АНОТАЦІЯ
У статті порушено питання фольклорного коду у
гуцульському тексті Петра Шекерика-Доникова «Дідо Иванчік». Окрему увагу
присвячено фольклорно-етнографічній діяльності письменника. Виявлено, що
фольклор у романі постає на трьох рівнях, є важливим сюжетотворчим чинником, не
лише фіксує певні обряди і традиції, а й проникає у життя персонажа, формує
його світогляд та життєву філософію. Через фольклорний код роману письменник
застановляється над проблемою культурно-історичної локальної пам’яті як єдиним
способом самозбереження нації в умовах тоталітарних репресій 30-років ХХ
століття.
Ключові
слова: фольклорний код,
етнографічна діяльність, гуцульський текст, Петро Шекерик-Доників, пам’ять,
традиція.
З повним текстом статті можна ознайомитися тут: https://drive.google.com/file/d/1Gh7h18wtpAKqzrKJ35D5tomyqTfS3XvR/view?usp=drive_link