ВІТАЄМО ІВАНА ЛУЧУКА З ЮВІЛЕЄМ!

       Іван Лучук ‒ Член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (1989), Міжнародної асоціації україністів (1990), Міжнародної асоціації білорусистів (1991). Співзасновник літературних груп «ЛУГОСАД» (1984), «Геракліт (Голінні ентузіасти рака літерального)» (1991), «ПУП (Планетарна Управа Паліндромії)» (1993), Міжнародної асоціації візуального мовлення (International Association of Visual Languages) (1997), Асоціації українських письменників (1997). Координатор Львівського регіонального відділення АУП (1997–2003).

       Автор поетичних збірок «Ритм полюсів» (в кн. «ЛУГОСАД: поетичний ар’єрґард», 1996; в кн. «Лугосад: об’єктивність канону», 2007), «Сонетії» (1996), «Паліндромони» (1997), «Тридцять три сонетії» (1998), «Сто одне щось» (2002), «Трохи білого світу» (2005), «Велес – се лев» (2008), «Нове та давнє» (2009), «Дочка Агасфера» (2011), книжечки для дітей «Грайлива абетка» (2009). Видав літературознавчі книжки «Ніби поезієзнавчі шкіци» (1996), «Трохи поезієзнавства» та «Поезієзнавча кафедра» (1997), «Триєдине поезієзнавство» (1998), роман «Уліссея» (2000), збірку есеїстики «Сумніви сорокалітнього» (2008), книгу-пастиш «Історія світової поезії» (2010), літературознавчо-есеїстичні книжки «Дикі думи» та «Літературний джаз» (2011), монографію «Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письменницької критики» (2012), збірку вибраних рецензій за 2002‒2012 «Цебер амброзії» (2013). Укладач альманаху кохання «Королівський ліс – 2» (2002). Упорядник антології української поезії ХХ століття «Дивоовид» (2007), антології української любовної лірики кінця ХІХ – початку ХХІ століття «Літургія кохання» (2008), антологій української поезії для дітей «Зелене Око: 1001 вірш» (2008) та «Зелені очі: 1001 вірш» (2010), антології «Вертоград: Українське поетичне тисячоліття» (2009), антології сербської поезії для дітей у переспівах Оксани Сенатович «Кошеня в кишені» (2010), антологій «Ars poetica: Українська лірика про мистецтво поетичне» та «Мистецтво поетичне: Хрестоматія української літературної критики й есеїстики про поезію» (2012). Співупорядник антології української еротичної поезії «Біла книга кохання» (2008, спільно з Вікторією Стах), антології серболужицької поезії для дітей у переспівах Володимира Лучука «Ластівка з Лужиці» (2010, спільно з Тарасом Лучуком), антології української паліндромії «У сузір’ї Рака» (2011, спільно з Миколою Мірошниченком). Співупорядник (разом із Борисом Щавурським) і науковий редактор шеститомної енциклопедії «Світова література в персоналіях і пам’ятках».

       Був Провідником Парнасленду львівської газети «Ратуша» (1990–1995), головним редактором часопису «Театральна Бесіда» (1990–1991), заступником редактора газети «Діти Марії» (1993–1997), мав авторську шпальту «Стелаж» в газеті «Молода Галичина» (2002), шпальту «Книжкова полиця» в газеті «Експрес» (2003), шпальту «Інститут літератури» в газеті «Поступ» (2004), був колумністом «Львівської газети» (авторські рубрики: 2006 – «Сумніви сорокалітнього», 2007 – «Літературний jazz», 2008 – «Менше з тим»), мав шпальту «Стелаж Івана Лучука» в газеті «Новий погляд» (2008), шпальту «Бортжурнал Івана Лучука» в газеті «Суботня пошта» (2009). Активно публікує статті на сайтах zaxid.net і bukvoid.

       Твори Івана Лучука публікувалися в перекладі англійською, білоруською, латиською, німецькою, польською, російською, сербською, словацькою, французькою, хорватською мовами.