З
родиною Заклинських в Івана Франка були тривалі дружні взаємини, спрямовані
передусім у царину творчої співпраці, яка була надзвичайно продуктивною.
З Романом Заклинським (1852—1931) — батьком Богдана Заклинського — Франко листувався упродовж тривалого часу. Коли Франко готував до друку твори Ю. Федьковича, Р. Заклинський постачав йому цінні біографічні матеріали та тексти: протокольні записи сервітутної комісії, членом якої був Федькович, та інші документи з життя письменника. Предметом спільного зацікавлення Франка та Р. Заклинського була також постать Лук’яна Кобилиці. Вони написали спільну нотатку «Могила буцімто Кобилиці». Франко був автором рецензії на брошуру Р. Заклинського «Пояснення одного темного місця в “Слові о полку Ігоревім”» (Львів, 1906), у якій схвально оцінив розвідку Р. Заклинського, присвячену «одному темному із “сну Святослава”». На думку Франка, вияснення цього епізоду дає змогу ще раз підтвердити, що «Слово...» — «твір український і може бути вияснене тільки в зв’язку з українською язиковою та історичною традицією» (37, 122). Дещо критично відгукнувся Франко у польськомовній рецензії про іншу працю Р. Заклинського «Географія Руси. Часть перша: Русь Галицька, Буковинська і Угорська» (Львів, 1887), зауваживши, що, хоча зібрано великий фактографічний матеріал, опрацьовано багато літератури, «книжка становить безладний збір найрізноманітніших відомостей, назв, дат історичних і статистичних і т. д., зібраних без вибору і критики».
З повним текстом статті можна ознайомитися тут: https://drive.google.com/file/d/1xvw1wXh1J-TtWKK4V7LgoV3VNF1SjWPw/view?usp=sharing