
Модерував засідання директор Дому Франка, заслужений працівник культури України Богдан Тихолоз. Він представив доповідачку – директорку Інституту франкознавства, доцентку кафедри української літератури ім. М. Возняка ЛНУ ім. Івана Франка, а також авторку видання «Великдень у Франків. Дух і смак традицій» Наталю Тихолоз. Модератор принагідно запросив присутніх на презентацію цього видання, яка невдовзі має відбутися у Львові та Коломиї, і привітав усіх із прийдешніми Великодніми святами.
Свій виступ «Сенси й символи Великодня у дослідженнях Івана Франка» доповідачка розділила на невеликі тематичні блоки, перший з яких стосувався Франкового зацікавлення великодніми традиціями й віруваннями як дослідника й письменника.

Наталя Тихолоз Наголосила, що тема Великодня виразно присутня у багатьох творах та етнографічних розвідках Франка, як, скажімо, «Писанки» (1893), «Людові вірування на Підгір’ї» (1898), «Галицько-руські народні приповідки» (1905), «Моя вітцівська хата» (1913) та ін. Франко досліджував локальні бойківські традиції і писав, наприклад, про звичай «співання великодніх віршів», поширений на Дрогобиччині до 60-х рр. ХІХ ст.; про те, що на Бойківщині паски пекли не у Чистий четвер, а по обіді у Страсну п’ятницю, і був це «величезний хліб», який у піч ставив лише господар, а господиня займалася «посестрою та перепічками» – меншими формами випічки; з Великодньої відправи поспішали додому, адже вірили: хто першим прийде, в того вестиметься господарство. Під враженням від гаївок, які записав у рідному селі, Франко створив поетичний цикл «Веснянки».
Цікавили Франка й наукові факти, пов’язані з Христовим воскресінням. Зокрема, у реферативній статті «Коли вмер Ісус Христос?» (1904) він, спираючись на висновки тогочасних дослідників, наводив дати 3 і 7 квітня 33 р. н.е., що підтверджують і сучасні дані геологів про сейсмічну активність в районі Мертвого моря.

Другий блок стосувався традицій святкування Великодня у житті Івана Франка та його родини. На основі мемуарно-спогадового наративу, який залишили сам письменник та його найближче оточення, доповідачка розповіла про те, що свято Воскресіння Христового для Франка символізувало насамперед дім та сім’ю, але не завжди була змога зустріти його в родинному колі. Адже саме у Великодню суботу 1865 р. помер його батько, а за кілька років у передвеликодній час занедужала і невдовзі померла мати. Доводилося святкувати Великдень і у в’язничній камері.
Попри це, вже після одруження Франко із сім’єю шанували всі великодні традиції і завжди залучали до них дітей. Доповідачка навела спогади сина кухарки Франків Лукії Крохмальної про те що «На Великдень Іван Франко, як голова родини, обділював усіх великоднім яйцем. Ішли до церкви св. Юра на гагілки. Перед тим Іван Франко пояснював дітям, звідки прийшли до нашого народу гагілки та їхнє значення».
Тож не дивно, що діти Івана Франка – сини Тарас та Петро і дочка Анна – також перейняли батьківські традиції та понесли їх у свої сім’ї, з ревністю дотримуючись. Про це був останній блок виступу.

Наталя Тихолоз навела спогади Анни Франко-Ключко «Найкращий Великдень» 1915 р. про її святкування Великодня в Києві з тітками по лінії матері, а також «Великдень у Карпатській Україні». Тарас Франко ж навіть у часі радянської окупації, перебуваючи фактично на засланні в Києві, разом із дружиною Катериною знаходили можливість відвідати храм, святили паски й прибирали дім до свят. В родині Петра Франка та Ольги Білевич Великдень святкувався особливо урочисто, адже Ольга була зі священничої сім’ї, а до того ж дуже майстерно готувала випічку, тож на столі завжди було багато солодощів.
Свій виступ Наталя Тихолоз підсумувала словами, що Великдень – це традиція, яка тримає й гуртує українців і є важливою для нас не тільки в аспекті родинному, а й в аспекті національному.

Тема розмови не залишила нікого байдужим, тож присутні радо ділилися власними спостереженнями над великодніми традиціями й ставили запитання. Виступили Валерій Корнійчук, Михайло Гнатюк, Володимир Микитюк, Мар’яна Гірняк, Мар’яна Барабаш, Ігор Медвідь та інші. На завершення семінару модератор Богдан Тихолоз подякував Збройним Силам України, завдяки яким ми досі маємо змогу спокійно святкувати Великдень як перемогу світла над темрявою.
Підготувала Катерина Шмега
Світлини Центру комунікації ЛНУ ім. Івана Франка та Катерини Шмеги

