Міжнародний науковий симпозіум «В ІМЕНІ НАШОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТИ» (135 років альманахові «Перший вінок»)

 

Наукова координаторка, ініціаторка проєкту -- Алла Іванівна Швець.

 

        У форматі наукових доповідей було ґрунтовно й широкоаспектно представлено постать кожної із 17-ти авторок альманаху, зокрема показано їхній шлях до цього видання, осмислено вміщені в ньому художні твори й рецепцію їх серед громадськості, а також висвітлено видавничі особливості проєкту «Перший вінок», його роль як в індивідуальній письменницькій біографії кожної з авторок, так і у продовженні та розвитку жіночої періодики та жіночого письма.

     

 За задумом організаторів, виступи не було поділено на секції, щоб зберегти цілісність дослідницького наративу. Тож постать кожної зі 17-ти письменниць постала в оригінальній інтерпретаційній версії доповідачів.

        

 Постать однієї з авторок, Дніпрової Чайки, представив ТАРАС КРЕМІНЬ – Уповноважений із захисту державної мови, кандидат філологічних наук, політик, науковець, громадський діяч. 

  Тема доповіді Тараса Кременя: 

«Дзвінка ліра» Дніпрової Чайки. 

Яким був дебют у «Першому вінку» юної Людмили Старицької та яку роль він відіграв в її письменницькій долі розповів МИКОЛА ЖУЛИНСЬКИЙ – д-р філол. наук, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 

     

Тема доповіді М. Жулинського: 

«Силою слова, гарячим настроєм і гарною формою визначаються поезії Людмили Старицької». 

Автор цитати – Іван Франко.

Про Михайлину Рошкевич розповів СВЯТОСЛАВ ПИЛИПЧУК – д-р філол. наук, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, професор кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси. 

Тема доповіді С. Пилипчука: «Многонадійна писателька, якої зарід безперечно бачимо»: нереалізований талант Михайлини Рошкевич. Автор цитати – Іван Франко.

 Лесю Українку в «Першому вінку» представив СЕРГІЙ РОМАНОВ – д-р філол. наук, доцент, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки. 

       Тема доповіді С. Романова: «Можна думати, що з літами Українка Леся вийде на реальнішу дорогу…» 

У темі використано цитату з листа Олени Пчілки до Івана Франка (1887).

Про участь в альманасі Франкової дружини, Ольги з Хоружинських, вела мову ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИК – докторка філол. наук, професорка кафедри філології Українського католицького університету (Львів). Лауреатка Міжнародної премії імені Івана Франка за монографію «...І остання часть дороги: Іван Франко в 1908–1916 роках» (Дрогобич, 2006; 2016).

Тема доповіді Я. Мельник: «Се єдина наукова річ, написана українкою» (Ольга Франко у «Першому вінку»). Автор цитати – Михайло Павлик.

Цікаві обставини участи в «Першому вінку» сестри Михайла Павлика – Катерини Довбенчук – насвітлила ОЛЬГА ЯБЛОНСЬКА – к. філол. наук, професорка кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки.

     Тема доповіді О. Яблонської: 

«Мова Катеринина найкрасша, найнароднійша з усего, що в сій книжці написали галичанки» (Катерина Довбенчук у «Першому вінку»). Автор цитати – Михайло Павлик.

Непросту видавничу долю і тонкощі підготування до друку альманаху «Перший вінок» оприявнила ОКСАНА ЛЕВИЦЬКА – к. філол. наук, доцентка кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства та кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка», співзасновниця Платформи інтермедіальних досліджень.

 Тема доповіді О. Левицької: «Первісток жіночих видань в Україні»: видавнича доля альманаху «Перший вінок». 

Цитата в назві доповіді з дослідження про «Перший вінок» Богдана Якимовича.

Про участь у «Першому вінку» Софії Окуневської – першої в Австро-Угорщині дипломованої жінки-лікарки – розповів ІГОР ДЕРЖКО – д-р філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та економіки Львівського національного медичного університету. 

     Тема доповіді І. Держка: «Жінка, в котрій все величне: почування, наука і штука» (Софія Окуневська в «Першому вінку»). 

Автор цитати – Ольга Кобилянська.

Життєтворчу історію ще однієї авторки «Першого вінка», Олесі Бажанської, розкрив ЯКИМ ГОРАК – кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Меморіального музею Станіслава Людкевича у Львові, доцент кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії.

     Тема доповіді Я. Горака: 

«Той “Перший вінок” не повинен бути послідним вінком нашої праці».

Із малознаною постаттю Олени Грицай ознайомив ВОЛОДИМИР ГАЛИК – к. істор. наук, доцент кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, заступник декана історичного факультету з наукової роботи та міжнародної співпраці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 

    Тема доповіді В. Галика: «Где серденьку наймилійше, я би там летіла». Цитата в назві доповіді з поезії Олени Грицай «Де птичка».

 А з маловідомою постаттю галичанки Сидори Навроцької ознайомила СОЛОМІЯ ТРИЛЬОВСЬКА – відома львівська екскурсоводка, яка розробила тематичні екскурсії «Жіночий слід в історії Львова», присвячені малознаним постатям львів’янок.

Тема доповіді С. Трильовської: «Родинний портрет на тлі епохи» (Сидора Навроцька у «Першому вінку»).

 Натхненну доповідь про Анну Павлик виголосив ПЕТРО ШКРАБ’ЮК – доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Тема виступу Петра Шраб’юка: «Письменна і навіть, як на наше жіноцтво, досить світла» (Анна Павлик у «Першому вінку»). Автор цитати – Михайло Павлик.

     

 Про різнобічну участь Олени Пчілки в «Першому вінку» говорила ТЕТЯНА ДАНИЛЮК-ТЕРЕЩУК – к. філол. наук, директорка Музею Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

      Тема доповіді Т. Данилюк-Терещук: «Лишиться постать Олени Пчілки одною з найпривабливіших постатей нашого жіноцтва...»

Автор цитати – Дмитро Донцов.    

      Як сприйняла українська громадськість альманах «Перший вінок» відразу після його виходу? Чи мав він сподіваний резонанс у пізнішій суспільній рецепції? Чи став тогочасним бестселером? – Про це йдеться у доповіді ЗІНОВІЇ НАГАЧЕВСЬКОЇ – докторки педагогічних наук, професорки.

     Тема доповіді: «“Перший вінок” в оцінці української громадськості кінця ХІХ першої третини ХХ ст.»

  З доповідями на Міжнародному симпозіумі виступили п’ятеро науковців 

Інституту Івана Франка НАН України.

     

Про різнобічну участь в альманасі Наталії Кобринської розповіла АЛЛА ШВЕЦЬ – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, заступниця голови ВГО «Союз Українок». 

     ТЕМА доповіді Алли Швець: 

«Вона задумала “Перший Вінок”, увела його в нашу громаду, прояснила долю галицько-руського жіноцтва». Автор цитати – Михайло Павлик.

      

Постать Ганни Барвінок у «Першому вінку» представив ЄВГЕН НАХЛІК – д-р філол. наук, професор, директор Інституту Івана Франка; член-кореспондент Національної академії наук України, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України.

     ТЕМА доповіді Євгена Нахліка: «З нашого життя на користь самостійности України». Авторка цитати – Ганна Барвінок.

      

Як дебютувала в «Першому вінку» Климентина Попович розповіла на науковому симпозіумі ОКСАНА НАХЛІК – кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України.

      ТЕМА доповіді Оксани Нахлік – 

«Гадки здорові..., талант поетичний» (Климентина Попович у «Першому вінку»). 

Автор цитати – Іван Франко.

      

Маловідому постать Ольги Левицької представив МИКОЛА ЛЕГКИЙ – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України. За сумісництвом – професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. 

     ТЕМА доповіді Миколи Легкого – «На найперше місце з цілої книжки ми поклали оповідання Ольги Левицької». (Автор цитати – Михайло Павлик).

Роль Уляни Кравченко у «Першому вінку» окреслила МАРІЯ ЛАПІЙ – кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Івана Франка НАН України. 

ТЕМА доповіді Марії Лапій: «Судилась мені доля Шашкевича між нашим галицьким жіноцтвом…». Авторка цитати – Уляна Кравченко.

  

   До наукового зібрання долучилися й інші співробітники Інституту – к. істор. наук Андрій Франко, к. філол. наук Олена Луцишин, к. філол. наук. Катерина Дронь, к. філол. наук Марія Котик-Чубінська, к. філол. наук Олександра Салій. 

Шановних учасників симпозіуму гостинно зустрічали науковці Інституту Івана Франка НАН України -- Ірина Горошко, Мирослава Ізбенко, Христина Ворок.

Настроєвим камертоном наукового заходу стало декламування поезій «Першого вінка», що його майстерно здійснили Софія Дякунчак і Мар’яна Гірняк.

    

 Показ колекції концептуальної моди «Вишивка в одязі видатних українців» від торгівельної марки ZETA atelier (засновниця – Тетяна Зез, науковий куратор – Марина Олійник, музейний координатор – Оксана Константинівська) гармонійно завершив роботу симпозіуму, зануривши гостей та учасників події в настрій і стиль епохи авторок «Першого вінка». У межах цього етнопроєкту було представлено капсульну колекцію «Вишитий комірець – символ емансипації». А серед моделей відтворено: комірці Олени Пчілки та Косачівен; блузку «Олена Пчілка» з іменним комірцем; сорочку-друкованку «Леся Українка»; взірці сучасних блузок на основі іменних орнаментів; сорочку з орнаментом Полуботків; сорочку з орнаментом Івана Франка.

      Літературну мапу Львова, а також оригінальні листівки із зображеннями авторок альманаху, подарував доповідачам та гостям події співорганізатор симпозіуму – офіс «Львів — місто літератури ЮНЕСКО».

   

  Матеріали симпозіуму планується видати окремою книжкою.

ü Фотодобірка – Олександри Салій, Ореслави Хомик, Алли Швець.

      Інформаційний супровід, анонс події, а також знайомство з доповідачами забезпечила секретарка оргкомітету симпозіуму Катерина Шмега (к. філол. наук, наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України).

• Ще про міжнародний науковий симпозіум --- в інформаційному повідомленні НАН України  (від 20.09.2022):  https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9460&fbclid=IwAR3pwbHMPgAyp1oV9zch_ifOcaPkX6tIAmr_xF3wpoSrD6NrwKONMr5_AFQ