Вітання для Євгена Казимировича НАХЛІКА!

Вітання для Євгена Казимировича НАХЛІКА!
22.01.2021

Щиро вітаємо Євгена Казимировича НАХЛІКА, директора Інституту Івана Франка НАН України, члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора, визначного літературознавця із ювілем!


      Ігор Котик:

65? 56?
Хто запустив цю дивну вість?
Дістався тільки-но в архів я –
Рінґтони вслід летять як пір’я.
Вже вимкнув звук, фотографую,
Але одне мене турбує:
Чи вистачить трубі заряду,
Як ї штурмують до упаду?
А мушу ще здзвонитись з видавцем,
З Григоровичем і, напевно, з ЗНЦ.
Та то – пізніше. А наразі – в тиші
Вслухатись в шелест доль, столітні вірші,
Тримати це кермо машини часу –
Не первина. Є спосіб лазу
У минуле, то й у майбутнє
Вирулимо. (Ангел гра на лютні.)

       

        Алла Швець:

       «Часи зміняються, і з ними зміняються люди», ‒ рефлектував колись про власний мінливий психоуклад Іван Франко… І хоча наш нинішній Ювіляр, Євген Казимирович Нахлік, завжди застерігає від вихоплювання Франкових цитат із контексту, дозволю собі це зробити, аби вияскравити найприємніші враження про славного січневого Уродинника. 

       У стрімкому часовому проминанні заледве чи можна говорити про те, як змінився Євген Казимирович. За більше ніж двадцять літ нашого знайомства він, як завжди ‒ незмінно енергійний, цілеспрямований, беручкий, сповнений молодечого завзяття, непохитний оптиміст із тим самим вогником в очах, щиросердною усмішкою й гідними подиву внутрішнім спокоєм, духовою силою, надлюдською працездатністю. Неспинний творчий порив Євгена Нахліка, його повсякчасне прагнення до саморозвитку і пошуку нових ідей  захоплює і надихає. Силове поле його широкого інтелектуального кругозору магнетизує й заряджає особливим темпоритмом і настроєм.
       У часі прекрасного життєвого високоліття, яке співпадає з іще однією знаменною віхою ‒ 40-річчям праці в Національній академії наук України ‒  Євген Казимирович Нахлік є одним із найавторитетніших вітчизняних учених, відомим й за межами України. Взявши собі у життя «спокійного, щирого провідника» ‒ науку, талановитий Ювіляр уміє навдивовижу легко, філігранно й рекордно примножувати свої здобутки новими й новими фундаментальними монографіями, щоразу сягаючи найвищих щаблів сучасного академічного літературознавства й освоюючи новітні методологічні стратегії, щоб «відповісти потребам хвилі і заспокоїти злобу дня». У кожній своїй праці, чи то про визначних класиків ‒ Котляревського, Шевченка, Куліша, Франка, чи то про письменників-земляків і своїх сучасників (М. Шашкевича, О. Авдиковича, Б. І. Антонича, Г. Пагутяк, І. Лучука та ін.) Євген Нахлік проникливо, з притаманним йому хистом вдумливого дослідника, вміє відчути і зглибити передусім духове обличчя митця, мовби «цілковито переллятися в тих людей, котрих описується» і при цьому пильно зважати на архівні першоджерела і біографічні факти.
       Тридцятилітнє (також ще один один ювілей!) успішне функціонування Інституту Івана Франка (раніше Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка) на чолі з Євгеном Нахліком засвідчує про його хист мудрого організатора академічної науки, дбайливого адміністратора, шляхетного керівника, який дорожить колективом, заохочує до командної роботи, цінує самовіддану працю, підтримує ініціативність й творчий талант, радіє успіхам, а найголовніше ‒ поважає особистість кожного співробітника. Мабуть, саме тому в Інституті панує виняткова атмосфера доброзичливости й гармонійної співпраці науковців різних поколінь.
       ... За двадцять років злагодженої роботи з Євгеном Казимировичем усвідомлюю, як змінююся сама, мимоволі переймаючи прикмети його наукового стилю і навіть почерку, увагу до фактів і деталей, захоплення біографістикою, глибиною художнього тексту. Бо, потрапляючи в діапазон його інтелектуального впливу, отримуєш наснагу, окрилюєшся новим досвідом і водночас мусиш зростати і працювати на совість. Дякую, дорогий Євгене Казимировичу, за радість і приємність людської співпраці з Вами!
       З роси і води, дорогий Ювіляре! Благодатного многоліття, творчого процвітання, родинного затишку, життєвої насолоди, повсякчасного відчуття щастя й радости, нових і нових наукових звершень, гідних пошанувань, усіляких гараздів і Божої опіки!
       

       Микола Легкий:

N років тому, десь по Йорданських святах, 22 січня, на світ прийшло дитя. Євгеном нарекли його.
На сам верх хатини в Судовій Вишні потиху сіли три пташини. Судільниці то були.
Одна насудила немовляті здоров’я кріпкого, сили дужої, тілесної та духової. І сталося…
Друга напророкувала дитині серце гаряче, любов’ю виповнене, здатне світ обійняти. І так було…
Третя ж… щедро відміряла хлопцеві таланти та вміння, які той не занедбав, не закопав у землю, і вони розквітли-розмаїлися рясно та красно, кому на втіху, кому на заздрість…
Знати, щасливої години віщували птахи.
Хай віщування збуваються на довгі-довгі літа, щоб не брали чоловіка ні шабля, ні куля, ні наклеп людський…
                                                                                                                                 

 

      





       

       Леся Салій:        

                                    Шановний Євгене Казимировичу!                      
       Певно, погодитеся, що цей рік був особливий. Він був часом, коли кожен мав можливість спинитися, переоцінити, звернути увагу на те, чого вже давно не помічав, – і піти далі вже іншим, зміненим. Тож нехай біля Вас на цьому шляху завжди будуть ті, з ким легко, надійно і добре. Ті, що надихають, і ті, яких Ви надихаєте.
       Хай кожні взаємини у Вашому житті будуть щирими – без облудних масок і поверхових усмішок, а всі дрібні конфлікти – вичерпними.
      Бажаю, щоб Ви завжди мали певність у завтрашньому дні. І щоб знали – все, що пишете, – важливе – і для тих, хто зараз перебуває поряд з Вами в просторі літератури, і для тих, хто прийде згодом, і – звісно, тих, що були до нас. Десь у тому силовому полі Слова звучать голоси тихої вдячності Вам за те, що і як робите. Тож нехай та вдячність повертаються до Вас сторицею.
       Бажаю, щоб як і досі, Вам вдавалося знаходити баланс між тими непростими життєвими ролями – керівника, науковця, чоловіка, сина, батька, наставника, друга – і щоб кожна з них приносила радість Вашому серцю. Щоб Ви відчували підтримку й розуміння тих, на кого покладаєтеся, від кого вимагаєте і про кого піклуєтеся.
      Нехай любов близьких людей дає Вам силу й творчу наснагу, в хаті буде достаток, в голові – багато задумів, а на душі – спокій!
      Рада працювати з Вами – Леся Салій
















        Марічка Лапій:

       Дорогий Євгене Казимировичу, на порозі ювілейної дати Вашого життя, в легкому й світлому піднесенні згадую наше десятилітнє знайомство й співпрацю. Радію, що за цей відтинок часу під Вашою науковою опікою й керівництвом вдалося немало зробити і втілити, водночас щиро вірю, що ще багато світлих моментів у всіх нас попереду. Кожна Ваша порада, настанова, критика і щиролюдське слово підтримки-заохоти не втрачають з плином часу для мене ані своєї ваги, ані особливого сугестивного заряду, завше наснажують до ґрунтовнішої праці, спонукають до наполегливих пошуків і заглиблення в матеріал, додають певности у власних силах і відкривають нові можливості розвитку. Своїм науковим ентузіазмом і сумлінним прикладом Ви задаєте добрий темп, напрям і високий професійний рівень в роботі нашого колективу.
       Тож нехай цей ювілейний рік (як, зрештою, і наступні) стане тією височиною у Вашому життєпросторі, з якої добре виднітимуть нові перспективні цілі. Творчого Вам натхнення і продуктивности у роботі, щоб нестримний дослідницький запал і оптимізм, яким Ви щедро ділитесь з усіма нами, той енергійний, подиву гідний, рвійний темпоритм праці, щоразу приносив утіху нових відкриттів і звершень. Хай завше вистачає снаги до руху вперед, окрилення – для злетів, ідей – для наукового зростання, матеріальних та інтелектуальних ресурсів – для реалізації фундаментальних проєктів. Хай примножується цінне, побільшуються успіхи й набутки, життя наповнюється сенсами, серце – легкістю, спокоєм, думки – ясністю, а дім, у якому дбайливо порядкує Оксана Мирославівна, – вирує радістю і достатками!



         Оленка Луцишин:


        Шановний Євгене Казимировичу!
Сердечно вітаю Вас з Днем народження! Хай цей ювілей принесе у Ваш дім радість, щастя, достаток. Хай збудуться всі Ваші найпотаємніші мрії і найнеймовірніші бажання. Хай люди, які Вас оточують, дружина, діти, внуки, колеги і товариші відчувають Вашу підтримку і Вашу любов до життя, до науки, до всього нового. Бажаю Вам передусім міцного-преміцного здоров’я, впевненого погляду у майбутнє, нових наукових звершень, зустрічей з цікавими людьми, реалізації Ваших видавничих планів, наукових конференцій в мальовничих місцях, Божої опіки і всього-всього найкращого! Многая літа!!!
       З повагою, Оленка Луцишин.

   








       

       Христина Ворок:

       Сьогодні День народження людини з добрими очима та величезним серцем, вченого з широким інтелектуальним світоглядом та відомого далеко за межами України, взірцевого керівника Інституту Івана Франка НАН України та генія-генератора нових наукових ідей. Ваше життя і науковий доробок – приклад того, як треба любити працю. Осмислюючи весь науковий доробок Ювіляра і невтомну його працю над об’ємними монографіями чи невеликими за обсягом енциклопедичними статтями спадає на гадку крилатий вислів Г. Сковороди: «Ніхто не пожне слави від будь-якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу від самої слави втіху».
       Дорогий Євгене Казимировичу! Щиро вітаю Вас з ювілеєм. Нехай доля завжди буде щедрою до Вас та збереже міцне здоров’я, дарує безмежне людське щастя, невичерпну енергію, життєве довголіття. Бажаю Вам нових креативних ідей, цікавих відкриттів і знахідок, нехай робота приносить лише радість та щедрі плоди, а поруч будуть найрідніші та найдорожчі серцю люди. Бажаю насолоджуватися життям і радіти кожному дню та миті, ніколи не сумувати  і навіть з неприємних ситуацій отримувати безцінні уроки.
       З повагою, Христина Ворок.

 





      


        Катя Дронь:

       Шановний Євгене Казимировичу, із теплотою в серці згадую наше з Вами знайомство 2004 року у приміщенні колишнього Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка на пл. Міцкевича, 5. Яскраво закарбувалося в пам’яті відтоді світле враження від щиролюдського спілкування з Вами, Ваша сповнена привітності усмішка, скромність, ввічливість, тактовність. Із приємністю та вдячністю відзначу, що оте перше приязне враження не покидало мене ні під час навчання в аспірантурі, ні в подальшій науковій діяльності в інституті, а з роками лише переросло у глибоку повагу до Вас як успішного науковця і керівника, здатного належно поціновувати дослідницьку індивідуальність, новаторські творчі підходи і професійні здобутки своїх колег, морально підтримувати й мотивувати їх до самовдосконалення та нових звершень прикладом своєї наполегливо-самовідданої праці та негаснучого прагнення безупинно рухатися вперед. Особливо захоплююсь Вашим умінням щиро радіти за наші успіхи й досягнення (за кожний черговий захист, кожну видану книжку, опубліковану статтю, здобуту відзнаку) і доброзичливо заохочувати всіх до цього.
       Не перестаю подивовувати Вашу енергійно цілеспрямовану і напрочуд плідну інтелектуальну творчу діяльність. Глибоке осягнення і філігранне висвітлення різних літературних явищ, проникливі, оригінальні й захопливі інтерпретації, до яких Ви вдаєтесь, завжди надихають мене творчо, мисленно. Монографія «Доля – Los – Судьба: Шевченко і польські та російські романтики», яку Ви подарували мені на добру згадку про початок нашої з Вами співпраці у незглибимій царині літературознавства, свого часу стала для мене творчим імпульсом до нових заглиблень у дослідженні міфологізму літератури.
       З нагоди поважного ювілею сердечно зичу Вам, Євгене Казимировичу, невичерпної душевної енергії, духової наснаги та ентузіазму для того, щоб надалі гуртувати самобутній, творчо активний, високопрофесійний науковий колектив на засадах справжності, нешаблонності, креативності і, водночас, товариського взаєморозуміння, підтримки, щирої прихильності один до одного. Нехай Божа благодать освітлює Вам шлях, Віра оберігає й окриляє, Надія наснажує на добрий поступ у помислах, думках і діях, Світло-Радість опромінюють душу, а все задумане й бажане хай виповниться щедрими сходами Добра і Щастя!


      





         Мирослава Дерев'яна:

        Високоповажний Євгене Казимировичу!
        Щиро і від усього серця вітаю Вас із уродинами! Нехай Господь щедро благословляє Вас і Вашу родину, сприяє втіленню Ваших задумів і проектів, посилає міцного здоров’я і творчого натхнення на многі літа! Хай плоди Вашої невтомної праці приносять радість, а нові ідеї – наснагу! В день Ваших уродин хочеться висловити велике захоплення неймовірною працездатністю та високим професіоналізмом і щиро подякувати за Ваші цікаві книги і фундаментальні дослідження, а ще за незмінну доброзичливість у робочому спілкуванні, за наукову та організаційну підтримку, за добре серце і глибоку людяність! Дай Боже многі та щасливі літа!!! 









        Андрій Франко,Оксана Франко 
УРОЧИСТЕ ПРИВІТАННЯ ЧЛЕНА-КОРЕСПОНДЕНТА НАН УКРАЇНИ, ДОКТОРА ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА Є. К. НАХЛІКА З 65-РІЧЧЯМ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ!
       Вельмишановний Євгене Казимировичу! Щиросердно, від усієї душі вітаємо Вас від імені інститутського представництва Франкової родини (Андрія Франка, а також професорки Оксани Франко) зі знаменним ювілеєм – 65-річчям від дня народження! Ваша енергійна різнопланова, багатовимірна академічна і суспільна активність принесла значні здобутки, які стали невід’ємним надбанням у невичерпній скарбниці вітчизняної науки, освіти й культури. Ви пройшли подиву гідний стрімкий і водночас тернистий шлях від аспіранта, наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України до багатолітнього, успішного керівника Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ЛВІЛШ) (від 1991 р.), завідувача відділу літературного процесу та компаративістики, директора-організатора Інституту Івана Франка НАН України (від квітня 2011 р. після реорганізації ЛВІЛШ), а від квітня 2012 р. – офіційно затвердженого директора цієї «Державної Установи» («ДУ»).

Академічний світ заслужено шанує Вас як неординарного, маститого, різновекторного, багатогранного вченого – літературознавця, культуролога, літературного критика, публіциста, визнаного кулішезнавця, шевченкознавця, франкознавця, педагога, наставника молодих науковців, організатора та досвідченого менеджера, функціонера академічної науки. Ви автор понад 700 історико-літературних та літературно-критичних публікацій, в тому числі резонансних концептуальних монографій, фундаментальних книжок, колективних монографій, розділів ув академічних історіях, посібників, підручників, хрестоматій, а також передмов, післямов, Ви упорядник текстів, автор (і подекуди співавтор) коментарів (у книжкових виданнях), брошур, численних гучних статей, розвідок, нарисів, до того ж, Ви провідний член редколегій, редактор і упорядник багатьох літературознавчих та науково-джерельних збірників.Для інтелектуального реципієнта варто нагадати і цілеспрямовано виокремити серед інших вагомих науково-творчих набутків Євгена Казимировича, що Є. К. Нахлік – науковий редактор томів 51, 53, 54, а також науково-довідкового ненумерованого тому «Покажчик купюр», що входять до мультитомового корпусу видання «Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у п’ятдесяти томах» (2008–2011), в упорядкуванні яких до друку ми також брали помітну науково-креативну участь, творчо співпрацюючи з наполегливим, вимогливим, доброзичливим редактором упродовж чверті століття (зокрема, відповідальний секретар тому 51 (прозові переклади Івана Франка) А. Д. Франко поряд з М. З. Легким та ще декількома співробітниками нашої установи є одним з основних авторів коментарів та упорядників текстів усіх додаткових томів 51–54, довідкового видання «Покажчик купюр» і томів 55, 56, що нині готуються до публікації під орудою нашого Інституту). Ваше ім’я (як заступника голови) почесно фігурує у складі головної редколегії (де, до слова, заазначені і наші прізвища) цілісної серії всіх додаткових томів 51–54 згаданого щойно монументального франкознавчого видання на чолі з академіком НАН України М. Г. Жулинським. Ви також є одним із головних ідейних ініціаторів, натхненників успішного започаткування у серії «Іван Франко і нова українська література. Попередники та сучасники» амбітного проєкту «Франківська енциклопедія: у 7 т.», перший том якого побачив світ у 2016 р. у львівському видавництві «Світ». Тут автор передмови Є. К. Нахлік, один з провідних членів редколегії поряд з М. Г. Жулинським (співавтором передмови), А. І. Швець та іншими дослідниками, є науковим редактором, упорядником тому і автором декількох десятків концептуальних «словникових» статей, чимало з яких написано у паритетному творчому тандемі зі своєю дружиною О. М. Нахлік. Ви визнаний у науковому середовищі, поважний учений, що удостоєний урядових, державних відзнак, нагороджений ювілейними медалями і Почесними Грамотами та іншими державними нагородами і недержавними відзнаками, лавреат літературознавчих і літературно-мистецьких премій: імені академіка Сергія Єфремова (2004), Івана Франка (2007), Михайла Коцюбинського (2010), Григорія Костюка (2011), Пантелеймона Куліша (2012). Вражає широке коло Ваших наукових зацікавлень: історія української літератури XVIII–ХХІ ст. (Г. Сковорода, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, «Руська Трійця», Т. Шевченко, П. Куліш, Марко Вовчок, Л. Глібов, І. Франко, Б. І. Антонич, Є. Маланюк та ін.), літературна критика, славістика, полоністика, русистика, порівняльне літературознавство, українсько-польські та українсько-російські літературні зв’язки. У всіх своїх науково-громадських іпостасях, виявах і поставах Ви як знаний український дослідник, послідовний організатор і менеджер наукового процесу, незмінно виступаєте як переконаний, щирий український патріот, справжній, непохитний борець за відновлення історичної правди і пам’яті українського народу, доброчесного імені його видатних репрезентантів і менш відомих, дещо призабутих представників. Можна перелічувати ще багато Ваших здобутків, титулів, регалій, відзнак, нагород і заслуг в українській науці, освіті, культурі, з якими Ви гідно прийшли до свого ювілею. Для творчої громадськості видається доречним в цю урочисту, поліфонічну мить ювілейних поздоровлень, які радісно лунають звідусіль, оптимістично констатувати, що директор Інституту Івана Франка НАН України, важливого осередку академічного франкознавства, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Євген Нахлік, котрий 22 січня 2021 р. урочисто відзначає на суспільно-науковій авансцені української еліти 65-річчя свого життєпису, перебуває в осяйній атмосфері яскравого інтелектуального горіння, світлій аурі творчого, молодечого неспокою, наукових, культурознавчих і мистецьких пошуків «філософського каменя» – своєрідного, містичного еліксиру екзистенції людини, її креативного Буття, духовного поступу і довголіття.
       Щиро бажаємо Вам, вельмиповажний Євгене Казимировичу, міцного здоров’я, невичерпної енергії, культурно-освітнього та наукового довголіття, нових, непроминальних здобутків у Вашому подвижницькому продовженні національних починань і традицій Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Івана Франка та інших вітчизняних світочів, корифеїв, класиків! Зичимо щастя у всіх його духовних і земних виявах, Божого благословення, радісного світовідчуття, родинної благодаті, усіляких гараздів, творчих перемог! Тож побажаємо: з роси і води Вам, шановний, дорогий Ювіляре! І ще многая-многая літ!