Сучасний український поет Василь Куйбіда, член Національної спілки письменників України, написав і видав чимало книг, зокрема поетичних збірок «Контур», «Послання стежок», «Вертикаль стебла», «Долина відображень» та інші.
Під час презентації Василь Куйбіда признався, що коли він робив над собою зусилля, щоб не писати віршів, то переживав душевне сум'яття, тому що поезія для нього - це пошук гармонії душі зі світом. Бо на місці слів за межами "простору перевтілень" залишається "розфарбована тиша", "колекція снів" і ... "примхи осені"..., адже "відповіді є - немає запитань".
Знайомство з "Простором перевтілень" В. Куйбіди під час презентації розпочав розлогим науковим коментарем директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік.
В обговоренні поетичної збірки В. Куйбіди взяли участь:
Від кафедри української літератури ім. М. Возняка ЛНУ імені Івана Франка виступила доц. Ірина Яремчук. 
Від Спілки письменників України виступили: голова СПУ Ярослав Каменецький, поети Віктор Палинський та Богдан Чепурко. 
Від Інституту Івана Франка НАН України виступили зі своїми враженнями від поезії В. Куйбіди та поставили цікаві запитання с.н.с. Віктор Неборак
та заст. директора з наукової роботи Алла Швець.
Під час презентації звучала поезія зі збірки В. Куйбіди в авторському виконанні, а також у виконанні актора Львівського національного академічного театру ім. М. Заньковецької, народного артиста України Святослава Максимчука.
* * *
Люди встановлюють свої межі,Звірі - свої.І ці межі ніколи не збігаються.Тому що звірі -Не люди,А люди -Не звірі.А, може, це робить той,Хто осмислює простір,Для кого немає усяких і «ще», і «вже».
* * *Обмежувачі не спиняють,Навіть - не попереджають.
* * *Казали: там є межа.Я ішов, ішов,Але так їїІ не побачив.
**********************************
Див. також: Лучук І.
Перевтілений простір [Електронний ресурс] / Іван Лучук ; [Рец. на
кн. : Куйбіда В. Простір перевтілень / Василь Куйбіда. – К. :
Юніверс, 2013. – 228 с.] // Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2013/06/25/104322.html(опубліковано
25.06.2013)
Люди встановлюють свої межі,
Звірі - свої.
І ці межі ніколи не збігаються.
Тому що звірі -
Не люди,
А люди -
Не звірі.
А, може, це робить той,
Хто осмислює простір,
Для кого немає усяких і «ще», і «вже».
* * *
Обмежувачі не спиняють,
Навіть - не попереджають.
* * *
Казали: там є межа.
Я ішов, ішов,
Але так її
І не побачив.