Наукова подія відбулася за благословенням Митрополита і Архиєпископа Львівського Ігоря, який виголосив на відкритті ювілейної академії глибоке слово про отця Тимотея, відзначивши його першорядне місце у когорті провідників української національної культури, чия діяльність і свідомість сьогодні побуджує наш народ боронити свою тотожність, свій народ і свій край.
«Отець Тимотей всюди сіяв благородні зерна в серця людей і
вони в свій спосіб проростали та давали щедрі плоди», – наголосив
Митрополит Ігор.
Наукову академію урочисто відкрили літературно-мистецьким дійством «Обжинки» талановиті вихованці Станіславчицького ЗЗСО І‒ІІ ступенів імені Тимофія Бордуляка Бродівської міської ради Львівської області.
Цим прекрасним сценічним дарунком, а також щедрим короваєм, привезеним із батьківщини ювіляра, юні артисти не лише вшанували постать славетного земляка, а й нагадали присутнім, що близиться благодатна весна, пора відродження Матері-Природи, і сакральний час нашого історичного буття – духовної сівби.
Науковою модераторкою події була Алла ШВЕЦЬ, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, докторка філологічних наук.
У своєму привітальному Слові вона представила учасникам науково-мистецької події самобутню постать о. Тимотея – визначного діяча нашого краю, який гідно проявив себе у різних поставах свого життєвого чину – як ревний душпастир, досвідчений богослов, талановитий письменник, перекладач-поліглот, який приніс в українську скарбницю шедеври світової класики, і, звісно ж, як український громадський діяч, котрий дбав про освіту і добробут свого народу та все життя присвятив праці для людей.
А. Швець також вияскравила окремі аспекти священничої біографії отця Бордуляка – мудрого пастиря, мисленника, інтелектуала, який у ненастанній праці й комунікації з людьми черпав мотиви до своїх творів, розвивав свій письменницький хист.
До учасників наукової академії окремим привітальним листом звернувся Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (https://ugcc.ua/data/blazhennishyy-svyatoslav-pro-o-tymoteya-bordulyaka-staty-blyzhchym-do-yogo-tvorchosti-tse-staty-blyzhchym-do-ridnoy-zemli-2162/).
У своєму зворушливому Слові Глава УГКЦ наголосив на актуальності та своєчасності цього заходу, подякував усім організаторам і доповідачам, які доклали чимало зусиль, щоб ця подія відбулася. Блаженніший Святослав також відзначив непересічний талант і заслуги отця Тимотея, священника, українського письменника, перекладача, що вільно володів 11 мовами, фольклориста, члена товариства «Просвіта», активного громадського діяча. «Він вільно перекладав українською мовою твори Йоганна Ґете, Генріха Гейне, Джека Лондона, Даніеля Дефо, Мігеля де Сервантеса, Данте Аліг’єрі, Адама Міцкевича. Підтримував контакти з Іваном Франком, Панасом Мирним, Богданом Лепким, Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським», – зазначив Предстоятель.
Акцентувавши увагу на священничих якостях отця Бордуляка, його проповідницькому хисті, яким письменник уміло послуговувався для проголошення слова Божого, Глава УГКЦ зауважив: «творча спадщина отця Тимотея – це бездонна криниця для дослідження та опрацювання. Завдяки їй ми зможемо відкрити велич наших предків, навчитися гордитися тим, що ми українці – сини і доньки великих героїв, від яких у спадок одержали величну мову».
Також Блаженніший Святослав підкреслив, що в світлі трагічних подій нашого важкого часу, коли російські війська бомблять міста і села України, ми можемо зрозуміти все те, що пережив отець Тимотей зі своєю родиною тоді, як лінія фронту Першої світової війни пролягла через його село. «“Ціла Росія приходить до моєї хати”, – писав у спогадах отець Тимотей. Минуло 100 років і ми, на жаль, можемо повторити ці слова», – виснував Патріарх.
Наприкінці Глава УГКЦ побажав учасникам наукової академії стати ближчими до творчості Тимотея Бордуляка, адже це означає бути ближчим до рідної землі і народу. А сьогодні ми всі цього дуже потребуємо, щоби вистояти і перемогти агресора, який прийшов, аби нас знищити.
«Слово – це те, що дає нам силу та натхнення для творчості. Заглибмося у спадок славетного сина української землі, щоб зачерпнути в “серце те, що не вмирає” (Леся Українка)», – додав Предстоятель.
Учасників конференції привітав директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, співголова оргкомітету наукової академії Євген НАХЛІК.
Є. НАХЛІК у вітальному слові наголосив, що особливим сегментом багаторічних досліджень Інституту Івана Франка є постаті греко-католицьких священників – письменників, фольклористів, літературознавців і публіцистів: талановитих подвижників рідного слова Маркіяна Шашкевича, Николая Устіяновича, Йосифа Лозинського, Івана Григоровича Озаркевича, Григорія Боднара, Стефана Качали, Данила Танячкевича, Василя Ільницького, Ігнатія Гальки, Тита Реваковича, Миколи Конрада, Миколи Дерлиці, Михайла Петрушевича, Юрія Кміта, Йосифа Застирця, Івана Кузева, Ілька Кузева та багатьох ін. Ці парохіяльні священники жили серед простого народу, добре знали його життя і віддзеркалили його в своїх майстерних зворушливих літературних творах, збирали зразки усної словесности, палко обстоювали у публіцистичних і літературознавчих працях інтереси народу, нашу мову, культуру і традиції.
Серед них почесне місце належить отцеві Тимотеєві Бордуляку – самобутньому новелістові, який зробив неповторний, яскравий внесок у розвиток української малої прози, ще за життя здобув всеукраїнське визнання. Справжнє, неупереджене освоєння творчої спадщини Тимотея Бордуляка настало за незалежної України. Наша конференція є дальшим кроком у цьому напрямі – поглибленого різнобічного дослідження привабливої постаті отця-письменника. Актуалізація нашої літературної, словесної спадщини сприяє культурному, політичному і державницькому утвердженню української нації, а отже, й нашій духовій стійкості, нашій перемозі у визвольній війні проти російського імперіалізму.
Різні вектори життєвого, душпастирського чину і
творчої праці о. Тимотея Бордуляка закцентували у привітальних
виступах о. Юрій КАРВАЦЬКИЙ, директор Освітнього центру імені отця
Юліана Дзеровича, референт у справах шкільництва Львівської Архиєпархії УКГЦ,
співголова оргкомітету та Андрій БОРДУЛЯК, правнук о. Тимотея Бордуляка, який був присутній на заході разом зі
своєю сім’єю.
Наукова частина академії розпочалась із пленарного виступу доктора
філологічних наук, професора, завідувача кафедри теорії літератури і порівняльного
літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка
Михайла ГНАТЮКА, який розкрив тему війни у творах Т. Бордуляка в
контексті української мілітарної прози.
Секційне засідання відбулося в очному та комбінованому форматах. Із доповідями про образні, стильові, наративні, тематичні, жанрові, видавничі аспекти літературної спадщини Т. Бордуляка виступили науковці, викладачі та вчителі зі Львова, Сум, Києва, Дрогобича, Тернополя.
Модерування секційної частини конференції здійснили доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Національної академії наук України Микола ЛЕГКИЙ та проф. Святослав ПИЛИПЧУК.
Наукові співробітники Інституту Івана Франка виголосили доповіді у двох секціях.
У першій секції, що об’єднала концептуальні виступи дев’яти учасників, Алла ШВЕЦЬ презентувала своє дослідження, в якому охарактеризувала жіночі образи в прозі Тимотея Бордуляка.
У другій секції Микола ЛЕГКИЙ розповів про жанрово-стильові особливості збірки «Оповідання» (Київ, 1927); Оксана НАХЛІК розглянула постать Тимотея Бордуляка у висвітленні Івана Франка; Катерина ШМЕГА порушила проблему інтермедіальності та інтертекстуальності як модерністичних маркерів прози отця Тимотея; Христина ВОРОК проаналізувала поетику «весняного образка» «Бузьки» Тимотея Бордуляка в контексті його еміграційної прози, а Мирослава ДЕРЕВ’ЯНА осмислила етичну сугестію у творах письменника.
Як запрошені учасники до академії активно долучилися представники Львівського обласного відділення Товариства «Україна — Світ»; освітяни с. Великий Ходачків Підгороднянської сільської ради, а також парох села, о. Володимир ЛЕЩИШИН; заступниця Бродівського міського голови Ірина ОЛЕХА та очільниця Бродівського відділу освіти Наталія АНТОНЕНКО, представники педагогічного колективу Станіславчицького ЗЗСО І‒ІІ ступенів імені Тимофія Бордуляка Бродівської міської ради; педагог, освітній діяч, популяризатор постаті о. Тиметея Бордуляка Микола СТОРОЖУК та багато інших.
Фото: Львівська
Архиєпархія УГКЦ;
Олександра Салій (Інститут Івана
Франка).
Відеорепортаж: Бродівського телебачення про Всеукраїнську наукову академію, присвячену 160-річчю Тимотея Бордуляка.
