Сектор критики у книгарні Є

25.02.2015

Темою лютневого засідання сектора критики, що відбулося в останню середу місяця, були книжки лауреатів сайту «ЛітАкцент», зокрема переможців у номінаціях «Поезія» і «Проза»: «Катівня. Виноградник. Дім» Катерини Калитко і «Братик Біль, Сестричка Радість» Богдани Матіяш. (Роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія», котрий також став лауреатом, обговорювався раніше.)

На думку Віктора Неборака, серед минулорічних видань були книжки, котрі більше заслуговували на відзначення, ніж «Братик Біль, Сестричка Радість» і «Катівня. Виноградник. Дім». Дивною є перемога непрозової, есеїстичної книжки Б. Матіяш над «Месопотамією» С. Жадана, а в поезії для Неборака беззаперечним фаворитом є Василь Герасим’юк з книжкою вибраного «Кров і легіт». На підтвердження останньої тези прозвучало три Герасим’юкових вірші.

Інші учасники обговорення були менш радикальними, хоча ніхто не зміг пояснити, ані чому есеїстична книжка не потрапляє в номінацію «Літературознавство та есеїстика», ані в чому її художня вартість. Андрій Дрозда дивувався, як можна такі наївні проповіді трактувати серйозним літературним явищем. Ігор Котик безоцінково протиставив книжки Богдани і Катерини як безсюжетну і сюжетну, абстрактну і наповнену конкретикою відповідно. Йшлося про химерність, близькість до магічного реалізму сюжетів Калитко, відстороненість образу автора, висловлювалося захоплення її послідовним неточним римуванням.