Під час розмови презентували видавничі новинки на гуцульську тематику та говорили про гуцульських письменників (класиків і сучасників), гуцульський текст української літератури, а також про те, як сприймати гуцульський діалект у цих творах: як спосіб передачі місцевого колориту і збагачення літературної мови чи як мовний бар’єр на шляху до читання.
Розмірковуючи про гуцульський текст української літератури загалом та про «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського зокрема, Олександра САЛІЙ зазначила: «Не дарма Гнатюк довго кликав Коцюбинського на Гуцульщину. Він мав добре відчуття, що щось напишеться».
Письменниця Люба-Параскевія СТРИНАДЮК, яка народилася і виросла на Гуцульщині, так прокоментувала мовностилістичні особливості свого письма:
«Так вийшло, що я пишу про гуцулів, бо я сама гуцулка. Мені йшлося про те, щоб поєднати мову літературну з діалектом і що це є багатство, я це побачила». Під час зустрічі авторка також прочитала уривки зі своєї нової книжки «У нас, гуцулів. Сім книжок» (2023), до якої увійшли усі раніше написані тексти й одна нова збірка. Олександра САЛІЙ написала до цього видання розлогу передмову-дослідження про творчість гуцульської письменниці.
Після завершення події присутні в залі мали змогу придбати презентовані видання з автографами письменниці та видавця, а також наживо поспілкуватися з ними.
Текст підготовлено за матеріалами Олександри Салій та Telegram-каналу «Перехресні стежки».
Світлини: Ігор Котик (Інститут Івана Франка НАН України), Telegram-канал «Перехресні стежки».