Франкознавчий семінар «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»
22.05.2019
21 травня в Інституті Івана Франка відбувся щомісячний науковий семінар "Перехресні стежки".
Олена ГАЛЕТА, доктор філологічних наук, професор, виступила із доповіддю "Вибираючи Франка: поетичні добірки в українських літературних антологіях".
Олена ГАЛЕТА окреслила головні теоретико-методологічні основи дослідження літературних антологій.
Дослідниця покроково проаналізувала антології української поезії, починаючи від перших підготовчих проб і повноформатних видань XIX ст. аж до теперішніх найновіших поетичних видань XXI ст.
За словами Олени ГАЛЕТИ, укладання антології це не лише репрезентація літературного надбання, вибір найкращих творів, заява на канон, а й потреба нової репрезентації, встановлення нового початку відліку, декларування приходу нового у літературу.
Можна виокремити кілька важливих моментів, що характеризують літературну антологію:
– присутність фольклорних творів / бачення авторської літератури як автономної сфери;
– хто "відкриває" антологію, чия творчість стає точкою відліку (Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Іван Франко, Павло Тичина);
– які чинники впливають на вибір авторів і творів, "на кількісні і якісні" показники: особисті уподобання укладача; цензурні рамки; тенденції епохи.
Іван Франко був укладачем і ключовим автором антології "Акорди" (1903). Це видання представляло українську лірику 'після Шевченка' . За словами Олени ГАЛЕТИ, цим виданням Франко пересуває межу сучасності, декларує себе і своє покоління як нову літературу.
В антологіях української поезії, що вийшли у XX ст., творчість Франка переважно представлена.
У виданнях ХХІ ст., – "ДивоОвид : Антологія української поезії XX століття " Івана Лучука, поетичні антології Бориса Щавурського, "Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана" Івана Малковича, – добірок поезії Івана Франка нема: літературний час наново "пересуває" межі початку.