Інститут Івана Франка НАН України разом із Філологічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститутом франкознавства ЛНУ імені Івана Франка виступили співорганізаторами наукової події.
До організаційного комітету конференції увійшли директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України, професор Євген Нахлік (співголова) та Микола Легкий, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України.
На урочистому відкритті конференції вітальне слово виголосив директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік.
Насамперед він висловив сподівання, що творча співпраця між академічним Інститутом Івана Франка та Інститутом франкознавства Львівського університету, що останніми роками значно поглибилася, і далі розвиватиметься злагоджено, цікаво і продуктивно. Євген Казимирович також відзначив, що «серед 38 зголошених доповідачів дванадцятеро, тобто майже третина, – з Інституту Івана Франка НАН України. Тематика доповідей науковців віддзеркалює академічну працю над фундаментальним проєктом “Франківської енциклопедії” – це питання жанру поетичних та прозових творів Івана Франка, а також зв’язків письменника із сучасними йому культурними та громадськими діячами».
За словами Є. Нахліка, сьогодні франкознавство розвивається чи не найінтенсивніше серед персонального письменникознавства. А протягом останніх п’ятнадцяти років, починаючи від ювілейного 2006-го, якісно нового розвитку набуло інтердисциплінарне франкознавство. Завдяки існуванню низки франкознавчих осередків – академічних, університетських, музейних – у Львові, Києві, Дрогобичі, Нагуєвичах – постійно утверджують себе нові й нові франкознавиці та франкознавці – і вже зрілі, авторитетні, і молоді перспективні.
Звертаючись до учасників конференції, Євген Казимирович наголосив:
«Сьогодні нам усім, репрезентантам різних поколінь, належить підтримувати високий тонус франкознавчого поступу. Хоч би скільки ми освоювали цей неосяжний материк, ім’я якому Іван Франко, ще залишається чимало непізнаного і в біографістиці, фактології, контактології, і в текстології, і в інтерпретаційних, теоретико-літературних, рецептивних та інтердисциплінарних питаннях.
Хай же нашими зусиллями, дорогі колеги, ця ХХХV Франківська конференція увінчається гідним внеском у поглиблене осмислення незглибимого Франкового феномена!»
У межах пленарного засідання відбулась презентація монографії доцента кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Олега Багана:
Культурологічна і націософська проблематика в літературознавчих студіях Івана Франка (пізній період творчості: 1895–1907 рр.). Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка. 2021. 212 с.
Євген Казимирович Нахлік виступив на презентації та долучився до обговорення книги.
Своїми науковими здобутками на Франківській конференції поділились співробітники Інституту Івана Франка НАН України.
Зокрема, у секції «Жанрова свідомість Івана Франка в контексті генологічних пошуків ХІХ – початку ХХ ст.», на якій головували директор Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка, професор кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Святослав Пилипчук та заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук Алла Іванівна Швець, тему «Фрагментарні жанри в прозі Івана Франка» висвітлив завідувач відділу франкознавства Інституту Микола Легкий.
На поетиці жанру й
біографічній ґенезі Франкової
присвяти “Анні П.” зосередилась у своєму
виступі д-р філол. н. Алла Швець. Про жанрові особливості «Мавки» Івана Франка вела мову к. філол. н. Олена Луцишин, а жанрові особливості Франкового оповідання «Полуйка» окреслила к. філол. н. Катерина Дронь.
К. філол.н. Христина Ворок виступила з доповіддю «“Ся жартлива алегорія”: деякі зауваги до жанру одного Франкового тексту».
Галина Лишак вияснила головні аспекти поетики, проблематики
вірша Івана Франка «Чим
пісня жива?». Ірина Горошко зосередилася на феномені любові-приязні у прозі Івана Франка.
Марія-Мирослава Дерев’яна звернулася до питання про жанрові
особливості «літописних
переспівів» Івана Франка.
Доповіді супроводжувались жвавим обговоренням, активним обміном думок та вражень.
У другій секції «Іван Франко: тексти і контексти» виступила з доповіддю «Літературознавча, видавнича, редакторська діяльність Омеляна Партицького в оцінках Івана Франка» Марія Котик-Чубінська.
Контакти Еразма Кобилянського з Іваном Франком на прикладі епістолярію насвітлила Олександра Салій у доповіді «“Ściskam dłoń Waszą po koleżańsku”: маловідомі листи соціаліста Еразма Кобилянського до Івана Франка».
Тему «Генологічна своєрідність мемуарно-наративної візії дослідження творчого життєпису Володимира Осередчука крізь призму висвітлення його фамільних взаємин та сімейних контактів інших членів династії Дидинських із Франковою родиною на Калущині, в Нагуєвичах та Ясениці Сільній» розкрив
к. іст. н. Андрій Франко у співавторстві з Оксаною Франко, світлу пам’ять якої учасники конференції вшанували.
Більше про конференцію можна дізнатися на сайті ЛНУ імені Івана Франка: https://lnu.edu.ua/vidbulasia-khkhxv-shchorichna-naukova-frankivska-konferentsiia-zhanrova-paradyhma-naukovoi-publitsystychnoi-ta-khudozhnoi-spadshchyny-ivana-franka/