Всеукраїнська наукова конференція «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним», присвячена 160-річчю від дня народження Наталії Кобринської

       Щоб відзначити ювілей однієї з чільних представниць жіночого руху в Галичині, відчути магнетизм цієї непересічної особистості, учасники конференції приїхали до гостинного Болехівського краю з усієї України: з Києва, Запоріжжя, Чернівців, Рівного, Сум, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Бердянська, Львова і, навіть, Сіверодонецька.

Наталія Кобринська крізь час зібрала навколо себе сучасних літературознавців, як колись збирала у своїй хаті відомих письменників, що їх ми сьогодні називаємо класиками. Відтак, творчість письменниці, більшість творів якої ще чекають на свого видавця, відкрила широкі обрії літературознавчих досліджень, нові грані її художньої майстерності, адже тематика й проблематика багатьох соціально-філософських, морально-етичних, а, разом з тим, глибоко психологічних текстів Наталії Кобринської актуальна і  сьогодні.

       З вітальними словами на урочистому відкритті конференції біля пам’ятника Наталії Кобринській виступили голова Болехівської міської організації Союз Українок Лариса Дармохвал, директор Музею історії міста Болехова імені Романа Скворія Оксана Півень, голова ВГО Союз українок Ореслава Хомик. Наукову доповідь про Наталію Кобринську під промовистою назвою «Найбільша жінка Галицької землі, яка завжди вміла бути собою» виголосила заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла Швець. Опісля урочистостей учні Болехівської загальноосвітньої школи № 1 поклали квіти до пам’ятника письменниці, а учасники конференції розпочали роботу у чотирьох секційних засіданнях.

       Засідання першої секції під метафоричною назвою «“Щоб достроїтися до живчика творчого Її життя”: Наталія Кобринська та її текст» відбулося в квітково-вишиванковій атмосфері Музею історії міста Болехова.

        Головуючим секції був Микола Легкий, секретарем ‒ Марія Лапій. Символічно засідання розпочалось із доповіді Ольги Турган «Дух часу як універсалія в творчості Наталії Кобринської». Цікаві, актуальні, різнотематичні доповіді Тетяни Конончук, Оксани Єременко, Ганни Сокіл, Валентини Кравченко, Марії Лапій, Мирослави Крупки, Галини Коваль, Оксани Мельник, Роксолани Жаркової, Миколи Легкого відкрили невідомі або маловідомі грані літературного, фольклористичного, публіцистичного таланту Кобринської; загострили інтерес до тематично-образного, жанрового, стильового, інтертекстуального плану її художнього письма; наголосили на потрібності та актуальності ідей Кобринської в сьогочассі. Фахові, змістовні доповіді розгорнули широке коло проблем, закроєних на межі філософії, антропології, психології, культурології й літературознавства; особливо виразно звучали теми війни, емансипації особистості, долі людини, суспільного прогресу, розвитку національної свідомості, конфлікту поколінь. Говорили і про цінність життя у його постійному змаганні зі старінням і смертю.

       Розпочинаючи з теоретичних засновків, доповідачі злагоджено, активно заглиблювались у художній простір текстів Кобринської – письменниці, яка своєю гостроактуальною творчістю і багатогранною діяльністю «йшла не тільки з духом часу, але перед ним». Музейний формат секційного засідання значно понизив «градус напруги», дав змогу учасникам познайомитися, обмінятися враженнями, поділитися досвідом, думками, планами, творчими задумами, тому виступи доповідачів супроводжувалися активним обговоренням, коментарями, розгорнутими поясненнями, а робота секції минала легко, швидко й продуктивно.

       Учасники другої секції, що мала назву «“Розбудження духу через літературу”» зглиблювали проблеми поетики та інтерпретації художнього тексту. Засідання відбувалося в затишній атмосфері читального залу бібліотеки м. Болехова. На секції головувала Галина Александрова, секретарем була Галина Лишак. На засіданні говорили про поезію Івана Стешенка в контексті художніх шукань кінця ХІХ‒початку ХХ ст. (Галина Александрова), марево війни у творчості львівської письменниці Віри Марської (Ольга Бєлявцева), гендерну проблематику в малій прозі Ірини Вільде (Оксана Світлицька) і, звичайно ж, про Івана Франка.

Дослідники спробували по-новому глянути на поетику запахів у любовному дискурсі прози Івана Франка (Ірина Горошко), підгірський настрій як рецидив його «нічних дум» (Мар’яна Барабаш), кольористику Франкового пейзажу (Тетяна Трачук), філософське осмислення війни в науково-публіцистичному дискурсі письменника (Богдан Тихолоз), особливості персонажного маскування у Франковому оповіданні «Батьківщина» і повісті-новелі «Сойчине крило» (Галина Лишак). На обговоренні панувала легка, невимушена атмосфера, яка, проте, не завадила дотриматися регламенту і навіть здобути “бонусний” час на індивідуальне та колективне фотографування.

       Засідання третьої секції під назвою «“Навчитися берегти прикмети нашої питомої вдачі”: інтелектуальний діапазон української фольклористики, мовознавства та краєзнавства» відбувалося в Народному домі м. Болехова, в залі, прикрашеній мальовничими світлинами Болехівського краю і портретом Наталії Кобринської. Головою секції був Святослав Пилипчук, а секретарем – Оксана Пеньковська. Доповідачі у своїх виступах акцентували увагу на питаннях усної народної словесності, мовознавства, краєзнавства, а також окремих аспектів літературознавства. Святослав Пилипчук розглянув постать Осипа Бодянського ‒ «одного з найзаслуженіших діячів на полі українознавства». У доповідях Галини Якимів, Юлії Філіп та Данила Ільницького ішлося про життєтворчість Романа Скворія, Омеляна Поповича та Богдана Ігоря Антонича. Наталія Сокіл-Клепар і Наталія Зубець занурилися в неповторний мовний світ прози Наталії Кобринської. Василь Задорожний намагався з’ясувати, про що ж «мовчать упорядники», зосередивши увагу на тлумаченні літературних творів. Андрій Франко і Оксана Пеньковська зупинилися на діяльності Івана Франка в сфері періодики та його ролі у становленні галицької жіночої критики.

       Учасники четвертої секції, яка мала назву «Злитися в одно з своєю суспільностею…», розглядали проблеми контактології та художньої типології. Засідання відбувалося у краєзнавчому кабінеті Болехівської загальноосвітньої школи № 1. Стенди та альбоми зі старими світлинами, вишивані картини місцевих майстринь та виставка давніх побутових предметів ‒ все це створювало атмосферу духовного занурення в історію міста, дарувало відчуття затишку і сприяло плідній науковій праці. Головою секції була Наталія Тихолоз, секретарем ‒ Олександра Салій.

       Теми виголошених доповідей були сконцентровані головно на творчих контактах і особистих взаєминах Наталії Кобринської та Івана Франка. Наталія Тихолоз у своєму виступі розповіла історію хрещення Франкового первістка Андрія, якого тримала до хреста Кобринська. Михайло Зубрицький окреслив проблему діалогу Франка та Кобринської як вчителя та учениці. 

Олена Луцишин зосередилася навколо теми участі Франка у справі жіночого руху, його співпраці з Кобринською у підготовці видання «Першого вінка». Марія Вуянко, гармонійно продовжуючи тему жіночого руху, розповіла учасникам про діяльність ВГО Союз Українок Івано-Франківщини, яке проіснувало уже майже 100 років як продовження справи життя Кобринської. Мирослава Дерев’яна і Христина Ворок занурилися у художній світ творів Франка і Кобринської, досліджували шляхи виходу персонажів із життєвої кризи та особливості зображення онейричних візій у малій прозі письменників. Тема Першої світової війни як людської драми прозвучала у виступі Олександри Салій, яка проаналізувала антивоєнні мотиви у прозі Кобринської та її сучасника Марка Черемшини. Валерія Пустовіт, яка приїхала до Болехова із далекого Сіверодонецька, торкнулася у своїй доповіді особливо актуальної теми націєтворчого дискурсу в епістолярії Наталії Кобринської, зокрема, в її ще не виданих листах, в яких і нині відшукуємо відповіді на багато злободенних запитань.

       Символічним продовженням секційної роботи стала екскурсія у Музей історії м. Болехова. Про давнє замкове місто, яке оточували глибокі рови, промислове видобування солі, місцеві звичаї та культуру, історію двох світових війн, що не оминули цього тихого куточка, та видатних людей Болехова, які прославили цей край у Європі та США, люб’язно розповіла науковцям директорка Музею п. Оксана Півень.

       Згодом усі учасники конференції вирушили на екскурсію до Гошівського монастиря, а після цього відвідали могилу Наталії Кобринської. Ключові підсумки конференції «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним» було підведено «на лоні природи».

       Більше інформації про конференцію «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним» див. на сайті

ВГО Союз Українок: http://su.org.ua

       Сторінку підготували

Марія Лапій, Олександра Салій, 

Галина Лишак, Оксана Пеньковська