Войцеховського та ін.), проводирів народовців-консерваторів О. Барвінського та А. Вахнянина, галицького намісника К. Ф. Бадені, греко-католицького митрополита Сильвестра Сембратовича та ін. Зазначені проблеми розглядаються в контексті австрійсько-українсько-польських відносин. Опора на першоджерела, зокрема архівні, їх систематизація, ретельна перевірка та критичне осмислення дали змогу уточнити деякі факти, дати, раніше публіковані тексти й дійти аргументованих висновків. Окрему частину праці приділено майстерності Франка-лектора.

Для науковців, викладачів і студентів — франкознавців, філологів, істориків, дослідників українського шкільництва, україністів та славістів.

На 1-й сторінці обкладинки використано світлину старого корпусу Львівського університету і костелу святого Миколая 1911–1914 рр. (фотограф — Юзеф Косьцєша-Яворський), яку люб’язно надала львовознавець Ірина Котлобулатова