Дорогий Іване Михайловичу! Ви зустрічаєте своє 85-річчя від Дня народження на вершині суспільного визнання Вас як одного з найяскравіших діячів української культури й науки, представника національно-культурного й визвольного руху шістдесятників, взірцевого вітчизняного Інтелігента, талановитого й відповідального Літератора-Громадянина, вдумливого і чутливого до національних потреб Ученого, організатора академічної науки, надзвичайно колоритної людської Особистості. Маємо всі підстави сказати, що Ви досягли небувалого життєвого й професійного успіху. Та варто наголосити, що Ви ніколи не ставили собі цього за самодостатню мету, – Ви незмінно керувалися не бажанням цюхвилинної чи далекосяжної вигоди, кар’єри, а почуттям відповідальності за долю рідного народу, шляхетним поривом змінити її на краще, зберегти нашу національну самобутність, мову й культуру, вибороти перспективи для вільного розвитку українців як нації. Тому по праву можна сказати, що Ви є взірцем українського літератора й науковця ідеї, а не успіху. Ви прагнули бути не так успішним, як ідейним і самовідданим. Для Вас завжди більше важило і важить не так кар’єрний зріст, як висловлення й обстоювання актуальних, суспільно значущих ідей і засад, що їх доцільно прищепити громаді співвітчизників, а надто ж провідникам держави.
Як віддяку за переслідування Вас з боку тоталітарного комуністичного режиму, доля ощасливила Вас творчим і науковим довголіттям. На кожному етапі Вашого тривалого і плідного життя – за дерзновенної молодості (своєрідних часів української «бурі й натиску»), за гнітливої доби застою, коли треба було шукати особистий порятунок у внутрішній моральній стійкості й духовому опорі, відтак в атмосфері національного відродження за років Перебудови й нарешті у незалежній Україні, коли Ви завдяки своєму феноменальному талантові, винятковій працелюбності й працездатності, наполегливості й цілеспрямованості сягнули нового літературного й наукового розквіту й вільного самовияву, – Ви працювали творчо й натхненно, створювали знакові тексти, які ставали знаменням часу, щоразу належали до передових здобутків української культури і сьогодні є її класичною окрасою.
Беручись за різні жанри літературного й наукового слова, Ви з успіхом виступаєте як неперевершений публіцист, есеїст, естетик і культуролог, літературний критик та історик української літератури, а також молодих літератур світу, як інтерпретатор нашого класичного і сучасного письменства, особливо феномену Тараса Шевченка, а ще – як компаративіст і вельми цікавий мемуарист, своєрідний літописець епохи.
Ваша мемуаристика взірцево поєднує висловлення особистих почуттів, щемливих спогадів з дитинства і юності, закарбованих у пам’яті незвичних, хоч буденних епізодів із власного життя, тактовний довірливий виклад із громадянською наснагою, незмінно притаманною Вам гуманністю, високими ідеалами й не показною, а справжньою духовістю, овіяною серпанком людяності. Образ автора у Вашій мемуаристиці є прикладом того, як навіть у буденності треба залишатись одухотвореним, мислити високо й відповідально.
Ви поставили своє мудре, полум’яне слово не лише на службу національного самопізнання, а й в обороні нації. Ваші публікації напрочуд читабельні. Ви маєте те, про що мріє кожен літератор і науковець, – тисячі й тисячі допитливих і вдячних читачів, які з хвилюванням і надією вчитуються у Ваші тексти, надихаються Вашими переконаннями, роздумами і твердженнями, живуть Вашими ідеями й формулюваннями, мислять Вашими думками. Ваше слово є ваговитим і дієвим, його зі сподіванням і нетерпінням чекають українці усього світу, особливо у переломні, буремні моменти національної історії, шукаючи у Вашій принциповій громадянській позиції моральної підтримки, натхнення і віри у перемогу. Ви належите до тих небагатьох діячів української культури другої половини ХХ – початку ХХІ ст., які здійснили і здійснюють величезний вплив на свідомість і душі наших співвітчизників в Україні та за кордоном. Уже давно Ви стали не лише науковим, а й національним авторитетом.
Утвердившись як національний провідник та ідеолог, непримиренний до всього ворожого українству, Ви водночас непорушно дотримуєтесь чітких моральних засад, інтернаціонального підходу в неспотвореному розумінні цього поняття, послідовно виступаєте з позицій гуманізму, загальнолюдських ідеалів, виявляєте себе як моральний авторитет нації, без перебільшення – Совість Нації, гідно репрезентуєте українство перед світовим співтовариством народів. Ваше слово шанують і до Ваших думок прислухаються наші співвітчизники різного етнічного походження, віряни різних віросповідань і конфесій, а також громадсько-культурні та політичні діячі інших країн.
На різних напрямах Вашої багатогранної діяльності Ви незмінно керуєтесь твердими моральними переконаннями, власною совістю, чесністю й честю, виявляєте позицію, непідвладну політичній чи службовій кон’юнктурі, персональним впливам і ситуативним спонукам, а водночас залишаєтеся доступним для щирого людського спілкування, у чому я не раз мав нагоду пересвідчитися за час нашої тривалої співпраці в Національній академії наук України.
Сердечно бажаю Вам, дорогий Іване Михайловичу, міцного здоров’я, родинного тепла й затишку, відчутної підтримки від рідних і близьких, друзів і колег, дальшого творчого й наукового довголіття, а в глобальному сенсі – того, чого, судячи з усієї Вашої подвижницької діяльності, Ви самі найбільше бажаєте, – щоб Ваші заповітні ідеї, думки, настанови національного й соціального змісту, моральні засади, гуманні принципи охоплювали якомога ширше коло людських душ і розумів в Україні, щоб завдяки Вашій самовідданій праці і проникливому слову українська нація, українська мова й Українська держава вільно розвивалися й дедалі потужніше утверджували себе в колі рівноправних народів, мов, культур і держав світу!
З глибокою пошаною і щирою вдячністю
за злагоджену довголітню співпрацю,
підтримку і цікаве спілкування Євген Нахлік
Допис проілюстровано світлиною Андрія Баштового.