Семінар "Перехресні стежки" в Інституті Івана Франка

Семінар "Перехресні стежки" в Інституті Івана Франка
24.04.2018

У вівторок, 24 квітня, в Інституті Івана Франка НАН України відбулося щомісячне засідання наукового семінару «Перехресні стежки». Із доповіддю на тему «Лиш в праці мужа виробляєсь сила» (моделі формування маскулінності у Франковій прозі) виступила аспірантка інституту Катерина Шмега.

  

     У доповіді на основі дитячих оповідань Івана Франка «У кузні»,           «У столярні», «Малий Мирон», «Злісний Сидір», «На лоні природи», «Schönschrieben» та інших творів, де персонажами є хлопчики та юнаки, було проаргументовано, що домінантною для них є маскулінна модель поведінки. У її основі лежить поняття праці як роботи над самим собою – морального, духовного, інтелектуального і фізичного вдосконалення.                                   



Доповідачка виділила типи соціальних систем, у яких відбувається дорослішання хлопчиків-персонажів і формування їхньої ідентичності:

•    Село й місто як специфічні форми організації простору і життя.

•    Вулиця як «кодифікатор» законів хлоп’яцтва.

•    Дім як мікросвіт.

•    Школа як розширене соціальне коло.


            

       К. Шмега дійшла висновку, що виховання маскулінності у «дитячих творах» Франка відбувалося переважно у товаристві чоловіків, які були прикладами для наслідування, або винуватцями психологічних травм. Дорослішання маленьких персонажів Франка проходило за різних обставин, як благополучних, так і зовсім несприятливих (злодійські, ремісницькі, шкільні середовища, село та місто, в’язниця й вулиця). Однак пріоритетною маскулінною рисою, яка пов’язує більшість цих персонажів, все ж є духовна праця та жага до знань, адже усі вони – не пересічні діти, а талановиті, з неабиякою пам’яттю та інтелектом. Хоча й таланти кожного з них по-різному реалізувалися, залежно від тієї соціальної мікро- та макросистеми, у якій вони набували маскулінності.