Вітаємо з ювілеєм нашу Оксану Мельник!

       Ви належите до того золотого покоління, яке влилося в тоді ще Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України на зламі тисячоліть і принесло в нашу установу молодечий запал, допитливий науковий пошук, теоретико-методологічну й інтерпретаційну новизну. Кожен із цього унікального покоління тривко ввійшов у сучасне українське літературознавство зі  своїм неповторним науковим обличчям. У цьому гроні яскравих індивідуальностей Ви одразу вирізнялися дивовижним талантом і своєрідним баченням художнього тексту.

       Я щиро радий і з наукового, і з чисто людського погляду, що в когорті моїх аспіранток та аспірантів були й Ви, адже з Вами дуже цікаво працювати, вести літературознавчий діалог, шукати істину, творити нову культуру сучасної української літературної мови.

       Безперечним внеском в оновлене вітчизняне літературознавство стала Ваша кандидатська дисертація, а відтак монографія «Модерністський феномен Михайла Яцкова: канон та інтерпретація» (Київ : Наукова думка, 2011), заслужено відзначена поважною Львівською обласною премією в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури в номінації «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» імені Михайла Возняка (2012). Перед тим була нагорода від вченої ради Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка — Премія імені Соломії Павличко за найкращу новаторську статтю 2004 року — «Слово, мовчання й тиша у комунікативній структурі текстів М. Яцкова» (Київська старовина. 2004. № 3). Ця Премія вельми знакова, бо Ви гідно поповнили репрезентативний ряд українських літературознавиць, які завдяки своєму сміливому реформаторському мисленню задають тон у нашій сучасній науці про літературу й серед яких однією з перших була незабутня Соломія.

       Ваша новаторська інтерпретація Михайла Яцкова стала однією з найглибших і концептуально найбільш обґрунтованих. Виявивши особливе вміння розкодовувати імагологічні елементи модерністського художнього тексту, Ви зуміли найпроникливіше прочитати філософсько-екзистенційні шукання цього молодомузівця, розгорнуті у вишуканих мистецьких образах та символіко-метафоричній умовності.

       У Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, а відтак в Інституті Івана Франка НАН України, зростаючи як особистість, утверджуючись як зріла, досвідчена дослідниця, Ви пройшли шлях від молодшої наукової співробітниці до старшої.

       Знаємо і шануємо Вас як інтелектуалку з бездоганним естетичним смаком і в літературі та мистецтві, і в повсякденному житті, як вимогливу й принципову науковицю, нетерпиму до поверховості, несумлінності й кон’юнктури, а водночас щиру й тактовну у взаєминах з колегами.

       Я особливо ціную нашу нинішню співпрацю з Вами, те, що Ви долучилися до фундаментального проекту «Франківська енциклопедія», власне, її першої серії «Іван Франко і нова українська література. Попередники та сучасники» — досить клопітливої, але конче потрібної і для розвитку франкознавства, і для дослідження нової української літератури, культури, літературознавства, фольклористики, мовознавства та політичних процесів ХІХ — першої половини ХХ століття, і для висвітлення біографій сотень українських діячів тих часів. Вельми вдячний Вам за Ваш незамінний внесок у всі томи цієї серії — безумовні вартісні статті про молодомузівців та їхнє оточення, глибокі, докладні, навіть скрупульозні, побудовані на документальних, зокрема архівних, джерелах.

       Сердечно бажаю Вам того, чого я бажав собі у Вашому віці й у наступних десятиліттях: далі виграновувати власну наукову особистість, зайняти своє неповторне місце в літературознавстві, знайти нову адекватну тему, яка б найбільше відповідала Вашому унікальному талантові й Вашим інтересам, науковим, естетичним і світоглядним пошукам, і створити нові оригінальні праці.

       Підтримую Ваше прагнення осмислювати літературні явища у філософсько-антропологічному зрізі та у взаємодії з іншими видами мистецтва.

       Вірю, що Ваші найвагоміші літературознавчі здобутки ще попереду, що Ви приємно здивуєте науковий світ новими яскравими публікаціями, новаторськими книжками, які викличуть неабиякий інтерес та захоплення серед інтелектуалів і будуть взірцевими для інших літературознавців.

       З Вами пов’язані наші сподівання на дальше підвищення професійного рівня вітчизняного літературознавства, його оновлення і рівноправне входження у західний науковий простір.

       Міцного здоров’я Вам, дорога пані Оксано, розуміння й підтримки в родині, злагодженої, творчої і плідної співпраці у нашому колективі!

                                                                                                               Щиросердо,     Євген Нахлік