Міжнародний науковий симпозіум «В ІМЕНІ НАШОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТИ» (135 років альманахові «Перший вінок»)

Міжнародний науковий симпозіум «В ІМЕНІ НАШОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТИ» (135 років альманахові «Перший вінок»)
19.09.2022

16 вересня 2022 року у Львові відбувся Міжнародний науковий симпозіум, організований з нагоди 135-річчя літературного альманаху «Перший вінок». Це видання назавжди увійшло в історію літературного процесу, української преси, жіночого руху як важливий вияв соборницького поступу й інтелектуальний підсумок консолідаційних зусиль усього українського жіноцтва по два боки імперськи розділеної України.

      Інститут Івана Франка НАН України у злагодженій співпраці з Департаментом освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації, Інститутом літератури імені Т Г. Шевченка НАН України, проєктним офісом «Львів — Місто літератури ЮНЕСКО», Союзом Українок Америки, Всеукраїнською громадською організацією Союз Українок виступив співорганізатором наукової події.

      До складу організаційного комітету симпозіуму ввійшли Олег Паска (директор Департаменту освіти та науки Львівської обласної військової адміністрації), Євген Нахлік (директор Інституту Івана Франка НАН України), Микола Жулинський (директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), Наталія Павленко (Голова Союзу Українок Америки), Ористлава Сидорчук (Голова ВГО Союз Українок), Ольга Котовська (заступниця директора Департаменту освіти та науки ЛОДА), Алла Швець (заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України), Ореслава Хомик (Почесна голова ВГО Союзу Українок), Богдана Брилинська (керівниця офісу «Львів — місто літератури ЮНЕСКО»), Оксана Левицька (доцентка кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства, доцентка кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка»).

     Програма симпозіуму складалась із: вітальної частини, доповідей-презентацій, дискусійних панелей, декламування поезії, етнопоказу.

     Робота симпозіуму тривала наживо в Будинку вчених (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6) і у віддаленому форматі (на платформі Zoom).






      
 Захід відбувся під патронатом Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, який привітав учасників симпозіуму, а також виступив із науковою доповіддю про участь у «Першому вінку» Дніпрової Чайки.

       На урочистому відкритті події вітальні промови виголосили Євген Нахлік (директор Інституту Івана Франка НАН України), Микола Жулинський (директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України), Богдана Брилинська (керівниця офісу «Львів — місто літератури ЮНЕСКО»), Ористлава Сидорчук (Голова ВГО Союз Українок). 

Дистанційно з вітальним словом до присутніх звернулася Наталія Павленко (Голова Союзу Українок Америки). 


Вітання звучали і від заступниці Департаменту освіти і науки ЛОДА 

Ольги Котовської.


      Під час свого виступу Євген Казимирович Нахлік подарував Уповноваженому із захисту державної мови Тарасові Кременю видання науковців Інституту Івана Франка НАН України.  

      Наукове модерування заходу здійснили Алла Швець (докторка філол. наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України), Сергій Романов (д-р філол. наук, доцент, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки), Святослав Пилипчук (д-р філол. наук, професор кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка).    

 
Наукова координаторка, ініціаторка проєкту -- Алла Іванівна Швець.
 
        У форматі наукових доповідей було ґрунтовно й широкоаспектно представлено постать кожної із 17-ти авторок альманаху, зокрема показано їхній шлях до цього видання, осмислено вміщені в ньому художні твори й рецепцію їх серед громадськості, а також висвітлено видавничі особливості проєкту «Перший вінок», його роль як в індивідуальній письменницькій біографії кожної з авторок, так і у продовженні та розвитку жіночої періодики та жіночого письма.
     
 За задумом організаторів, виступи не було поділено на секції, щоб зберегти цілісність дослідницького наративу. Тож постать кожної зі 17-ти письменниць постала в оригінальній інтерпретаційній версії доповідачів.

        

 Постать однієї з авторок, Дніпрової Чайки, представив ТАРАС КРЕМІНЬ – Уповноважений із захисту державної мови, кандидат філологічних наук, політик, науковець, громадський діяч. 

  Тема доповіді Тараса Кременя: 

«Дзвінка ліра» Дніпрової Чайки






Яким був дебют у «Першому вінку» юної Людмили Старицької та яку роль він відіграв в її письменницькій долі розповів МИКОЛА ЖУЛИНСЬКИЙ – д-р філол. наук, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 

     

Тема доповіді М. Жулинського: 

«Силою слова, гарячим настроєм і гарною формою визначаються поезії Людмили Старицької». 

Автор цитати – Іван Франко.



Про Михайлину Рошкевич розповів СВЯТОСЛАВ ПИЛИПЧУК – д-р філол. наук, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, професор кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси. 

Тема доповіді С. Пилипчука: «Многонадійна писателька, якої зарід безперечно бачимо»: нереалізований талант Михайлини Рошкевич. Автор цитати – Іван Франко.



 Лесю Українку в «Першому вінку» представив СЕРГІЙ РОМАНОВ – д-р філол. наук, доцент, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки. 

       Тема доповіді С. Романова: «Можна думати, що з літами Українка Леся вийде на реальнішу дорогу…» 

У темі використано цитату з листа Олени Пчілки до Івана Франка (1887).


Про участь в альманасі Франкової дружини, Ольги з Хоружинських, вела мову ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИК – докторка філол. наук, професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів). Лауреатка Міжнародної премії імені Івана Франка за монографію «...І остання часть дороги: Іван Франко в 1908–1916 роках» (Дрогобич, 2006; 2016).

Тема доповіді Я. Мельник: «Се єдина наукова річ, написана українкою» (Ольга Франко у «Першому вінку»). Автор цитати – Михайло Павлик.

Цікаві обставини участи в «Першому вінку» сестри Михайла Павлика – Катерини Довбенчук – насвітлила ОЛЬГА ЯБЛОНСЬКА – к. філол. наук, професорка кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки.

     Тема доповіді О. Яблонської: 

«Мова Катеринина найкрасша, найнароднійша з усего, що в сій книжці написали галичанки» (Катерина Довбенчук у «Першому вінку»)Автор цитати – Михайло Павлик.

Непросту видавничу долю і тонкощі підготування до друку альманаху «Перший вінок» оприявнила ОКСАНА ЛЕВИЦЬКА – к. філол. наук, доцентка кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства та кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка», співзасновниця Платформи інтермедіальних досліджень.

 Тема доповіді О. Левицької: «Первісток жіночих видань в Україні»: видавнича доля альманаху «Перший вінок»

Цитата в назві доповіді з дослідження про «Перший вінок» Богдана Якимовича.



Про участь у «Першому вінку» Софії Окуневської – першої в Австро-Угорщині дипломованої жінки-лікарки – розповів ІГОР ДЕРЖКО – д-р філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та економіки Львівського національного медичного університету. 

     Тема доповіді І. Держка: «Жінка, в котрій все величне: почування, наука і штука» (Софія Окуневська в «Першому вінку»)

Автор цитати – Ольга Кобилянська.


Життєтворчу історію ще однієї авторки «Першого вінка», Олесі Бажанської, розкрив ЯКИМ ГОРАК – кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Меморіального музею Станіслава Людкевича у Львові, доцент кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії.

     Тема доповіді Я. Горака: 

«Той “Перший вінок” не повинен бути послідним вінком нашої праці».

Із малознаною постаттю Олени Грицай ознайомив ВОЛОДИМИР ГАЛИК – к. істор. наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, заступник декана історичного факультету з наукової роботи та міжнародної співпраці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 

    Тема доповіді В. Галика: «Где серденьку наймилійше, я би там летіла». Цитата в назві доповіді з поезії Олени Грицай «Де птичка».

 А з маловідомою постаттю галичанки Сидори Навроцької ознайомила СОЛОМІЯ ТРИЛЬОВСЬКА – відома львівська екскурсоводка, яка розробила тематичні екскурсії «Жіночий слід в історії Львова», присвячені малознаним постатям львів’янок.

Тема доповіді С. Трильовської: «Родинний портрет на тлі епохи» (Сидора Навроцька у «Першому вінку»).


 Натхненну доповідь про Анну Павлик виголосив ПЕТРО ШКРАБ’ЮК – доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Тема виступу Петра Шраб’юка: «Письменна і навіть, як на наше жіноцтво, досить світла» (Анна Павлик у «Першому вінку»). Автор цитати – Михайло Павлик.

     

 Про різнобічну участь Олени Пчілки в «Першому вінку» говорила ТЕТЯНА ДАНИЛЮК-ТЕРЕЩУК – к. філол. наук, директорка Музею Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

      Тема доповіді Т. Данилюк-Терещук: «Лишиться постать Олени Пчілки одною з найпривабливіших постатей нашого жіноцтва...»

Автор цитати – Дмитро Донцов.    

      Як сприйняла українська громадськість альманах «Перший вінок» відразу після його виходу? Чи мав він сподіваний резонанс у пізнішій суспільній рецепції? Чи став тогочасним бестселером? – Про це йдеться у доповіді ЗІНОВІЇ НАГАЧЕВСЬКОЇ – докторки педагогічних наук, професорки.

     Тема доповіді: «“Перший вінок” в оцінці української громадськості кінця ХІХ першої третини ХХ ст.»


  З доповідями на Міжнародному симпозіумі виступили п’ятеро науковців 

Інституту Івана Франка НАН України.

     

Про різнобічну участь в альманасі Наталії Кобринської розповіла АЛЛА ШВЕЦЬ – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, заступниця голови ВГО «Союз Українок». 

     ТЕМА доповіді Алли Швець: 

«Вона задумала “Перший Вінок”, увела його в нашу громаду, прояснила долю галицько-руського жіноцтва». Автор цитати – Михайло Павлик.


      

Постать Ганни Барвінок у «Першому вінку» представив ЄВГЕН НАХЛІК – д-р філол. наук, професор, директор Інституту Івана Франка; член-кореспондент Національної академії наук України, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України.

     ТЕМА доповіді Євгена Нахліка: «З нашого життя на користь самостійности України». Авторка цитати – Ганна Барвінок.


      

Як дебютувала в «Першому вінку» Климентина Попович розповіла на науковому симпозіумі ОКСАНА НАХЛІК – кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України.

      ТЕМА доповіді Оксани Нахлік – 

«Гадки здорові..., талант поетичний» (Климентина Попович у «Першому вінку»). 

Автор цитати – Іван Франко.


      


Маловідому постать Ольги Левицької представив МИКОЛА ЛЕГКИЙ – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України. За сумісництвом – професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. 

     ТЕМА доповіді Миколи Легкого – «На найперше місце з цілої книжки ми поклали оповідання Ольги Левицької». (Автор цитати – Михайло Павлик).


Роль Уляни Кравченко у «Першому вінку» окреслила МАРІЯ ЛАПІЙ – кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Івана Франка НАН України

ТЕМА доповіді Марії Лапій: «Судилась мені доля Шашкевича між нашим галицьким жіноцтвом…». Авторка цитати – Уляна Кравченко.

  


   До наукового зібрання долучилися й інші співробітники Інституту – к. істор. наук Андрій Франко, к. філол. наук Олена Луцишин, к. філол. наук. Катерина Дронь, к. філол. наук Марія Котик-Чубінська, к. філол. наук Олександра Салій. 

Шановних учасників симпозіуму гостинно зустрічали науковці Інституту Івана Франка НАН України -- Ірина Горошко, Мирослава Ізбенко, Христина Ворок.

Настроєвим камертоном наукового заходу стало декламування поезій «Першого вінка», що його майстерно здійснили Софія Дякунчак і Мар’яна Гірняк.

    

 Показ колекції концептуальної моди «Вишивка в одязі видатних українців» від торгівельної марки ZETA atelier (засновниця  Тетяна Зез, науковий куратор – Марина Олійник, музейний координатор – Оксана Константинівська) гармонійно завершив роботу симпозіуму, зануривши гостей та учасників події в настрій і стиль епохи авторок «Першого вінка». У межах цього етнопроєкту було представлено капсульну колекцію «Вишитий комірець – символ емансипації». А серед моделей відтворено: комірці Олени Пчілки та Косачівен; блузку «Олена Пчілка» з іменним комірцем; сорочку-друкованку «Леся Українка»; взірці сучасних блузок на основі іменних орнаментів; сорочку з орнаментом Полуботків; сорочку з орнаментом Івана Франка.

      Літературну мапу Львова, а також оригінальні листівки із зображеннями авторок альманаху, подарував доповідачам та гостям події співорганізатор симпозіуму – офіс «Львів — місто літератури ЮНЕСКО».

   

  Матеріали симпозіуму планується видати окремою книжкою.

ü Фотодобірка Олександри Салій, Ореслави Хомик, Алли Швець.

      Інформаційний супровід, анонс події, а також знайомство з доповідачами забезпечила секретарка оргкомітету симпозіуму Катерина Шмега (к. філол. наук, наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України).