30 вересня, у вівторок, після літньої перерви відбулося чергове засідання наукового семінару «Перехресні стежки»

       Розмова велася навколо історії написання та публікації трилогії Івана Франка «Чорна хмара». Проаналізувавши архівні матеріали, спогади, листування Франка та його сучасників, доповідач намагалася, наскільки це можливо, реконструювати основні моменти цієї історії: від виникнення творчої ідеї до її втілення.

       За задумом Івана Франка, трилогія «Чорна хмара» мала охоплювати три частини – оповідання «Місія», «Чума», «Тріумф», і показати складні міжконфесійні взаємини на західноукраїнських теренах у 1860‒90-х роках. На той час ці землі належали до Австро-Угорської та Російської імперій, де західноукраїнське населення зіткнулося з міжконфесійними суперечностями, проблемою політизації релігійних процесів. У середовищі тамтешніх греко-католиків Росія державницькими методами насаджувала православ’я, до якого Австро-Угорщина ставилася з обережністю. Франкова трилогія «Чорна хмара» була одним із мистецьких відгуків на цю проблему.

       14 лютого 1886 року Франко в листі до Михайла Драгоманова висловив намір «виступити з чимсь, що би принципіально торкало справу релігійну і становило б противагу всім напорам православія, з одного, а єзуїтизму і католицизму, з другого боку» [т. 49, с. 27]. Першою «белетристичною ракетою» у цій «теологічній війні» мала бути поема «на релігійну тему» про лікаря Валентія, начерк якої вже був готовий (автограф датовано груднем 1885 р.). Трилогія «Чорна хмара», очевидно, була ще одним виявом цього наміру, до якого Франка спонукало не лише листування з Драгомановим, «але й самі живі факти» [т. 49, с. 27].

       Письменник планував видати трилогію «окремою книжкою коштом українського драматичного товариства в Коломиї» [т. 27, с. 101] у видавничій серії «Літературно-наукова бібліотека». На другій сторінці обкладинки Франкової збірки поезій «З вершин і низин» (Л., 1887) вміщено таке оголошення: «Того ж автора вийде незабаром “Чорна хмара (Місія. Чума. Тріумф)”. Формат, папір, правопис і ціна такі самі, як в отсій книжці». Згодом Іван Колесса в листі до Франка від 19 лютого 1889 р. з приводу поширення у Кракові Франкових видань цікавився: «<…> чи появиться Ваша заповіджена “Чорна хмара”?» (ІЛ. Ф. 3. № 1607, арк. 201). Відповідь Франка датовано 24 лютого 1889 р.: «“Чорна хмара” вийде частками в “Літ[ературно]-наук[овій] бібл[іотеці]”. Одна її частина – “Чума” буде друкована по-російськи в мартівській книжці “Киевской старины”» [т. 49, с. 198]. Однак трилогія не з’явилася друком. Свій задум автор реалізував лише частково: вивершив дві перші частини трилогії, «Місію» та «Чуму»; третя частина, «Тріумф», залишилася незавершеною.

       Дев’ять років потому, 1898 року, комітет з відзначення двадцять п’ятої річниці літературної діяльності Франка планував видати, серед іншого, і «трилогію І. Франка п. н. “Єзуїт” і надрукував два оповідання з неї. Та третього оповідання автор не написав, тому комітет передав надруковані, але не випущені оповідання пізніше “Українській видавничій спілці”, а вона випустила їх із додатком інших оповідань поета окремою книжкою» (спогади Володимира Гнатюка). Це була збірка «Місія. Чума. Казки і сатири» (Л., 1906). Володимир Гнатюк, який був головою цього комітету, листувався з Франком із приводу підготування трилогії до друку. У відділі рукописів ІЛШ збереглися два листи Володимира Гнатюка до Франка. У першому з них, від 21 липня 1898 р., Гнатюк писав: «“Єзуїт” буде добрий, але чи не можна би рівночасно видати також тих трьох легенд – “Л[егенду] про білу сорочку” і др[угі]. Такі два випуски могли би заімпонувати. В кожнім разі, я просив би манускрипт прислати вже в серпні, щоби до кінця вересня було всьо готове, бо ми маємо ще й що інше друкувати, а Беднарський, звичайно, не спішиться, тому ж може вийти так, що брошури появляться по ювілею» (ІЛ. Ф. 3. № 1610. С. 511–512). У другому листі, від 16 серпня 1898 р. Гнатюк повідомляв Франка: «“Місію” я вже казав складати. Може, до кінця місяця зложать і “Місію” і “Чуму”, тоді на вересень полишила би ся лишень третя часть» (ІЛ. Ф. 3. № 1626. С. 353–354). Однак «третю часть» трилогії Франко не встиг завершити.

       Невідомо, чи Франко від початку планував створити трилогію, чи цей задум з’явився в нього вже після написання «Місії». У відділі рукописів ІЛШ зберігся список цього твору під назвою «Місія. Перша частина трилогії “Чорна хмара”» (Ф. 3. № 388). Оскільки трилогію не вдалося видати окремою книжкою, Франко вирішив опублікувати першу і другу її частини як окремі оповідання. Однак різного часу він не полишав спроб закінчити «Чорну хмару»: двічі повертався до незавершеного оповідання «Тріумф», проте з різних причин припиняв роботу над ним. Таким чином, хронологічні межі трилогії охоплюють 22 роки: від 1886 (рік створення «Місії») до 1908, коли було написано третій, останній варіант початку оповідання «Тріумф».