Іван Франко від часу навчання у гімназії й до кінця життя збирав бібліотеку, дбайливо зберігаючи її. Нині ця багатотисячна книгозбірня є складовою архіву письменника у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У зібранні, яке охоплює період від ХVII до початку ХХ століття, представлено видання понад двадцятьма мовами з різноманітних галузей знань. Бібліотека Івана Франка зберігає свідчення невтомної роботи письменника над текстами, автографи його творів та етнографічних записів і є неймовірно цінним джерелом пізнання творчої лабораторії митця, зародження нових ідей, читацьких рефлексій та ін.
В Україні видання наукового опису особистої бібліотеки здійснено вперше. Над науковим описом особистої бібліотеки Івана Франка упродовж десятиліть працював колектив науковців Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (директор – академік Микола Жулинський, науковий керівник проєкту – Галина Бурлака, керівник творчої групи – Лариса Чернишенко). 2010 року побачив світло денне перший том видання «Бібліотека Івана Франка: науковий опис», 2015 року з’явився том другий, і цьогоріч – третій.
Модераторка зустрічі, директорка Інституту франкознавства ЛНУ імені І. Франка Наталя Тихолоз запросила до привітального слова проректорку з наукової роботи та інновацій Львівського університету, докторку педагогічних наук Олену Квас. Пані проректор побажала усім плідного дискурсу, суголосності з тим, що презентується, а також близької перспективи четвертого тому наукового видання.
Телефонним зв'язком присутніх привітав академік Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України: «Шановні колеги, мені надзвичайно приємно, що презентація третього тому «Бібліотеки Івана Франка: Науковий опис» здійснюється саме в Дзеркальній залі рідного для Львова і для мене Львівського національного університету імені Івана Франка, і зрозуміло чому – тому що Львівський університет носить ім’я геніального письменника, який витворив таку унікальну бібліотеку. І я хотів привітати усіх вас, шановні колеги, із тим, повірте, дуже великим святом. Поява третього тому особистої бібліотеки – подія дуже важлива». Академік Микола Жулинський подякував усім співробітникам, які працювали над 1, 2 і 3 томом, зазначивши, що «опис такої бібліотеки – це складна і непроста робота, зважаючи на умови, які не особливо сприяли праці». Над першим томом (2010) працювали науковий керівник проєкту Галина Бурмака, Степан Захаркін, Роман Кисельов, Зоя Крапивка, Наталка Лисенко, Лариса Мірошниченко і Лариса Чернишенко. Особлива вдячність прозвучала для відомого літературознавця і текстолога, доктора філологічних наук, завідувача відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Олеся Федорука.
Детально про працю над усіма томами «Бібліотеки Івана Франка» розповіла старша наукова співробітниця відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Галина Бурлака. За її словами, кожен том має свою окрему, особливу історію. Перший том побачив світ 2010 року, робота над ним потребувала освоєння різного досвіду, який знадобився для реалізації задуму. Над другим томом (2015) працював фаховий колектив, а фінансову підтримку виданні надав Український вільний університет, ректоркою якого в той час була Ярослава Мельник, відома франкознавиця, дослідниця життя і творчости Івана Франка.
Третій том вийшов завдяки ентузіазму доктора філологічних наук Олеся Федорука. У своєму виступі він наголосив, що особиста книгозбірня Івана Франка – єдина унікальна бібліотека, яка потребує ретельної копіткої праці, адже описуються та опрацьовуються усі маргіналії та дедикації. На завершення свого виступу Олесь Федорук згадав Дім Франка, подякував за ту велику підтримку, яку надає його команда. «Колаборація Київ – Львів має вилитись у щось грандіозне» – підсумував промовець.
Докторка філологічних наук, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник, авторка передмови до «Бібліотеки Івана Франка», назвала тритомник «розкішним, унікальним, феноменальним виданням». На думку Ярослави Мельник, Іван Франко єднає – маємо колаборацію в наукових проєктах різних інституцій, міст, безмежні обрії для франкознавців, української гуманістики.
Згадавши про співпрацю різних наукових інституцій, модераторка зустрічі Наталя Тихолоз запросила до слова директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка – Дому Франка Богдана Тихолоза. Він зазначив, що «Дім Франка» долучився фінансово до друку цього тому, та засвідчив, що інституція, яку він очолює, готова долучитись і до фінансування наступного, четвертого тому. «Бібліотека Івана Франка – це його робітня, його лабораторія. Без неї він не став би тим, ким став» – сказав Богдан Тихолоз.
Член-кореспондент НАН України, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий свій виступ зосередив на питанні зародження наукового опису бібліотеки Івана Франка, який зробив сам Франко. Ще під час навчання в Дрогобицькій гімназії почав збирати власну бібліотеку. Своєю книгозбірнею ділився з іншими, студентство радо позичало й обговорювало твори, які були в доступі Франкової бібліотеки. На шпальтах одного з видань бачимо автограф Івана Франка. Величезна кількість конволютів – понад 6000 тисяч, на думку Миколи Легкого, було свідченням інтелектуальної Франкової потуги. Бібліотека охоплювала найширші аспекти людської діяльності, різноманітні царини людського духу, людської культури, віддзеркалювала дух самого Франка.
«Бачимо геній Франка, який зберігся в його бібліотеці. Це видання дає підстави для започаткування франкознавчих досліджень нового типу. Із залученням нових інтелектуальних технологій до аналізу наукових та художніх текстів в контексті комплексу інформаційних джерел», – зауважив у своєму слові до академічної спільноти декан філологічного факультету, доцент катедри української літератури імені академіка М. Возняка Роман Крохмальний. Презентоване видання має високий академічний текст, величезну наукову цінність для багатьох інституцій, а також для широкого загалу зацікавлених осіб.
У презентації третього тому «Бібліотеки Івана Франка» також узяли участь заступниця генерального директора з наукової роботи Львівської національної бібліотеки України імені В. Стефаника Ольга Колосовська, Голова ради Львівської обласної організації Українського товариства пам’яток історії та культури Андрій Салюк, науковці і викладачі Львівського університету, працівники Наукової бібліотеки Університету.
Світлини та інформація пресслужби ЛНУ ім. Івана Франка: https://surl.lt/qbvqsh