26 грудня 2019 р. в Інституті Івана Франка НАН України відбувся науковий франкознавчий семінар "ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ".

       Доповідач науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка (м. Львів), кандидат історичних наук Андрій Дмитрович Франко у своєму виступі висвітлив діяльність товариства “Просвіта” в колишньому селі Підгірки неподалік Калуша упродовж першої половини ХХ ст. і показав провідну роль доволі розгалуженої Франкової родини та активістів насамперед села Підгірки, Калуша та інших міст, містечок і селищ Калущини, а також Львівщини та інших теренів Галичини (фрагментарно) в розвитку культурно-просвітницької сфери, фізичної культури, спорту та громадського самоврядування. Залучено архівні документи з фонду Івана Франка (№ 3) у відділі рукописів і текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Київ), спеціальну науково-дослідницьку літературу та автентичні свідчення, зокрема, спогади сучасників тих подій, які доповідачі Андрій Франко та професорка Оксана Франко записали в 60-х–90-х роках ХХ ст. Чимало епістолярних матеріалів із “фамільної переписки” (наприклад, листи Онуфрія до брата Івана Франка вони вперше оприлюднили, зокрема, в 1989 р. виявили і в 1993 р. опублікували “експрес-лист” Тараса Івановича Франка з Підгірок до батька про смерть стрийка Онуфрія Яковича в понеділок вранці 28 липня 1913 р.). На поховання брата (в середу) 30 липня 1913 р. приїжджав І. Франко разом із сином Петром. Оксана Франко та Андрій Франко також уперше виявили майнові документи, що послужило одним із переконливих доказів перебування письменника в Підгірках та обґрунтування тези про спільну власність братів Онуфрія та Івана Франків на землю. Співдоповідачі також послуговувалися науково-культурологічними, джерелознавчо-археографічними та ілюстративними матеріали з архіву Музею-оселі родини Івана Франка в Калуші (Підгірках), які професорка Оксана Омелянівна Франко разом із сином, кандидатом історичних наук Андрієм Дмитровичем Франком і першою керівницею цієї установи (у 1992–2013 рр.) Лідією-Христиною Романівною Іваницькою виявили, зібрали і зберегли під час ініційованої згаданими вище Франковими родичами організації Музею в 1992 р., яким нині фахово “опікується” його наукова співробітниця, відома краєзнавиця Наталія Мельник.

       Значний вплив на поширення культурно-просвітницького, спортивно-військового (товариства «Пласт», «Луг» та ін.) та національно-визвольного руху здійснили Іван Франко, його сини Андрій (1887–1913), Тарас (1889–1971) і Петро (1890–1941), дочка Анна (Ганна) (1892–1988) та переважна більшість представників великої Франкової родини насамперед «по генеалогічній лінії» «фамілії» рідного брата письменника Онуфрія Яковича Франка (1861–1913) (прадіда доповідача Андрія Франка), а також сімейства Захара Франка (1859–1942). Життєпис міста Калуша та його передмістя – села Підгірки тісно пов’язаний з іменем Каменяра та його родини. З 1904 року встановлюються стійкіші, триваліші, сказати б, “глибоко закорінені” зв’язки Івана Франка з Калушем і особливо з Підгірками. В 1903 р. Іван Якович Франко разом з рідним братом Онуфрієм (Онуфром, Онофером) продали свої частки батьківської спадщини в Нагуєвичах і “на відступні кошти” спільно купили землю (42 морги) з будівлями і ділянкою лісу в Підгірках. Іван та Онуфрій Франки заплатили за цю “оборудку” 8 тисяч срібних ринських. 12 серпня 1981 р. на фасаді Народного дому в Калуші встановлено пам’ятну дошку з барельєфом Івана Франка про його перебування в Калуші. Урочисто “відкривав” меморіальні “знаки” вшанування Вченого разом із Степаном Пушиком та іншими відомими письменниками і громадськими діячами племінник світоча української інтелектуальної еліти Омелян-Володимир Онуфрійович Франко (1906–1981) (батько Оксани Франко та дідусь її сина Андрія Дмитровича Франка, співдоповідачів франкознавчого семінару) – активний член “Просвіти” і керівник спортивно-військового товариства “Луг” (30-і роки ХХ ст.). У Державному архіві Львівської області (ДАЛО) зберігається оригінал заповіту І. Франка опублікований ще в 1966 р., який документально свідчить про те, що майно в Підгірках (пожиточну садибу із земельною ділянкою та лісовими угіддями) спільно купили в 1903 р. Іван та Онуфрій Франки. До мальовничих Підгірок перважно на літні «вакації» неодноразово приїздив Іван Франко та його родина (діти і дружина Ольга (з Хоружинських) (1864–1941), котра упродовж декількох десятиліть часто відвідувала гостинну садибу аж до самої її смерті). У навколишніх селах члени сімейства збирали етнографічні та фольклорні матеріали. Старанно зібраний дітьми письменника пареміографічний матеріал органічно увійшов до системно упорядкованого І. Франком видання “Галицько-руські народні приповідки”, яке налічувало 31090 позицій, що сформували три великі томи у шести випусках “Етнографічного збірника” Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) (1901–1910).     

       У цей історичний час Підгірки (де мешкав і творив український письменник, греко-католицький священник, громадсько-політичний діяч, за висловом Івана Франка, один “з перших будителів руського духа в Галичині”, родак цього села Антін Могильницький (1811–1873)) достойно представляли на вітчизняній “авансцені” такі чільні представники широкого просвітницького, культурологічно-громадського, спортивно-військового та національно-визвольного руху як Михайло Франко, Омелян-Володимир Франко, Микола Маґас-Франко (з великої родини брата Івана Франка Онуфрія), Василь Смольський, Григорій Смольський (відомий художник) і багато талановитих членів харизматичної династії Смольських, Іван Куровець (засновник у 1906 р. філії товариства “Просвіти” в Підгірках), Петро Мисюра, Григорій Шищук, Василь Якимович і чимало інших активних, ініціативних, безстрашних лідерів, самовідданих, ідейних провідників села.

       На семінарі також було докладно висвітлено зміст видання: Калуські історичні студії. Збірник наукових статей, документів і матеріалів, присвячений 150-річчю створення товариства «Просвіта». За заг. ред. О. Малярчука, І. Тиміва. Івано-Франківськ : Фоліант, 2019. Т. 3. 308 с. Інститут Івана Франка НАН України належить до співорганізаторів видання.

       Збірник містить наукові статті з актуальних проблем історії України і Калущини. Аналізуються суспільно-політичні виклики, що постали в ХІХ–ХХ століттях перед українською спільнотою. Окреслено дискусійні проблеми українського освітньо-культурного поступу.

        Доповідач Андрій ФРАНКО активно долучився до видання збірника – як учасник редакційної колегії, один із рецензентів видання, співупорядник великого корпусу ілюстрацій і раритетних, унікальних фотографій, зокрема родини Івана та Онуфрія Франків, а також як автор статті  "Іван Франко як редактор історико- літературного, джерелознавчого видання НТШ «Українсько-руський архів»" (С. 42–76).

       

        

            Ще одна франкознавча стаття у збірнику належить дійсній членкині НТШ Оксані Омелянівні ФРАНКО, докторці історичних наук, професорці кафедри етнології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка – "Франкова родина і культурно-просвітницький рух у Підгірках поблизу Калуша упродовж першої декади – 30-их років ХХ ст. Дослідження та спогади" (С. 132–166).

       Підсумовують науковий корпус досліджень ювілейні вітання.  Зокрема, у статті ШКРАБ'ЮКА П. В., доктора історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України,  висвітлено життєвий шлях і важливі віхи наукових здобутків цьогорічної ювілянтки з роду Франка: "Гідна спадкоємиця, Берегиня роду Каменяра професор Оксана Омелянівна Франко: ювілейна сильветка (до 80-річчя від дня народження)" (С. 252–272).

       8 жовтня 2019 р. НТШ в Україні обрало Оксану Омелянівну ФРАНКО дійсною членкинею НТШ (Секція етнографії та фольклористики). 

       7 грудня 2019 р. в конференц-залі «Львівської Політехніки» відбулися Загальні звітні збори Наукового товариства ім. Шевченка в Україні. На них голова НТШ в Україні, академік НАН України Роман Кушнір вручив дипломи новообраним дійсним членам НТШ, і серед них – професорці Оксані Омелянівні ФРАНКО.