На урочистому засіданні Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України науковцям Інституту Івана Франка вручили нагороди до Дня науки

На урочистому засіданні Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України науковцям Інституту Івана Франка вручили нагороди до Дня науки
17.05.2025

16 травня 2025 року у Львівському університеті відбулось урочисте засідання Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України з нагоди Дня науки в Україні, який відзначають 17 травня. Подія відбулась за участі науковців, представників влади і громадськості.

 Голова Західного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Зіновій НАЗАРЧУК під час урочистої частини вручив дипломи новообраним членам-кореспондентам НАН України, серед яких і завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка, доктор філологічних наук Микола ЛЕГКИЙ (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства, спеціальність «українська філологія»).














До присутніх із вітальним словом звернулися представники адміністрації Львівського університету, а також міської влади, які наголошували на важливості розвитку української науки та тяглості академічних традицій, у яких формуються майбутні науковці.

Під час засідання також відбулось вручення нагород, грамот та подяк вченим від Національної академії наук України та Західного наукового центру НАН України і МОН України. Зокрема, подяку до Дня науки за "вагомі досягнення у науковій і науково-організаційній роботі, високий професіоналізм” отримала старша наукова співробітниця відділу франкознавства Інституту Івана Франка, кандидатка філологічних наук Олена ЛУЦИШИН.

Опісля урочистостей розпочалась наукова частина заходу, під час якої з доповіддю «Формули життя і творчості: до 100-річчя від Дня народження І. Р. Юхновського» до присутніх звернувся член-кореспондент НАН України, директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України Тарас Брик, а науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України Андрій Бокотей розповів про життєвий і професійний шлях науковця, музеолога Володимира Дідушицького (до 200-річчя від Дня народження).

Вітаємо колег з отриманням відзнак та з професійним святом! Хай здобутки і досягнення лише примножуються!

Світлини Пресцентру ЛНУ ім.Івана Франка та Євгена Нахліка. 

Вітаємо Євгена Нахліка з обранням закордонним членом Польської академії знань!

Вітаємо Євгена Нахліка з обранням закордонним членом Польської академії знань!
10.05.2025

15 червня 2024 р. на загальних зборах Польської академії знань у Кракові (Polska Akademia Umiejętności – PAU, Kraków) Євген Нахлік, директор Інституту Івана Франка НАН України, академік Національної академії наук України, обраний закордонним членом Відділу І Філологічного (Wydział I Filologiczny, Członkowie zagraniczni).

8 травня 2025 р. в Генеральному консульстві Республіки Польща у Львові диплом закордонного члена Польської академії знань Євгенові Нахліку вручив Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасєвіч. 

У такий спосіб пошановано численний науковий доробок львівського вченого, дотичний польської літератури (Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Зиґмунт Красінський, Юзеф Богдан Залеський, Ґабріеля Запольська, Бруно Шульц, Збіґнєв Герберт) та українсько-польських літературних зв’язків і типології (порівняльно-літературознавчі студії творчости Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Івана Франка, Івана Котляревського та ін.).










Обрання директора Інституту Івана Франка НАН України закордонним членом Польської академії знань у Кракові тим знаменніше, що 130 років тому рада Математично-природничого відділу цієї Академії на засіданні 4 березня 1895 р. на пропозицію Антропологічної комісії затвердила її співробітником, зокрема, Івана Франка (W akademji umiejętności // Kurjer Lwowski. 1895. Nr 69. 10. Marca. S. 6). В офіційному повідомленні про цю ухвалу, датованому 6 березня 1895 р. й надісланому Франкові, Антропологічна комісія запрошувала вченого «взяти участь у її працях», а вітаючи з «титулом співробітника Антропологічної комісії Академії знань у Кракові», інформувала про його «право одержувати видання цієї комісії» (Іван Франко: Документи і матеріали. 1856–1965. Київ: Наукова думка, 1966. С. 184). 16 березня про це обрання сповістила й газета «Діло»: «Антропольоґічна комісія польскої Академії наук в Кракові іменувала своїм членом між иншими і д-ра Івана Франка» (Дрôбнû вѣсти // Дѣло. 1895. № 51. 4 (16) марта. С. 3). 

Також див.: Нахлік Євген. Перипетії з приват-доцентурою Івана Франка у Львівському та Чернівецькому університетах. Львів, 2018. С. 69–70.

У виступі з нагоди вручення диплома Євген Нахлік зазначив:

«Вважаю своїм обов’язком і завданням сприяти взаємному пізнанню, зближенню і порозумінню українського та польського народів, наших країн, збагаченню наших літератур і культур. З постійним інтересом та естетичним захопленням відкриваю для себе невичерпний світ польської літератури, її гуманістичні, екзистенційні та художні вартощі, освоюю у своїх студіях новітні наукові підходи польського літературознавства і прагну ознайомити з цим власним досвідом українських дослідників та зацікавлених читачів. Водночас своїми публікаціями польською мовою намагаюся показати польському читачеві своєрідний світ української літератури, багатий на інтелектуальні та мистецькі здобутки.

Сьогодні обидві країни, Україна і Польща, за підтримки вільного демократичного світу, разом успішно протистоять російській імперській агресії. Відоме гасло визвольного руху проти Російської імперії та самодержавства у ХІХ столітті За нашу і вашу свободу знову актуальне і набуває реального змісту. Багато історичних подій, передусім минулого століття, вчать нас, що в боротьбі проти московської експансії потрібно поєднувати зусилля наших народів для збереження власної державности й незалежности, з повагою до людини як найвищої цінности».

Закордонними членами Відділу І Філологічного Польської академії знань у Кракові є, зокрема, київський україніст і полоніст Ростислав Радишевський, італійська славістка, україністка Джованна Броджі-Беркофф (Giovanna Brogi Bercoff), німецький славіст Рольф Фіґут (Rolf Fieguth), чеський славіст Prof. dr Ivo Pospišil, австралійська лінгвістка й антропологиня Анна Вежбіцька (Anna Wierzbicka) та інші знані філологи.

Закордонним членом Відділу ІІ Історично-філософського раніше був обраний львівський історик Ярослав Грицак. Серед закордонних членів цього Відділу – всесвітньо відомі історики Даніель Бовуа (Daniel Beauvois), Норман Дейвіс (Norman Davies), Андреас Каппелер (Andreas Kappeler), Тімоті Снайдер (Timothy Snyder) та ін.

Закордонним членом Відділу VI Мистецької творчости є львівський скульптор, мистецтвознавець Володимир Одрехівський.

Обрання Євгена Нахліка закордонним членом Відділу І Філологічного затвердив Президент Республіки Польщі Анджей Дуда 9 серпня 2024 р. (Polska Akademia Umiejętności. Лист від 16.09.2024 Президента Академії проф. Яна Островського URLhttps://pau.krakow.pl/index.php/pl/struktura/wydzialy-i-komisje/wydzial-i-filologiczny).

Вітаємо з почесним званням, яке є свідченням високої оцінки багаторічної праці та значних здобутків на ниві полоністики!  

 

Українсько-польський симпозіум у Познані

Українсько-польський симпозіум у Познані
10.05.2025

7–9 квітня 2025 р. у Познані відбувся V симпозіум ім. Зоф’ї Трояновичової – «Українська тема в літературі. Від романтизму до сучасности. До 200-ї річниці видання твору “Maria. Powieść ukraińska” Антонія Мальчевського».

Установами-організаторами наукового заходу виступили заклад літератури романтизму Інституту польської філології на факультеті польської та класичної філології Університету ім. Адама Міцкевича в Познані та катедра полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ініціатор, персональний організатор та натхненник симпозіуму – професор Кшиштоф Трибусь, який торік був керівником закладу літератури романтизму.

Засідання відбувалися в «салоні Міцкевича» будинку «Collegium Maius» (Університет ім. Адама Міцкевича) та в Бібліотеці Рачинських.

У першій частині пленарного засідання головував Євген Нахлік. З доповідями виступили, зокрема, професор Марія Брацка (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – «Марії польських романтиків “української школи”», і професор Ярослав Лавський (Університет у Білостоку), іноземний член Національної академії наук України, – «Проблеми досліджень “української школи” в романтичній літературі: перспектива практика».

У другій частині пленарного засідання Євген Нахлік виголосив доповідь «Мітологія долі в поетичній трагедії Лесі Українки “Кассандра”» (модерувала Марія Брацка).

Загалом Україну на симпозіумі репрезентували 9 доповідачів, зокрема:

Дарина Сліпчук (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) – «Мітологія степу в поезії Юзефа Богдана Залеського (на тлі з Марією)»;

Олеся Нахлік («Львівська політехніка») – «Слухати, говорити, бути почутим. Українська рецепція польських літературних репортажів про травматичний досвід українців і поляків у ХХ ст.»;







Віра Меньок (Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка) – «Благовіщення Марії Сергія Жадана –прочитання Дрогобича – псалми для Шульца».У Бібліотеці Рачинських відбулася презентація унікального рукопису (автографа) поеми «Марія» («Maria») Антонія Мальчевського та його цьогорічного коштовного видання, ґрунтовно опрацьованого з текстологічного погляду, з добротною поліграфією.

Симпозіум був дуже добре організований і пройшов на високому науковому рівні, з цікавими дискусіями, до того ж здивував унікальним випадком: упродовж запланованих трьох днів наживо були виголошені всі заявлені доповіді, автори яких – науковці з Польщі, України (Києва, Львова, Дрогобича, Харкова, Хмельницького, Житомира) та західної Європи (Фрайбурга, Бамбергу, Удіне в Італії).





Світлини та інформація Євгена Нахліка.

Програму Симпозіуму див.:

Наукові читання на пошанування пам’яті професора Григорія Самойленка

Наукові читання на пошанування пам’яті професора Григорія Самойленка
07.05.2025

1 травня 2025 р. в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулися Перші філологічні та історико-культурологічні читання на пошанування пам’яті професора Григорія Самойленка «Слово. Текст. Культура. Пам’ять».

Захід приурочений до 90-річчя від дня народження Григорія Васильовича Самойленка (*1 травня 1935 – †2 лютого 2025) – визначного українського філолога, культуролога та історика, заслуженого діяча науки і техніки України, довголітнього професора Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Організатори Читань: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; Інститут Івана Франка НАН України.

Торік Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя спільно з Інститутом Івана Франка та іншими установами, за активної участи Григорія Самойленка провів Всеукраїнські наукові конференції «Спадщина Миколи Гоголя в українському культурному просторі» (2 квітня 2024 р.), «Культурницький націоналізм Пантелеймона Куліша (до 205-річчя від Дня народження Великого українця – націєтворця і державника)» (6–7 серпня 2024 р.), «“Я вірю в кращу будучину свого народу” (до 170-річчя від дня народження першої Народної артистки [України Марії Заньковецької])» (27–28 вересня 2024 р.)

Цьогорічні Читання відбувалися у форматі офлайн і онлайн.

До складу організаційного комітету ввійшли Євген Нахлік та Алла Швець.

Відкрив Читання Олександр Григорович Самойленко, заслужений працівник освіти України, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, гідний син Видатного Батька.

Євген Нахлік у вітальному слові наголосив:

«Талановитий різнобічний учений-гуманітарій Григорій Самойленко виявив себе і як вдумливий літературознавець, і як ерудований історик вітчизняної культури, допитливий краєзнавець, і як обізнаний театрознавець та мистецтвознавець. Визначний дослідницький внесок зробив у гоголезнавство, кулішезнавство, висвітлення культури Сіверщини, історії Ніжинської вищої школи. Вирізнявся дослідницькою одержимістю, подиву гідною працездатністю і науковою продуктивністю. Незважаючи на поважний вік, до останку писав і видавав книжки. Володів вправним, зрозумілим і доступним науковим та науково-популярним стилем. Про визначних діячів, що були об’єктами його студій, писав з пошаною, прихильністю, незмінно подавав їх з позитивного боку, співпереживав їм, акцентував на їхніх здобутках.

Особливо варто підкреслити органічний, глибинний український патріотизм Григорія Васильовича. Слухаючи торік його виступи на конференціях, інших заходах, спілкуючись із ним приватно, я завжди подивляв його ясний, проникливий розум, світлу душевну енергетику, доброзичливу налаштованість до людей, до світу, толерантність і водночас життєву стійкість, бадьорість, незмінний оптимізм, непохитну віру в нашу Перемогу – виявами цих рис, гідних мудреця-довгожителя, Григорій Васильович надихав інших. У всьому цьому його могутня креативна особистість, подвижницький життєвий шлях є взірцем для нас, для нинішніх і майбутніх поколінь».

На пленарному засіданні Євген Нахлік виголосив спільну з Оксаною Нахлік доповідь «На захист української культури: література – мова – освіта – преса в діалозі Івана Личка та Івана Франка». Доповідь побудована на призначеній до «Франківської енциклопедії» статті про Івана Личка (*1882–†1937) – українського прозаїка, драматурга, публіциста, літературного і театрального критика, перекладача (збереглося його 15 листів до Франка).

Відбулася презентація інформаційно-довідкового видання «Григорій Васильович Самойленко: до 90-річчя від дня народження. Біобібліографічний покажчик», про яке розповів директор Бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського Олександр Морозов. У книжці вміщено, зокрема, статті-спогади Євгена Нахліка («Зірки продовжують світити: Григорій Самойленко») та Алли Швець («Людина  з душею всебіймаючою. Світлої пам’яті Григорія Васильовича Самойленка»). 

Виступаючи на презентації, Алла Швець відзначила: «В унікальному всесвіті Григорія Васильовича було так багато світла, добра, справжности – так багато, що він щедро ділився ними з усіма. І це відчував кожен, хто мав щастя бути поруч із ним. Його життєва мудрість наснажувала, а виняткова працелюбність запалювала, захоплювала і надихала»

Виступи відбувалися в межах трьох секцій: «Філологія», «Історія та краєзнавство», «Культурологія та мистецтвознавство». У першій секції з науковими доповідями виступили  науковиці Інституту Івана Франка Алла Швець («Людинознавча домінанта творчої спадщини Григорія Самойленка») та Христина Ворок («Алегорично-символічний вимір притчевого оповідання Івана ФранкаБудяки»)

Також читайте про захід на сайті Ніжинської міської ради:

http://nizhynrada.gov.ua/news/novini/u-nizhini-proyshli-naukovi-chitannya-na-poshanuvannya-pam-yati-profesora-grigoriya-samoylenka

Знімки екрана Євгена Нахліка.

Програму Читань див.: 

Освітній форум «Ювілейна весна Уляни Кравченко»

Освітній форум «Ювілейна весна Уляни Кравченко»
03.05.2025

Інститут Івана Франка НАН України як установа-співорганізатор долучився до проведення важливої події – освітнього форуму «Ювілейна весна Уляни Кравченко», приуроченого до 165-річчя від дня народження видатної письменниці, педагогині, громадської діячки та однієї зі засновниць українського жіночого руху Уляни Кравченко.

Захід відбувся 30 квітня 2025 р. у Бібрському ліцеї імені Уляни Кравченко, що в містечку Бібрка у Львівській Області. Серед організаторів ювілейного дійства – Бібрський опорний ліцей імені Уляни Кравченко, Бібрська міська рада, а також Департамент освіти і науки Львівської ОДА.

Учасників заходу привітав міський голова Бібрки Роман ГРИНУС, а також – від Департаменту освіти і науки ЛОДА – Ірина СИСЛЮК.

Програма форуму була надзвичайно насиченою й різноманітною, поєднувала дискусійні блоки за участи педагогів і науковців, а також творчі майстерки і театралізовані дійства з музично-поетичною частиною. 

Із доповідями на науковій панелі форуму виступили співробітниці Інституту Івана Франка – заступниця директора з наукової роботи, докторка філологічних наук  Алла ШВЕЦЬ, старша наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики, кандидатка філологічних наук Марія ЛАПІЙ та старша наукова співробітниця відділу франкознавства, кандидатка філологічних наук Олександра САЛІЙ, які говорили про життєтворчість ювілярки, її вчительський досвід, участь в жіночому русі, взаємини зі сучасниками та дивовижну актуальність її поглядів сьогодні. 

Модерувала наукову панель заступниця Бібрського міського голови й дослідниця постаті Уляни Кравченко Оксана ДОВГАЛЬ.

Світлини Алли Швець

 













Вітаємо Миколу ЛЕГКОГО з обранням членом-кореспондентом НАН України!

Вітаємо Миколу ЛЕГКОГО з обранням членом-кореспондентом НАН України!
01.05.2025

1 травня 2025 р. відбулася сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів НАНУ. Членом-кореспондентом НАН від Відділення літератури, мови та мистецтвознавства за спеціальністю «українська філологія» був обраний завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Микола Зіновійович Легкий.

Микола Легкий – знаний літературознавець із багаторічним науковим та адміністративним стажем на посаді завідувача відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та порівняльного  літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Лауреат численних премій та конкурсів, зокрема премії НАН України ім. О. Т. Гончара для молодих учених (2001) за монографію «Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка (Львів, 1999) та Міжнародної премії імені Івана Франка (2023) за монографію «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці» (Львів, 2021). 

М. Легкий бере активну участь у таких фундаментальних виданнях, як Додаткові (51–56-й) томи до «Зібрання творів» Івана Франка у 50 томах (упорядник, автор коментарів, науковий редактор), «Франківська енциклопедія» (автор статей про Франкові творчі контакти з попередниками й сучасниками, а також про прозові твори письменника), академічна «Історія української літератури» у 12 томах (автор розділів про прозу 1880–1890-х років та прозу Івана Франка).

Колектив Інституту Івана Франка вітає нашого багатолітнього завідувача відділу із цією важливою подією і бажає, щоб високе академічне звання було стимулом до нових творчих і наукових здобутків, дарувало наснагу до подальшої активної франкознавчої діяльності!

Інформація на сайті НАН України: https://www.nas.gov.ua/news/do-skladu-nacionalno-akademi-nauk-ukrani-obrano-novih-chleniv

Світлина пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.

Засідання ссемінару «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»

Засідання ссемінару «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
30.04.2025

В останній вівторок квітня в Інституті франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося засідання Франківського щомісячного міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні стежки». Організаторами традиційно є Інститут франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут Івана Франка НАН України та Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка).

Старша наукова співробітниця музею Соломії Крушельницької Галина Тихобаєва представила доповідь «Батько майже боготворив Франка…» Карло Бандрівський та Іван Франко у спогадах Одарки Бандрівської». 
Модераторка міждисциплінарного наукового семінару, директорка Інституту франкознавства Наталя Тихолоз розпочала засідання інформацією про надання почесного звання член-кореспондент НАН України завідувачеві відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, багаторічному учасникові семінару «Перехресні стежки» Миколі Легкому. Ця приємна новина викликала хвилю емоційного піднесення, учасники бажали Миколі Легкому подальших відкриттів та здобутків у наукових літературознавчих пошуках. Після вітальних слів модераторка представила доповідачку та надала їй слово.

У передмові до свого виступу доповідачка, випускниця філологічного факультету, зазначила, що її кар’єра розпочалась в музеї І. Франка, адже саме там був створений фонд С. Крушельницької, який у 1995 році переріс в окремий музей.

Маємо цікаві спогади-свідчення про письменника племінниці видатної співачки Соломії Крушельницької Одарки Бандрівської, а також спогади її батька Карла. Центром цим спогадів є, безумовно, Іван Франко в різні роки свого життя. Різні, по-різному написані, але водночас такі важливі й цінні для сучасників, для наступних поколінь, аби збагнути величну постать Франка. Водночас зацікавлюють і самі автори спогадів – Одарка та Карло Бандрівські – донька й батько.

Карло Бандрівський (1855-1931) був одним із найближчих друзів Івана Франка. Був при Франкові тоді, коли той потребував підтримки. Дуже діяльний, відданий у всіх справах та починаннях, які стосувались І. Франка та його родини. Фактично, став опікуном Франка за життя письменника у часі його хвороби. Потоваришував з Іваном Франком ще під час їхнього спільного навчання у Дрогобичі (нормальна Головна міська школа отців василіян), далі – в гімназії. Згодом навчались в одному університеті, але на різних факультетах – Іван Франко обрав філософський, а Карло Бандрівський – правничий. Був шваґром Соломії Крушельницької – одружився зі старшою сестрою Осипою. Надзвичайно шанований у Львові правник-податківець, якому доручали дуже поважні справи відомих львівських родин. Саме Карло Бандрівський дбав про немічного д-ра Франка, а по смерті виконував останню волю – розпоряджався усім так, як цього хотів його приятель. Карло в день похорону І. Франка йшов із найближчою родиною.

К. Бандрівський входив у різні українські товариства, був скарбником – йому довіряли таку поважну місію, знаючи про порядність та відповідальність у виконанні найменшої дорученої справи.

Одарка Бандрівська (1902 – 1981) була дуже віддана своїй родині. Походила з гербової української шляхти (рід Крушельницьких мав шляхетство і родове, і духовне). Здобула серйозну освіту – від школи до курсів на музикознавчому факультеті Львівського університету. Майстерність свою підвищувала у Віденській  консерваторії як піаністка. Доповідачка Галина Тихобаєва згадувала у своєму виступі цікаві факти з Одарчиної біографії.

  • Свою мистецьку кар’єру вона розпочинає в тітки Соломії Крушельницької.
  • Та бере небогу на річний курс майстерності солоспіву (В’яреджо).
  • Вони разом подорожують, беруть участь в цікавих музичних подіях.
  • Піаністичну майстерність вдосконалює у Віденській музичній академії.
  • Одарка виступає і як співачка, і як піаністка.

Замолоду О. Бандрівська бере активну участь у різних імпрезах в Галичині. Згодом викладає у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Виховала декілька поколінь талановитих учнів – сестри Байко, Тамара Дідик, Марія Процев’ят та ін.

З виходом на пенсію почала упорядковувати листування й писати спогади. Доповідачка зазначила, що перші спогади – це спогади про С. Крушельницьку. Дослідниця запропонувала своєрідний корпус (блок) спогадів, які залишила Одарка Бандрівська. Насамперед про свою тітку (а такі спогади писала на замовлення різних дослідників), родину Крушельницьких, свою родину (зокрема, про батька Карла Йосиповича). Намагалась бути дуже об’єктивною, була особливо прискіплива до дат.

Як зазначила у своїй доповіді Галина Тихобаєва, спогади про І. Франка Одарка Бандрівська писала на замовлення працівників Франкового музею. Вона, зокрема, згадувала, що її батько боготворив І. Франка, в їхньому домі панував культ письменника. Спогади фіксують останні роки І. Франка – авторка занотовувала те, що могла запам’ятати, або ж знала із розповідей свого батька (датуються 1977 роком).

Щодо спогадів про Франка, які належали її батькові Карлові, то вони стосуються лише спільних дитячих шкільних років. Карло Бандрівський не оприлюднив спогадів інших років, на той час були ще живі багато сучасників, які знали і пам’ятали Івана Франка. На думку доповідачки, спогади його доньки Одарки набагато цікавіші – вони читаються як справжній документ епохи. Натомість батькові спогади – надто сухі, вони фіксують окремі події з їхнього багаторічного спілкування. Спогади зберігаються у фондах Львівського музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. Вони також опубліковані в авторському проєкті Наталі та Богдана Тихолозів на сайті  Франко:Наживо у публікації з коментарями Ярослави Мельник та Ірини Криворучко (https://frankolive.wordpress.com/2020/08/25/невідомі-спогади-одарки-бандрівсько/). У своїх спогадах Одарка Бандрівська намагалась зафіксувати правдиві факти з життя близького приятеля її батька. Іван Франко постає в них величний та недоступний у своїй геніальності.

В обговоренні взяли участь Микола Легкий. Богдан Тихолоз, Роман Пляцко, Наталя Тихолоз, Володимир Микитюк.

Модераторка Наталя Тихолоз подякувала доповідачці Галині Тихобаєвій за змістовний виступ, який супроводжувала цікава презентація з оригінальними архівними світлинами, і запросила на наступний, травневий Франківський міждисциплінарний семінар «Перехресні стежки».

Запис семінару можна переглянути на ютуб-каналі Інституту франкознавства за покликом: https://www.youtube.com/watch?v=zNNRckZ-M30


Підготовлено за матеріалами провідного фахівця Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка Ольги Кравець. 
Світлини Юлії Гриценко (Пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка).
Також читайте на сайті ЛНУ ім. Івана Франка: https://surli.cc/gyerksи

На сайті НАН України опублікували новину про лекцію Алли Швець в Українському домі у США

На сайті НАН України опублікували новину про лекцію Алли Швець в Українському домі у США
22.04.2025

14 квітня 2025 року на сайті Національної академії наук України вийшов матеріал про виступ заступниці директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, докторки філологічних наук Алли Швець на спеціальному міжнародному заході «Сила сестринства: українські жінки в історії, дипломатії та міжнародному жіночому русі», що відбувся 4 квітня 2025 року в Українському домі у Вашингтоні.

З матеріалом пресслужби НАН України можна ознайомитися на сайті: https://www.nas.gov.ua/news/naukovicya-akademi-prochitala-lekciyu-pro-istoriyu-ukranskogo-zhinochogo-ruhu-v-ukranskomu-domi-u-ssha

Вітання з Великоднем!

Вітання з Великоднем!
18.04.2025

Інститут Івана Франка НАН України вітає всіх друзів та партнерів з Великодніми святами!

Нехай свято Господнього Воскресіння дарує надію на мир, вселяє у наших серцях віру в Перемогу правди над беззаконням, добра над злом, життя над смертю!

Бажаємо Вам мирних, благословенних і затишних свят!

Христос Воскрес!

Великодня листівка розміщена на сайті: https://nizhyn.city/articles/208097/starovinna-ukrainska-velikodnya-listivka-yaka-zh-vona

 

Нагороди - 2024 рік

Нагороди - 2024 рік
15.04.2025

Нагороди науковців Інституту за 2024 рік.

1. Євгена Нахліка нагороджено Пам’ятною медаллю до 150-річчя Наукового товариства імені Шевченка (3 січня 2024 р.).
2. Євгена Нахліка обрано дійсним членом (академіком) Національної академії наук України (25 квітня 2024 р.).
3. Євгена Нахліка обрано закордонним членом Відділу І Філологічного (Wydział I Filologiczny) Польської академії знань у Кракові (Polska Akademia Umiejętności – PAU, Kraków) ( на загальних зборах 15 червня 2024 р.; затвердив Президент Республіки Польща 9 серпня 2024 р.).
4. Алла Швець отримала Подяку Президії НАН України «за вагомий внесок у розвиток української науки, самовіддану працю і підтримку наукової й освітньої діяльності в Україні у сучасних умовах та з нагоди Дня науки» (17 травня 2024 р.).
5. Марія Лапій отримала Подяку Президії НАН України «за вагомий внесок у розвиток української науки, самовіддану працю і підтримку наукової й освітньої діяльності в Україні у сучасних умовах та з нагоди Дня науки» (17 травня 2024 р.).
6. Микола Легкий отримав Подяку від Львівського національного університету імені Івана Франка до 70-ліття від часу заснування Інституту франкознавства у Львівському університеті  «За багатолітнє партнерство та працю у галузі франкознавства» (19 жовтня 2024 р.).
7. Подякою від Львівського національного університету імені Івана Франка до 70-ліття від часу заснування Інституту франкознавства у Львівському університеті  «За ефективне партнерство та плідну багаторічну співпрацю в галузі франкознавства» нагороджено Інститут Івана Франка НАН України (19 жовтня 2024 р.).
8. Катерина Шмега отримала Грамоту Президії НАН України та Ради молодих учених НАН України «За активну участь та вагомі досягнення у науковій діяльності» (грудень 2024 р.).