Франкознавчий семінар «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ»

         Директор Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Ростислав ЧОПИК представив Олександру САЛІЙ як дослідницю гуцульського тексту – авторку монографії «"Сей край невичерпаної красоти": гуцульський текст в українській художній прозі кінця XIX – початку XX століття» (Київ : Наукова думка, 2018), співавторку дослідження про Остапа Луцького (Муза і чин Остапа Луцького. – Київ : Смолоскип, 2016), а також як мандрівницю Карпатськими вершинами і низинами.

         Тема доповіді Олександри САЛІЙ на семінарі: «Був Франко одним з перших моїх учителів»: контактологічний палімпсест Кирила Студинського та Івана Франка.

        Кирило Студинський (01.10.1868, с. Кип’ячка, тепер Терноп. обл. – 1941) – український літературознавець, славіст, мовознавець, фольклорист, громадсько-політичний діяч, редактор, письменник. Леся САЛІЙ висвітлила його наукову співпрацю, суперечки і протистояння з Іваном Франком.

         Дослідниця наголосила на здобутках Студинського у публіцистичній та видавничій сферах, показала наскільки складно зрозуміти  його життєву історію в часи 20–30-х рр. ХХ ст., коли радянська влада маніпулювала людьми, фальшувала їхні публічні висловлювання.

         Розгортання "сувою" життєвої біографії Кирила Студинського , спочатку спокійне і розмірене, під кінець викладу Лесі САЛІЙ набуло великої напруги. Скільки затерто слідів, змінено, переписано, нашаровано, а десь і забуто, недопрочитано...
  

       В обговоренні доповіді слово мав Євген Казимирович НАХЛІК. У процесі написання статті про Кирила Студинського до «Франківської енциклопедії» він, як  редактор тому «Іван Франко і нова українська література. Попередники та сучасники», дав Олександрі САЛІЙ завдання глибше з'ясувати певні важливі моменти життєвої історії К. Студинського. Так стаття переросла у серйозну наукову студію. Планується, що незабаром робота Олександри САЛІЙ вийде друком як окреме видання.

       Фото для сайту Марії-Мирослави ДЕРЕВ'ЯНОЇ