Ми рідко придивляємось, як організований художній простір і час у структурі тексту. Отого часопростору читач ніби й не помічає. Тим часом він діє, впливає на наші естетичні переживання. Безперечною є своєрідна художня доцільність часово-просторової організації у Франкових оповіданнях. Художній простір і час допомагають краще пізнати той світ, у який ми занурюємось, конкретизувати його у вимірах хронотопу. Герої аналізованих оповідок— діти. Простір і час для них відкриті, дитяче світосприйняття наївно-конкретне. Як це позначилось на внутрішній організації просторово-часової композиції творів, чим вони відрізняються од інших художніх речей; яку пластичну й психологічну роль виконує часопростір в оповіданнях саме про дітей — це питання,які потребують дослідження. Розглянемо просторово-часовий план композиції оповідань Івана Франка про дітей.
З повним текстом статті можна ознайомитися тут: https://drive.google.com/file/d/1UFf36Zg_x6jGR0Afs_nOpUoicZEdFzqD/view?usp=sharing