Вітаємо нашого колегу,завідувача відділу франкознавства пана Миколу ЛЕГКОГО з 50-річчям!

       Ще далекого 1992 року, завершуючи навчання в університеті, Микола ЛЕГКИЙ працював у нас лаборантом відділу франкознавства, до роботи в якому його залучила тодішня завідувач відділу Лариса Петрівна Бондар. Відтак Микола ЛЕГКИЙ пройшов шлях від лаборанта, аспіранта, молодшого наукового та наукового співробітника до завідувача відділу франкознавства Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, а згодом (від 2011 року) – Інституту Івана Франка. 

       Становлення і формування Миколи ЛЕГКОГО як науковця, літературознавця, передусім франкознавця, відбувалося в нашій академічній установі: 1997 року він, випускник нашої аспірантури, під керівництвом Лариси Бондар захистив у Львівському національному університеті імені Івана Франка кандидатську дисертацію на тему «Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка». 1999 року в нашій установі видано його однойменну монографію, за яку Президія НАН України 2001 року нагородила його академічною премією для молодих учених. Тож Микола ЛЕГКИЙ як фаховий філолог, літературознавець є не лише вихованцем Львівського національного університету імені Івана Франка, а й вихованцем, і то першим, Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.

       За 26 років активної і плідної наукової діяльності й невпинного зростання в нашій установі Микола ЛЕГКИЙ не лише засвідчив свою відданість академічному літературознавству, а й виріс до одного з найглибших знавців та оригінальних і авторитетних дослідників творчої та наукової спадщини Івана Франка, особливо Франкової прози, українськомовної та польськомовної, а також загалом української прози другої половини ХІХ – початку ХХ ст., її реалізму й модернізму, теоретичних питань наратології, взаємин І. Франка з іншими українськими письменниками, літературознавцями, фольклористами, етнографами й істориками. При цьому зарекомендував себе і як проникливий, вдумливий інтерпретатор художньої прози, поетики жанру, стилю й образності і водночас як уважний, сумлінний упорядник і коментатор текстів. Сьогодні Микола ЛЕГКИЙ – уже цілком зрілий, сформований дослідник із власним поглядом на літературний процес, на письменницьких індивідуальностей, на твори та праці, із чіткою позицією, виробленим науковим інструментарієм та неповторним науковим стилем.

       Вельми вагомим є внесок Миколи ЛЕГКОГО у підготування «Додаткових томів» до «Зібрання творів» І. Франка у 50 томах – уже виданих 51-го і 52-го (один з упорядників та авторів коментарів), 53-го і 54-го (відповідальний секретар, один з упорядників та авторів коментарів), «Покажчика купюр» (відповідальний секретар, автор передмови, один з упорядників та авторів коментарів), а також повністю готового до друку 56-го тому (науковий редактор, один з упорядників та авторів коментарів).

       А ще Микола ЛЕГКИЙ – автор низки статей про персоналії до першого блоку «Франківської енциклопедії» «Іван Франко та нова українська література», зокрема таких важливих, як «В’ячеслав Будзиновський», «Борис Грінченко», «Михайло Коцюбинський», «Лесь Мартович», «Панас Мирний», «Юліян Романчук», «Анатолій Свидницький», «Марко Черемшина». Понад те, Микола ЛЕГКИЙ – науковий редактор енциклопедичного тому «Проза і драматургія Івана Франка», численних статей про прозові твори.

       Фактично, щойно відтоді, як завідувачем відділу франкознавства став Микола ЛЕГКИЙ (2002 року), цей наш пріоритетний підрозділ повнокровно запрацював як окрема структурна одиниця, згуртований науковий колектив. Цьому сприяють такі особисті якості пана Миколи, як фаховість, компетентність, відповідальність та обов’язковість у ставленні до виконання завдань, бажання й уміння організувати науково-дослідний процес, тактовність, ввічливість і толерантність у роботі з колегами, товариськість і почуття гумору.

       Завдяки панові Миколі в Інституті Івана Франка спільно з Інститутом франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка постійно відбуваються засідання франкознавчого семінару «Перехресні стежки».

        Тепер в Інституті Івана Франка працюють уже вихованці Миколи ЛЕГКОГО. Під його керівництвом захищено чотири кандидатські дисертації, видано чотири наукові монографії, одна з яких («Номеносфера поезії Івана Франка (поетика заголовків, присвят, епіграфів)» Мар’яни Челецької) здобула премію НАН України для молодих учених, а ще одна («Міфологізм у прозі Івана Франка (імагологічний аспект)» Катерини Дронь) – премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок.

       На відділ франкознавства і загалом франкознавство в Інституті Івана Франка покладаються відповідальні завдання і великі сподівання: підготування наступних томів «Франківської енциклопедії», дальших «Додаткових томів» до «Зібрання творів», насамперед двох томів «Наукових перекладів» І. Франка (один з них, як сказано, уже готовий до друку), бібліографічних покажчиків тощо. Надзвичайно важлива, незамінна, провідна роль у виконанні цих завдань належить Миколі ЛЕГКОМУ як одному з наукових редакторів, упорядників, авторів статей та коментарів. А насамперед чекаємо від пана Миколи незабарного завершення власної монографії про Франкову прозу і відтак захисту докторської дисертації!

       Тож з нагоди півстолітнього ювілею щиро бажаємо Вам, дорогий пане Миколо, міцного здоров’я, родинного затишку і щастя, товариського взаєморозуміння, наукового ентузіазму, дальших успіхів у розбудові академічного франкознавства, нових здобутків як у жанрах фундаментальних колективних праць, так і в жанрах індивідуальної монографії та евристичної статті!

                                                                                                  Сердечно, Євген НАХЛІК