На урочистому відкритті конференції учасників привітала заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка, доктор філологічних наук Алла Швець – головна натхненниця карпатських наукових зустрічей. Від імені представників київської наукової делегації слово мала Олена Івановська – доктор філологічних наук, завідувачка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Привітання сказали також Святослав Пилипчук, доктор філологічних наук, декан філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, «місцеві господарі» Ганна Луцюк, директорка музею Івана Франка у Криворівні, та Василь Зеленчук – старший науковий співробітник Літературно-меморіального музею Івана Франка у Криворівні.
Цьогоріч програма конференції-пленеру включала не лише науковий діалог, а й творчу програму. Так, на відкритті відбулося декламування поезій Івана Франка іноземними мовами. Майкл Варнер, PhD історичних наук (Велика Британія), прочитав поезії Івана Франка англійською, Анушаван Месропян, перекладач, науковий співробітник Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, продекламував власний переклад вірша Івана Франка «Моїй дружині» вірменською мовою.
Наукова частина конференції відбувалася у трьох секціях.
У СЕКЦІЇ І. «Цілий запас змислових образів»: поетика Франкової лірики (керівник Алла Швець) прозвучали такі доповіді:
Ігор Медвідь (Львів). Релігійні мотиви у поезіях Івана Франка та його релігійні погляди: дилеми дослідника.
Мирослава Дерев’яна (Львів). Деякі лейтмотиви Франкової поезії.
Алла Швець (Львів). Антична топіка незавершеної поеми І. Франка «Мелеагер».
Марія Котик-Чубінська (Львів). Метаморфози нерозділеного кохання у вірші І. Франка «Її сміх».
Олександра Салій (Львів). «Моїй [не моїй] дружині»: кому насправді Франко присвятив цей вірш.
Марія Лапій (Львів). Франкова «Прощальна пісня»: автографи, джерела, інтерпретації.
Мар’яна Челецька (Львів). Коди інтермедіальності у поетичних мікрообразах І.Франка.
Про теоретичні, рецептивні, історико-літературні аспекти поезієзнавства ішлося у доповідях на СЕКЦІЇ ІІ, – «Із секретів поетичної творчості» (керівник Мар’яна Гірняк):
Ганна Луцюк (Криворівня). Франком посіяне зерно. Сучасна літературна Криворівня.
Данило Ільницький (Львів). Чистий звук мого покоління. Поезія Богдана Сольчаника.
Соломія Бук (Львів). Творчість І. Франка в електронних корпусах текстів: виклики та перспективи.
Мар’яна Гірняк (Львів). Діалог з Іншим у збірці Івана Франка “Semper tiro”.
Ігор Котик (Львів). Не-«Каменярі».
Наталія Мочернюк (Івано-Франківськ). «Як висловити невисловні драми…»: секрети поетичної творчості Володимира Гаврилюка.
У СЕКЦІЇ ІІІ, – «То творчий дух народу»: фольклоризм поетичної спадщини Івана Франка (керівник Олена Івановська), – науковці поділилися своїми дослідженнями фольклорних пластів Франкової лірики:
Жанна Янковська (Луцьк). Фольклорні інтенції вибраної лірики Івана Франка.
Святослав Пилипчук (Львів). Фольклорні основи Франкової збірки «Баляди і роскази».
Олена Івановська (Київ). Проблема авторства фольклорного твору (Франкові візії суб‘єктності).
Олеся Наумовська (Київ). «Українська ниво! Підоймися, колосися...» : фольклорні проекції Франкових «Веснянок».
Оксана Кузьменко (Львів) «Чорна рілля ізорана…» у Франковій рецепції та пісенній традиції століть.
Василь Зеленчук (Криворівня). Стихії Франкового «Терену у нозі».
Надія Бойко (Київ). Франкова «Притча про красу»: джерела й жанрові особливості.
Ігор Гуль (Львів). Мотив ревнощів як складова поетичного тексту (на прикладі «Зів’ялого листя» Івана Франка).
Увечері поважне наукове товариство долучилося до фольклорного практикуму з вивчення весняного ігрового фольклору, опанувати складні народні мелодії Полтавщини, Вінничини, Київської та Кіровоградської областей . «Вивільняти власний голос» допомагали талановиті знавці і хранителі народних скарбів – Наталія Хоменко, доцентка кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка, к. філол. н., художній керівник народного ансамблю української музики «Роксоланія» та Ірина Барамба, вокалістка гурту «ГуляйГород», фахівець-фольклорист Центру фольклору. Представник гуцульського крила Василь Зеленчук разом із місцевим майстром-скрипалем відповіли барвистими карпатськими співанками.
Так завершився день перший.
Другого дня учасники конференції-пленеру мали змогу піднятися в гори – побачити зблизька красу Карпат, сягнути зором до далеких Чорногірських горизонтів. Науковий табір було розкладено біля Писаного Каменя – давнього місця-жертовника.
Повернувшись у низини, учасники конференції-пленеру послухали презентацію видань Інституту Івана Франка НАН України: збірника статей та рецензій Ігоря Котика «Про перетворення тіла на слово» (Львів, 2019) та монографії Олександри Салій «“Сей край невичерпаної красоти”:
гуцульський текст в українській художній прозі кінця XIX – початку XX
століття» (Київ : Наукова думка, 2018). Модераторами заходів виступили доцентка кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства, к. філол. н. Оксана Левицька та старший викладач кафедри філології УКУ, к.ф.н. Данило Ільницький.
За конференційною традицією і цей вечір увінчався співами. Тепер Наталія Хоменко та Ірина Барамба провели практикум народного романсу.
Насичена програма другого дня завершилася весело, іронічно, затишно і романтично.
Третього дня, у неділю, науковці відвідали Службу Божу у церкві Різдва Пресвятої Богородиці с. Криворівні, побували на екскурсії в музеї Івана Франка. Та, на завершення пленеру, завітали до хати-музею кінофільму «Тіні забутих предків» (присілок Жаб’євський потік, смт. Верховина).
«Франко вказав нам дорогу!» – мовляв Василь Зеленчук.
І в цій новій нашій спільній мандрівці, яка стала значно потужнішою за географічним охопленням і внутрішнім наповненням, ми переконалися у дієвості ритуалу гірської при-сутності.
У Криворівні, – де місце сили, – довколишня природа загострює і наукове сприйняття, і внутрішнє самопізнання, осягнення світу і життя.
Тож – до зустрічі на нових конференціях, наукових пленерах!
Фото Олександри Салій, Христини Медвідь.
