Ще далекого 1992 року, завершуючи навчання в університеті, Микола ЛЕГКИЙ працював у нас лаборантом відділу франкознавства, до роботи в якому його залучила тодішня завідувач відділу Лариса Петрівна Бондар. Відтак Микола ЛЕГКИЙ пройшов шлях від лаборанта, аспіранта, молодшого наукового та наукового співробітника до завідувача відділу франкознавства Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, а згодом (від 2011 року) – Інституту Івана Франка.
Становлення і формування Миколи ЛЕГКОГО як науковця, літературознавця, передусім франкознавця, відбувалося в нашій академічній установі: 1997 року він, випускник нашої аспірантури, під керівництвом Лариси Бондар захистив у Львівському національному університеті імені Івана Франка кандидатську дисертацію на тему «Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка». 1999 року в нашій установі видано його однойменну монографію, за яку Президія НАН України 2001 року нагородила його академічною премією для молодих учених. Тож Микола ЛЕГКИЙ як фаховий філолог, літературознавець є не лише вихованцем Львівського національного університету імені Івана Франка, а й вихованцем, і то першим, Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
За 26 років активної і плідної наукової діяльності й невпинного зростання в нашій установі Микола ЛЕГКИЙ не лише засвідчив свою відданість академічному літературознавству, а й виріс до одного з найглибших знавців та оригінальних і авторитетних дослідників творчої та наукової спадщини Івана Франка, особливо Франкової прози, українськомовної та польськомовної, а також загалом української прози другої половини ХІХ – початку ХХ ст., її реалізму й модернізму, теоретичних питань наратології, взаємин І. Франка з іншими українськими письменниками, літературознавцями, фольклористами, етнографами й істориками. При цьому зарекомендував себе і як проникливий, вдумливий інтерпретатор художньої прози, поетики жанру, стилю й образності і водночас як уважний, сумлінний упорядник і коментатор текстів. Сьогодні Микола ЛЕГКИЙ – уже цілком зрілий, сформований дослідник із власним поглядом на літературний процес, на письменницьких індивідуальностей, на твори та праці, із чіткою позицією, виробленим науковим інструментарієм та неповторним науковим стилем.
Вельми вагомим є внесок Миколи ЛЕГКОГО у підготування «Додаткових томів» до «Зібрання творів» І. Франка у 50 томах – уже виданих 51-го і 52-го (один з упорядників та авторів коментарів), 53-го і 54-го (відповідальний секретар, один з упорядників та авторів коментарів), «Покажчика купюр» (відповідальний секретар, автор передмови, один з упорядників та авторів коментарів), а також повністю готового до друку 56-го тому (науковий редактор, один з упорядників та авторів коментарів).
А ще Микола ЛЕГКИЙ – автор низки статей про персоналії до першого блоку «Франківської енциклопедії» «Іван Франко та нова українська література», зокрема таких важливих, як «В’ячеслав Будзиновський», «Борис Грінченко», «Михайло Коцюбинський», «Лесь Мартович», «Панас Мирний», «Юліян Романчук», «Анатолій Свидницький», «Марко Черемшина». Понад те, Микола ЛЕГКИЙ – науковий редактор енциклопедичного тому «Проза і драматургія Івана Франка», численних статей про прозові твори.
Фактично, щойно відтоді, як завідувачем відділу франкознавства став Микола ЛЕГКИЙ (2002 року), цей наш пріоритетний підрозділ повнокровно запрацював як окрема структурна одиниця, згуртований науковий колектив. Цьому сприяють такі особисті якості пана Миколи, як фаховість, компетентність, відповідальність та обов’язковість у ставленні до виконання завдань, бажання й уміння організувати науково-дослідний процес, тактовність, ввічливість і толерантність у роботі з колегами, товариськість і почуття гумору.