




16 травня 2025 року у Львівському університеті відбулось урочисте засідання Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України з нагоди Дня науки в Україні, який відзначають 17 травня. Подія відбулась за участі науковців, представників влади і громадськості.
15 червня 2024 р. на загальних зборах Польської академії знань у Кракові (Polska Akademia Umiejętności – PAU, Kraków) Євген Нахлік, директор Інституту Івана Франка НАН України, академік Національної академії наук України, обраний закордонним членом Відділу І Філологічного (Wydział I Filologiczny, Członkowie zagraniczni).
8
травня 2025 р. в Генеральному консульстві Республіки Польща у Львові диплом закордонного
члена Польської академії знань Євгенові Нахліку вручив Тимчасово повірений у
справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасєвіч.
У
такий спосіб пошановано численний науковий доробок львівського вченого,
дотичний польської літератури (Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Зиґмунт
Красінський, Юзеф Богдан Залеський, Ґабріеля Запольська, Бруно Шульц, Збіґнєв
Герберт) та українсько-польських літературних зв’язків і типології (порівняльно-літературознавчі
студії творчости Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Івана Франка, Івана
Котляревського та ін.).
Обрання директора Інституту Івана Франка НАН України закордонним членом Польської академії знань у Кракові тим знаменніше, що 130 років тому рада Математично-природничого відділу цієї Академії на засіданні 4 березня 1895 р. на пропозицію Антропологічної комісії затвердила її співробітником, зокрема, Івана Франка (W akademji umiejętności // Kurjer Lwowski. 1895. Nr 69. 10. Marca. S. 6). В офіційному повідомленні про цю ухвалу, датованому 6 березня 1895 р. й надісланому Франкові, Антропологічна комісія запрошувала вченого «взяти участь у її працях», а вітаючи з «титулом співробітника Антропологічної комісії Академії знань у Кракові», інформувала про його «право одержувати видання цієї комісії» (Іван Франко: Документи і матеріали. 1856–1965. Київ: Наукова думка, 1966. С. 184). 16 березня про це обрання сповістила й газета «Діло»: «Антропольоґічна комісія польскої Академії наук в Кракові іменувала своїм членом між иншими і д-ра Івана Франка» (Дрôбнû вѣсти // Дѣло. 1895. № 51. 4 (16) марта. С. 3).
Також див.: Нахлік Євген. Перипетії
з приват-доцентурою Івана Франка у Львівському та Чернівецькому університетах.
Львів, 2018. С. 69–70.
У
виступі з нагоди вручення диплома Євген Нахлік зазначив:
«Вважаю
своїм обов’язком і завданням сприяти взаємному пізнанню, зближенню і
порозумінню українського та польського народів, наших країн, збагаченню наших
літератур і культур. З постійним інтересом та естетичним захопленням відкриваю
для себе невичерпний світ польської літератури, її гуманістичні, екзистенційні
та художні вартощі, освоюю у своїх студіях новітні наукові підходи польського
літературознавства і прагну ознайомити з цим власним досвідом українських
дослідників та зацікавлених читачів. Водночас своїми публікаціями польською
мовою намагаюся показати польському читачеві своєрідний світ української
літератури, багатий на інтелектуальні та мистецькі здобутки.
Сьогодні обидві країни, Україна і Польща, за підтримки вільного демократичного світу, разом успішно протистоять російській імперській агресії. Відоме гасло визвольного руху проти Російської імперії та самодержавства у ХІХ столітті “За нашу і вашу свободу” знову актуальне і набуває реального змісту. Багато історичних подій, передусім минулого століття, вчать нас, що в боротьбі проти московської експансії потрібно поєднувати зусилля наших народів для збереження власної державности й незалежности, з повагою до людини як найвищої цінности».
Закордонними членами Відділу І Філологічного Польської академії знань у Кракові є, зокрема, київський україніст і полоніст Ростислав Радишевський, італійська славістка, україністка Джованна Броджі-Беркофф (Giovanna Brogi Bercoff), німецький славіст Рольф Фіґут (Rolf Fieguth), чеський славіст Prof. dr Ivo Pospišil, австралійська лінгвістка й антропологиня Анна Вежбіцька (Anna Wierzbicka) та інші знані філологи.
Закордонним
членом Відділу VI
Мистецької творчости є львівський скульптор, мистецтвознавець Володимир
Одрехівський.
Обрання Євгена Нахліка закордонним членом Відділу І Філологічного затвердив Президент Республіки Польщі Анджей Дуда 9 серпня 2024 р. (Polska Akademia Umiejętności. Лист від 16.09.2024 Президента Академії проф. Яна Островського URL: https://pau.krakow.pl/index.php/pl/struktura/wydzialy-i-komisje/wydzial-i-filologiczny).
Вітаємо з почесним званням, яке є свідченням високої оцінки багаторічної праці та значних здобутків на ниві полоністики!
7–9 квітня 2025 р. у Познані відбувся V симпозіум ім. Зоф’ї Трояновичової – «Українська тема в літературі. Від романтизму до сучасности. До 200-ї річниці видання твору “Maria. Powieść ukraińska” Антонія Мальчевського».
Установами-організаторами
наукового заходу виступили заклад літератури романтизму Інституту польської
філології на факультеті польської та класичної філології Університету ім. Адама
Міцкевича в Познані та катедра полоністики Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Ініціатор, персональний
організатор та натхненник симпозіуму – професор Кшиштоф Трибусь, який торік був
керівником закладу літератури романтизму.
Засідання відбувалися в «салоні
Міцкевича» будинку «Collegium Maius» (Університет ім. Адама Міцкевича) та в
Бібліотеці Рачинських.
У першій частині пленарного засідання головував Євген Нахлік. З доповідями виступили, зокрема, професор Марія Брацка (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – «Марії польських романтиків “української школи”», і професор Ярослав Лавський (Університет у Білостоку), іноземний член Національної академії наук України, – «Проблеми досліджень “української школи” в романтичній літературі: перспектива практика».
У другій частині пленарного засідання Євген Нахлік виголосив доповідь «Мітологія долі в поетичній трагедії Лесі Українки “Кассандра”» (модерувала Марія Брацка).
Загалом Україну на
симпозіумі репрезентували 9 доповідачів, зокрема:
Дарина Сліпчук (Інститут
літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) – «Мітологія степу в
поезії Юзефа Богдана Залеського (на тлі з “Марією”)»;
Олеся Нахлік («Львівська політехніка») – «Слухати, говорити, бути почутим. Українська рецепція польських літературних репортажів про травматичний досвід українців і поляків у ХХ ст.»;
Віра Меньок (Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка) – «Благовіщення Марії Сергія Жадана –прочитання Дрогобича – псалми для Шульца».У Бібліотеці Рачинських відбулася презентація унікального рукопису (автографа) поеми «Марія» («Maria») Антонія Мальчевського та його цьогорічного коштовного видання, ґрунтовно опрацьованого з текстологічного погляду, з добротною поліграфією.
Симпозіум був дуже добре організований і пройшов на високому науковому рівні, з цікавими дискусіями, до того ж здивував унікальним випадком: упродовж запланованих трьох днів наживо були виголошені всі заявлені доповіді, автори яких – науковці з Польщі, України (Києва, Львова, Дрогобича, Харкова, Хмельницького, Житомира) та західної Європи (Фрайбурга, Бамбергу, Удіне в Італії).
Світлини та інформація Євгена Нахліка.
Програму Симпозіуму див.:
1 травня 2025 р. в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулися Перші філологічні та історико-культурологічні читання на пошанування пам’яті професора Григорія Самойленка «Слово. Текст. Культура. Пам’ять».
Захід приурочений до 90-річчя від дня народження Григорія
Васильовича Самойленка (*1 травня 1935 – †2 лютого 2025) – визначного
українського філолога, культуролога та історика, заслуженого діяча науки і техніки України, довголітнього професора
Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Організатори Читань: Ніжинський державний університет
імені Миколи Гоголя; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка
НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України; Інститут Івана Франка НАН України.
Торік
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
спільно з Інститутом Івана Франка та іншими установами, за активної участи
Григорія Самойленка провів Всеукраїнські наукові конференції «Спадщина Миколи
Гоголя в українському культурному просторі» (2 квітня 2024 р.), «Культурницький
націоналізм Пантелеймона Куліша (до 205-річчя від Дня народження Великого
українця – націєтворця і державника)» (6–7 серпня 2024 р.), «“Я
вірю в кращу будучину свого народу” (до 170-річчя від дня народження першої
Народної артистки [України Марії Заньковецької])» (27–28 вересня 2024 р.)
Цьогорічні
Читання відбувалися у форматі офлайн і онлайн.
До
складу організаційного комітету ввійшли Євген Нахлік та Алла Швець.
Відкрив
Читання Олександр Григорович Самойленко, заслужений працівник освіти України,
ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, гідний син Видатного
Батька.
Євген
Нахлік у вітальному слові наголосив:
«Талановитий
різнобічний учений-гуманітарій Григорій Самойленко виявив себе і як вдумливий
літературознавець, і як ерудований історик вітчизняної культури, допитливий
краєзнавець, і як обізнаний театрознавець та мистецтвознавець. Визначний
дослідницький внесок зробив у гоголезнавство, кулішезнавство, висвітлення
культури Сіверщини, історії Ніжинської вищої школи. Вирізнявся дослідницькою
одержимістю, подиву гідною працездатністю і науковою продуктивністю. Незважаючи
на поважний вік, до останку писав і видавав книжки. Володів вправним,
зрозумілим і доступним науковим та науково-популярним стилем. Про визначних
діячів, що були об’єктами його студій, писав з пошаною, прихильністю, незмінно
подавав їх з позитивного боку, співпереживав їм, акцентував на їхніх здобутках.
Особливо
варто підкреслити органічний, глибинний український патріотизм Григорія
Васильовича. Слухаючи торік його виступи на конференціях, інших заходах,
спілкуючись із ним приватно, я завжди подивляв його ясний, проникливий розум,
світлу душевну енергетику, доброзичливу налаштованість до людей, до світу,
толерантність і водночас життєву стійкість, бадьорість, незмінний оптимізм,
непохитну віру в нашу Перемогу – виявами цих рис, гідних мудреця-довгожителя,
Григорій Васильович надихав інших. У всьому цьому його могутня креативна
особистість, подвижницький життєвий шлях є взірцем для нас, для нинішніх і
майбутніх поколінь».
На
пленарному засіданні Євген Нахлік виголосив спільну з Оксаною Нахлік доповідь «“На захист української культури”: література – мова – освіта – преса в
діалозі Івана Личка та Івана Франка». Доповідь побудована на призначеній до
«Франківської енциклопедії» статті про Івана Личка (*1882–†1937) – українського
прозаїка, драматурга, публіциста, літературного і театрального критика,
перекладача (збереглося його 15 листів до Франка).
Відбулася презентація інформаційно-довідкового видання «Григорій Васильович Самойленко: до 90-річчя від дня народження. Біобібліографічний покажчик», про яке розповів директор Бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського Олександр Морозов. У книжці вміщено, зокрема, статті-спогади Євгена Нахліка («Зірки продовжують світити: Григорій Самойленко») та Алли Швець («Людина з душею всебіймаючою. Світлої пам’яті Григорія Васильовича Самойленка»).
Виступаючи на презентації, Алла Швець відзначила: «В унікальному всесвіті Григорія Васильовича було так багато світла, добра, справжности – так багато, що він щедро ділився ними з усіма. І це відчував кожен, хто мав щастя бути поруч із ним. Його життєва мудрість наснажувала, а виняткова працелюбність запалювала, захоплювала і надихала».
Виступи відбувалися в межах трьох секцій: «Філологія», «Історія та краєзнавство», «Культурологія та мистецтвознавство». У першій секції з науковими доповідями виступили науковиці Інституту Івана Франка Алла Швець («Людинознавча домінанта творчої спадщини Григорія Самойленка») та Христина Ворок («Алегорично-символічний вимір притчевого оповідання Івана Франка “Будяки”»).
Також читайте про захід на сайті Ніжинської міської ради:
Знімки екрана Євгена Нахліка.
Програму Читань див.:
Інститут Івана Франка НАН України як установа-співорганізатор долучився до проведення важливої події – освітнього форуму «Ювілейна весна Уляни Кравченко», приуроченого до 165-річчя від дня народження видатної письменниці, педагогині, громадської діячки та однієї зі засновниць українського жіночого руху Уляни Кравченко.
1 травня 2025 р. відбулася сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів НАНУ. Членом-кореспондентом НАН від Відділення літератури, мови та мистецтвознавства за спеціальністю «українська філологія» був обраний завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Микола Зіновійович Легкий.
В останній вівторок квітня в Інституті франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося засідання Франківського щомісячного міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні стежки». Організаторами традиційно є Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут Івана Франка НАН України та Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка).
14 квітня 2025 року на сайті Національної академії наук України вийшов матеріал про виступ заступниці директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, докторки філологічних наук Алли Швець на спеціальному міжнародному заході «Сила сестринства: українські жінки в історії, дипломатії та міжнародному жіночому русі», що відбувся 4 квітня 2025 року в Українському домі у Вашингтоні.
Інститут Івана Франка НАН України вітає всіх друзів та партнерів з Великодніми святами!
Нехай свято Господнього Воскресіння дарує надію на мир, вселяє у наших серцях віру в Перемогу правди над беззаконням, добра над злом, життя над смертю!
Бажаємо Вам мирних, благословенних і затишних свят!
Христос Воскрес!
Великодня листівка розміщена на сайті: https://nizhyn.city/articles/208097/starovinna-ukrainska-velikodnya-listivka-yaka-zh-vona
Нагороди науковців Інституту за 2024 рік.